Середа, 20 грудня 2017 15:10

Що таке баланс інформації та для чого він потрібен?

Дотримання балансу, напевне, має бути у всьому. От уявіть собі, якби на суді було присутнє лише звинувачення, і не було захисту, чи навпаки. Або на баскетбольному майданчику кільце для забивання м′ячів розмістили лише з одного боку, а з іншого – ні; проте бали рахують і гра йде!.. Чи в подружжі право на висловлення думки мали б виключно чоловік чи виключно жінка, – ні, не десь у мусульманських країнах, а ось тут, у нас…

Ненормальні картинки, правда? Проте ми не завжди замислюємося, що баланс має бути і в інформуванні. Бо неправильно повідомляти лише точку зору начальника і не повідомляти точку зору щодо цього ж питання підлеглих. Чи – лише точку зору влади без точки зору громади. Розповідаючи про конфлікт сусідів, процитувати позицію лише одного з них і не вислухати іншого. А перед виборами давати слово тільки одній партії і вдавати, що двох інших не існує. Таких аналогій може бути безліч. Тому баланс у інформації є одним зі стандартів у створенні якісного матеріалу.
Як записано у методології моніторингу ЗМІ Сумщини за проектом «Сім разів провір – один раз повір»: «Стандарт балансу думок / неупередженість – чітко викладені позиції всіх сторін конфлікту. Позицію колективної сторони конфлікту представляє типовий і адекватний представник. У випадку, коли мотиви позицій сторін не є очевидними, необхідною вважається також і аргументація цих позицій сторонами. У складній тематиці для дотримання балансу думок необхідна також оцінка позицій чи аргументів сторін незалежним, але компетентним у темі експертом. У випадках, коли сторона конфлікту відмовляється коментувати тему, в журналістському матеріалі повинно бути чітко заявлено факт відмови з обов’язковим наведенням причини цієї відмови зі слів особи, яка відмовилася коментувати».

Звичайно, є ситуації, коли балансу дотриматися важко. Мова, скажімо, про кримінальну тематику, коли людину затримано за якоюсь підозрою і ви не можете запитати у неї думки в силу об′єктивних обставин.
Проте часто мас-медійники, передусім – онлайн-видань, поспішаючи найшвидше надати інформацію, не шукають іншої думки, – виклали повідомлення, і все. Таке «ні́коли» не є виправданням. Бо ж серйозні видання у таких випадках «дописують» повідомлення, або додаючи потрібну інформацію у наступних публікаціях із посиланням на попередні, або розширюючи перше повідомлення та зазначаючи, що воно доповнене.
Зазначимо, що недотримання балансу – проблема ЗМІ в усій Україні. Щоб переконатися, можна ознайомитися з моніторингами Інституту масової інформації, Академії української преси, «Детектор-медіа», Інституту демократії імені Пилипа Орлика… Ситуація на Сумщині, на жаль, не виняткова. І про  це засвідчило листопадове дослідження.
 
Відразу необхідне пояснення: оцінюючи кожен матеріал, експерти ставлять 1 бал, якщо стандарт наявний, і 0 балів, якщо він відсутній. Тобто в ідеальному варіанті, підсумовуючи оцінки за всі матеріали, що з′явилися протягом місяця, ми отримаємо одиницю; у гіршому – щось ближче до нуля чи й просто нуль.
Щодо телестудій, то найнижчий баланс у листопаді експерти виявили у шосткинської телекомпанії «Телеком-сервіс». Оцінка за цей стандарт склала 0,56 бала. Лише половинка від цілого. Та ми вирішили не аналізувати цього разу телесюжети обласних студій. Бо навіть найнижча оцінка 0,56 – це Джомолунгма, порівняно до місцевих Інтернет-видань.
Цілісінький нуль за баланс інформації отримали сайти «Ахтырка.com» і «Газета Ахтырка».
 
Для прикладу. 4 листопада на «Ахтырка.com» опубліковано інформацію «Обговорювалася зміна тарифу на проїзд у міському транспорті» http://ахтырка.com.ua/novosti/gorodskie-novosti/759-obgovoryuvalasya-zmina-tarifu-na-projizd-u-miskomu-transporti.
Текст: «У засіданні «круглого столу» відкрито обговорили проект рішення виконавчого комітету Охтирської міської ради: «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в звичайному режимі руху» в частині встановлення тарифів на перевезення для маршрутів, які обслуговує КП «Благоустрій»
Проект рішення про встановлення тарифів доводився до відома споживачів послуг у відповідності до процедури, визначеної вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’їднань під час оприлюднення проектів регуляторних актів не надходили.
Під час «круглого столу» не байдужі мешканці, як представники громадськості міста, мали можливість поспілкуватися з директором КП «Благоустрій» Анатолієм Басовим та задати питання щодо розрахунків тарифу економісту підприємства.
КП «Благоустрій» підтвердило свій намір підвищити тариф на перевезення з 3-х гривень на 4 гривні хоча розрахунковий тариф по кожному маршруту складав від 6,20 грн. до 7,01 грн.»
Хто були ті «не байдужі» мешканці та чи були вони взагалі? Про що вони запитували? Що їм відповідали? Всі деталі ховаються за загальними фразами та обтічними формулюваннями. То нам розповідають про зразок демократії чи завуальовують відсутність цієї демократії?
 
Конотопський сайт «05447», який має 0,14 бала за дотримання балансу, 6 листопада розповідає, що «На Конотопщині копають ставок» https://www.05447.com.ua/news/1850104.
Отже, «У с.В'язове Конотопського району проводяться роботи по відновленню колись найбільшого місцевого ставка. Про це повідомляє Ігор Левченко у фейсбук-спільноті "Конотоп Інфо".
"Правду сказати, це схоже більше на викопування копанки на місці колишнього ставка, але будемо сподіватись, що до джерел, які живили цю водойму, меліоратори все ж таки докопаються!" – написав він».
Посилання нібито є. Хоча посилатися на Фейсбук і тільки – ну далеко не кращий варіант. Але крім того. Чому читач має бути впевненим, що докопування меліораторів – це позитивно, а не навпаки? Хто дослідив ситуацію з водними шарами, хто прорахував, де і як мають вестися роботи? Хто такий Ігор Левченко, – еколог, меліоратор, інженер, педагог чи просто мимо йшов? Чому я маю йому вірити й радіти з ним, якщо немає гарантій, що те, про що повідомляється, є реально правильним і потрібним?
Онлайн-видання не дає відповідей на ці запитання.
 
Сайт «Голос Конотопа» (0,07 бала за дотримання балансу, – нагадаємо: при максимумі 1 бал) 22 листопада розміщує повідомлення «Який вигляд матиме стадіон “Юність” після реконструкції?» http://konotop.in.ua/novosti/ostann-novini/yakiy-viglyad-matime-stadion-yunist-pislya-rekonstruktsiyi/ (мову не редагуємо).
Текст: «Представники ДПТП “Сумбудпроект” ПАТ “Сумбуд” повідомляють у мережі Фейсбук про те, що їх підриємство виконало проект реконструкції стадіону “Юність” на замовлення відділу освіти Конотопської міської ради.
Зазначається, що згідно проекту на стадіоні буде футбольне поле розміром 105,0х68,0 м з натуральним покриттям, обладнане дренажною системою; трибуни для глядачів на 922 місця; коментаторська; електронне табло; освітлення; в приміщенні – спортивна зала, роздягальня та тренерська».
Знову єдине джерело інформації – Фейсбук. І одна сторона повідомляє, що виготовлено проект ось такий і такий. Чекайте: я де голос відділу освіти Конотопської міської ради, тобто замовника? Чи такий проект вони замовляли? А чому немає точки зору фізруків чи тренерів, – чи такий стадіон їм потрібен? Немало хто пам′ятає «вікопомний» клубний стадіон у Сумах, побудований тодішнім очільником області Володимиром Щербанем. Для чого в обласному центрі був потрібен суто футбольний стадіон у той час, коли сумська команда десь там животіла в третій лізі? Й по сьогодні місто «видихає» і не може видихати проблем із цим стадіоном. Хоча напередодні легкоатлети намагалися заперечити: треба багатопрофільний заклад. Але хто їх слухав?.. Ось і тут – одна сторона і жодного інтересу до реальності.
 
«На Сумщину “увірвався” Саакашвілі», – повідомлє 30 листопада сайт «Сумські дебати», традиційно посилаючись на інший сайт, http://debaty.sumy.ua/news/politics/na-sumshhynu-uvirvavsya-saakashvili/
«… Почесне право відкрити засідання (сесію міськради – авт.) надали заступнику голови Сумської облради Анатолію Річкалю, який закликав присутніх правильно розставити пріоритети при розгляді питань і вирішити таки проблему вуличного освітлення. Несподівано другим на трибуну вийшов екс-президент Грузії, лідер «Руху нових сил» Михайло Саакашвілі, який заступився за конотопського мера Артема Семеніхіна та розкритикував обласну та центральну держвладу.
Ось кілька цитат одіозного грузина:
«Не дай Бог, кто-то поднимет руку на самого популярного мэра Украины – Вам мало не покажется… Такого мэра больше нет в Украине».
«…не нужно поддаваться на происки ни областных, ни киевских властей и губернатора-жулика».
Нагадаємо, 17 листопада депутати Конотопської міськради зажадали від мера Артема Семеніхіна скликати на 30 листопада сесію і включити в порядок дня певні питання. Усі спроби мера-свободівця провести засідання сесії міськради раніше цього терміну провалилися».
Не будемо говорити, що публікація має ознаки мови ворожнечі. Бо слова «одіозний грузин» тут навряд чи доречні – мова йде про політиків, а не представників національностей. Але де ще якісь точки зору, окрім цитат Саакашвілі? Хто його запросив на сесію? Хто йому зрадів, а хто обурився його приїздом? Як поставилися до такого захисника Конотопського міського голови та чи потребує Семеніхін такого захисту?
Тобто публікація під девізом «здогайдайся сам»…
 
Таке ставлення до балансу інформації – чи не у всіх досліджуваних мас-медіа Сумщини: «Глухів без цензури» – 0,07 бала; «05447», Конотоп – 0,14; «Курьер», Глухів  – 0,17; «ТОПКонотоп» – 0,18; «Сумські дебати» – 0,20; «Трибуна», Суми – 0,27… Роботи на найвищий бал не виявлено.
 
Тож будьмо скептичними! Якщо хтось хоче, аби довіряли виключно одній точці зору, обраній, зауважмо, не нами, – засумніваймося.
Алла ФЕДОРИНА
*   *   *
Проект Сумського прес-клубу «Сім разів провір – один раз повір» здійснюється за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.