Понеділок, 30 листопада 2020 10:45

Про ситуацію, коли працівник редакції захворів на Covid-19. Юридичні консультації з діяльності друкованих ЗМІ

На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.

«Одна з журналісток редакції захворіла з підозрою на Covid-19, як нам діяти?»

– Чинне законодавство не передбачає права роботодавця не допускати до роботи працівника лише за підозри, що він є носієм вірусу, оскільки мав контакти з хворим на COVID-19. Також не можна вимагати від працівників проходження ПЛР-тесту. В ситуації можливі наступні варіанти дій.
Самоізоляція осіб, які мали контакт з хворим із підтвердженим випадком COVID-19.
В переліку протиепідемічних заходів, передбачених Постановою КМУ від 22.07.2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – постанова №641), є порядок самоізоляції громадян. Підпунктом 1 пункту 20 Постанови № 641 передбачено, що самоізоляції підлягають «особи, які мали контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов’язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування». Самоізоляція здійснюється з метою запобігання поширенню COVID-19 та зменшення кількості хворих з тяжким перебігом COVID-19 і складає 14 днів, працівник отримує на період самоізоляції листок непрацездатності.
Виплати здійснюються відповідно до пункту 5-1 частини 1 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»:
«1. Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:
5-1) на період перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій»;
Працівник, який контактував з хворою на COVID-19 людиною, має звернутись до сімейного лікаря, з яким укладено декларацію і повідомити про факт контакту. Відповідно до пункту 1.7 розділу 1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян «На період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацією та ліквідацією її спалахів та епідемій в Україні, відкриття листків непрацездатності може здійснюватися лікарем, що надає первинну медичну допомогу на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв’язку або інтернет телефонії з обов’язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого».
Переведення працівників на дистанційну(надомну) роботу.
Стаття 60 Кодексу законів про працю України передбачає, що за погодженням між працівником і власником підприємства для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу. Умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу. Дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця. Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором.
Надання відпустки без збереження заробітної плати.
Неоплачувана відпустка у зазначеній ситуації може бути надана за згодою роботодавця на певний строк або на весь час карантину. Працівник у заяві на надання відпустки має посилатися на норму частини 4 статті 84 КзпП України та частину 3 статті 26 Закону України «Про відпустки». Роботодавець не може змушувати працівника брати відпустку без збереження заробітної плати – необхідна згода працівника.

Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Прочитано 213 разів