Середа, 13 січня 2021 18:10

У селі чекають на експрес: щоб книга стала ближчою

У Чернеччинській ОТГ на Сумщині запустили інноваційний проєкт «Бібліоекспрес «Читаюча громада», завдяки якому жителі віддалених сіл отримали доступ до бібліотечних послуг.

Серед тих, хто щоразу чекає на приїзд «пересувної бібліотеки» до села Гай-Мошенка, – Олександр Миколайович Старков. Чоловік уже поважного віку, перебуває на заслуженому відпочинку. Читати для нього завжди було і є великим задоволенням. Коли проживав у райцентрі, з доступом до бібліотечних фондів проблем не мав. А от як переїхали з дружиною у сільську місцевість, з цим стало складніше. Зараз, щоб добратися до найближчої бібліотеки, йому треба подолати чимало кілометрів: влітку навпростець ще можна велосипедом, а взимку хіба що місцевим транспортом, а потім ще й пішки. Так само й назад повертатися, і все заради книг… Тому, зізнається, дуже зрадів, коли в село почав навідуватися «Бібліотечний експрес».

Колишній військовослужбовець, Олександр Миколайович особливо полюбляє гостросюжетні детективи, книги про роботу оперативників, а також історичну літературу. Бібліотечні працівники уже знають його вподобання, і заздалегідь готують для нього добірку.

-       Наше село невелике, – розповідає активний читач, – і переважно це люди віком за 60, молоді родини можна перерахувати на пальцях. Але у нас теж є люди, які люблять читати…

Чернеччинська територіальна громада – одна з найбільших на Сумщині, до її складу входять 32 населених пункти, і деякі з них знаходяться на досить значній відстані один від одного, далеко від стаціонарних бібліотек.Саме тому, за словами директорки комунального закладу «Публічна бібліотека Чернеччинської сільської ради» Людмили Шаргородської, існує потреба наближення бібліотечних послуг до населення.

З цією метою у листопаді 2019 року в громаді запустили перший на території Сумської області проєкт «Бібліоекспрес «Читаюча громада»», завдяки якому жителі віддалених від стаціонарних бібліотек сіл можуть щомісяця, згідно з оголошеним графіком, обміняти книги, ознайомитися з новинками літератури та періодичними виданнями, зробити своє наступне читацьке замовлення. Серед пріоритетних завдань проєкту також популяризація друкованої книги і читання.

бібліо афіша

Від ідеї – до її реалізації

Ініціаторка проєкту Людмила Шаргородська розповідає, як усе починалося. З огляду на те, що постановою Кабміну від 6 лютого 2019 року було визначено державні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками, а в двох старостинських округах Чернеччинської ОТГ бібліотечні заклади як такі взагалі відсутні, виникла ідея «пересувної» бібліотеки.

Реалізувати задумане вдалося у партнерстві з відділом культури, туризму, молоді та спорту Чернеччинської с/р,  який погодився допомогти з транспортом: у визначені дні наданий ним автобус облаштовується під «Бібліоекспрес». Для цього виготовили відповідну інформаційну вивіску, яка прикріпляється у вікні.

-       Власне, 500 гривень, у які нам обійшлася зйомна вивіска, це єдині капітовкладення у проєкт, – розповідає Людмила Шаргородська. – Окрім, звісно, витрат на пальне для автобуса. До речі, дехто плутає поняття «бібліоекспрес» і «бібліобус», а це різні речі. Тому що «бібліобус» – це спеціально обладнаний транспортний засіб, з відповідними стелажами для літератури, і має суто цільове призначення. Фінансово дуже затратно, ми собі такого дозволити не можемо.

Втім, Черниччинський «Бібліоекспрес» зі своїми завданнями цілком справляється. Наразі проєкт, у якому задіяні чотири бібліотеки-філії, охоплює 8 населених пунктів. Чернеччинська публічна бібліотека обслуговує села Ясенове, Журавне, Хухрянська бібліотека-філія – село Лутище, Підлозіївська бібліотека-філія – села Михайленкове, Кардашівка і Гай-Мошенка, Пологівська бібліотека-філія – села Бакирівка і Литовка.

Згідно з розробленим графіком, «Бібліоекспрес» курсує між селами, відвідуючи їх раз на місяць.

-       Як залучали своїх читачів?

-       Спочатку ми роздрукували на кольоровому принтері і розмістили в селах – у клубах, приміщеннях старостатів, у сільських крамничках – оголошення про те, що ось у такий день до вас завітає «Бібліоекспрес». Залишили контактні дані, щоб за бажання люди могли зателефонувати і замовити літературу заздалегідь. До речі, не завжди і не скрізь уперше нас зустрічали привітно. Іноді – недовірливо. Мовляв, тут на хліб грошей не вистачає, а ви до нас із книгами. Доводилося розповідати, пояснювати, що це все безкоштовно, що це для них додаткові можливості скористатися літературою… Словом, треба бути і трохи психологом. Зате згодом той чоловік, який першого разу найголосніше висловлював невдоволення, став чи не найактивнішим читачем у селі…

«Бібліоекспрес «Читаюча громада»» зазвичай робить у кожному селі одну-дві зупинки: переважно у клубах та навчально-виховних закладах. Ось типовий маршрут: згідно з графіком, виїздить, скажімо, до села Пологи, забирає бібліотекаря з Пологівської бібліотеки-філії та підготовлені комплекти літератури, потім прямує в с. Бакирівка, де о 10.00 передбачена зупинка та зустріч з читачами у сільраді. Потім за графіком – с. Литовка, зустріч у НВК, куди входить дитсадочок і 1-9 класи. Спілкування з юними читачами відбувається під час великої перерви.

Діти, за словами Людмили Шаргородської, дуже вдячні читачі: «Вони  були просто у захваті, ніколи не бачили стільки книг і журналів».

бібліо з дітьми

До речі, бібліотекарі-учасники проєкту не обмежуються лише обміном літератури, зазвичай це живе і тепле спілкування. До прикладу, заїжджаючи в школу, що в селі Журавне, вони неодмінно проводять інформаційні заходи для школярів, розповідаючи про письменників чи видатних діячів. На початку року порадували малечу виготовленими власноруч подарунками – іграшками-символами року. А у селі  Ясенове напередодні Міжнародного жіночого свята 8 березня привітали своїх активних читачок і подарували їм сувенірні голківниці.

Влітку до «Бібліоекспресу» долучалися представники КЗ «Центр культури і дозвілля» Чернеччинської с/р.

«Ми брали з собою культорганізатора, попередньо оголошувалося, що передбачена ігрова програма для дітей, – розповідає Людмила Шаргородська, – Обслуговували читачів на дитмайданчиках. Хтось обмінював книги, хтось у тіньочку переглядав періодичні видання, а з дітками у цей час проводилися ігри…».

Про ризики і смаки

На запитання щодо ризиків та ускладнень, які можуть виникнути під час реалізації подібного проєкту, його ініціаторка пригадує кілька ситуацій, з якими, втім, вдалося успішно впоратися. Якось, коли їхали у Кардашівський старостинський округ, вийшов із ладу автобус. Але ж люди чекали! Тож звернулися по допомогу до старости, і той надав службовий транспорт. 

Або, коли на початку виїжджали в село, у якому відсутній магазин, де зазвичай збираються люди: лише «автолавка» курсувала по вівторках і четвергах. Під неї і підлаштовувалися, щоб надавати бібліотечні послуги.

-       Яка література користується найбільшим попитом?

-       Смаки різні. Хтось надає перевагу розважальній літературі, або ж за звичкою вибирає книги лише російською мовою. А є й інші приклади: так, у селі Кардашівка у нас читач – людина вже в літах, – дуже цікавиться саме сучасною українською літературою. Що ж до вікових категорій, то вони теж різні: пенсіонер Олександр Миколайович Старков з села Гай-Мошенка просто «ковтає», як-то кажуть, книжки – однієї йому вистачає на два-три дні. З іншого боку, дуже люблять візити бібліотекарів діти, і коли «Бібліоекспрес» має вже вирушати, стукають у віконце, махають руками «до зустрічі»…

Станом на кінець 2020 року, в Сумській області функціонувало 542 публічні бібліотеки, в тому числі 445 – сільських, з них 20 – призупинили свою діяльність (неперспективні села або вакансії).

Як розповідає головний бібліотекар науково-методичного відділу Сумської обласної універсальної бібліотеки Тетяна Грищенко, криза, спричинена пандемією COVID-19, позначилася і на роботі бібліотечних закладів. Були такі періоди, коли бібліотеки не обслуговували користувачів. Втім, склавши руки ніхто не сидів – проходили онлайн-навчання, розробляли план дій, як перейти на онлайн обслуговування користувачів, писали проєкти і вигравали гранти.

До речі, новацією останніх років є якраз активна участь бібліотек у проєктній діяльності. А проєкти «Бібліоекспрес «Читаюча громада» Чернеччинської ОТГ та «Інформаційно-культурний та дозвіллєвий центр громади: Тростянецька публічна бібліотека» Тростянецької ОТГ навіть увійшли до всеукраїнського збірника «Кращі шоукейси та практики».

бібліо викладка

На сьогоднішній день 47,4% бібліотек Сумської області мають комп’ютерну техніку, 36,2% бібліотек надають доступ користувачам до всесвітньої мережі Інтернет. Працюють 22 Інтернет-центри, 42 пункти доступу громадян до офіційної інформації.

Бібліотечні працівники області долучилися до проєкту «Дія. Цифрова освіта», який в січні 2020 року запустило Міністерство цифрової трансформації України. Під час вимушеного карантину продовжували безкоштовні навчання на національній онлайн-платформі, отримали відповідні сертифікати. 40 публічних бібліотек області зареєстровані в мережі цифрових хабів.

«Попри всі труднощі, викликані пандемією, публічні бібліотеки області прагнуть бути відкритим простором для навчання, натхнення, зустрічей і подій,  організовують доступ громадян до офіційної інформації, популяризують культурно-історичну спадщину українського народу, стають справжніми центрами громад», – запевняє Тетяна Грищенко.

Набрати обертів

Наразі бібліотечними послугами в межах проєкту «Бібліоекспрес» охоплено близько 1200–1500 жителів сільської місцевості. Раніше вони такої можливості не мали.

На жаль, у зв’язку з пандемією COVID19, кілька разів протягом 2020 року проєкт доводилося тимчасово призупиняти. Проте, його учасники сподіваються, що у 2021 році зможуть активізувати свою діяльність, адже планів та ідей мають чимало. І мотивацію теж мають.

«Пам’ятаю наш другий візит до села Михайленкове, – говорить Людмила Шаргородська, – Першою зупинкою був НВК. Трохи затрималися з вихованцями дитсадка і відстали від графіка. Поки діти вибрали собі книжечки, поки ми їх оформили та пояснили правила користування літературою… Тому до сільського клубу, де заплановано було наступну зупинку, прибули дещо із запізненням. Думали, може, люди й не захочуть чекати. А там саме відбувалися ремонтні роботи. Бачимо, якийсь чоловік підходить до нас, допомагає виносити літературу. Подумали, що це хтось із будівельників. Дивись, думаємо, який джентльмен… А з’ясувалося, то наш читач. Каже нам: як це ви гарно придумали – пересувну бібліотеку, дякую! От такі зустрічі і заряджають оптимізмом».

Алла АКІМЕНКО