Інтернет-видання
Загалом було проаналізовано 2871 матеріал, розміщений у інтернет-виданнях, що моніторилися експертами. Згідно отриманих даних, більше, ніж чоловіків, експерток і героїнь у медичній тематиці (53% і 92%)та розважальній (59%), майже стільки ж – у матеріалах про освіту (47%). Значно менше в повідомленнях про війну (28%), волонтерство (26%), політику (24%), економіку (20%), спорт (17%). Майже аналогічна ситуація з героїнями публікацій.
У графі «інше» левова частка матеріалів стосуються кримінальної тематики. Інформацію видання беруть на офіційних сайтах ГУ Нацполіції та прокуратури в Сумській області чи з розсилки прес-служб цих відомств. Інколи видання беруть коментарі у керівниць прес-служб, які, відповідно, виступають експертками. Але такі випадки поодинокі.
Загалом, сумські видання, й особливо це стосується інтернет-медіа, мають доволі низьку якість контенту і наповнюються матеріалами, які розсилаються прес-службами управлінь, організацій, відомств. Багато матеріалів – це передруки з інших видань.
sumy.today
В цьому інтернет-виданні цитування експертів-чоловіків цілковито переважає над цитуванням жінок-експерток утричі.
Назви посад, які займають жінки, та їхньої професійної приналежності на сторінках сайту майже стовідсотково вживаються у чоловічому роді, як-от: начальник відділу, виконавчий директор, головний спеціаліст, вчитель школи тощо. Вживання фемінітивів поодинокі.
Як приклад сексизму можна розглядати ілюстрацію до матеріалу «Школярі з Сумщини повністю розкрили тему НАТО»: тут використано художнє зображення дівчаток з яскравим викличним макіяжем.
Загалом же матеріалів сексистького характеру сайт не розміщує. Є зауваження тільки до 2 фото.
Xpress
За місяць було проаналізовано 217 матеріалів. В основному – це передруки з центральних та місцевих ЗМІ, прес-релізи прокуратури та поліції. За цей період було відзначено цитування в чотири рази частіше чоловіків аніж жінок. Усі назви посад – чоловічого роду, проте матеріалів сексистського характеру не зафіксовано.
debaty.sumy.ua
Значною частиною матеріалів, які розміщаються на сайті «Сумські дебати» (а це в середньому 50 на день), є використання офіційних прес-релізів, особливо на кримінальну тематику. Ще одна особливість сайту – розміщення постів і з соцмереж знакових для області людей. Загалом за місяць було проаналізовано 1005 матеріалів. Як і в інших проаналізованих інтернет-виданнях, спостерігається значна кількісна перевага щодо цитування експертів над цитуванням експерток. Співвідношення (втричі). Найчастіше експертки коментували теми, означені в розділах «інше», «медицина», «політика». Експерти долучалися до коментування в розділах «інше»,«політика», «економіка», «спорт».
Назви посад, які займають жінки, вживаються переважно у чоловічому роді (начальник, проректор, директор тощо). Проте, трапляються поодинокі випадки вживання фемінітивів, як-от: представниця, омбудсменка.
Характерна особливість: в одному матеріалі можуть вживатися (як синоніми) терміни на означення посади однієї й тієї ж самої жінки спочатку у жіночому, але поряд у чоловічому роді (головиха та - керівник сільради, голова http://debaty.sumy.ua/news/politics/kaplinu-poskarzhylys-na-skandalnu-golovyhu-z-sumskogo-rajonu).
Із претензією на сенсаційність сайт іноді дає матеріали нейтрального змісту, але з подвійним підтекстом у заголовку, який має виразні ознаки сексизму. Наприклад, інформація про те, що волонтери одного з вишів вирішили провести флешмоб обіймів до Дня спонтанного прояву доброти, пройшла по кількох сайтах і там вона не мала жодного натяку на сексизм. «Сумські дебати» вирішили інформацію з сайту «СпецКор» подати у своєму ключі: «У центрі Сум дівчата робили приємно перехожим»
Чи ще один приклад сексистського заголовку – «Дружину губернатора оцінили в 30 разів дорожче від стартової ціни». Така подача матеріалу відразу перетворює жінку в річ.
Або ж – у заголовку матеріалу невмотивовано присутній термін на означення сімейного стану. Як-от, «Військову частину очолив холостяк із Харківщини»
А ось приклад сексизму в ілюстраціях – «Сумчани в шоці від лесбійської реклами хот-догів»
Окремо варто відзначити відверто образливі заголовки, що стосуються теми звільнення головного лікаря спеціалізованої лікарні. Жодне з видань до такого рівня не опускалося.
spec-kor.com.ua
Жінки тут найчастіше коментували теми, пов’язані з медициною, спортом, економікою та бізнесом, волонтерством, чоловіки – економікою/бізнесом і війною.
Порівняно з іншими проаналізованими сайтами, «Спецкор» дещо частіше, ніж інші, вживає фемінтиви, хоча домінуючими залишаються означення чоловічого роду.
Помітного тяжіння до сексизму не зафіксовано.
0542
Традиційно кількість цитування експертів значно перевищує кількість коментарів та цитування експерток. Одна з особливостей сайту – подавати цитати не від імені певної особи, а від групи, напр..: «говорят активисты, организаторы, чиновники, представители».
Фактично відсутні фемінітиви. Відвертого сектизму не спостерігається. Але доволі часто зображення саме дівчат і жінок ілюструють матеріали, де йдеться про представників обох статей.
Друковані ЗМІ
У друкованих виданнях жінки присутні в 35% згадувань. Майже вся експертна думка належить жінкам у категорії «розваги», рівномірно з думкою чоловіків – у матеріалах про волонтерську діяльність і майже досягає 50% у питаннях освіти/науки (48%) та медицини (47%). У тих самих темах жінки були найчастіше і героїнями публікацій.
Високий відсоток присутності жінок у матеріалах на освітню тематику зумовлена, зокрема, тим, що саме у цих сферах і працює більшість жінок. Зокрема, як обласне управління освіти та науки, так і міське очолюють жінки, більшість директорів шкіл також жінки. У сфері медицини та культури схожа ситуація.
Чоловіки найчастіше виступають експертами в темах спорту (77%), політики (75%), війни (71%) та бізнесу/економіки (70%). Це й не дивно, адже на більшості ключових посад в місті та області, знаходяться чоловіки.
А отже, матеріали з брифінгів, прес-конференцій, круглих столів за їх участю переважають.
Загалом було проаналізовано 1390 матеріалів, розміщених у друкованих ЗМІ. За лютий місяць прикладів матеріалів, які мають прямі ознаки сексизму, у друкованих ЗМІ, не виявлено.
У всіх проаналізованих друкованих ЗМІ за місяць помічено однакову тенденцію - помітне переважання термінів чоловічого роду на означення посад жінок чи їх професійної приналежності.
Районна газета «Білопільщина»
Загалом було проаналізовано 79 матеріалів. Газета цитує вдвічі менше експерток, з яких більшість коментує теми, пов’язані з освітою і наукою, тоді як експерти – сферу політики. Щодо використання фемінітивів, то їх у виданні втричі менше, ніж назв посад/зайнятості жінок у чоловічому роді.
Обласна газета «Сумщина»
Жінки переважали в розділі «інше». Це в основному коментарі очільниць прес-служб поліції, прокуратури, «Сумигазу». Означення посад жінок у чоловічому роді використовувалося вдвічі більше, ніж у жіночому – 12. У газеті було надруковано один тематичний матеріал під назвою «Стерти стереотипи».
Газета «Ваш шанс»
Це – «найтовстіша газета області» з найбільшим накладом. За місяць у ній було проаналізовано 332 матеріали.
Газета переважно спеціалізується на висвітленні проблем життєдіяльності обласного центру і в особливості ЖКГ, де найчастіше експертами виступають чоловіки. Багато матеріалів на спортивну тематику. Тут співвідношення героїв і героїнь майже рівномірне. Найбільше експертів і експерток зазначено у розділі «інше». В основному – це цитати звичайних жителів міста, які розповідають про свої проблеми.
Газета «Панорама»
Загалом було проаналізовано 182 газетних матеріали. Газета процитувала вдвічі більше експертів, ніж експерток. Назви посад жінок у чоловічому роді використовувалися в 4 рази частіше, ніж фемінітиви.
Газета «Ярмарок»
Її особливість у тому, що в ній переважають не журналістські матеріали, а матеріали читачів газети.
Загалом було проаналізовано 77 матеріалів, у яких утричі менше експерток, ніж експертів. Жінки домінують у розділі «культура», а чоловіки – в політиці та економіці/бізнесі.
Загалом, як показав моніторинг, найчастіше жінки виступають у якості експерток у таких галузях, як економіка, медицина, освіта. Переважно, це посадові особи, або ж пересічні громадяни з їх проблемами. Останнє більше стосується друкованих ЗМІ.
Несподіваним виявився факт відсутності у ЗМІ стереотипів щодо жінок. Тільки у «Сумських дебатах» було вжито щодо чоловіка словосполучення – «голова родини». Здається традиційне жіноче «берегиня» пішло з ужитку.
Згідно індексу гендерної чутливості українських медіа http://mediakolo.sumy.ua/the-media/monitoring/203-indeks-hendernoi-chutlyvosti-zhurnalistyky-rezultaty-monitorynhu-media-22-oblastei-ukrainy.html, відповідно до якого сумські ЗМІ перебувають на 8 позиції.
_________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс).