Чи багато злочинів проти журналістів розкриваються? Чи багато покараних за такі злочини? Запитання риторичне. Ми маємо приклади побиття сумського журналіста Євгена Положія та тиску на журналістку Олену Адаменко; ми бачимо, як нічим закінчуються справи про журналістів, які постраждали під час висвітлення подій Революції Гідності; ми не впевнені у безпеці журналістів на Сході країни, де вони «всього-навсього» виконують свої професійні обов᾽язки.

Проект Національної спілки журналістів України  «Підвищення рівня інформованості громадськості про порушення прав журналістів і безкарність в Україні», підтриманий Міжнародною Федерацією Журналістів, покликаний нагадати про злочини, що залишилися безкарними, ймовірно – пролити світло на деякі подробиці справ, що не знайшли логічного завершення.

Сумський прес-клуб став партнером НСЖУ у виконанні цього проекту. Що закономірно, бо дві авторки з чотирьох обраних учасників-дослідників – сум᾽янки. А проблема безкарності злочинів проти медійників стосується кожного з регіонів України. Сьогодні ми починаємо публікацію журналістських досліджень за проектом. У його рамках також – проведення майстер-класу з журналістських розслідувань для студентів СумДУ. 

Провівши моніторинг новин на деяких каналах щодо балансу «позитив-негатив» (http://mediakolo.sumy.ua/the-media/monitoring/211-dyvyshsia-novyny-a-kozeniatkom-ne-stanesh.html ), сумські студенти-журналісти вирішили не спинятися, а запитати глядачів, що до вподоби і чи до вподоби їм картинки на телеекранах.

«В останній час фільми жахів сильно
програють випускам новин».
Невідомий автор

Сучасний світ неможливо уявити без телебачення, суспільство залежне від нього в усіх його проявах: психологічному, емоційному та інших. Саме воно впливає на психічний стан людини та її світогляд.

Цей вислів Максима Рильського став гаслом поетичного аматорського конкурсу його імені – Всеукраїнського поетичного вернісажу «Троянди й виноград», презентація якого відбулася 11 квітня в агенції УНІАН у Києві. У попередні роки в ньому перемагали й автори з Сумщини.

Проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» запрошує побачити результати його впровадження у Лебединському , Недригайлівському та Липоводолинському районах Сумської області.

Українські виробники відшуковують своє місце на такому бажаному європейському ринку збуту, до якого, зокрема, отримали полегшений доступ завдяки довгоочікуваній Угоді про асоціацію з ЄС. Утім, межі Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) все ж існують у рамках географічного кордону та окреслені митною територію і митними процедурами.

До уваги журналістів Харківської, Чернігівської, Сумської, Донецької, Луганської та Дніпропетровської областей! Запрошуємо на тренінг у Харкові

«Якісна інфографіка: як візуалізувати текст і розширити коло читачів у сучасних ЗМІ».

Недригайлівська газета «Голос Посулля» роздержавилася першою на Сумщині

Допомогу надає медіа-юрист Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова.

Дотримання гендерного балансу у журналістських матеріалах, відсутність дискримінації та сексизму – принципи роботи демократичних медіа в усьому світі. Дослідження об’єктивного стану сучасних українських медіа у цьому зрізі було проведено командою ВОГО «Волинський прес-клуб» та ВОГО «Гендерний центр» у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» МГО «Інтерньюс».