На завершальному етапі моніторингу публікацій гіперлокальних друкованих та інтернет-видань Сумської області за період із 6 по 12 червня 2022 року було проаналізовано 306 матеріалів у 10 виданнях. Слід зазначити, що контент видань з початком війни суттєво змінився –значна частина матеріалів, а саме 131, стосуються цієї теми. Превалюють короткі новини, створені на основі прес-релізів.Саме цим пояснюється загалом низька кількість експерток, а, відповідно, й фемінітивів. Домінування чоловіків і як експертів, і героїв публікацій все ще є стабільним.

Коли ми зрозуміли, що таке війна, ми повною мірою осягнули і роль комунальників у житті та виживанні міст: їх мужність працювати на нелегкому «внутрішньому» фронті; залежність не тільки нашого комфорту, а елементарних питань від  щоденної роботи комунальників;  заряд оптимізму, який можна отримати тільки через те, що є вода, вивезли сміття, підмели двір…

У Чернігові, як, на жаль, і у багатьох містах України робота комунальників була просто таки героїчною. І на цій війні тримало стрій одне з комунальних підприємств Чернігова – АТП-2528. Його директор Руслан Волок сам із смт Царичанка Дніпропетровської області. Та волею долі три роки працював і в Сумах, був заступником директора з економіки та розвитку комунального підприємства «Міськсвітло»; з 2016-го працює у Чернігові. Як воювалося комунальникам у дні російської агресії та які проблеми вирішують вони зараз, – наша розмова.

Андрій  Кокотюха не потребує багатослівного представлення, бо відомий багатьом. Український письменник-белетрист народився у місті Ніжині. Свій перший художній твір написав у сім років, але до 12 років читав і писав лише казки.

Як стверджує всюдисуща Вікіпедія, мріяв стати бібліотекарем. Натомість працював збиральником меблів, різноробочим,  муляром на будівництві та закінчив факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. Неодноразово перемагав у конкурсі «Коронація слова». Кум колеги по цеху Сергія Жадана, «…і не лише його, у мене ще шестеро хрещеників», – зауважує Андрій.

Свого часу Кокотюха назвав себе російськомовним письменником, бо ж пише двома мовами. Проте його погляд на східного сусіда тверезо критичний. Про особливості російської ментальності та «рускій воєнний корабль», українську культуру та наше інформаційне поле, про задумки нових книг – у нашій розмові.

Епіграф краснопільської газети «Перемога», розміщений під її назвою, – «Не даємо зникнути маленькій людині зі сторінок великої історії» – нині набув символічного звучання. У матеріалах більшості досліджених друкованих видань «маленька» людина сьогодні справді зайняла вагоме місце. На тлі подій, що відбуваються, газети дещо змістили тематичні акценти і більше розповідають про людину, дякують людині, допомагають людині. Хоча щодо цього є й перестороги: «Люди не хочуть коментувати події, не дозволяють, щоб їхні прізвища чи імена згадувались у повідомленнях, – розповідає редакторка білопільської газети Наталія Калініченко. – Всі налякані і стривожені, бояться зайвого згадування. Тож важко писати обʹєктивні тексти і інформувати читачів».

Національний пресклуб «Українська перспектива» пропонує ЗМІ новий матеріал для безкоштовного передруку

Повномасштабна війна, яка наразі триває в Україні, не викреслила з нашого життя домашнє насильство. Які особливості протидії цьому явищу та як захистити постраждалих від нього в надзвичайних умовах? Обговорюємо це з віце-президенткою ГО «Ла Страда-Україна», докторкою філософії в галузі права, адвокаткою Мариною ЛЕГЕНЬКОЮ та директоркою департаменту Національних гарячих ліній та соціальної допомоги цієї громадської організації Альоною КРИВУЛЯК.

На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. 

На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. 

На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

З початку війни не припиняла свою роботу гаряча телефонна лінія, що діє  в рамках проєкту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіареформам  та розвитку регіональної журналістики». Наш медіаюрист Ігор Федоренко продовжує і телефоном, і письмово консультувати редакторів та журналістів з найрізноманітніших питань, тематика яких, зрозуміло, стала суттєво іншою. Далі він розповідає про це детальніше.

Конкурс шкільних видань і юних авторів Сумщини, що відбувся в рамках Фестивалю «Медіасвіт веде у всесвіт» підбиває підсумки!

Журі Конкурсу виявилося майже одностайним у визначенні переможців і ми готові їх назвати.