Сумська журналістика в особах. Микола Мотренко: «Якщо в редакції залишиться хоч один працівник, газета все одно побачить світ. Вчасно!»
Давно мала намір написати про Миколу Степановича Мотренка – журналіста за фахом, по-батьківськи турботливого й мудрого, доброго наставника. Про це неодноразово просили колеги з творчого цеху. Однак бракувало якогось внутрішнього поштовху, настрою «вихлюпнути» спогади про свого хрещеного батька в журналістиці. А тут відчула, що готова повідати про надзвичайно талановиту, унікальну людину, яка майже півстоліття тому дала мені путівку у свою професію, що стала й моєю улюбленою справою життя. Можливо, у цих одкровеннях дещо й забагато особистісного, але вирішила все одно їх оприлюднити, адже спогади про Миколу Степановича сколихнули цілий шквал інших емоційних вспоминів про колег, перші кроки в журналістиці, вражень, які так чи інакше пов’язані з Учителем чи його творчістю та нашою спільною роботою.