Понеділок, 04 грудня 2017 10:12

Театр починається з вішалки, публікація – з заголовку

Інструментів для маніпулювання нашою свідомістю придумано чимало. Іноді побачиш заголовок публікації, і ти вже «в настрої», вже збурений і готовий до висновку! Хоча  варто досить уважно прочитати сам матеріал, аби зрозуміти: щось не так. Тобто заголовок обіцяє одне, а публікація говорить дещо інше.

Експерти Сумського прес-клубу, зайнявшись моніторингом місцевих мас-медіа за проектом «Сім разів провір - один раз повір» http://mediakolo.sumy.ua/news/419-shchob-poviryty-varto-pereviryty.html , знайшли не один приклад такої невідповідності в онлайн-виданнях. Причому – увага! – ми жодними чином не стверджуємо, що всі маніпуляції зроблені з метою маніпулювання. Часом, на нашу думку, питання у непрофесійності авторів чи редакторів. Проте хіба нам, читачам, не все одно, маніпулюють нами свідомо чи несвідомо, головне – маніпулюють! А ми цього не хочемо, правда?
Багато хто з нас, заклопотаний справами та відчуваючи постійний дефіцит часу, взагалі читає в Інтернеті лише стрічку заголовків. Переглянув – ніби в курсі. Коли щось особливо зацікавить, то вже клікнемо й подивимося детально. Решта ж осідає в голові заголовковими твердженнями.
А втім, натикаючись на категоричний заголовок, давайте не поспішати з висновками. Варто все ж прочитати матеріал повністю, спробувати зрозуміти його суть, а вже потім обурюватися чи не обурюватися; перейматися чи залишатися байдужим; робити висновок самостійно, а не ковтати те, що приготували не завжди вправно.
Приклади? Будь ласка!
 
«Мер відмовився возити дітей до школи» повідомив сайт «Сумські дебати» 9 листопада http://debaty.sumy.ua/news/education/mer-vidmovyvsya-vozyty-ditej-do-shkoly/ . Інформація коротка, тому наведемо текст повністю: «Міський голова м. Лебедин Олександр Бакликов, обраний від “Громадської позиції”, відмовляється від підвозу школярів до навчальних закладів, про що повідомив письмово. Копії звернень надійшли від мешканців Лебединщини, пише media.sumy.ua.+
Люди обурені такими діями міського очильника, який, за їх словами, виявився популістом, а не людиною справи».
Далі йде скан листа міського голови, у якому він, посилаючись на закон, пояснює, чому місто Лебедин не підвозить дітей із сіл до міських шкіл. Бо це – інша територія обслуговування, відповідно – не ті навчальні заклади, де мають навчатися діти за територіальною належністю.
Проте не кожен прочитає не зовсім якісне сканування й сходу зробить висновок: ганьба Лебединському міському голові!
Здавалося б, завдання журналіста: чітко викласти дві точки зору, якщо щось не зрозуміло, – запросити експерта це прокоментувати, відтак – роз′яснити питання. Але роз′яснювати – то ж, певно, довго. «Покритикувати» легше. Добре, що є читачі, які читають уважно і скептично ставляться до пропонованої інформації. Так, під публікацією знаходимо коментар: «Мій школяр бажає вчитися в м. Суми. Так чому мер Лисенко не виділяє автобус? По даному питанню – логічно?» Звичайно, логічно. Можна піти далі: дитина з тієї ж Бишкіні схоче вчитися в Києві. Відповідно, до неї має присилати автобуса Віталій Кличко?
Отже, робимо висновок: заголовок-звинувачення необгрунтований.
 
Сайт «Голос Конотопа» 26 листопада розміщує інформацію «Конотопський “Авіакон” замовив програмний комплекс вартістю 33 мільйони фірмі, послугами якої свого часу скористався Гройсман» http://konotop.in.ua/novosti/ostann-novini/konotopskiy-aviakon-zamoviv-programniy-kompleks-vartistyu-33-milyoni-firmi-poslugami-yakoyi-svogo-chasu-skoristavsya-groysman/. Читаємо цей заголовок і мимоволі розуміємо: щось підозріло! Ну, по-перше, такі великі гроші… По-друге, якщо згадуються Гройсман і якась фірма поруч, мова, напевне ж, про корупцію. Хочеш чи ні, а здобуваєш підозру: «Авіакон», Гройсман і фірма, яку він, певно, «кришує», замішані у корупцію найвищого рівня.
авіакон

Не сперечатимемося й не спростовуватимемо щодо корупції. Краще почитаємо повідомлення, що, очевидно, розкриває суть «натяку», який міститься в заголовку.
Про що ж інформація? Що «ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» ДК «Укроборонпром» 22 листопада уклало угоду з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Інформаційні технології» про послуги із впровадження програмного забезпечення на 33,10 млн грн. Про це повідомляють НАШІ ГРОШІ з посиланням на дані, оприлюднені у системі «Прозорро».
Далі – назва замовленої системи та терміни надання послуг; імена засновників «Інформаційних технологій» та деякі дані про фірму. Зокрема, приклади успішного впровадження замовленої системи. В тому числі – у Вінниці у той час, коли у місті головував нинішній очільник уряду Володимир Гройсман. І те, що «прізвище Гройсмана фірма використала у презентації роботи своєї системи».
А де корупція? До чого були ті натяки у заголовку? Чи то не натяки? Так  мені, власне, все одно, чи співпрацювала та фірма з владою Вінниці за часів Гройсмана та чиї імена вона використовує у своїх презентаціях! Не переобтяжуйте мене інформацією, яка в даному разі не є корисною!..
Можливо, таким чином сайт намагався «пропіарити» фірму? Але для частини українців згадування прізвища голови уряду може бути не піаром, а навпаки…
Тобто заголовок містить надлишкову інформацію, що відволікає від суті повідомлення, зміщує акценти. І це теж є одним із інструментів маніпуляцій.
 
Сайт «ТОПКонотоп» вразив своїм заголовком «Сумиоблерегро» про відсутність вуличного освітлення у Конотопі: «Підстав для таких дій немає» (28 листопада, https://topkonotop.com/news/sumiobleregro-pro-vidsutnist-vulichnogo-osvitlennya-u-konoto ).
Виявляється, сайт запозичив цю інформацію: «На офіційному сайті ПАТ «Сумиобленерго» з’явилось звернення до споживачів електричної енергії в Сумській області, в якому йдеться про відсутність вуличного освітлення у Конотопі.
«Враховуючи звернення жителів м. Конотоп і журналістів, повідомляємо, що працівники ПАТ "Сумиобленерго" не припиняли постачання електричної енергії для потреб зовнішнього освітлення в Конотопі. На сьогодні, відповідно до укладеного договору про постачання електричної енергії, підстав для таких дій немає. Про причини відключення вуличного освітлення в м. Конотоп радимо звертатися до балансоутримувача даних мереж – Управління житлово-комунального господарства Конотопської міської ради в Сумській області», –  йдеться у тексті звернення».
 
обленерго

Тобто все досить просто. Але невдало вирваний із контексту шматок цитати у заголовку – «Підстав для таких дій немає» – дезорієнтує читача, бо є неконкретним, неінформативним, неповним, неточним. Мабуть, хотілося «красивіше», та вийшло непевно.
Натомість можемо запропонувати свої варіанти заголовку до публікації – у різних стилях:  «Обленерго відповіло на звернення конотопців», «Сумиобленерго» не відключало вуличне освітлення в Конотопі», «Причину темряви на конотопських вулицях слід шукати в Конотопі, – радить обленерго», «Хто ж винен у темряві на наших вулицях?»... Можливі варіанти. Але важливо, аби заголовок націлював на суть повідомлення, а не відволікав від неї.
 
«Погратися» словами вирішили і на сайті «Ахтырка», давши своїй публікації за 22 листопада заголовок «Бог» дал, «бог» взял…» http://ahtyrka.com/news/bog-dal-bog-vzyal.html .
Що ж там дав охтирянам Бог і що у них забрав? На щастя, є підзаголовок: «Верховная Рада добавила украинцам один выходной, но один и отобрала».
Все ніби зрозуміло, інформація доцільна, для когось корисна. От тільки чогось є сумнів, що у багатьох українців наш парламент асоціюється з Богом. Мабуть, це відчували й працівники сайту, взявши слово «бог» у лапки. Але це вже зовсім несмак, бо, як кажуть, не слід згадувати ім′я Господа всує…
 
ахтирка
 

Але якщо у двох попередніх прикладах мова, швидше, про недостатню професійність, то наступний містить кілька смислів і не здається просто «невправним».
1 листопада, сайт «Сумські дебати» http://debaty.sumy.ua/news/politics/za-mahinatsiyi-pid-chas-vyboriv-kandydatu-ukropa-zagrozhuye-do-7-rokiv-pozbavlennya-voli-voli/ , «За махінації під час виборів ще одному кандидату УКРОпа загрожує до 7 років позбавлення волі».
Що несе названий заголовок? Повідомлення про те, що кандидату конкретної політичної сили загрожує позбавлення волі. Всі згодні? Іншого прочитання, здається, не може бути.
Що ж відбулося, за що слід покарати кандидата? Читаємо: «Олена Заскока, будучи кандидатом в сільські депутати Верхньосироватської ОТГ від ПП “Укроп” під час волевиявлення 29 жовтня, ввівши в оману дільничну виборчу комісію, отримала виборчий бюлетень за відсутності у неї паспорта громадянина України та проголосувала за ним. Про це повідомляє місцевий активіст Михайло Проценко».
Далі йдеться про те, яка кримінальна відповідальність може наступити за такі дії. Увага: «позбавлення волі від п′яти до семи років». Тобто автори або ж упевнені, що порушницю покарають позбавленням саме на 7 років, або хочуть цього, або закликають до цього? Виявляється, закликають. Бо далі читаємо: «Правоохоронні органи, влада та територіальна виборча комісія мають відреагувати на це грубе порушення виборчого процесу». Тобто ще не порушене кримінальне провадження, не проведене розслідування, не відбувся суд. Але сайт уже близький до винесення вироку.
Ми не виправдовуємо згадану порушницю (якщо вона – порушниця), але робити висновок, посилаючись лише на одне джерело – цитату з приватної сторінка на Фейсбуці, не професійно.
Втім, зважмо й на таку деталь заголовку: «..ще одному кандидату УКРОпа…» Чому «ще одному»? Публікація відповідає на це запитання: «Нагадаємо, раніше стало відомо, що на окрузі №26 Верхньосироватської ОТГ від партії “УКРОП” балотувався неодноразово судимий Батура Сергій Вікторович. Зокрема, за розбій у Краснопільському районі він півроку пробув у СІЗО».
Тобто є ще один «зловмисник». Але ми не розглядаємо зараз його кримінальної історії. Ми – про заголовки та якість публікацій. А в публікації говориться, що чоловік «неодноразово судимий» і на доказ зазначається: «Зокрема, за розбій у Краснопільському районі він півроку пробув у СІЗО».
Що таке СІЗО? Слідчий ізолятор – пенітенціарна установа Державної пенітенціарної служби, що призначена для утримування осіб, щодо яких було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту на будь-якій стадії кримінального судочинства (до судового процесу, після вироку до направлення в арештний дім, виправний центр чи колонію). Тобто особа, поміщена в слідчий ізолятор, перебуває під вартою до судового процесу й чекає суду. Якщо суд виносить відповідний вирок, людина або відбуває покарання, або ж іде на волю, оскільки суд її виправдовує. Саме перебування в СІЗО не є однозначним свідченням скоєння злочину. Відповідно, у публікації підтасовуються аргументи. Очевидно, розрахунок на те, що «СІЗО» звучить «страшно», а в правові нюанси звикли вникати далеко не всі.
Чи, може, розрахунок на те, щоб якусь політичну силу подати у негативному світлі? Хто там буде перевіряти, а заголовок уже підвів до думки: у тій політичній силі якісь «не такі»…
 
Отже, прискіпливий читач уже з заголовку може бачити: надійну інформацію йому надають чи намагаються додати «локшини на вуха».
 
Будьмо прискіпливими!
 
*   *   *
Проект Сумського прес-клубу «Сім разів провір - один раз повір»  здійснюється за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.