Вівторок, 27 серпня 2019 09:48

Місцевим громадам потрібен власний радіоголос

Чи потрібне радіо українцям? – запитання наївне. Бо якщо сто років тому радіо було дивом, то сьогодні воно – невід′ємна частина щоденного медіапростору. Технічні перетворення, що привели до відмирання проводового радіо, дали значно ширші можливості – FM, цифрове радіо. За останні п′ять років в Україні з′явилося 79 нових радіостанцій. А для прикордонних районів, для місцевих громад така форма мас-медіа просто незамінна сьогодні, – вважає член Національної ради з питань телебачення та радіомовленя України Сергій Костинський.

Хочеш слухати? – Маєш що!

Радіо часто справді найоптимальніший «співрозмовник». А особливо за складних умов, як скажімо, сьогодні на сході, де триває Операція Об′єднаних сил. Друковані ЗМІ вчасно туди не потрапляють; онлайн-видання інформують, поки є інтернет; телевізійні вежі не зводилися й у кращі часи… Та й загалом радіо зручне в користуванні: сів у машину, ввімкнув FM – і вже в курсі новин ще й маєш хорошу музику.

Спочатку найкоротшим шляхом розвитку цього виду медіа здавалося прийняття закону про місцеве радіомовлення. Група фахівців майже півтора року розробляла відповідний законопроект. Проте він понад рік марно пролежав у Верховній Раді. Відтак Національна рада пішла іншим шляхом: було створене форматне радіомовлення, почали проводити конкурси і надавати частоти мовникам, які цей конкурс виграють.

Особливість такого мовлення у тому, що форматну радіостанцію не можна «рейдернути», – вона вправі існувати лише за умов дотримання формату: певний час власного мовлення – до 4-х годин, що повинне озвучувати місцеву тематику; ретрансляція лише визначених форматом каналів (програми Суспільного радіо, Армія-FM…). Тобто продати станцію можна, відповідно – змінити власника, а от формат має залишатися незмінним!

«Місцеве радіомовлення стало об′єктивним фактором, – резюмував на зустрічі з сумськими журналістами під час прес-туру, організованого у рамках спільного проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства Сергій Костинський. І наголосив, – Кожна районна громада повинна мати FM-мовлення».

костинський

Якщо говорити про підсумки, то за п′ять років роботи чинний склад Національної ради замовив прорахунок 1168 FM-частот в УДЦР («Український державний центр радіочастот» –державне підприємство, утворене відповідно до законів України «Про телекомунікації» і «Про радіочастотний ресурс України»); отримав висновки на 449 FM-частот або 38% від кількості замовлених. На конкурсах видано найбільшу кількість FM-частот місцевим радіостанціям у рамках проекту «Мовлення громад» – 106 та суспільному мовнику – 97.

Приємно було почути, як Сергій Костинський відзначив серед найпрофесійніших регіональних членів своєї команди представницю Національної ради в Сумській області Ларису Якубенко.

Чи любить радіо Сумщина?

Серед усіх регіонів України найбільшу кількість FM-частот для розбудови радіомереж отримали Донецька область – 52; Луганська – 45; Херсонська – 31; Харківська – 25; Львівська – 21.

Сумщина має переваги як прикордонна область, проте в числі перших не опинилася: вона тринадцята за кількістю отриманих частот. Чому наш регіон не надто активний, запитуємо у Лариси Якубенко, яка безпосередньо опікується новими радіостанціями в області.

– Справа в тому, що в першу чергу прораховувались частоти для регіонів, які межують з окупованими територіями (Донецька, Луганська, Херсонська області). Але і Сумську область не обходили увагою: у 2015-2018 роках на конкурс було виставлено 12 радіочастот для населених пунктів області. У тому числі чотири – для загальнонаціональних мовників,  вісім – для місцевих.

Наші медійники дуже активно підключилися до реалізації проекту розбудови місцевого радіомовлення. Документи на прорахунок частот на FM-мовлення подали всі без виключення районні редакції проводового мовлення, а також дві новостворені ТРО. І за підсумками реалізації проекту «Мовлення громад» упродовж 2015-2018 років Сумщина увійшла у ТОП-5 лідерів із розбудови місцевого радіомовлення.  У 2019 на конкурс були виставлені ще чотири частоти у Шостці, Лебедині, Охтирці. У тому числі два – для місцевих мовників, чим скористалися приватна телекомпанія «ТЕЛЕКОМ-СЕРВІС» із  Шостки та КП «ТРК «СВІТАНОК» із Охтирки. Загалом завдяки проекту «Мовлення громад» за три роки кількість місцевих FM -радіостанцій на Сумщині зросла з 7 ТРО до 15.

У І півріччі 2019 року  Національна рада замовила ще 14 додаткових FM-частот для сіл і селищ Середино-Будського, Ямпільського, Глухівського, Путивльського, Краснопільського, Великописарівського, Сумського районів, які знаходяться на відстані 15-20 кілометрів від кордону з Російською Федерацією. Перелік пріоритетних населених пунктів був попередньо узгоджений мною особисто з головами РДА, ОТГ. Навіть уже є бажаючі йти на конкурс із числа місцевих мовників. Тобто буде створений пояс національної радіобезпеки на самісінькому прикордонні.

Об'єднані  зусилля Національної ради,  обласної державної адміністрації, районних громад, мовників дозволять реалізувати стратегічну програму щодо зменшення територій, які на мапі Сумщині позначені як «білі плями».

yakubenko 315x247.jpg.pagespeed.ce.kyrjuvg559

– Які найбільші проблеми для становлення місцевого радіо?

– Перші проблеми виникають ще на стадії підготовки документів, бо місцеві ТРО не мають у штаті юристів, тому багатьом керівникам дуже важко заповнити всі форми без помилок. Щоб зняти цю проблему, Національна рада розробила методичні рекомендації, так звану Покрокову інструкцію,  де є зразки всіх документів. Крім того, наше представництво у Сумській області постійно проводить консультації та практичні тренінги для керівників ТРО та засновників – керівників міських і районних рад, ОТГ.

Друга проблема – катастрофічна нестача кадрового ресурсу у районах. Як правило, у штаті проводового радіо всього 1-2 людини. На 15 хвилин ефіру на тиждень цього вистачало. Але зробити від 1 до 4 годин якісного контенту одному працівнику редакції, який одночасно виконує обов’язки ведучого, редактора, звукорежисера, керівника, - неможливо.

У деяких засновників є розуміння важливості процесу створення мовлення громад, і вони всіляко допомагають розбудові FM -станції, як, наприклад керівництво міста Ромен та Роменського району, або очільник  міста Охтирки Ігор Алексеєв, голова Тростянецької ОТГ Юрій Бова, Шосткинський міський голова Микола Нога.

На жаль, є й інші приклади, коли на етапі подання документів і участі у конкурсі засновники підтримували свої редакції, а потім самоусунулись. У таких ситуаціях керівники ТРО, які доклали колосальних зусиль для отримання ліцензії, створення сітки мовлення, контенту, тягнуть FM -радіо на власному ентузіазмі. Заважають також конфліктні ситуації в середині депутатського корпусу, як, наприклад, у Глухові між міським головою та частиною депутатів міської ради, через що довгий час неможливо було прийняти бюджет і, відповідно, заключити угоди з ТРО на висвітлення діяльності.

– Що Ви в першу чергу порадили б тим, хто планує впровадити радіомовлення у своїй громаді, а також сказали тим, хто вагається, чи варто це робити?

– Перший крок – пояснити засновникам ТРО важливість цього проекту саме для громади. По-друге, щоб уникнути потім непорозумінь із засновниками, ще на підготовчому етапі дуже детально обговорити та прорахувати потенційні витрати на студійне та передавальне обладнання, ліцензійний збір. Тим ТРО, що вже мають власні студії, можна суттєво оптимізувати витрати.

Не зайвим буде промоніторити радіоефір міста та району і вибрати у партнери ту загальнонаціональну радіостанцію, якої немає в ефірі. Більшість наших районних мовників прописали в ліцензіях ретрансляцію «РАДІО ПРОМІНЬ», тому що ця станція майже не була присутня на Сумщині, на відміну від «УКРАЇНСЬКОГО РАДІО», сигнал якого з 2008 року розповсюджує компанія «UA:СУМИ» (раніше працювала в ефірі з позивним «СЛОБОДА FM»).

Треба також ретельно проаналізувати свої можливості щодо наповнення ефіру. Якщо не планується збільшення штату, то й не треба брати на себе зобов’язання щодо  4-годинного власного обсягу мовлення, які буде важко виконати. Наприклад, КП «ТРК «ОХТИРКА» у програмній концепції прописало тільки одну годину власного мовлення. Згодом, за потребою, вони зможуть збільшити його шляхом відповідних змін до ліцензії. Як правило, хто хоче скористатися можливостями, наданими регулятором, той використовує свій шанс.

Побоювання щодо можливостей створення радіо часто бувають надуманими. Сергій Костинський пригадав, як представники місцевої влади при зустрічах заперечували важливість місцевого радіомовлення аргументами на кшталт «неактуально», «дорого», «потрібно багато людей». «Я їм заперечував одним прикладом: є станція, де все робить лише одна людина». Тобто хочеш працювати – шукаєш метод, не хочеш – шукаєш причину.

«Добре радіо»

Про аргументи «за» та «проти» місцевого радіомовлення розмовляємо з директором комунального підприємства Тростянецької міської ради «ТРК «Тростянець» Юрієм Дараганом. Передусім – про назву, адже вона цілком поза офіційними стандартами: «Добре радіо».

– Ми обговорювали кілька варіантів назв, а врешті голова Тростянецької об′єднаної територіальної громади Юрій Бова схвалив ту, що найбільше подобалася й нам – «Добре радіо». Виявилося, що в Україні таких назв ще немає, тож ми її запатентували: «Добре радіо», 105,4 FM. І таке наймення цілком виправдане, адже ми створені, щоб щось міняти на краще; утверджувати позитивні ідеї, стандарти людяності, порядності. Скоро, до речі, буде рік, як ми вперше вийшли в ефір. Це відбулося 7 вересня, на день Тростянця

– То вже можна говорити, чи місцеве радіо внесло щось у життя громади…

– Пошлюся на авторитетне джерело. Представники швейцарсько-українського проекту DESPRO «Підтримка децентралізації в Україні» приїздили  знайомитися з місцевим досвідом, провели моніторинг і на його основі зробили висновок, що 70% інформації місцеві мешканці отримують з місцевого радіо. На мою думку, коментарі тут зайві.

darahan

– Наскільки дорого обходиться відкриття своєї станції? Адже саме дороговизна – один із головних аргументів «проти».

– Знаєте, скажу так: якщо є досвід роботи і знайдені фахівці, – кошти потрібні менші. Якщо немає спеціалістів, будуть витрачені більші кошти. Ми знаходили фахівців технічної справи, вони навчалися, переймали досвід, спілкувалися з колегами. Як результат, ми маємо можливість використовувати кращі сучасні технології. На радіо у нас працює дві особи, редактор і звукорежисер, які, до речі, співпрацюють і з нашим телебаченням. То фахівець може бути у від′їзді, але дистанційно, зі свого телефону, наприклад, поставити рекламу чи начитати інформацію, що піде в ефір.

Важлива й «розкрутка». Ми маємо сторінку в соцмережах; агітуємо купувати наше радіо, відтак тутешні комунальні підприємства закупили FM-передавачі і люди нас слухають.

– Які проблеми є найбільшими у вашій роботі?

– Передусім нерозуміння, що таке радіо і як його можна використовувати. Тут знову можна говорити про «розкрутку». Друге, у Тростянці немає спеціалістів. Ніби недалеко від обласного центру, а з журналістами складно… Але ми бачимо, що важливо робити сьогодні, аби ці питання вирішувати: щодня залучати якомога більше людей до наших програм і хай люди самі себе слухають!

– А які аргументи за радіо маєте?

– Це ж потужний інструмент! По суті, можна сказати, єдина легальна психотропна зброя. Яка може робити кожен день  цікавим, змістовним, позитивним, допомагати людям цінувати життя… Для багатьох це – перша сходинка до публічності. Та заберіть зараз радіо і все вже буде «не те».

– Що порадите тим, хто сьогодні хоче мати свою радіостанцію, але ще не зважився?

– Головне: розуміння засновника. Тут нам пощастило, що ми маємо справу з Юрієм Бовою, який охоче береться за все передове. Звичайно, необхідна хоча б мінімальна фінансова підтримка, такий собі фінансовий тил, і прагнення іти до самоокупності. Потрібно знайти і підтримку людей. Ніхто, як я вже казав, не відміняв фаховості. І ще дуже важливе – бажання працювати.

До речі, ще один агрумент «за» знову надає і Національна рада. У своєму блозі Сергій Костинський написав: «У липні ми завершили перший етап реалізації проекту «Стимулювання розвитку телерадіомовлення на прикордонних територіях України», який розпочали у 2018 році… У рамках Проекту, 4 липня Національна рада звернулася до Уряду з пропозицією передбачити у формулі нарахування ліцензійного збору для радіостанцій і провайдерів програмної послуги у прикордонних районах 17 областей України знижку у розмірі 70%.

У 2016 році ми вже ініціювали аналогічний експеримент із застосуванням знижки 70% для провайдерів у Донецькій і Луганській областях з метою підтримки розвитку мереж кабельного телебачення. Експеримент виявився вдалим – провайдери упродовж 2017-2018 років зекономили близько 600 тис. грн, що дозволило їм інвестувати ці кошти в розбудову нових мереж у зоні проведення Операції Об'єднаних сил. Знижка у розмірі 70% на отримання і продовження терміну дії ліцензій так само, за нашими очікуваннями, стимулюватиме розбудову мереж радіостанцій і провайдерів вздовж державного кордону України».

*     *      *

Висновок, власне, один: хочеш мати радіомовлення – отримуй! На сайті Нацради, нагадаємо,  розміщена покрокова інструкція з організації місцевого радіомовлення, мовлення територіальних громад –  https://www.nrada.gov.ua/organizatsiya-mistsevogo-radiomovlennya-movlennya-terytorialnyh-gromad-pokrokova-instruktsiya/

Алла ФЕДОРИНА