Федорина Алла
#Герой_мого_часу. «Дуже зрадію, коли зніму камуфляж. Після перемоги…»
Звідки беруться герої сьогодення? Певно що проростають з прадавнього коріння. От зростають разом кілька хлопчиків з однієї сільської вулиці, їх однаково вчать в одній школі, а потім виявляється, що одному з них не все одно, не байдуже до долі України. І він приймає для себе тверде рішення боротися за неї. Мабуть, закладено в його генокоді таку потребу, мабуть, пробуджується в душі поклик якогось героїчного предка, який свого часу боровся за свободу України.
А може, це і є той самий борець, який через реінкарнацію знову прийшов у земне життя, щоб усе ж довести до завершення шляхетну справу звільнення рідної країни від московського колоніального ярма.
#Героїня_мого_часу. «Волонтерство – це шлях, який ти обираєш і йдеш»
Війна торкнулася буденного життя кожного з нас. Об’єднання, взаємна допомога та підтримка – це те, що наразі є просто необхідним, і те, чого зараз потребують багато людей. Волонтери сьогодні – в строю тих рятівників, які протягують руку помочі всім, хто цього потребує. Олена Вареник – волонтерка міста Шостка, голова громадської організації «З любов’ю у серці» з власного досвіду розуміє важливість допомоги.
Сумська журналістика в особах. Олександр Моцний: «Утримати читача місцева газета може передусім місцевими новинами»
Олександр Моцний – із редакторів нової формації. Незалежний, відвертий, цілеспрямований. Таким не покеруєш для реалізації замовної статті і не купиш для «чорного піару». Навіть дивно, що зі своїм волелюбним світоглядом, бажанням відстоювати власну думку, він залишився в журналістиці, куди прийшов іще в далекому 1996 році. Мабуть, просто пощастило, що на початку становлення його підтримав колишній редактор Краснопільської «Перемоги» Олександр Козир, мабуть, побачивши в ньому самого себе в молодості – затятого та непокірного, готового боротися за справедливість до останнього.
Зазнали психологічної травми? Вам допоможуть!
Презентація Центру психічного здоров’я та психосоціальної підтримки для мешканців Сумщини відбулася у обласному центрі. Підтримку тут можуть знайти люди зі складними життєвими обставинами, психічними розладами, передусім ті, хто зазнав травм від війни.
Как я искала свои корни в Украине
Зачем люди ищут корни? Почему поиск предков не стоит откладывать «на потом»? Как раскопать свою родословную до седьмого колена, не выходя из дома?.. Об опыте поиска корней в Украине рассказывает беларуская айтишница.
«Парадоксально, та я нічого не знаю про вплив спорту на екологію»
У більшості своїй населення планети, коли задається запитанням неекологічних напрямків діяльності людства, не думає про спорт. Промисловість, транспорт – це перше, що спадає на думку. Між тим, сучасний спорт теж варто внести до цього списку.
Прямий слід лондонської Олімпіади 2012 року, за даними оргкомітету, склав 3,3 мільйона тонн СО2. За оцінками китайських ЗМІ, для Олімпіади 2008 року вуглецевий слід склав близько 1,18 мільйона тонн СО2. Екологи давно критикують Олімпійські Ігри за негативний вплив на довкілля: будівництво нових обʹєктів, не всі з яких використовуються після змагань, великий обʹєм відходів, численні перевезення і так далі.
Починаючи з Олімпійських Ігор у Ліллегаммері (Норвегія, 1994 рік) у екологічному аспекті процесу підготовки змагань відбулися інтенсивні зміни. Від акценту виключно на природоохоронні дії перейшли до цілісних поглядів, що охоплюють сфери сталого розвитку: екологічні, соціальні та економічні.
За заявами китайської сторони, зимові Олімпійські Ігри в Пекіні цього року стали повністю
вуглецево-нейтральними. Всі нові локації для змагань зводилися згідно зі стандартами зеленого будівництва. Окрім облімпійських обʹєктів 2008 року, що також використовувалися, сучасні відповідали вимогам низького енергоспоживання та враховували можливість їх використання й опісля завершення Ігор.
Давайте разом розберемося, які ж екологічні проблеми залишаються в спорті? Пропоную для розгляду три популярних види спорту: футбол, теніс і біатлон. Як межнародні федерації вирішують питання, повʹязані з довкіллям і що про це думають тренери та спортсмени?
Запрошуємо на презентацію Центру психічного здоров’я та психосоціальної підтримки
22 листопада о 12.00 відбудеться Презентація Центру психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в Сумській області.
Фестиваль відкрито! Проявіть себе, школярі!
Фестиваль шкільних медіа та юних журналістів Сумщини «Медіасвіт веде у всесвіт–23», стартував. Про це розповіли на онлайн пресконференції його організатори та причетні.
Причетними передусім є учні шкіл і керівники їх творчої діяльності – вчителі. Організаторами – кафедра журналістики та філології Сумського державного університету, Сумський прес-клуб, Сумська обласна організація Національної спілки журналістів України та Департамент освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації.
Фестиваль "Медіасвіт веде у Всесвіт" - новий старт!
16 листопада о 14.00 запрошуємо журналістів і освітян на онлайн пресконференцію з нагоди старту фестивалю «Медіасвіт веде у всесвіт –23», який дає можливість творчого розвитку наших школярів. А ви можете допомогти їм дізнатися про таку можливість.
Сумська журналістика в особах. Олексій Пасюга: «Головне – перемогти, а друкуватися будемо обов’язково»
Олексій Пасюга – редактор Великописарівської газети «Ворскла», людина, яка присвятила життя газеті й продовжує «горіти» своєю професією, своєю справою. Він здобув освіту агронома, але тенета журналістики затягнули його у свої глибини й не відпускають уже понад 25 років. Завжди на сторожі інформації – саме так можна описати Олексія.
Велика Писарівка знаходиться на кордоні з росією, тому у перші дні війни там почалися обстріли, люди залишалися без світла, комунікацій, гуманітарних товарів, найгірше – жили практично у невідомості. Олексій прийняв рішення тримати оборону на інформаційному фронті. Так, на звичайному принтері були надруковані перші 500 примірників бойового листка газети «Ворскла», який давав надію на перемогу.