Федорина Алла

Федорина Алла

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

Вперше за весь час пропоную на наш сайт матеріал російською мовою. Це – мова оригіналу, бо це опубліковано у Росії, у блозі Світлани Лойченко. А  мова самої Світлани від народження українська. Уродженка Чернігівщини, моя однокурсниця, навіть одногрупниця, сусідка по гуртожитській кімнаті, вона після університету поїхала за цікавою роботою і – що приховувати! – романтикою до редакції газети «Северный комсомолец», до Архангельська.

Поїхали туди, власне, дві мої подруги. Наталка повернулася в Україну, Світлана і зараз працює на півночі. Але попри ці багато років життя у Росії, щороку, переступаючи кордон з Україною, вона вільно повертається до української мови, чистісінької, не суржика, хіба що з давно знайомими нам чернігівськими дифтонгами. Тому я не вірю тим, хто каже, що ось там «полгода побыл в России и совершенно забыл украинский». Позерство, як на мене. А якщо й справді хтось щось забув за півроку, – моє щире співчуття щодо інтелектуального рівня чи, вірніше, його відсутності.

Більше того!.. Пригадую, як я потелефонувала Світлані на Чернігівщину, коли вона гостювала з дітьми та внуками у батьків. Почула знайомий голос, звичну українську, назвала на імʹя, а мені відповідають: та ні, це не Світлана, це її донька. Донька, народжена в Архангельську і яка мешкає там постійно, говорить чистісінько такою ж гарною українською, як мама.

…Можна розповідати немало – і не лише про мову. Але пропонований матеріал про інше. Світлана, батькові якої понад 90, щороку приїздить до нього, аби побілити хату, впорати город та заскирдувати сіно. Цей приїзд був особливо важким. І про це – її розповідь, яку без коментарів пропоную, як запропонувала це Світлана своїм російським читачам.

Алла ФЕДОРИНА,

координаторка Сумського прес-клубу

До уваги журналістів Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Полтавської, Сумської та Харківської областей!

27 серпня 2021 року Харківський прес-клуб запрошує до участі у тренінгу:

”Прибутковість локального медіа? Можливо! За яких умов?”

Українські олімпійці скаржаться: вони страждають від дефіциту державної підтримки. Те саме могли б сказати й коні. Вині в тому … меценати. Точніше – схема використання державного майна й коштів у сфері кінного спорту в інтересах приватних осіб. Й ці особи плідно співпрацюють з псевдо-меценатами й спортивними чиновниками. А часом це ті самі люди. Не даремно, що такий хитромудрий вид меценатства став підставою для відкриття кримінального провадження.

21-22 серпня у Тростянці відбудеться фестиваль «Стара фортеця. Подорож крізь століття». Після річної перерви фестиваль повертається, щоб знову вразити, здивувати, додати адреналіну у чиєсь життя, і хто зна, може змінити долю, адже багато клубів поповнюються новими бійцями саме після таких видовищ.

Тренінг за такою темою відбудеться у смт Ямпіль Сумської області  27 серпня.

Асоціація професійних журналістів та рекламістів Житомирщини запрошує редакторів/ок та журналістів/ок реформованих ЗМІ Житомирської, Сумської та Чернігівської областей 19 серпня взяти  участь у вебінарі із залучення коштів для розвитку редакцій.

Лише дві години Вашого часу, що можуть стати поштовхом до тривалої успішної роботи, - акредитуйтеся!

Центри вакцинації працюватимуть у кожному районному центрі, а в Сумах на вихідних їх діятиме три, - повідомила під час брифінгу заступник начальника управління охорони здоров’я Сумської облдержадміністрації Галина ХОМЕТА.  Також буде розгорнуто тимчасовий пункт вакцинації в ТРЦ «Мануфактура».

Бесіди з письменником Борисом Ткаченком, автором першої в Україні документальної книги про Голодомор

Знайомтеся: Борис Іванович Ткаченко – письменник, краєзнавець, етнограф, колекціонер українських старожитностей. Автор 11 книг, в т.ч. й першої в Україні про Голодомор ( «Під чорним тавром»), номінованої на Шевченківську премію. Лауреат літературних  премій імені М. Хвильового і В. Стуса. Живе у м. Лебедині Сумської області. Унікальна особистість, спілкування з якою, впевнені, не залишить байдужими наших читачів. Прислів’я «Життя прожити – не поле перейти» у його випадку це і поля, які він виміряв ногами як агроном (за фахом і місцем роботи), і поле  історії, поле страждань українського народу, яке перетнув разом із ним як письменник-патріот.

ПРОДОВЖЕННЯ

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.