Четвер, 10 вересня 2020 11:26

Престур, Одещина: ТІС – портова перевалка України

Тут – зерно, транспортоване з усіх областей. Тут перевантажується олія, одним зі світових лідерів виробництва якої є Україна. Звідси, наводять нам приклад, для відомої сумської «Керамеї» відвантажується керамічна глина. «…Практично всі банани, що ви купуєте у магазинах, звідси», – розповідають нам, показуючи ще один термінал «перевалочного» підприємства… Престур, організований Харківським пресклубом, цього разу знайомить учасників із досвідом реформ на Одещині.

І виросло підприємство…
Того дня, коли ми приїхали на ТІС, найпотужніше приватне портово-промислове підприємство України, що за 22 кілометри від Одеси, будівля його офісу була прикрашена повітряними кульками та цифрою «26» над дверима.
– У нас день народження сьогодні, – пояснив керівник служби механізації підприємства і наш тимчасовий гід Сергій Мамонтов. – 26 років тому почався ТрансІнвестСервіс.
У тому 1994-му тут була зовсім інша картина: покинутий комплекс із імпорту фосфоритів державного підприємства «Лиман» на причалі № 17 порту «Південний». Будівництво те тривало кілька років, проте його зупинили, обʹєкт законсервували. Вісім років він власне руйнувався, вантажі потрапляли сюди вкрай рідко, – занепад економіки в країні підсилювався віддаленістю від порту.
Ось як це виглядало тоді.

111тіс що було

Фото з сайту «Лиманська агенція новин» https://lan.od.ua/stati/664-oleksj-stavncer-mja-jake-bagato-znachit-dlja-kozhnogo-meshkancja-regonu.html

Сьогоднішня панорама не накладається на ті давні зображення. За 26 років ТІС, як свідчить Вікіпедія, став найбільшим приватним стивідорним оператором в Україні. (Стивідорний – у морському транспорті – пов'язаний із вантажно-розвантажувальними роботами в закордонних портах, які оплачені пароплавством). Компанія оперує власними вантажними терміналами в Малому Аджалицькому лимані, в акваторії порту «Південний». І терміналів за цей час тут збудовано немало: «ТІС-Зерно», «ТІС-Міндобрива», «ТІС-Руда», «ТІС-Вугілля», «ТІС-КТ». Залізнична станція, що діє на території підприємтва, – ТІСівська і є найбільшою приватною залізничною станцією в країні.

111тіс 13

Проїздимо великою територією, через термінали, мимо кораблів, що вантажаться чи чекають завантажень. З ватерлінії видно, яке, отримавши товар, уже важко занурилося; яке ще тримається, ніби поплавок. Судна великі, для нас, переважно «сухопутних» мешканців – дуже великі: їдеш мимо, а корабель все не закінчується. «Довжина такого близько 250-300 метрів, – пояснює Юрій Мамонтов. – А потужність 50-70 тисяч тонн». Для того, щоб приймати такі судна, довелося поглиблювати акваторію лиману. Причали тепер мають глибину до 15 метрів.
Коли 12 років тому Юрій прийшов працювати на ТІС, тут було лише два крани. Тепер їх – цілий ряд.

111тіс юра

Наш гід Юрій.

Підприємство намагається впроваджувати всі портові інженерні новинки: хочеш бути «на плаву» – будь сучасним! І саме до такого ставлення привчають працівників, яких на ТІСі близько чотирьох з половиною тисяч. Тут є власна пожежна команда. Тут сучасні засоби безпеки. Щойно наша група підʹїхала до підприємства, нас зустріли та екіпірували касками, жилетами, бажаючих – масками та рукавичками. До речі, безпека щодо ковіду теж на рівні: всім престурівцям вручили памʹятки поводження під час карантину, видрукувані спеціально для працівників підприємства.
…Здавалося б, далеке підприємство під Одесою, а має стосунок реально до всіх регіонів країни і до багатьох конкретних людей, які про це й не замислюються. Варто сказати хоча б про ті згадані на початку банани. А, крім них, через контейнерний термінал проходить чимало такого, що потім потрапляє в наш дім. «Контейнери мають спеціальний температурний режим, – розповідає супроводжуючий, – тож у них перевозять квіти, які потім продають у ваших містах. Так само при відповідній температурі переправляються парфуми, косметика…» Цей термінал наймолодший із тих, що має ТІС, але контейрнери, пояснюють нам, – найперспективніший вид перевалки вантажів, тож буде розвиватися. «Та й загалом, – додає оптимізму Юрій Мамонтов, – грузооборот в Україні постійно зростає».

111тіс контейнери

… На останньому, не зайнятому, найбезпечнішому причалі, нам зупиняють – сфотографуватися. На фоні того 250-метрового судна це ефектно. А ще зазираємо у воду, і бачу, що медузи, які білими плямами висять у воді, живі, рухаються, плавають. На загорожі примостився ряд чайок і бакланів.

111 медуза

111чайки та баклани

Отже, вода не забруднена? «Я звик рано приходити на роботу, – відповідає Юрій, – і майже щоранку бачу тут дельфінів. Для мене це – індикатор забрудненості. Якби вона була, дельфіни б сюди не запливали».

Люди, які створюють
26 років тому компанію заснували Олексій Ставніцер та Олег Кутателадзе. Олексій Михайлович очолив підприємство. Людина, досить далека від виробництва, стала успішною в справі.
Втім, ці здібності були вочевидь, не випадковими. Батько Олексія був, як розповідають, масштабним господарником. У каламутні часи його репресували, проте зміг вижити. Мати, Олександра Вікторівна, віддала життя вихованню шістьох дітей, серед яких Олексій був наймолодшим.
– І всі діти були дуже талановиті, – говорить голова Визирської сільської ради Валерій Стоілакі. – Ось цей памʹятник Олексію Михайловичу зробив його брат…
Ми стоїмо біля памʹятника засновнику та керівнику ТІСу поруч офісу компанії. Ніякої помпезності. Коротка зачіска, буденний одяг, черевики на грубій підошві…. Цей образ, мабуть, найкраще накладається на характеристику Ставніцина, фах якого до участі у бізнесі, був незвичайним: альпініст.

111памятник1

111а.м.ставницер

Олексій Ставніцер.
Фото http://eti.at.ua/-DIB-1.jpg, Пресслужба ТІС.

Цим спортом – і філософією, що він несе, – Олексій «заразився» від старшої сестри. І присвятив йому багато років. Альпінізмом він займався до 1992-го. Працював на турбазі «Терскол» МО СРСР, організовував масові армійські спортивні олімпіади на Ельбрус. Коли став керівником навчальної частини альптабору, побудував стенд для випробування страховки і спорядження, що на ті часи було суттєвим кроком у методиці навчання альпіністів. Створив і очолив навчально-методичний центр «Ельбрус», який на кілька років став всесоюзним центром альпінізму…
Між тим, розповідають, що перші гроші свої хлопець заробив …у оркестрі. Адже мав унікальний слух, завершене навчання за класом скрипки, прогнози на велике музичне майбутнє. Це майбутнє врешті-решт вилилося в те, що дозволяв собі разом із дружиною відвідувати оперні вистави у театрах світу.
До Одеси переселився 1990-го. Заснував компанію «Еверест», що займалася торгівлею, потім – ТІС. Компанія розташувалася на території Визирської громади. І зробивши ТІС справою свого життя, Олексій Ставніцер переїхав до села, бездоріжного, безперспективного, стагнуючого. Купив ділянку землі недалеко від школи і побудував будинок.
А потім – дороги, школи, храми… Після смерті Олексія Михайловича жителі Визирки назвали на честь односельця, мецената центральну вулицю села. Тут, у центрі, знаходиться приміщення Благодійного фонду імені Олексія Ставніцера, заснованого на його памʹять. У діяльності фонду активно беруть участь Олег Кутателадзе і його син Віталій. А сини Олексія Ставніцера, Єгор Гребенников і Андрій Ставніцер, продовжують розвивати бізнес батька.
– …І знаєте, коли робітники бачать, що керівник не «десь, за хмарами», а цікавиться підприємством, запросто може спілкуватися з робітниками, це викликає повагу.


* * *
– А тепер побачите нашого робота, – закінчуючи знайомство з підприємством, обіцяє Юрій Мамонтов.
Робот вражає. Замість кистей рук – легкові автівки, голова – кабіна великої вантажівки. Він тримається за важкий шест, на якому розвівається синьо-жовтий прапор.
– А ви он почитайте, там табличка прикріплена!
На табличці – відома приказка латиною: хочеш миру, – готуйся до війни.

111тіс робот

Створили робота власноруч працівники підприємства. Тоді, коли зʹявилися бажаючі захопити цей уже «запущений» механізм, почалися «наїзди» з метою відібрати компанію, монстра-охоронця поставили на дорозі до центрального вʹїзду в ТІС.
– І що, допомогло?
– А знаєте, справді якось заспокоїлися…
Що ж, компанія створювалася для того, щоб працювати і щоб на ній працювали. Тому й діє…
Алла ФЕДОРИНА
Суми-Одеса-Суми