Село Часлівці Ужгородського району має всього півтисячі жителів. Але рівень облаштування спортивного центру, який там нещодавно було збудовано, вразив журналістів з усієї України, що стали гостями центру завдяки прес-туру, організованого Ужгородським прес-клубом.

Завітавши на Ужгородську швейну фабрику, відчуваєш – головною цінністю для її керівництва є працівники. Директор підприємства Мирослава Каламуняк із захватом говорить про своїх дівчат – адже фабрика не є чужою і для неї. Нинішня керівниця розпочала тут свій трудовий шлях у 1977 році рядовою швачкою.

Тема шоста. Є кілька видів медіа-заходів, що відрізняються своєю специфікою. Ми поговоримо про найбільш поширений – прес-конференцію та організаційні засади її проведення.

Обумовлюємо обов’язкове: приводом до прес-конференції має бути якась важлива подія, новина. Не можна зібрати прес-конференцію лише в зв’язку з тим, що ви вирішили раптом, що давно не показувалися на люди і треба б «поспілкуватися з пресою». Повторимось: немає інформаційного приводу – не з’являться й публікації чи сюжети. До того ж інформаційний привід має бути таким, що справді потребує формату «запитання-відповідь». Інакше достатньо обмежитися новинним прес-релізом – ньюз-релізом.

Тема п’ята. У своїй відомій книзі Дейл Карнегі писав: «Щоліта я їжджу до Мену на рибалку. Я особисто дуже люблю суниці з вершками, але виявив, що з якоїсь дивної причини риба віддає перевагу черв’якам. Тому коли я їду на рибалку, то не думаю про те, чого хочу сам. Я думаю про те, чого хоче риба. Я не насаджую на гачок в якості приманки суницю з вершками, а підманюю рибу черв’яком чи коником-стрибунцем, говорячи: чи не хочеш покуштувати?»

Тема четверта. Громадська організація без зв’язків – мертва організація. Зв’язки ж завжди здійснюються через певні комунікативні канали. Який комунікативний канал може дати найбільшу публічність? Відповідь зрозуміла  – засоби масової інформації.

Тема третя. Отже, ваша організація, створивши власний стиль, вималювала своє обличчя. Ви маєте мету, більш чи менш глобальну й довготривалу, що потребує здійснення. Ви розумієте, що здійснення цієї мети можна досягнути лише через спілкування вашої організації з певними суспільними групами. А спілкування це, як ми вже зрозуміли, потребує управління.

Про що йдеться? Про здійснення PR-стратегії. Незалежно, чи мова йде про загальну стратегію вашої організації, чи про нетривалу PR-кампанію, схема її одна. І визначають її чотирма кроками, зробивши які, ви можете досягти успіху в реалізації своєї PR-стратегії.

Тема друга. Який імідж має ваша організація? Хто що знає та говорить про неї? Чи взагалі щось знає і щось говорить?

Навряд чи слід займати позицію «нам все-одно, що про нас говорять, – ми робимо свою справу». Бо ж справу цю ви робите, варто сподіватися, не для себе особисто, а для певного загалу. І чим активнішою, зрозумілішою і привабливішою буде ваша позиція, тим більше прихильників та партнерів ви зможете знайти, а отже, успішніше реалізувати своє завдання. До речі, яке воно?

Тема перша. Дослідники нарахували до п᾽ятсот визначень поняття «public relations», більш чи менш складних за науковістю викладу. Зупинимося на короткому визначенні Джеймса Грюніга: «PR – управління спілкуванням між організацією та громадськістю».

Проект «Розкажи про себе правильно!» виник із потреб сьогодення. Бо ніби й багато сказано про зв᾽язки зі ЗМІ, а, втім, з᾽являються нові організації, приходять нові громадські активісти, і Сумський прес-клуб, який, окрім іншого, є майданчиком для спілкування з мас-медіа тих, хто хоче донести до суспільства  інформацію про себе, свої справи, цікаві проекти чи нагальні проблеми, бачить, що далеко не всі роблять це на належному рівні.

Цими вихідними пройшов “STUDAK weekend” - 3-денна “адаптація” студентів-першокурсників сумських ВНЗ. Захід проходив за підтримки Управління молоді і спорту Сумської обласної державної адміністрації та Відділу у справах сім’ї та молоді Сумської міської ради.