Федорина Алла
Що чекає на медіа-галузь? Суб’єктивні думки щодо трендів та перспектив
Саме у січні, коли захоплюючий вир свят поступово перетікає у буденність, з’являється час і сенс поміркувати та спробувати поглянути у майбутнє. Тож що чекає на медіа-галузь у новому році?
Сумська журналістика в особах. Юрій Фадєєв: «Лише тоді, коли є думка і осмислення, буде результат»
«…У моїх робочих кабінетах ніколи не було портретів якихось керманичів. Але кілька років висіло велике чорно-біле фото мавпи. Мавпи з осмисленим поглядом, – задума в очах, підборіддя, підперте лапами…Таку думку, такий осмислений погляд не завжди побачиш, на жаль, і у людей. А історія цього фото така. Коли наприкінці 80-х років я працював редактором обласної молодіжної газети «Червоний промінь», ми виходили у форматі тижневика. Щоб привернути увагу читачів до газети, намагалися щоразу на першій сторінці розмістити цікаве фото. Якось натрапили на цю мавпу і вирішили надрукувати знімок. Крупно, на всю першу сторінку.
Фото завжди друкувалося не просто так, а до якогось матеріалу, домінантної теми номера. Того разу йшов матеріал про комсомольську політосвіту. Саме відбувалася перебудова, чи що то було насправді, – ще історики не розібралися. Але ми дали фото і врізку до нього, де йшлося, що перебудова починається з перебудови мислення, що без цього зміни неможливі… Був скандал. Тоді ще компартія керувала пресою. Тупотіли на мене в деяких кабінетах, кричали: «Кто позволил комсомольской газете печатать такое?!.» Ну, ми те переморгали…
Але чому згадав про це й до чого, власне, веду... Все у нашому житті, в будь-якій професії, і в нашій також, визначається тим, чи супроводжується думкою справа, яку ми почали. Бо твердо знаю: лише тоді, коли є думка і осмислення, буде результат».
Про журналістику та причетність до неї ми говоримо з людиною, яка 34 роки віддала цій професії, – Юрієм Фадєєвим.
Юрій Вікторович працював у шести виданнях, певний час очолював комітет у справах преси та інформації Сумської обласної адміністрації. При цьому писав вірші – переважно в шухляду. І вповні відчув, що таке – жити в епоху перемін, від яких людина іншого фаху, може, й здатна відгородитися, але журналіст – ніколи.
Про зміни для російськомовних газет України, що настають з 16 січня 2022 року. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ
Сумська журналістика в особах. Микола Мотренко: «Якщо в редакції залишиться хоч один працівник, газета все одно побачить світ. Вчасно!»
Давно мала намір написати про Миколу Степановича Мотренка – журналіста за фахом, по-батьківськи турботливого й мудрого, доброго наставника. Про це неодноразово просили колеги з творчого цеху. Однак бракувало якогось внутрішнього поштовху, настрою «вихлюпнути» спогади про свого хрещеного батька в журналістиці. А тут відчула, що готова повідати про надзвичайно талановиту, унікальну людину, яка майже півстоліття тому дала мені путівку у свою професію, що стала й моєю улюбленою справою життя. Можливо, у цих одкровеннях дещо й забагато особистісного, але вирішила все одно їх оприлюднити, адже спогади про Миколу Степановича сколихнули цілий шквал інших емоційних вспоминів про колег, перші кроки в журналістиці, вражень, які так чи інакше пов’язані з Учителем чи його творчістю та нашою спільною роботою.