– … Після обіду ми знову пішли їх шукати. Навпроти сільради біля кафе побачили «газельку», сидить комендант за кермом, кличка у нього Мєдвєдь. Я до нього: де мої хлопці? Мовчить. Я знов запитую. Мовчить. А на порозі двоє стояли, і той, що молодший, автоматом так показує  «та-та-та-та»… Я до Мєдвєдя: де? В якому підвалі чи по яких посадках шукати? Де ви їх залишили? Він – ні пари з вуст…

– …Я вже зрозумів, що мене жде. І поки лежали всю ніч звʹязані, у мене тільки одна думка була: аби мамка нікуди не пішла нас шукати…