П'ятниця, 10 листопада 2017 04:45

Утеплюємося чи реформуємо ментальність?

Зима близько, а для багатьох пересічних українців це означає, що настала пора утеплювати оселі – від приватних будинків у передмісті до міських багатоповерхівок. Кожен має свій рецепт збереження тепла, але зазвичай все зводиться до одного і того ж: подбати про вікна, двері, перекрити дах та утеплити стіни.Такі заходи допомагають українським сім’ям не тільки комфортно перезимувати, а й зекономити на рахунках за теплопостачання, так би мовити, зробити свій будинок енергоефективним. Саме про енергоефективність та реформування житлового сектору говорили журналісти із різних областей на тренінгу, що відбувся 9 листопада у прес-центрі «Укрінформу» в Києві. Захід відбувся в рамках проекту «Енергоефективність у житловому секторі України» від Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового Банку).

Консультант проекту з роботи зі ЗМІ Сергій Губін на початку тренінгу зазначив, що тема реформування житлового сектору – одна з найбільш актуальних, вона всесезонна. Дійсно, думка про передзимові утеплювальні роботи як про тимчасову необхідність не те щоб зовсім хибна, але недалекоглядна. Звичайно, народна мудрість радить готувати сани влітку, але в цьому конкретному випадку готуватися потрібно цілий рік, а то й не один, задля того, щоб змінити умови житлових секторів на краще і разом з тим сприяти суспільному та економічному розвитку каїни. Здавалося б, як може впливати чиясь тепла хата на добробут цілої країни? У цьому ми й намагалися розібратися.
Реформування житлового сектору з точки зору енергоефективності – це складний і довготривалий процес. На державному рівні він ґрунтується на низці законів, що розроблювалися та приймалися впродовж кількох років. Нині законодавчою основою для проведення змін у цій сфері є п’ять законів: «Про фонд енергоефективності», «Про енергоефективність будівель», «Про комерційний облік комунальних послуг», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках» та закон України «Про житлово-комунальні послуги», ухвалення якого припало якраз на день проведення тренінгу. Ці закони є вагомим кроком на шляху до створення енергоефективного житлового сектору, проте ще багато роботи попереду.
У процесі утеплення своїх осель через недостатню обізнаність люди роблять багато помилок, що призводять до нерівномірного розподілу тепла по багатоквартирному будинку, поступового руйнування стін внаслідок появи вогкості та плісняви та інших негативних наслідків. Звідси випливає одна із основних проблем реформування енергоефективного житлового сектору – недостатня поінформованість. Звісно, робітники, які прийдуть утеплювати ту чи іншу оселю, не будуть читати вам лекції про правильне енергозбереження. Що ж залишається? Нашвидкуруч освоїти всі нюанси цілої низки професій і процесів? Миттєва самоосвіта? Будьмо чесними, мало хто з мешканців багатоквартирного будинку кинеться вивчати усі деталі енергоефективності, щоб правильно утеплити свій дім і не зашкодити при цьому сусідові. Та й де швидко і доступно дістати таку інформацію? Саме тут і мають прийти на допомогу журналісти.
Михайло Павличенко, регіональний координатор проекту «Енергоефективність у житловому секторі України» підкреслив, що ця тема є популярною у ЗМІ і водночас доволі складною, тому журналістські матеріали про енергоефективність і тепломодернізацію недостатньо інформативні. Журналісти мають допомогти людям розібратися у нетрях законів та підзаконних актів, у питаннях фінансових та багатьох інших. Операційний менеджер проекту «Енергоефективність у житловому секторі України» Наталя Ільїна підкреслює, що інформації про енергоефективні засоби потребує майже половина населення України. «Потрібно переконати людей, що енергоефективні засоби – це можливо і доступно», – говорить вона. А для цього журналістам самим необхідно більше дізнатися про умови правильного створення енергоефективного житлового сектору.
Тут на допомогу працівникам ЗМІ прийдуть подібні тренінги, спілкування з експертами у різних дотичних до цієї темах, а також самостійне вивчення проблемного питання. Забезпечити такі своєрідну самоосвіту журналістам і взагалі всім бажаючим готові у «Відкритому Університеті Майдану». Ця ініціатива виникла під час Революції Гідності і згодом переросла зі звичайних виступів спікерів на імпровізованій сцені в повноцінний освітній проект. Громадська організація «Відкритий Університет Майдану» (ВУМ) має на меті просування ідеї громадської освіти. «Вона (громадська освіта) допомагає набути ключових навичок, щоб бути успішним громадянином своєї країни», – говорить представник ГО ВУМ Ірина Кашина.
ВУМ online – це перша платформа дистанційної громадської освіти, на якій розроблені масові відкриті онлайн курси (серед них і курс «Енергоефективність багатоквартирного будинку в дії»).
Ірина Кашина зазначає, що головна проблема замкненого кола корумпованості держави – це недостатня обізнаність громадян щодо своїх прав та обов’язків, тому потрібно говорити про такі можливості, адже багато людей навіть не знають, що існують подібні програми.
Та мало знати, про що писати. Потрібно ще розуміти, як писати. Приміром, чи варто вказувати кількість поверхів, під’їздів, квартир, площу будинку, наводячи його як приклад успішного в енергоефективному плані? Здавалося б, звичайні мало кому потрібні дані, але зацікавленому читачеві така інформація допоможе провести паралель між своїм домом і будинком у прикладі. Крім того, експерти проекту радять журналістам у своїх матеріалах не перебільшувати з використанням статистичних даних, показувати фінансову різницю до і після проведення енергозберігаючих заходів та наводити більше життєвих прикладів.
Сергій Губін, консультант проекту з роботи зі ЗМІ, керівник Національного прес-клубу «Українська перспектива» сказав: «Ми зобов’язані бути своєрідними поводирями, висвітлюючи цю тему». Він дає кілька практичних порад журналістам щодо особливостей висвітлення питань енергоефективності:
- Як достукатися до людей? Один матеріал справи не вирішить. Потрібне системне подання, щоб людина шукала потрібну інформацію у певні дні, на певних ресурсах.
- Потрібно спілкуватися з людьми мовою споживачів.
- У матеріалах обов’язково має бути посилання на фахову думку.
- Найточнішу передачу фахової думки забезпечує інтерв’ю. Внаслідок цього зростає ступінь довіри до матеріалу.
- Експертна думка практика вагоміша за експертну думку теоретика. Та найкраще поєднати їх у жанрі кореспонденції або статті.
- Важливу роль відіграє фактологічне наповнення (життєві приклади, статистика, коментарі).
- Доцільно використати жанр репортажу, адже він показує емоції, людські відчуття.
Наостанок Сергій Губін наголосив: «Ми не просто реформуємо галузь. Ми змінюємо ментальність нації». Здавалося б, як може бути пов'язаний благоустрій житла із таким масштабним у всіх сенсах поняттям? Але ж, справді, як би там не було, а великі зміни починаються з малого.
Іван БОНДАРЕНКО