Блоги

Блоги (62)

Увесь час натрапляю на більші чи маленькі дискусії про те, як же називати оту сарану, яка насунула на Україну. Варіантів є немало: орки, русня, мордорці, рашисти, тварі, суки, тварини, нелюди… Інші назви не цитую, бо…

Субота, 19 березня 2022 16:13

Дещо про взаємозвʹязки

Автор

Сьогодні спостерігала дивне явище, яке, можливо, пояснять розумніші й ученіші люди. Багато хто бачив той чорний стовп диму після вчорашнього обстрілу, правда? Якщо не безпосередньо, то на відео. Я дивилася з вікна. Щастя, що був мороз, що було сонячно, а не хмарно, – дим піднімався вгору, а не повз землею до вікон навколишніх будинків.

«Чому не можна погрожувати журналістам? Що, іншим погрожувати можна, а їм ні? Вони що, особливі?» Іноді доводиться таке чути. Ні, звичайно, погрожувати людям інших професій теж не можна. Але так, журналісти – особливі. Саме в силу своєї професії і функції в суспільстві, яку вони виконують.

Активізація робочих груп із захисту прав журналістів, ротації серед керівництва телеканалів, спроба виселення радіо, підпал інформаційної агенції та конфлікт місцевих активістів із журналістами-пропагандистами – таким запам’ятається 2021 рік для представників медіа-сфери Сумської області.

В українській медіасфері давно існує проблема відсутності дієвого професійного об’єднання журналістів. Тобто організації, яка б об’єднувала більшість (або хоча б значну частину) професійних журналістів, була незалежною та дбала б про інтереси журналістської спільноти.

30 жовтня у Сумах сталася нетипова для регіону подія: відбулася сутичка між активістами «Правого сектору» та телеканалу «Наш». Нетипова з тієї причини, що представники медіа в області вже давно не потрапляли в подібні ситуації, і Сумщина є однією з найспокійніших областей щодо перешкоджання професійній діяльності журналістів.

Найбільш популярні сумські засоби масової інформації показали дуже низькі показники прозорості відповідно до методології Інституту масової інформації. Лише два з п’яти проаналізованих сайтів телеканалів та два з десяти інформаційних сайтів відповідають рівню «прозорість» та «абсолютна прозорість», решта – «непрозорі» або «абсолютно непрозорі».

Право на доступ до публічної інформації є одним із основних дієвих інструментів отримання необхідної інформації в Україні. І хоча відповідний закон, який надає це право, не містить розбіжностей між правом на інформацію журналістів і правом на інформацію інших осіб, користуються ним здебільшого саме журналісти. Власне, через професійну необхідність, адже робота журналіста – це робота з інформацією.

Середа, 25 серпня 2021 05:52

Янгол наш, Ванечка…

Автор

Дуже рідко зберігаю письмові роботи студентів. І тому, що їх назбиралося б забагато; і тому, що щось, варте зберігання, трапляється нечасто.

Коли не стало Івана Бондаренка, зразу згадала, що його робота десь є серед викладацьких паперів, хоч уже минуло сім років, як Ваня здав це студентське завдання за темою «репортаж».

Невизначений правовий статус інтернет-ЗМІ породжує ряд проблем для журналістів цих ЗМІ. По-перше, через те, що на журналістів інтернет-видань не поширюється законодавство щодо традиційних ЗМІ, вони не мають усіх прав і гарантій, пов’язаних з професійною діяльністю. Зокрема, що стосується доступу до інформації, можливості відвідувати офіційні заходи тощо. По-друге, ця невизначеність створює можливість появи серед інтернет-ЗМІ видань, які своєю діяльністю дестабілізують роботу всього середовища – адже відсутність правового статусу на практиці означає безкарність.

Сторінка 1 із 5