Четвер, 26 вересня 2019 18:07

Що чекає завтра місцеві ЗМІ: шляхи успішного виживання

«Роздержавлення нас змінило, – вважає редактор ямпільської газети Олександр Соломко. – Ми відчули, що газета – це наша власність, відчули відповідальність, що не дає нам поставити на шпальти оду владі чи якусь брехню. Ми просто не можемо цього зробити сьогодні».
Медіадискусія на основі моніторингу місцевих медіа та досвіду журналістів Сумщини за темою «Що чекає завтра місцеві ЗМІ: шляхи успішного виживання» включила в себе і розмову про проблеми, і обмін практиками, і спонукання до навчання, й роздуми про туманність перспектив друкованих медіа. Головне ж, учасникам було цікаво спілкуватися в такому колі.

Захід провів Інститут демократії імені Пилипа Орлика за організаційної підтримки Сумського прес-клубу в рамках проєкту «Мобілізація зусиль для стимулювання попиту на кращу журналістику та вдосконалення навичок критичного мислення громадян», що здійснюється  за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Подібних дискусій було проведено в різних містах України немало. Сумська розмова вийшла швидше не полемікою, а обміном досвідом. Адже  мало-помалу він накопичується у нових умовах. «Захоплююся вашими редакціями, – підсумував розмову медіаексперт, головний редактор проекту «Історична правда» Вахтанг Кіпіані. – Ви випливаєте самотужки, хоча берега не видно… Ви піонери, і потім не для вас, а ви будете писати книжки, як вижити за кризових умов».
 
вахтанг кіпіані 1
 
З підсумками моніторингу місцевих ЗМІ України та тим, як виглядають на цьому тлі сумські видання, що їм треба враховувати для напрацювання якісного контенту, познайомили учасників експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика доктор наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики та філології Сумського державного університету Володимир Садівничий; кандидатка філологічних наук, заступниця директора Навчально-наукового інституту бізнес-технологій «УАБС» Сумського державного університету Алла Ярова; координаторка сумської експертної групи Інституту демократії імені Пилипа Орлика, заслужена журналістка України Алла Федорина.
Виборчу тематику та, власне, зубожіння теми політики у місцевих ЗМІ проаналізував регіональний представник Інституту масової інформації Олексій Захарченко. «Враження таке, що про політику видання не пишуть, бо, «може, хай спершу заплатять». А оскільки не платять, то й грошей немає, і аналітичних матеріалів немає. Тобто в підсумку є викривлена картина політичної ситуації у регіоні».
 Про досвід роботи розповіли редактори роздержавлених ЗМІ. Директор ТОВ «Краснопільська газета «Перемога» Олександр Моцний пригадав, як районна рада перешкодила їм стати першою реформованою газетою в області: нерозуміння депутатів райради сповільнило процес, та все ж «Перемога» роздержавилася другою. І сьогодні одним із позитивів її роботи є те, що редакція знаходить спільну мову з керівниками об′єднаних територіальних громад. Сьогодні, зокрема, розробляють програму, за якою ОТГ можуть оформлювати передплату на видання ветеранам, атовцям, соціально незахищеним.
Позитивною практикою «Перемоги» є робота сайту редакції, активне позиціонування газети у Facebook.
 
виступає віктор бойко

А от у Ямполі співпраця з владою не склалася. Так, угоди про висвітлення діяльності органів влади укладено, але це – крапля в загальному масиві інформації. Бо редакція зайняла принципову позицію. «Коли ми бачимо, що райрада у передвиборчий період агітує за якогось одного кандидата, то ми не лише самі цього не робимо, – ми не можемо не написати, що вони не повинні так робити, – розповідає Олександр Соломко. – Таким чином, виникають негативні взаємини,  а це обертається певними збитками. Але ж моральний бік справи в даному разі важливіший».
До речі, ямпільський «Голос часу» активно веде і свою онлайн-версію. Сьогодні, на жаль, доводиться підраховувати, чи не піде видання повністю в онлайн чи все ж вистачить коштів випускати і його друкований варіант.
 
євген шульга 1
 
Як напрацьовується досвід творення сайту газети, розповіли Євген Шульга – редактор Лебединської газети «Життя Лебединщини» та Наталія Шутько – редактор Липоводолинської газети «Наш край». Активно така робота у них почалася влітку цього року. І тут, вважає Євген, створюючи контент, мусиш шукати компромісу. Бо ж про якусь ДТП, може, і не писав би, але така інформація активно читається, збільшуючи входи на сайт. А от теми про діяльність ОТГ чи енергоефективність, зрозуміло, корисніші, але читають їх значно менше. «Якщо ми вже «торгуємо» увагою людей, то маємо знайти межу, щоб не перевищувати кількість негативу у виданні».
Заважає працювати і кадровий голод, розповідає Наталія Шутько. І зауважує, що їй, молодому редактору, допомогли тренінги з професійної тематики.
 
наталія шутько 1
 
Проблеми ЗМІ всі визначають одностайно: «Укропошта» з її захмарними тарифами на дуже ненадійні послуги; територіальна реформа, що змусить інакше пристосовуватися до меж розповсюдження; слабкість рекламного ринку…
«Має бути державна фінансова підтримка місцевих ЗМІ, – додає експертка Алла Ярова. – Бо ж дивна виходить ситуація: залізниці, наприклад, дотації дають. Бо це сполучення. Але ж ЗМІ грають не меншу роль, вони, по суті, «зшивають» Україну. А підтримки не мають».
Натомість заступник начальника управління інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю Сумської обласної державної адміністрації Ірина Мозгова наголошує: не все можна виміряти грошима. Часто видання в погоні за «проплатою» за матеріали відмовляються не від вихваляння влади, а від цілком важливих тем для кожної людини. «Зараз треба вести велику роз′яснювальну роботу про земельну реформу, і це потрібно людям, а не чиновникам. Проте за цю тему не беруться».
Голова обласної організації спілки журналістів України Віктор Бойко також зауважує: редакції отримали приватність, але загубили солідарність. А якщо спільно виступити проти дій тієї ж «Укрпошти», можна якось міняти ситуацію.
Реальні практичні поради щодо приваблення аудиторії, залучення коштів дав редакторам Вахтанг Кіпіані, спираючись на зарубіжний та власний досвід.
Отже, солідарності втрачати не можна, а досвідом ділитися просто необхідно.
Частиною такого досвіду стала друкована версія мультимедійної книги «Місцева преса: посібник для ЗМІ, або як регіональним журналістам працювати за часів нових медіа та кризи демократії», видана в рамках проєкту Інституту демократії ім. Пилипа Орлика. Її презентація відбулася в ході заходу. Всі учасники отримали примірник книги.