До моніторингу були обрані друковані видання «Білопільщина», «Глухівщина», «Наш край»,«Перемога»,«Полісся» та онлайн-медіа «Білопілля.City», «Глухів.INFO», «Голос Конотопа», «Шостка.INFO» та «05453.com.ua - Cайт Кролевця» Сумщини гіперлокального рівня.

І якщо лютневий моніторинг був все-одно звичним навіть попри ковідні обмеження, то вже квітневий – абсолютно іншим. На Сумщині саме у цей період велись бойові дії, а сама область була в оточенні російських окупантів, місто Тростянець було окуповане. Районні газети, які ми обрали до моніторингу не виходили. Редакції не мали змоги ні надрукувати видання, ні розповсюдити. Натомість зосередились на он-лайн варіантах своїх ЗМІ, чи пішли у соціальні мережі. Ці їх матеріали ми й взяли тоді до моніторингу. Зрозуміло, що контент видань суттєво змінився. Так у квітні 54% матеріалів у друкованих ЗМІ стосувались теми війни, у червні - 53%, у інтернет-виданнях у квітні таких матеріалів було 45%, у червні - 40%. У червні моніторились вже саме друковані видання, які відновили свій вихід. Вони були вже не вкольорі (ті, що раніше були кольоровими) і з меншою кількістю шпальт. Газети відмовились від телепрограми.

Загалом у трьох моніторингових місяцях було проаналізовано 233 матеріали у друкованих та 905 - у інтернет ЗМІ.

Аналіз засвідчив, що сумські онлайн-медіа все ж продовжують частіше залучати до експертних коментарів чоловіків. Втім, саме у цьому моніторинговому періоді на таку ситуацію вплинула війна, а, відповідно, і ряд обмежень стосовно інформації. Так, про все, що стосується військових дій має повідомляти тільки уповноважена на це особа. В області це голова обласної військової адміністрації і саме він є головним експертом у матеріалах, що стосуються війни. Про відновлення міст, стан міського господарства розповідають очільники міст, а в більшості випадків це теж чоловіки. Тож і маємо перевагу експертів над експертками. Щодо героїв/героїнь теж ситуація схожа, але тут варто додати той факт, що значна частина жінок з часу російського вторгнення в Україну мусили виїхати з області. Через що, відповідно, як експерток, так і героїнь стало менше. І ще одна суттєва зміна, що стосується контенту, зафіксована у виданнях: за час військових дій стало набагато менше інформацій на кримінальну тематику. До цього значна частина матеріалів, принаймні у он-лайн медіа, стосувалась кримінальних новин.

Інтернет-видання

В них з початком пандемії коронавірусу стали переважати кроткі новини, що базуються на прес-релізах, у яких взагалі відсутні експерти чи експертки. З початком війни ситуація не змінилась. Саме цим і пояснюється зниження їх загальної кількості у виданнях.

В інтернет-виданні «Білопілля.City» кількість експерток у червні склала 25%, у квітні - 55% і 38% у лютому,а героїнь – 20% у червні, 33% - у квітні і 22% у лютому. Видання не забувало про використання фемінітивів, втім все ж віддавало перевагу маскулінітивам: начальник відділу освіти, сім’ї, молоді та спорту Річківської сільської ради Наталія Варавка; головний спеціаліст відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Білопільської міської ради Вікторія Горова, які легко перетворити на фемінітиви. Над цим видання недопрацювало.

У виданні «Глухів.INFO» присутність експерток у лютому склала 17%, у квітні - 33%, у червні - 30%, героїнь у лютому – 33%, і по 28% у березні та червні.

Видання послуговується як фемінітивами, так і маскулінітивами. У лютому за рахунок використання фемінітивів (художниця, майстриня, пасажирка, викладачка) це видання з показником 50% стало найбільш гендерночутливим. І зберегло лідерство за підсумками моніторингового періоду.

У контенті сайту «Голос Конотопа» у лютому спостерігався майже паритет присутності у матеріалах чоловік і жінок - експерток -43%, героїнь - 48%. У лютому спостерігалось значне зменшення присутносі експерток - 10%, і 40% героїнь. А вже у червні ситуація дещо вирівнялась експерток стало  -40%, а героїнь - 47%. 

Видання в однаковій мірі послуговувалось фемінітивами, і маскулінітивами. Індекс гендерної чутливості видання у лютому склав - 38%. І це було кращим показником. Загалом же видання стало другим за цим показником у 2022 році.

Сайт «Шостка.INFO»частіше залучає до коментування чоловіків-експертів. У лютому жінки ж коментували теми у 40% випадків, у квітні - 28%, у червні - 38% найчастіше - пов’язані з освітою та місцевою владою. Присутність героїнь складала у лютому - 36%, у квітні - 22% і 50% у червні.

Видання використовує як фемінітиви (заступниця начальника управління освіти; освітянка; лікарка; директорка навчального закладу; відповідальна секретарка), так і маскулінітиви (викладач Алла Грязнова; головний спеціаліст Анна Єфименко; заступник директора Шосткинського краєзнавчого музею Олена Чанцева-Коваленко). При чому одні й ті ж означення на професію жінок подають як у чоловічому, так і у жіночому роді. Індекс гендерної чутливості видання за підсумками трьох хвиль моніторингу - 34%.

На сайті «05453.com.ua - Cайт Кролевця» кількість експерток у лютому склала 20%,  у березні - 8%, а у червні жінки взагалі не залучались до коментування будь-яких тем. Що стосується героїнь, то у лютому їх було – 37%, у квітні - 31% і у червні - 40%.

Видання послуговувалось фемінітивами (начальниця відділення поштового зв'язку, студентка, зловмисниця) та маскулінітивами (керівник колективу Алла Теслик; тренер-викладач Олена Дядюх; заступник голови Сумської обласної державної адміністрації Олена БОЙКО, представник департаменту освіти та науки Сумської ОДА Наталія ЛОБОДА). Індекс гендерної чутливості видання у лютому - 38%. І це тоді був кращий показник. Втім у квітні та червні видання не послуговувалось і фемінітивами, що вплинуло на загальний показник індекса гендерної чутливості - 21%. Пояснюється це тим, що на сайті подаються короткі новинні матеріали у яких взагалі відсутні експерти/експертки. Сподіваємось, що сайт відновить свою звичну роботу і використовуватиме фемінітиви, бо це говорить про сучасність видання.

Про друковані ЗМІ

Переважання експертів-чоловіків порівняно з експертками-жінками зберігається й у друкованих ЗМІ. І знову ж це не можна назвати тенденцією, швидше - вплив подій у країні.

У районній газеті «Білопільщина» жінок-експерток у лютому зафіксовано 52%, а  у червні - 13% , героїнь - 41 і 37% відповідно. Зниження залучення експерток пов’язане із загальним зменшенням кількості матеріалів через зменшення кількості шпальт.

Це видання продемонструвало певну нестабільність щодо використання фемінітивів - раз вони є, іншим разом - немає. Саме це не дозволило виданню в лідери за індексом гендерної чутливості.

У газеті «Глухівщина»у лютому було зафіксовано 33% експерток, у квітні їх не було, у червні - 67%. Героїнь у лютому було 42%, у квітні 25%, у червні 50%. Жінок частіше долучали коментувати теми пов’язані з політикою та місцевою владою, освітою, а згадувались у матеріалах про війну, культуру. Видання послуговується як фемінітивами, так і маскулінітивами

У лютому це видання лідирувало за індексом гендерної чутливості з показником 33%. А за 2022 рік з показником 32% - на четвертому місці. Маючи доволі високі показники залучення експерток це видання має всі шанси покращити індекс гендерної чутливості.

У газеті «Наш край» у лютому жінок-експерток зафіксовано 30%, а героїнь – 43%. У квітні виданню вдалось досягти ідеального балансу як ексерток, так і геронь - 50%. У червні  експерток зафіксовано 38%, а героїнь – 32%.

Найчастіше жінки коментували чи згадувались у коментували чи згадувались у матеріалах, що стосувались медицинаи та соцполітики, спорту, дозвілля, життєвих історій. Щодо використання фемінітивів: якщо у лютому видання їх зовсім не використовувало, то у квітні та червні їх було 100%. І саме такі показники дозволили виданню стати лідером за ІГЧ з показником 49%.

У газеті «Перемога» у лютому і квітні зафіксовано 7% експерток, а вже у червні спостерігаємо значний ріст присутності жінок на шпальтах видання - 40%. Героїнь відповідно було 18, 25 та 32%.

Це видання тільки у червні використало фемінітиви, в інші два моніторингові місяці обійшлись без них. Через що воно поки що пасе задніх за ІГЧ з показником 17%. Втім, віримо, що фемінітиви тут проживуться, адже колектив видання доволі відкритий до всього нового.

Газета «Полісся»демонструє певну стабільність щодо залучення жінок до коментування тем у виданні. Так, у лютому залучила 35%  експерток (у червні - 36%) і27%  героїнь(у червні -  36%). У квітні видання не підлягало моніторингу.

Видання використовує як фемінітиви (очільниця закладу; заступниця начальника управління), так і маскулінітиви: заступник начальника Управління освіти ЛюбовВолошко; начальник Управління праці та соціального захисту населення Антоніна Наймитенко. Причому, як бачимо, в одному випадку стосовно однієї й тієї ж посади вживається і фемінітив, і маскулінітив. Звичка використовувати маскулінітиви все ж бере гору. За показником індекс гендерної чутливості видання серед кращих.

Підсумкове

Попри непростий час, гіперлокальні медіа Сумщини продовжують працювати і доносити інформацію виважено і професійно. Видання намагаються витримувати баланс у присутності у ЗМІ чоловіків і жінок, не забувають про фемінітиви. Загалом відсоток фемінітивів порівняно з 2020 роком суттєво зріс – із 19% до 41%. Однак ще можуть в одному матеріалі щодо однієї й тієї ж посади використати як фемінітив, так і маскулінітив, використовуючи їх як синоніми.

Втім все ж варто відзначити, що у виданнях стає більше експерток – жінок стали частіше залучати до коментування різних тем.

Індекс гендерної чутливості сумських гіперлокальних медіа у 2022 році склав 35%. Це на 5% більше, ніж у 2020 році.

Світлана ШОВКОПЛЯС,

експертка з моніторингу  

___________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа проведений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України