Вівторок, 15 грудня 2020 06:26

Незахищеність і розгубленість як побічні ефекти від COVID-19

На факультеті іноземної філології та соціальних комунікацій Сумського державного університету (ІФСК СумДУ) розробляється науковий проєкт із промовистою назвою «Спеціалізована система медичного інформування та безпека особистості в умовах пандемій, криз, інших суспільних потрясінь: формування ефективної соціокомунікаційної моделі». Фінансується він Національним фондом досліджень України (НФДУ). Що вже зроблено та що планується в подальшому – розповідає керівник проєкту, доктор наук із соціальних комунікацій Володимир САДІВНИЧИЙ.

Розпочну з найголовнішого
Дослідження спрямоване на розв’язання проблеми інформаційної безпеки особистості в періоди соціальних потрясінь та надзвичайних ситуацій, викликаних епідеміями, пандеміями, зооантропонозами, явищами природного чи техногенного характеру.
Подібні ситуації супроводжують людство постійно: чума, холера, іспанка тощо виникали з незапам’ятних часів і тривали десятиліттями. Найзначнішою, згідно з науковими джерелами, виявилася пандемія іспанського грипу: хвороба охопила всю планету, кількість жертв точно не визначена й обраховується десятками мільйонів. Серед зооантропонозів найвідомішими є сказ, токсоплазмоз і, безперечно ж, різні гельмінтози.
Проблему інформаційної безпеки особистості в періоди соціальних потрясінь інтенсифікувала ситуація щодо розвитку пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Непоінформованість, інформаційна навала, поширення медіа-фейків, задіяння маніпулятивних технологій тощо викликали відчуття незахищеності та розгубленості, невпевненості в діях владних і медичних структур, провокування населенням конфліктів, несприйняття чи несерйозне сприйняття хвороби в літні місяці, фактично до шоку, коли кількість інфікованих за день почала вимірюватися десятками тисяч. Медіасфера виявилася нездатною здійснювати комплексні інформаційні кампанії.
Тож мета проєкту, реалізація якого фінансується НФДУ, – побудувати науково обґрунтовану, цілісну, багатокомпонентну, експериментально перевірену, безпекову модель соціальної комунікації в системі спеціалізованого медичного інформування, здатну комплексно здійснювати інформаційні кампанії в періоди соціальних потрясінь та надзвичайних ситуацій, викликаних епідеміями, пандеміями, зооантропонозами, явищами природного чи техногенного характеру.
Фактично реалізація проєкту розпочалася з перших чисел листопада 2020 року. Тож доведеться більше говорити про плани, ніж про підсумки.

Що попереду
Визначальне – усебічний аналіз наповнення інформаційного простору спеціалізованою інформацією та вивчення її впливу на людину й особисту безпеку. Підсумком роботи стануть:
– розроблення безпекової моделі соціальної комунікації в системі спеціалізованого медичного інформування в періоди соціальних потрясінь та надзвичайних ситуацій;
– формування системи механізмів та індикаторів аналізу, управління інформацією, протидії фейкам та здійснення просвітницьких кампаній в умовах суспільних потрясінь;
– рекомендації для журналістів і PR-фахівців, які спеціалізуються у сфері медичного інформування та безпеки особистості, науково обґрунтованого алгоритму подання інформації різним цільовим групам;
– документально оформлені зміни до Комунікаційної стратегії МОЗ України в умовах пандемій, криз та інших суспільних потрясінь;
– правила рекламування, популяризації та просування фармацевтичних, медичних і профілактичних послуг в інформаційному просторі України.
Результати, отримані в ході реалізації проєкту, будуть поширені в академічній, професійній та громадській спільнотах. Зокрема планується підготовка та видання колективної монографії «Спеціалізоване медичне інформування та безпека особистості: формування ефективної соціокомунікаційної моделі», а також науково-практичного «Довідника професійного мас-медійника» для журналістів, прес-секретарів та PR-менеджерів, які спеціалізуються на висвітленні питань медицини.
На сайті факультету ІФСК СумДУ створено сторінку проєкту. Там уся детальна інформація.

Що ж зроблено
Результати роботи першого місяця більше розраховані на академічну спільноту: розроблено науково-методичні підходи до вивчення стану спеціалізованого медичного інформаційного простору в період пандемії; визначені хронологічні межі дослідження поширюваної інформації про COVID-19 у інформаційному просторі; визначено сегменти джерельної бази журналістикознавчих досліджень; уточнено дефініції дотичних наукових понять тощо.
Науковці, які працюють над реалізацією означеного проєкту, поділилися з академічною спільнотою першими результатами. Так, кандидатка філологічних наук Галина Чуланова взяла участь у кількох міжнародних конференціях. Об’єктами її вивчень стали прагматика синтаксису та особливості процесу побудови і сприйняття рекомендацій ВООЗ для громадян щодо коронавірусу, особливості конструювання заяв британських офіціоналів про хворобу. Зокрема дослідниця відзначає, що тон урядовців Сполученого Королівства упродовж розвитку хвороби змінювався від простих рекомендацій до сильних та обов’язкових слів, імперативних модальних дієслів та рішучих порад.
Доцент кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ Ярослав Яненко досліджував провідні інтернет-медіа України. Результати засвідчили, що переважна більшість видань приділяє велику увагу темі COVID-19, що проявляється в уведенні відповідних рубрик у головне меню сайту. Він також відзначив, що низка публікацій присвячена не темі пандемії, а певним змаганням – із рейтингами міст, районів, областей, країн: хто перемагає, де більше захворіло, хто на якому місці, хто більше зробив порушень тощо.
Матеріал для далеко неоднозначних роздумів дає аналіз контенту місцевих медіаресурсів. Аналізувався, наголошую, початковий етап поширення хвороби. Так, наприклад, міський голова обласного центру Миколаїв у «креативний» спосіб намагався привернути увагу до проблеми: «Сенкевич призвал горожан не рваться на кладбища во время апрельских праздников: «Если не хотите оказаться там в качестве постояльцев» («Мой город», 28.03.2020); «Сенкевич рассказал о «КОВИдиотах», которые пренебрегают правилами безопасности в карантин» («СВІДОК.info», 30.03.2020).
У Сумах співробітники медій та «громадські активісти» мусували тему «ковідодаунів». Приз моєї особистої симпатії завоював заголовок «На Сумщине никто не заболел, но семеро вылечились от коронавируса».
Дослідження чернівецького медіа-ресурсу «BukNews» перших місяців поширення коронавірусу показало, що головний по боротьбі та профілактиці коронавірусу – голова обласної ради. В Сумській області, якщо аналізувати контент «UA:Суми», роль головного джерела інформації виконував Конотопський міський голова.
Факти можна низати й низати – їх сонм. І вони черв’ячком сумніву точать розум: які все ж побічні ефекти від COVID-19 важчі – фізичні чи інформаційні? Пошук відповіді триває…