Четвер, 29 квітня 2021 16:10

Реалії життя і видимість жінки у сумських ЗМІ

У лютому 2021 року стартувала чергова хвиля гендерного моніторингу регіональних медіа України. Її квітневий етап на прикладі аналізу сумських друкованих та інтернет-видань за 12 – 18 квітня показав, що тенденція до переважання цитування чи згадування чоловіків у журналістських матеріалах зберігається.

Загалом за тиждень було проаналізовано 170 матеріалів у друкованих виданнях і 915 матеріалів онлайн-медіа.

Гендерний моніторинг проводився з метою виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах газет та в новинах інтернет-видань (в якій кількості чоловіки та жінки представлені як герої/героїні публікацій (про кого пишуть, згадують у тексті) та експертів/експерток (кого цитують, у кого беруть коментар), наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, а також використання фемінітивів та маскулінітивів на позначення посади/виду діяльності жінок.

За вказаний період вже традиційно зафіксовано найменше матеріалів як у друкованих, так і інтернет ЗМІ на тему війни та волонтерства, натомість звично багато новин за тематикою «політика/місцева влада» та «медицина/охорона здоров'я», а також додались сезонні «екологія/довкілля».

У виданнях гендерний дисбаланс спостерігався у матеріалах на теми соціальної політики, медицини та освіти й науки. Тут жінки переважали як експертки, а як героїні – майже зрівнялися з чоловіками. Дисбаланс зі значною кількістю експертів та героїв спостерігався у матеріалах на тему політики та діяльності місцевої влади, спорту.

Детальніше про інтернет-видання

У квітні, як і в лютому, було зафіксовано значну кількість матеріалів, що розсилають пресслужби управлінь, організацій, відомств. Це пов’язано з карантинними заходами, що тривають на території області, а відповідно практично відсутніми «живими» прес-конференціями. Не гребують видання й передруками з інших видань. Тема коронавірусу зазвичай висвітлюється щоденними статистичними даними. Йшлося й про вакцинацію.

На сайті «Сумські дебати» значна кількість матеріалів – офіційні прес-релізи від представників силових структур чи передруки з інших видань.

У квітні у матеріалах, розміщених на сайті дещо збільшилась кількість експерток – 45% (у лютому - 38%). Співвідношення героїв та героїнь складає 62% до 38%, . Жінки найчастіше коментували чи згадувались у матеріалах з тем: «освіта/наука» - 67% експерток, 57% героїнь; «соцполітика/соцзахист» - 100% - експерток, 50% - героїнь; «медицина/охорона здоров'я» - 61% експерток, 33% героїнь. Такі цифри пояснюються тим, що відповідні управління чи відділи на рівні обласної та міської адміністрацій очолюють жінки.

Щодо фемінітивів, то в цьому виданні назви посад, які обіймають жінки, вживаються частіше у чоловічому роді: начальник управління, директор телерадіокомпанії, керівник гуртка, заступник міського голови.

Втім, випадки назв у жіночому роді теж є - їх 44% (це на 10% більше, ніж у лютому): начальниця управління охорони здоров'я, директорка, депутатка. Трапляються й неправильно утворені фемінитиви, від того дещо зневажливі, наприклад «директриса». Варто зазначити, що більшість вжитих фемінітивів - із матеріалів телеканалу «Суспільне. Суми», що їх видання передруковувало.

Сайт «Трибуна» здебільшого подає короткі інформації, що не містять коментарів. Саме цим і пояснюється загалом невелика кількість жінок і чоловіків як експерток і експертів. Експерток було зафіксовано 50%, найбільше у матеріалах за тематиками «медицина/охорона здоров'я», «економіка/бізнес», а героїнь – 60%.

Видання послуговувалося фемінітивом - радниця з питань місцевих фінансів та маскулінітивом - заступник директора з медичної частини Світлана Крячко.

04.21 гендерна чутливість інтернет видання 1

Сайт «Everyday.Sumy» залучив за моніторинговий період 30% експерток (у лютому -15%) і 34% героїнь (59% - у лютому). Балансу 50 на 50 героїв/героїнь виданню вдалося досягти у матеріалах за тематикою «економіка/бізнес», а 100% експерток зафіксовано у матеріалах на соціальну тематику

Співвідношення масукілінітивів (начальник управління охорони здоров’я Олена Чумаченко; заступник директора з медичної частини Світлана Крячко., міністр соціальної політики України Марина Лазебна) і фемінітивів (радниця з питань місцевих фінансів; речниця голови ОДА; начальниця управління) склало 50 на 50.

На сайті переважають матеріали на тему «політика/місцева влада». Зазвичай у ній не просто досягти гендерного балансу, такі реалії життя, але варто спробувати більше уваги звернути на жінок. А використання фемінітивів може підвищити рівень гендерної чутливості видання.

Сайт «Sumy.life» залучив до коментування матеріалів 44% експерток і згадав 26%, що вдвічі менше, ніж у лютому. Ідеального балансу експертів/експерток (50 на 50) виданню знову вдалося досягти у матеріалах зі спортивної тематики і «Екологія/довкілля». Перевага експерток спостерігається у матеріалах на соціальні теми (100%), «культура/релігія» - 67% ( експерток теж така ж кількість) «медицина/охрона здоров'я» - 71% експерток, але 0% героїнь.

Як бачимо, у деяких темах видання близьке до гендерного балансу. Втім, все ще низький відсоток використання фемінітивів – 38% (у лютому було 18%), не дає виданню піднятися вгору.

Видання використовує фемінітиви, зокрема, – посадовиця; майстриня ; завідувачка поліклінічним відділенням; начальниця міського управління охорони здоров'я; лікарка мобільної бригади. Та все ж більшість – маскулінітиви: Альбіна Хоменко, депутат Роменської міськради; начальник міського відділу охорони здоров’я Олена Чумаченко; директор Департаменту соцзахисту населення Тетяна Масік; фахівець Центру дозвілля молоді Валерія ЗАБОЛОТНА (але ж легко утворити форми жіночого роду – депутатка, директорка, фахівчиня). Це видання наскільки захопилося маскулінітивами, що у чоловічому роді написали «зазначив керівник підрядної організації Світалана Грищенко».

У виданні «SumyPost» жінки були експертками у 45% випадків (29% у лютому) , а героїнями – у 43%. Найчастіше жінки коментували та згадувались у матеріалах з тематики: «освіта/наука» - (100% експерток і 69% героїнь); «медицина/охорона здоров'я» – 60% експерток, проте 0% героїнь, «соцполітика/соцзахист» - 67% експерток. Ідеального балансу експертів/експерток виданню вдалося досягти у матеріалах на теми: «волонтерство/благодійність», «екологія/довкілля» та «кримінал/ДТП/НС» - 50%.

Рівень використання виданням фемінітивів складає 54%. Для порівняння – у лютому - 24%.

Серед них вжито такі: начальниця міського управління охорони здоров’я; завідувачка відділення епіднагляду спостережень ; координаторка; головна інфекціоністка області ; лікарка сімейної медицини, медична директорка; професорка. Як і у лютому частина фемінітивів – із матеріалів телеканалу «Суспільне. Суми», що їх видання передрукувало.

Одночасно з ними видання використовує слова в чоловічому роді на позначення тих самих посад, наприклад – начальник міськвідділу охорони здоров’я Олена Чумаченко, директор департаменту соцзахисту населення Тетяна Масік; заступник директора з медичної частини Світлана КРЯЧКО; директор школи Вікторія Зеленська; керівник Ольга КОРОЛЬ; Міністр соціальної політики України Марина Лазебна.

Цікаво, що посаду начальниці міського управління охорони здоров’я видання подає і як фемінітив, і як маскулінітив.

На сайті «0542.ua» експерток зафіксовано 44%, героїнь – 36%. Жінок частіше залучали до коментування тем «соцполітика/соцзахист» - 100% і експерток, і героїнь, «екологія/довкілля» - експерток - 100%, утім 0% героїнь.

Цей сайт – єдиний, якому у лютому вдалося досягти балансу щодо використання фемінітивів і маскулінітивів – 50 на 50, а у квітні вийти в лідери з використання фемінітивів – 59%. Фемінітиви: начальниця міського управління охорони здоров'я; завідувачка інфекційного відділення; речниця; старша інспекторка відділу комунікацій нацполіції Сумщини ; лікарка-невропатолог; головна інфекціоністка області ; професорка, вчена; посадовиця; водійка. Як і у лютому, видання розміщувало матеріали телеканалу «Суспільне. Суми», звідти й запозичили частину фемінітивів.

Маскулінітиви - ініціатор проєкту Ганна КРИСЮК; заступник міського голови Тамара ІЩЕНКО; викладач СНАУ Тетяна МЕЛЬНИК; начальник управління охорони здоров’я Олена Чумаченко; заступник директора Надія ПОКУТНЯ; директор департаменту соцзахисту населення Тетяна МАСІК.

 Про друковані ЗМІ

Тенденція переважання цитувань експертів-чоловіків порівняно з експертками-жінками зберігається і у друкованих ЗМІ: експерток – 42% (39% у лютому), героїнь – 34% (у лютому - 26%).

У якості експерток жінки переважали у матеріалах на теми: «соцполітика/соцзахист» - 100%, «інше» - 86%, по 57% - «культура/релігія» та «медицина/охорона здоров'я».

Традиційно мало жінок залучали до коментування тем «спорт», «політика/місцева влада»

Газета «Ваш шанс» збільшила присутність жінок на своїх сторінках. У квітні кількість експерток і героїнь склала по 47% ( у лютому 38% і 27% відповідно). Жінки частіше коментували традиційні «жіночі» теми: «соцполітика/соцзахист» - 100% ,«культура/релігія -75%, «медицина/охорона здоров'я» - 58%. Чоловіки були найчастіше експертами в матеріалах на теми «екологія/довкілля», «кримінал/дтп/НС».

У газеті значна кількість матеріалів, що стосуються проблем життєдіяльності обласного центру, зокрема ЖКГ, де найчастіше експертами виступають чоловіки, оскільки саме вони очолюють профільні управління та відомства.

Видання продовжує послуговуватись маскулінітивами: начальник управления образования и науки Антонина Данильченко, начальник управления здравоохранения Елена Чумаченко; краевед Вера Иванова; депутат Оксана Кубрак; учитель рисования Тамара Слюсарь.

Газеті «Неделя» у лютому вдалось досягти ідеального балансу експертів/експерток – 50 на 50, а вже у квітні експерток стало 55%, втім на 13% стало менше героїнь – 25%. Жінки у 100% виступили експертками у матеріалах з тем «культура/релігія», «медицина/охорона здоров'я»

Видання частіше послуговується маскулітивами: міський голова Надія ВАЙЛО; директор лікарні Валентина БАРАХОВИЧ; главный инфекционист области Ирина Троцкая. Газета має хороші показники залучення експерток, варто лише активніше використовувати фемінітиви, яких, наразі, тільки 14%.

У «Панорамі» спостерігаємо певну стабільність із залученням експерток та героїнь – 24 і 20% відповідно і це на 2% менше, ніж у лютому. Найчастіше жінки коментували теми, пов’язані з охороною здоров’я, а у якості героїнь – спорт.

У назвах посад і зайнятості жінок переважає чоловічий рід: начальник горотделения здраваохранения Елена Чумаченко; заместитель директора ООО"Сумытеплоэнерго Надежда Покутняя. Фемінітивів виданню цього разу не вдалося утворити.

04.21 гендерна чутливість друковані змі

У газеті «Ярмарок» зафіксовано 20% експерток і 27% героїнь (більшість – у матеріалах на тему «медицина/охорона здоров'я» та «культура/релігія», адже видання здебільшого подає матеріали на ці теми.

Це видання знову стало єдиним, де зафіксовано 100% фемінітивів: Президентська речниця; речниця прокурора області.

Підсумкове

Як показав аналіз, сумські медіа все ще не можуть звикнути широко вживати фемінітиви. Втім, із чотирьох друкованих ЗМІ тільки одне не використало фемінітивів («Панорама»), а от у інтернет-виданнях таких не було. Як і у лютому, частина видань послуговується фемінітивами, вжитими у матеріалах іншими ЗМІ. Втім, це показник того, що видання не проти фемінітивів і готове вживати їх і в авторських матеріалах, але, поки що, забувають.

Традиційний дисбаланс експерток/експертів можна пояснити тим, що більшість ключових посад в області займають чоловіки, яких і залучають до коментування тих чи інших тем, кого цитують у ЗМІ. Також, у контент видань вніс свої корективи коронавірус, через що видання стали більше використовувати прес-релізи з уже запропонованими експертами/експертками, частіше все ж експертами. Водночас при написанні матеріалу журналістам і журналісткам варто подумати не лише над тим, аби дотриматися балансу думок і точок зору, а й гендерного – щоб ці думки звучали не лише від чоловіків, а й рівною мірою від жінок (а вони є і в такій, здавалося б, «чоловічій» темі – політиці).

Згідно отриманих даних відразу два сумських інтернет-видання стали найбільш гендерночутливими у квітні з показником 47% - це «Трибуна» і «Sumypost». Всього на один відсоток відстало «0542.ua – сайт міста Суми». «Сумські дебати» - 42% Ці видання майже рівною мірою пишуть про жінок і чоловіків і мають в межах 50% фемінітивів. Але послуговуватися ними можна й частіше, бо вони роблять жінок видимими в суспільстві.

«Everyday.Sumy» - 38% і «Sumy.life» - 36%. Виданням варто звернути увагу на використання фемінітивів.

04.21 індекс інтернет видання

Серед друкованих і загалом усіх сумських видань у квітні (як і у лютому) найбільш гендерночутливим стало видання «Ярмарок» (Індекс гендерної чутливості – 49%). Однак, у матеріалах кількість жінок становить лише третину від кількості чоловіків, тож варто активніше писати про жінок і надавати їм слово. На другій позиції – «Ваш шанс» - 33%. У видання майже збалансована кількість жінок і чоловіків (найбільше серед інших друкованих видань), однак фемінітивів тут не використовуть. Якщо журналіст/к/и стануть їх частіше вживати, видання може стати одним із найбільш гендерночутливих в Україні.На третій позиції «Неделя» (31%). Тут хороший відсоток експерток, втім мало фемфнітивів.

04.21 індекс друковані змі

За моніторинговий період жодних сексистських матеріалів чи зображень зафіксовано не було.

Загальний Індекс гендерної чутливості сумських медіа у квітні 2021 року – 36%, (у лютому він складав 32%), що є досить хорошою тенденцією. Ознайомитися із цими даними (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, а також на сторінці у Facebook.

Експертка з моніторингу –

Світлана ШОВКОПЛЯС,

Сумський прес-клуб

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань України відбувається у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Прочитано 401 разів