Понеділок, 29 червня 2020 05:54

Про майнову відповідальність засновників підприємства. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Нещодавно довелося почути від бухгалтера про майнову відповідальність засновників підприємства. Але при реформуванні редакції про це не йшлося. То чи справді ми несемо таку відповідальність?» 

– Обсяг матеріальної відповідальності учасників напряму залежить від організаційно-правової форми юридичної особи. Всі її види ми тут розглядати не будемо, бо при реформуванні комунальних редакцій створювалися товариства з обмеженою відповідальністю або приватні підприємства. Останні, маючи статутний капітал, поділений на частки, фактично теж є господарськими товариствами.

За загальним правилом, визначеним в статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов’язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Відповідальність засновників приватного підприємства напряму залежить від того, яка відповідальність внесена до положень його статуту. У товаристві з обмеженою відповідальністю, де відповідальність учасників обмежена вкладами, учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов’язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників (ст. 2 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). Але є випадки коли учасники підприємства, а також його керівництво, можуть нести відповідальність, така можливість передбачена Кодексом України з процедур банкрутства (далі КУзПБ). Частина 6 статті 34 передбачає, що боржник зобов’язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі в разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. І якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи. А частина 2 статті 61 КУзПБ надає право ліквідатору заявити вимоги до засновників (учасників) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, у разі банкрутства підприємства з їх вини. Учасникам слід звернути увагу на ряд статей Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Так частина 5 статті 26 передбачає, що посадові особи товариства, винні у введенні в оману учасників товариства щодо його фінансового стану, зокрема, шляхом подання (включення) недостовірної інформації до документів товариства, що призвело до здійснення неправомірних виплат, несуть разом з учасниками солідарну відповідальність за зобов’язанням щодо повернення виплат товариству. Частини 3 і 4 статті 31 передбачають, що у випадку, якщо вартість чистих активів товариства знизилася більш як на 50 відсотків порівняно з цим показником станом на кінець попереднього року, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників з питань про зменшення статутного капіталу товариства або про його ліквідацію. У разі порушення цього обов’язку та визнання товариства банкрутом, члени виконавчого органу солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства.

Таким чином законодавством передбачені випадки, коли учасники (засновники) можуть нести відповідальність за боргами підприємства. Для того, щоб унеможливити пред’явлення вимог до учасника (засновника) підприємства, потрібно дотримуватися вимог законодавства стосовно платоспроможності (ліквідності) підприємства, своєчасно проводити передбачені законодавством заходи і не вчиняти дій, які призведуть до збитків кредиторів.

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Прочитано 294 разів