Гендерний моніторинг проводиться з метою виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах газет та в новинах інтернет-видань (в якій кількості чоловіки та жінки представлені як герої/героїні публікацій (про кого пишуть, згадують у тексті) та експертів/експерток (кого цитують, у кого беруть коментар), наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, а також використання фемінітивів та маскулінітивів на позначення посади/виду діяльності жінок.

Загалом за тиждень було проаналізовано 122 матеріали у друкованих виданнях і 641 матеріал онлайн-медіа.

За вказаний період, зафіксовано найбільше матеріалів як у друкованих, так і інтернет ЗМІ на тему війни, звично багато новин за тематикою «кримінал», «політика/місцева влада» та «медицина/охорона здоров'я». Аутсайдером за висвітленням стали теми, що стосуються соціального захисту, екології та дозвілля.

У виданнях гендерний дисбаланс спостерігався у матеріалах на теми медицини, культури та релігії, освіти й науки. Тут жінки переважали як експертки, а як героїні – майже зрівнялися з чоловіками. Такі показники пояснюються тим, що відповідні управління чи відділи на рівні обласної та міської адміністрацій очолюють жінки. Дисбаланс зі значною кількістю експертів та героїв спостерігався у матеріалах на теми, що стосуються війни, політики та діяльності місцевої влади, економіки та спорту.

Сумські ЗМІ закріпили тенденцію до використання матеріалів, що розсилають пресслужби управлінь, організацій, відомств. Це пов’язано із воєнним станом, а отже зменшенням кількості «живих» заходів, як от брифінгів, пресконференцій. Не гребують ЗМІ й передруками з інших видань. І саме завдяки таким передрукам з’являється більше фемінітивів. Скажімо в інтернет-виданнях, що підлягали моніторингу, багато матеріалів створених «Суспільне. Суми», де послуговуються виключно фемінітивами.

Тема війни

Третина від усіх матеріалів у виданнях так чи інакше стосуються війни. У інтернет-виданнях 29% таких матеріалів, а у друкованих – 30%. Значна частина – це повідомлення про загибель воїнів та їх похорони. Інша частина – повідомлення про обстріли території області, руйнування. Ці повідомлення надаються Сумською обласною військовою адміністрацією. Раніше вони йшли від імені голови ОВА, але на час моніторингу область залишалась без очільника. Також ЗМІ подають зведення Генштабу. Є ще новини про руйнування у громадах внаслідок російських обстрілів, надану гуманітарну допомогу, їх подають з посиланням на представників місцевої влади (мери міст, голови громад). Інтернет-видання залучили до коментування теми 25% експерток і згадали у матеріалах 17% героїнь. Друковані ЗМІ мають вищі цифри залучення експерток – 32%, але героїнь тільки 5%.

Детальніше про інтернет-видання

В інтернет-виданнях зафіксовано майже рівну кількість експерток – 34% і героїнь – 31%.

«Сумські дебати» у своєму контенті мають значну кількість матеріалів в основі яких – офіційні пресрелізи від представників силових структур чи передруки з інших видань. За темою «волонтерство/благодійність» маємо 100% як експерток, так і героїнь. А от до коментування теми «економіка/бізнес» жінки не були залучені взагалі. Загалом же жінок, які коментували теми – 41%, героїнь публікацій – 39%.

Щодо фемінітивів, то видання ними послуговується на 60%. Серед вже звичних для сумського вуха і ока: депутатка, директорка, так і менш вживані: покупчиня, інспекторка, спеціалістка. Втім, зустрічаються й маскулінітиви при чому, в означеннях посад, які у вигляді фемінітивів вже більш звичні: директор КНП Ольга Чирва, керівник – Тамара Голуб.

Варто зазначити, що більшість вжитих фемінітивів - із матеріалів телеканалу «Суспільне. Суми», що їх видання передруковувало.

Сайт «Сумський інформаційний портал» тяжіє до подачі коротких інформаційних повідомлень, де тема подається коротко «обрізаються» навіть пресрелізи де, судячи з матеріалів у інших ЗМІ, був коментар експертки чи експерта. Саме цим і пояснюється 0% експерток і 5% героїнь. Зафіксоване використання фемінітивів водійка, пасажирка.

«Трибуна» теж подає переважно короткі інформації, що не містять коментарів, але розширені – на теми медицини, бо видання тяжіє до висвітлення медичної проблематики. Загалом експерток було зафіксовано 31% (найбільше у матеріалах, що стосуються медицини), і 0% героїнь.

Видання послуговувалось виключно фемінітивами: заступниця міністра охорони здоров’я, головна спеціалістка управління охорони здоров’я; заступниця очільника МВС.

Сайт «GOROD.sumy.ua» має по 30% експерток та героїнь. Жінки частіше залучалися до коментування тем, що стосуються медицини та культури.

Видання послуговується фемінітивами. Їх зафіксовано 73% виконавча директорка; режисерка; начальниця відділу.

Зафіксоване і означення посад стосовно однієї людини з використанням як фемінітивів, так і маскулінітивів; засновниця та організаторка фестивалю – Білан Тетяна, психолог, авторка освітніх психологічних програм та курсів, член Української спілки психотерапевтів. Власне, цей матеріал вийшов у ряді видань у такому ж вигляді, тож можемо припустити, що це була «розсилка» автори якої просто не захотіли, чи не змогли утворити фемінітиви з інших маскулінітивів, хоча слово «психологиня» у сумських ЗМІ вживається, а от щодо «членкині» подекуди у соцмережах можна наштовхнутися на негатив. Можливо, автори тексту вирішили не тригерувати сум'ян. Однак, чим краще жінці бути членом, а не членкинею? До речі, ще одна можлива форма слова – членка.

Серед маскулінітивів - керуючий справами виконавчого комітету Юлія Павлик; головний спеціаліст управління охорони здоров'я Наталія Кіпенко; колишній прокурор, віце-президент США Камала Харріс.

У виданні «SumyPost» зафіксовано 28% експерток і 25% героїнь. Вдалося дотриматися гендерного балансу у матеріалах з тематики: «освіта/наука» та «спорт», «соцполітика/соцзахист», «інше». 100% героїнь у матеріалах з тематики «культура/релігія».

Рівень використання виданням фемінітивів складає 65%. Серед них вжито такі: водійка; майстриня;засновниця, авторка.

Були й маскулінітиви, з яких доволі легко утворюються фемінітиви; головний спеціаліст управління охорони здоров’я Наталія Кіпенко; заступник директора з медичної частини Наталія Спічакова; психолог, член Української спілки психотерапевтів Білан Тетяна.

На сайті «0542.ua - Сайт міста Суми» експерток зафіксовано 35%, героїнь – 26%. Жінки частіше коментували теми «медицина/охорона здоров'я» та «освіта/наука» по 100% експерток, «соцполітика/соцзахист» та «кримінал» – по 50%. Героїнями жінки частіше виступали у матеріалах за цими ж темами.

Сайт використовує як фемінітиви, їх 44% – водійка; заступниця очільника МВС; начальниця відділу інформаційної роботи Сумської обласної ради; авторка; засновниця, так і маскулінітиви – головний спеціаліст управління охорони здоров'я Наталія Кіпенко; керівник родинного театру «Нянькіни» Тетяна Нянькіна; начальник управління Ірина Свистун; психолог, член Української спілки психотерапевтів Тетяна Білан.

Про друковані ЗМІ

Тенденція переважання цитувань чоловіків порівняно з жінками зберігається і друкованих ЗМІ. Тут експерток – 34%, героїнь – 17%. Як експертки жінки переважали у матеріалах на теми: «освіта/наука» та «волонтерство/благодійність» – по 75%, «екологія/довкілля» – 67%, «культура/релігія» – 64%.

У газеті «Ваш шанс» кількість експерток і героїнь склала 39% і 24% відповідно. Жінки частіше коментували теми: «освіта/наука» – 100%, «культура/релігія» – 75%, а як героїні згадувались у матеріалах, що стосуються війни та спорту.

Газета не змінила своєї направленості і, як і раніше, друкує значу кількість матеріалів, що стосуються проблем життєдіяльності обласного центру, зокрема ЖКГ, де найчастіше експертами виступають чоловіки, оскільки саме вони очолюють профільні управління та відомства.

Видання з початку повномасштабного російського вторгнення перейшло на українську мову, що розв’язало питання з використанням фемінітивів – вони таки з’явилися на шпальтах видання. За моніторинговий період їх було зафіксовано в 36%. Зокрема, керівниця; завідувачка відділу мистецтв; ковзанярка. І нехай поки що маскулінітиви переважають, все ж початок покладено. Видання вжило маскулінітиви: заступник голови Сумської ОВА Олена Бойко; керівник Лариса Сопіна; головний спеціаліст управління охорони здоров’я Наталія Кіпенко. Як бачимо, деякі означення професій у виданні використовують як у вигляді фемінітиву, так і маскулінітиву. Швидше за все питання суто у звичці журналістів, які довгий час писали російською, яка не багата на фемінітиви.

У «Панорамі» теж жінки частіше коментували теми «культура/релігія» – 67%, «освіта/наука» – 50%. Загальна ж кількість експерток склала 25%, героїнь – 16%.

У виданні вирішили відмовитися від російської мови, тож фемінітивів стало більше. У моніторинговому періоді їх було 38%. Серед них: авторка; вихованка; художниця. Маскулінітиви: заслужений тренер України Світлана Макаєва; начальник управління освіти і науки Неля Вербицька; керівник Тетяна Косторна, викладач Любов Ярцова.

Газета «Тиждень» (раніше «Неделя») давала слово жінкам у 45% випадків. Вони коментували теми, пов’язані з волонтерством та благодійністю, криміналом. Згадувались жінки (були героїнями) частіше у матеріалах з тем «культура/релігія» – 100%. Загалом зафіксовано 19% експерток.

Видання теж перейшло на українську, тож частіше послуговується фемінітивами - 67%: директорка будинку; волонтерка; письменниця. Але є й маскулінітиви: головний спеціаліст відділу молоді та спорту Глухівської міської ради Тетяна Бірюкова, директор.

У газеті «Ярмарок» зафіксовано 25% експерток і 12% героїнь. Жінки частіше залучалися до коментування екологічних проблем – 100%, як героїні згадувались у матеріалах на кримінальну тематику – 40%.

Видання послуговувалось виключно фемінітивами: фахівчиня, нардепка.

Підсумкове

До всіх видань у цьому моніторинговому періоді є одне зауваження – мало чути жінок. Зрозуміло, що війна внесла в цю ситуацію свої корективи, але відчувається певна нелогічність, адже поки переважно чоловіки воюють і ми всі про це читаємо у ЗМІ, незрозуміло, де ж жінки в цей час? А вони – теж воюють, волонтерять, рятують дітей та інших родичів від війни, тримають малий і середній бізнес, керують громадами тощо. І говорити про це так само важливо. 

За Індексом гендерної чутливості серед інтернет-видань лідирують «Сумські дебати» – 47%, по 44% мають «Трибуна» та «GOROD.sumy.ua», і незначне відставання від лідерів мають інші видання «SumyPost» – 39%, «Сумський інформаційний портал» - 35% і «0542.ua» – 34%. «Трибуна» та «Сумський інформаційний портал» мають хороші показники використання фемінітивів, але низькі із залучення експерток та героїнь.

Серед друкованих видань за індексом гендерної чутливості лідирує «Ярмарок» – 46%, далі з 44% – «Панорама», 33% у «Вашого шансу» і у «Тижня» – 26%. «Ярмарок забезпечив собі лідерство внаслідок використання фемінітивів, але експерток та героїнь видання у своїх матеріалах залучає мало. Тож, це лідерство не є стабільним. «Панорамі» теж варто подумати, як більше залучати жінок до коментування тем. А «Вашому шансу» та «Тижню» варто і фемінітивів більше використовувати і більше на своїх шпальтах давати слово жінкам.

Що стосується стереотипів, то сумські видання до цього не тяжіють. Тільки в «Сумських дебатах» вжили оте применшувальне «жіночка». Дивно, що нікому в голову не приходить називати чоловіків лагідно «чоловічками». Про «зелених чоловічків» мова не йде.

У інтернет-виданнях (у всіх крім «Сумський інформаційний портал») вийшли тексти, що можна віднести до тематичних, адже у них мова йде про те що «У Сумах надають екстрену допомогу постраждалим від домашнього насильства» (та гендерно обумовленого). І нехай це всього лише повідомлення про появу мобільної бригади, яка надає екстрену допомогу жертвам насилля, але нарешті у ЗМІ заговорили, що насильство буває й гендерно обумовленим.

Індекс гендерної чутливості сумських медіа у лютому склав 38 %. Ознайомитися з підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, а також на сторінці у Facebook.

______________

Світлана ШОВКОПЛЯС,

експертка з моніторингу,

Сумський прес-клуб