– говорить керівник проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Наталія Бережна. Між тим, чимало українців свій інтерес до питання обмежують лише такими знаннями. А для того, щоб робити менше помилок, варто більше знати. Наскільки ж ми цікавимося власними фінансовими справами? Як свідчить дослідження, 47% жителів Сумщини свої власні договори з банківськими установами вивчають побіжно. Зауважмо – загальноукраїнський показник щодо цього – 21%, тобто ми, сум′яни, дещо «фінансово інфантильні». 11% з нас не вивчають договорів зовсім, бо не вважають себе фахівцями. І лише 25% вивчають угоди дуже уважно.
Отже, вкладник передусім має розбиратися у своїх (та державних) фінансових справах.
Аби вивчити це питання, Фонд за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» провів опитування понад двох тисяч респондентів. Географія дослідження охопила всі області, окрім непідконтрольних державі територій. Нещодавно його результати було презентовано журналістам регіональних ЗМІ у Харкові.
Подібне опитування, хоч і з меншим розмахом, Фонд вже проводив у 2015-му році. За словами експерта Проекту USAID Тамари Смовженко, якщо порівнювати їх результати, українці стали більш фінансово обізнаними, але зізнаються, що потребують повнішої інформації. Найбільш поінформованими виявилися містяни, у яких вищі доходи, а у регіональному розрізі – жителі Північного регіону, до якого належить і Сумщина.
Саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб поверне наші заощадження у разі краху банку, де ми маємо внесок. І це відомо 52% опитаних. Як отримати ці кошти, знає значно менше людей.
Зараз порушується питання про підвищення гарантованої суми, – повідомила провідний фахівець відділу зв’язків з громадськістю та фінансової просвіти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Людмила Шапран. Але поки вкладники мають знати цю суму відшкодування, натомість обізнані з нею лише близько половини опитаних.
Чимало опитаних вважають, що валютні вклади і повертаються у валюті. Це невірно: вклади в іноземній валюті компенсують виключно у гривні за офіційним курсом обміну, що діє на момент виплати компенсації.
Важливо розуміти також, відшкодування чого Фонд не гарантує. Не можна повернути вклади у банківських металах (наприклад, золоті). Також не підпадають під гарантії повернення депозитні ощадні сертифікати на пред’явника. До речі, зауважує Людмила Шапран, деякі банки діяли недобросовісно, активно популяризуючи депозити на пред′явника пенсіонерам і «забуваючи» при цьому повідомити, що їх відшкодування не гарантується.
Сьогодні учасниками Фонду є 82 українських банки. Але – увага! – до системи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не входять кредитні спілки та інші фінансові установи, що не є банками. Тож у разі розміщення наших внесків у побідних закладах, Фонд не допоможе у їх відшкодуванні.
Є помилкове розуміння вкладниками взаємин із «Ощадбанком» України. Він також не входить до системи Фонду. Однак гарантом повернення вкладів у ньому виступає держава. До того ж, вкладникам гарантується повернення 100% усіх вкладених коштів, – якщо вони, звісно, будуть наявними у державному «гаманці».
І ще: Фонд гарантування вкладів не виплачує заборгованість за так званими «радянськими» вкладами, що перейшли у спадок «Ощадбанку» України від «Ощадбанку» СРСР. Ця функція належить виключно державі. А чи буде вона реалізована? Блажен, хто вірує…
З вірою, як вже говорили ми на початку, сутужно. 53% українців висловили недовіру банкам (у опитуванні 2015 року не довіряли банкам 19%). 48% опитаних не тримають кошти в банках (у 2015-му таких було 33%). І взагалі на тлі загальної кризи цікавитися фінансами стало менше людей: у 2015 році це було 25%, минулого року лише 9% сказали, що цікавляться фінансами. Хоча проведене опитування засвідчило й інше: майже 80% українців не мали протягом двох останніх років негативного досвіду співпраці з банками.
Та й не вкладаємо ми в банки не лише тому, що не віримо в їх систему. 55% респондентів повідомили, що не мають заощаджень, бо не мають грошей – їх доходи низькі. І це – головна причина відсутності рахунків.
Ще частина людей (це стосується передусім мешканців міст), користуючись банківськими картками, постійно не взаємодіє безпосередньо з банківськими працівниками.
Ася МАРКЕЛОВА,