Понеділок, 17 квітня 2017 15:04

Справа фотокора

Три роки тому «тітушки» жорстоко побили в столиці фотокореспондента Максима Требухова. Ми дізналися, чому винні досі не покарані.

«... Пам'ятаю альпійську гірку, людину, яка бере камінь і б’є мене по голові - розповідає Максим Требухов. - Я розумію, що зараз станеться і розвертаю голову так, щоб шолом міг закрити мене якомога більше. Це мене і врятувало. Такий собі Алієв бив мене дуже професійно. Пізніше я дізнався, що він тривалий час займався бойовими мистецтвами...»

Максим Требухов, фотокореспондент інформаційного агентства «forUm» (зараз він працює в інтернет-виданні «Лівий берег») був одним з 30-ти журналістів, які постраждали під час Євромайдану 18 лютого 2014 року. Пізніше за фактом того, що сталося, було відкрите кримінальне провадження. Але за цей час, який минув, слідство так і не змогло знайти і покарати винних у побитті журналіста. Ми спробували розібратися в причинах того, що відбувається.

Бейдж «Преса» не врятував

 -18 лютого 2014 роки я перебував в Маріїнському парку, який в той час займали представники «антимайдану», - згадує Максим. - В якийсь момент у них з активістами Майдану настало перемир'я. Колега, який вийшов з будівлі Парламенту, запропонував прогулятися до офісу «Партії регіонів». Ходити в той день поодинці було небезпечно. У будівлі на Липській була пожежа, але «тітушок» поруч видно не було. «Беркут» відтискав людей по діагоналі через сквер до Інститутської. Знайомі, яких ми зустріли на вулиці, запевняли, що вже все затихло. «Тітушки» пішли, а людей тиснуть, щоб пожежні могли загасити полум'я. Але насправді спортсмени не втекли, вони все ще перебували на подвір’ї будівлі. Їх там було дуже багато, не одна сотня. Я побачив у них в руках зброю, що була схожа на автомати. Проте  ризикнув підійти ближче до будівлі. І в цей момент зіткнувся з чоловіком, якого пізніше ідентифікують як Джалала Алієва. Він вибіг з офісу і напав на мене з криком: «Це на твоїй совісті убиті люди!». Збив мене з ніг і накинувся на мене з кулаками разом з іншими «тітушками». На моїй касці було написано «ПРЕСА». А на грудях висів бейдж з журналістським посвідченням. Але це їх не зупинило. Вони били мене по голові битами і камінням. Мої колеги кричали Алієву, що напад на журналіста карається законом. Але з присутніх співробітників МВС, рятувальників і людей в штатському, які знімали все, що відбувається на відео, ніхто не втрутився. Зараз мене дивує одне - чому Алієв не використав проти мене пістолет, який був при ньому. Зброя знаходилася в кобурі прихованого типу, під курткою. Коли він бив мене ногами, куртка загорнулася, і я побачив ручку зброї.

Пізніше Максим дізнається: через три години вбили журналіста В'ячеслава Веремія. Можливо, це зробив Алієв з того пістолета, який бачив Максим.

«Мучить головний біль, погано бачу»

В якийсь момент, хтось з катів фотокореспондента несподівано скомандував: «З нього досить!»

«Тітушки» відійшли від хлопця, і колеги відвезли його в лікарню. Лікарі поставили журналісту діагноз « черепно-мозкова травма і перелом носа».

«Щелепа, на щастя, залишилася ціла. Тулуб був захищений бронежилетом. Лікарі підозрювали, що у мене крововилив у мозок і серйозна гематома мозку. Тоді я навіть не звернув увагу на травму ніг (напевно, наступив на світлошумову гранату). Тепер вона дає про себе знати. Зараз я шкодую, що відразу не поїхав на лікування за кордон. Мене вмовляли друзі і депутати, але я відмовився. Допомагав медикам приймати поранених, яких привозили з Євромайдану».

Сьогодні Максим страждає від нападів головного болю, скаржиться на слабкий зір. Хоча раніше він був абсолютно здоровий.

«Близько двох тижнів я пролежав у лікарні, потім ще місяць вдома. Ходити не міг, перед очима все крутилося і пливло. А коли став на ноги, відразу ж зайнявся допомогою хлопцям в АТО, пішов служити парамедиком», - розповідає хлопець.

У постанові Печерського суду від 12 серпня 2014 року йдеться, що слідчі Генпрокуратури розслідують факти залучення до протидії протестних акцій в Києві цивільних осіб (так званих «тітушок») і злочини, які останні вчинили щодо протестувальників в січні - лютому 2014 року. Зокрема, умисне вбивство журналіста В'ячеслава Веремія.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54244808

Був у провадженні ГПУ і фрагмент, який стосувався Максима Требухова.

«Досудовим розслідуванням встановлено, що 18 лютого 2014 близько 12 год. 00 хв. під час здійснення фотозйомки акцій протесту в центральній частині Києва біля офісу «Партії регіонів» по ​​вул. Липській невідомий чоловік наніс тілесні ушкодження потерпілому у кримінальному провадженні журналісту інформагентства «forUm» - зазначено в офіційних документах. - В результаті, останній отримав ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа зі зміщенням кісткових уламків, забій головного мозку з осередками удару в лівій лобовій частці. В період з 18.02.2014 по 24.02.2014 він проходив лікування в Олександрівській клінічній лікарні».

trebuhov

Максим Требухов після побиття.

 

Між тим, кримінальне провадження за фактом побиття Максима відкрили тільки через рік. І то  завдяки лише тому, впевнений Максим, що він був свідком інших злочинів під час подій на Майдані.

Фотографії стали доказами

«Я знімав практично всі гарячі події на Євромайдані,  - каже він. - А потім  мої світлини правоохоронці використовували як доказ провини «беркутівців» за ​​безліччю епізодів. Зокрема, завдяки моїй фотозйомці, слідчим вдалося ідентифікувати практично всіх співробітників спецпідрозділу із Запоріжжя, київського «главку» поліції, які керували кривавою розправою над учасниками мітингу в ніч з 10 на 11 грудня 2013 року року. Адже у мене була вся розкадровка за часом: хто, де знаходився і чим займався. Одного разу я прийшов давати свідчення у справі Слави Веремія. І слідчий запропонував мені написати заяву, щоб відкрити справу безпосередньо по  нападу на мене. Я погодився, адже злочинці повинні бути покарані. Це справа принципу».

Зібрав інформацію про нападників

Імена безпосередніх організаторів нападів на журналістів 18 лютого 2014 року багато разів звучали з вуст силовиків. Йдеться про 44-річного Юрія Крисіна, який проживає в Києві, та 48-річного Джалала Алієва, який ховається від правосуддя на окупованій території Донбасу. Але детальну інформацію про цих людей Максим Требухов збирав самостійно і передавав слідству.

«Крисін - уродженець Горлівки, раніше у нього вже була судимість за ненавмисне вбивство, - каже Максим. - Затримували його і нещодавно. Або фігурував в захопленні заправки, або нападав на перевізників. Але в суді його весь час відпускають на свободу. Про Алієва я теж дізнався багато: де працював, у кого з нардепів від «Партії регіонів» був помічником».

http://wanted.mvs.gov.ua/searchperson/details/?id=0014107639147935

Тим часом, за інформацією Департаменту спецрозслідування ГПУ зараз підозрюваний у справі Максима тільки один - Алієв. Інших винних у побитті журналіста  не знайшли. Але шукають. Адже розслідування все ще триває.

4 сбу пецоперация алиев

Алієв.

 

«Під час досудового розслідування була винесена підозра одному з «тітушок», який імовірно скоїв ряд злочинів. Зокрема, можливо організував напад на журналістів за їхню професійну діяльність. А також заподіяв фотокореспонденту Максиму Требухову легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасне погіршення здоров’я», - йдеться в листі, який ми отримали з ГПУ.

Слідство стверджує, що вже проведена низка слідчих дій. Насправді, судово-медична експертиза. Після якої Максим і був визнаний потерпілим.

Герой серіалів

«На цей час місцезнаходження підозрюваного не встановлено, він оголошений в міжнародний розшук. Кримінальне провадження щодо цієї людини призупинено. Оскільки він перебуває в бігах. Інші особи, які завдавали потерпілому тілесні ушкодження, не встановлені. Слідство приймає дозволені законодавством заходи, щоб їх встановити. Досудове розслідування триває. В тому числі, проводяться слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на встановлення об'єктивної істини в кримінальному провадженні », - уточнюється у відповіді на наш запит від ГПУ.

Не зважаючи на те, що особистість того, хто напав на Максима Требухова була встановлена ​​давно (він був оголошений в розшук через півтора місяця після подій на Майдані, а в серпні 2016-го йому висловили підозру), шансів, що Алієв постане перед судом, дуже мало. Є інформація про те, що в 2015-му він нібито був викрадений і вбитий невідомими на непідконтрольних Україні територіях. Але підтвердити або спростувати цю інформацію неможливо.

http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=190513

«Немає доказів і свідків його смерті, тому я в зникнення і смерть батька не вірю», - розповіла нам дочка Джаміля, яка живе в окупованій Горлівці. Вона запевняє, що теж не знає, де знаходиться її батько. - У мене з татом дуже довірливі відносини. Він розповів мені, що дійсно побив журналіста на Майдані. Але до інших злочинів він стосунку не має. Просто Крисін має давні образи на мого батька ще з 90-х років, ось і дав проти нього свідчення», - каже Джаміля і уточнює, що не знає, яким чином Генпрокуратурі вдалося повідомити про підозру її батькові, можливо вислали поштою на адресу, за якою він зареєстрований.

Не вірить в смерть Алієва і Максим.

«Інформацію, про те, що ця людина мертва, мені по секрету повідомили в поліції. Нібито він поїхав воювати на Схід, чи то за «ДНР», чи за «ЛНР», когось обікрав, і його вбили. І начебто є відео і фото, що підтверджують його смерть. Мені здається, вони спеціально хотіли мене в цьому переконати, щоб я не домагався покарання винних. Але, можливо, я помиляюсь.»

Так чи інакше, але після подій на Євромайдані Алієв дійсно поїхав в Горлівку і пішов воювати в армію так званої «ДНР». Про що свідчать його фото зі снайперською гвинтівкою. Знімок Алієва розмістила на своїй сторінці в соцмережах російська найманка на прізвисько Веселина Черданцева, яка воювала в незаконному збройному формуванні так званої «ДНР». «Пропав друг і товариш! Алієв Джалал Джамалович, 07.05.1969 р Позивний Гюрза! Пропав в Горлівці з місяць тому. Хто що знає - в особисті повідомлення», - написала вона на своїй сторінці в серпні 2015-го. (Https://vk.com/wall208769509_8626)

алиев на донбассе

Алієв на Донбасі

 

Відзначимо також, що до війни Алієв працював начальником охорони на оптовому ринку «Столичний» в Києві. А до переїзду в Київ проживав в Горлівці, був пов'язаний з криміналом, судимий за «крадіжки», «шахрайства» та інші злочини. До речі, під час роботи в столиці Алієв навіть встиг стати зіркою - знявся в епізодичній ролі серіалу «СБУ. Спецоперація».  Автором сценарію фільму стала колишня речниця СБУ Марина Остапенко, а продюсером - ще одна відома журналістка  Ольга Герасим'юк. Вона згадала, що одну з серій знімали на оптовому ринку «Столичний», а начальник охорони ринку дуже просився зіграти в стрічці епізодичну роль. Йому пішли на зустріч.

Ще один фільм за участю Алієва «Страшна красуня», до цих пір крутить по телевізору канал «Україна». Востаннє його показували лиш пару місяців тому.

«Тітушка» працював у підпорядкуванні Алієва

У травні 2016-го в справі фотокореспондента Максима Требухова з'явився ще один фігурант - житель Фастова 50-річний Олег Ш. Можливо, з його допомогою слідству вдасться встановити й інших нападників.

«В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 (мова йде про Олега Ш. - Ред.) перебувала 18 лютого 2014 року на вул. Липській в натовпі серед так званих «тітушок» з дерев'яною битою в руках. В цей же день він разом з іншими підозрюваними завдали тілесні ушкодження журналісту під час виконання ним редакційного завдання щодо висвітлення подій «Революції Гідності», - йдеться в ухвалі суду від 18 вересня 2016 року.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62580413

В матеріалах справи також сказано, що «боєць» зараз знаходиться під вартою, а постановою заступника генпрокурора від 18 січня 2017 термін досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні продовжений до 29 березня 2017 року.

Підозрюють горе-спортсмена в «незаконному перешкоджанні організації та проведенні мітингів і зборів» (ст. 340 КК), «перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів» (ч.2 ст. 171 КК), «нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження». Крім того, він проходить й у справі про вбивство В'ячеслава Веремія. Підозра у скоєнні злочину саме цією людиною ґрунтується на протоколах допитів потерпілих і свідків, слідчих експериментів за участю потерпілих, висновками судово-медичних, медико-криміналістичних і балістичних експертиз і матеріалами виконаних доручень, відповідно до яких Олег Ш. користувався своїм мобільним телефоном о 12 год. 16 хв. 14 сек. 18.02.2014 і перебував на місці злочину.

Примітно, що, судячи з фотографій із соцмереж, три роки тому підозрюваний спортсмен працював в підпорядкуванні Алієва - охоронцем на ринку «Столичний». Зараз він охороняє київський ресторан «Монтеккі і Капулетті». Про інших підозрюваних (якщо слідству вдалося їх встановити) Максим Требухов не знає.

«Мене запитували про якихось людей, адже Алієв бив мене не один, - каже журналіст. - Але я не впевнений, що зможу когось впізнати. На слідчому експерименті (він проходив через рік після того, як я написав заяву) я був один. Ми прийшли до будівлі на Липській, а в якості понятих правоохоронці запросили дідусів-сторожів з сусідніх офісів. Тут же з'ясувалося, що вони не можуть бути понятими, так як були свідками тих подій. Але і давати показання ці люди категорично відмовлялися. Мовляв, начальство буде не в захваті. Сам експеримент теж виглядав дивно. Мені потрібно було показувати, як мене б'ють. Це було складно, пішов четвертий рік. Не було на експерименті і моїх колег-свідків. Не проводилися очні ставки. Слідство ґрунтується на тому, що я розповідаю. А я спираюся на фото тих подій», - додає Максим.

«Розслідування саботують»

Про те, коли Феміда покарає винних у «Майданівських справах», говорити поки не доводиться. Сергій Горбатюк, начальник Управління спецрозслідування ГПУ (саме воно і займається цими справами) запевняє, що з приводу більшості епізодів обвинувальні акти вже направлені в суди. Але судді часто не бажають розглядати справи по активістам на Майдані і беруть «самовідводи». Крім того, в управлінні спецрозслідування ГПУ не вистачає слідчих і прокурорів.

«У нас відбулося скорочення (в цілому з роботи були змушені піти 60 осіб!) І це вкрай негативно впливає на результати розслідувань, їх якість і швидкість. Перед новим роком нам додали 10 осіб. Але цього поповнення нам не достатньо», - розповів Горбатюк одному з телеканалів.

У той же час, Максим Требухов називає інші причини затягування розслідування. На його думку, процес призупиняється через небажання співробітників ГПУ займатися справами Євромайдану.

«Розслідування у справах Євромайдану саботувались від самого початку, - упевнений він. - Наприклад, ще до початку слідчих дій  на Майдані замазали дірки в бетоні від куль, зібрали все сміття, розібрали і вивезли барикади. Для міста це добре. Але активісти і адвокати «Небесної Сотні» вже тоді били на сполох. Мовляв, не можна знищувати докази. На жаль, їх ніхто не почув».

максим зараз

Максим сьогодні

 

Також, за словами Максима, керівником київської міліції в 2014-му році призначили Олександра Терещука, який під час подій на Майдані, обіймаючи посаду начальника Волинської міліції, давав наказ розганяти активістів у Луцьку і відправив до Києва бійців «Беркута». Чи був він зацікавлений в повноцінному розслідуванні злочинів, які сталися під час «Революції гідності»? Відповіді на це питання ні в кого немає.

Є у Максима Требухова і питання безпосередньо до слідства.

«Мені доводиться постійно ходити до слідчих, наново підписувати свої заяви, переписувати свідчення, тому що вони забувають ставити підписи свідків, - стверджує він. Слідчий орган знаходиться на Подолі, ось я дійшов уже до Європейської площі, а мені телефонують і просять повернутися, тому що якогось підпису не вистачає. Я не знаю, що це: халатність чи прагнення залишити шпаринки, які в суді можна буде оскаржити».

На зарплаті у підозрюваних

Ця історія має ще один аспект. Нещодавно з'ясувалося, що деякі силовики, що  причетні до розслідування у справах Євромайдану,  вже давно отримують зарплату у підозрюваних «тітушок» та інформують їх про всі зсуви у справі.

«Встановлено, що посадові особи Служби безпеки України за сприяння окремих посадових осіб ГУ МВС України в Києві та Генеральної прокуратури України, за попередньою змовою групою осіб, використовуючи своє службове становище і зв'язки, щомісячно отримують неправомірну вигоду в розмірі 6-12 тисяч гривень за інформування оголошених в розшук підозрюваних у кримінальному провадженні за фактами протидії протестним акціям під час Революції Гідності», - йдеться в ухвалі Печерського суду.

Крім того, посадові особи СБУ за сприяння окремих посадових осіб ГУ МВС України в Києві, діючи за попередньою змовою, знаючи про місцезнаходження оголошених в розшук підозрюваних, повідомляють їм про стан слідства та вжиті заходи щодо їх розшуку, тим самим приховуючи зазначених осіб від кримінальної відповідальності.

Дії посадових осіб СБУ, МВС і ГПУ вказують на активну протидію у своєчасному встановленні органом досудового розслідування всіх обставин, доказів, винних осіб, їхнього розшуку та притягнення до відповідальності в кримінальному провадженні за фактами протидії акціям протесту в Києві протягом листопада 2013 року - лютого 2014», - йдеться в тому ж визначенні суду.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/60006351

Розслідувати будуть 30 років

Нагадаємо, що в третю річницю Євромайдану головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявив, що розслідування злочинів, що трапилися в столиці під час Революції Гідності буде тривати не менше тридцяти років. Але загальновідомо, що подібні злочини розкриваються як раз гарячим слідом. Це означає, що сподіватися на вирішення питання навіть через 30 років не доводиться. Хіба що в Україні нарешті з'явиться політична воля покарати винних у нападах на активістів і журналістів. Тоді, можливо, будуть знайдені і притягнуті до відповідальності і кривдники Максима Требухова. Поки що жодна справа за фактом нападів на журналістів і активістів під час Євромайдану не доведена до кінця.

МІЖ ІНШИМ

Заплатили 600 гривень

З матеріалів справи Максима Требухова:

«18 лютого 2014 року о 9 ранку організатори зібрали біля метро «Арсенальна» близько 1000 чоловіків зі спортивною підготовкою. «Тітушок» привезли з Ніжина, Білої Церкви, Житомира та інших населених пунктів України. Спортсмени повинні були за грошову винагороду (600 грн. кожному) брати участь в «Антимайдані» в Маріїнському парку. Організатори озброїли бойовиків вогнепальною зброєю, дерев'яними палицями, металевими щитами та іншими предметами для нанесення тілесних ушкоджень».

Також в ГПУ встановили, що близько опівдня організатори побачили, що в Маріїнському парку зібралося понад дві тисячі протестуючих і наказали «тітушкам» переміститися до пам'ятника Пилипу Орлику  і на вул. Липську. Але через підпал офісу партії «Партія Регіонів» «тітушки» перебрались до офісу для його охорони.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63015048

Адже саме там вони отримували зарплату. Тут же перебувала вся документація з фінансування протестних акцій. Нагадаємо, що саме про це йдеться в розслідуванні «Амбарної книги» «Партії регіонів».

Богдана ЄВСЄЄВА

*У матеріалі повністю збережена мова оригіналу.

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Підвищення рівня інформованості громадськості про порушення прав журналістів і безкарність в Україні», реалізованого  НСЖУ у партнерстві з Сумським прес-клубом за підтримки Міжнародної Федерації Журналістів.

 євсєєва copy

Богдана ЄВСЄЄВА народилася у Києві, де після школи пішла навчатися в Інститут журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Працювати у ЗМІ почала наприкінці 90-их, першим виданням став журнал Національної спілки журналістів України «Журналіст України». Після того писала новини для щоденних столичних газет «Київ- Експрес», «Газета по-українськи», «Газета нашого району», «Вісті», журналу «Країна» та сайту «Репортер».