Понеділок, 17 квітня 2017 13:06

«Про негатив також треба говорити, але ж не показувати його крупним планом»

Провівши моніторинг новин на деяких каналах щодо балансу «позитив-негатив» (http://mediakolo.sumy.ua/the-media/monitoring/211-dyvyshsia-novyny-a-kozeniatkom-ne-stanesh.html ), сумські студенти-журналісти вирішили не спинятися, а запитати глядачів, що до вподоби і чи до вподоби їм картинки на телеекранах.

Подолавши низку етапів власного розвитку, що їх пропонує нам сучасна історія людства, ми нарешті досягли доволі високого рівня життя. Тепер експерти називають нинішній період нашого існування інформаційним. На більш розвинених територіях помічений навіть постінформаційний етап. Хай як би там не було, інформація займає все більше місце в нашому житті. Це помітно по її поширенню в суспільстві – на сьогодні багато можливостей технологічного прогресу працює саме на поширення інформації у різних її проявах. Усе більше і більше людей займаються різноманітними комунікаційними й інформаційними технологіями. Годі вже й говорити про зростання інформатизації та ролі інформаційних технології в суспільних та господарських відносинах, а також виникнення глобального інформаційного простору.
Новини. Ось що нині набуло неабиякого поширення і важливості. Вони відіграють важливу роль у процесі соціалізації особистості. Ми повинні хоча б поверхнево знати, що відбувається у світі, хто з ким дружить і хто врешті-решт проти кого воює. Сьогодні тримати руку на пульсі подій не надто складно. Завдяки технологічному прогресу у сфері поширення інформації новини тепер скрізь. Тепер не обов’язково спеціально купувати газету, щоб переглянути хроніку подій за тиждень. Прокинувшись зранку і перевіривши соціальні мережі на наявність особистих повідомлень чи цікавинок у стрічці, де-не-де зустрічаєш новину про ту чи іншу подію. Прямуючи кудись у власному авто чи навіть в громадському транспорті, можна мимоволі дослухатися до радіохвилі, що також проінформує вас про новини у місті, країні чи закордоном. Скрізь ці новини!
Не зважаючи на засилля різноманітних інтернет-ресурсів з розвагами і новинами, телебачення все-таки не здає позицій у сфері веселощів та інформування. А в деяких випадках має навіть більшу силу впливу. Якщо в мережі ми можемо швидко і вибірково переглянути саме те, що нас цікавить, то телевізор все ще сам нам диктує, що, коли і як довго дивитися. Чи то під час сімейних посиденьок у вітальні, чи дійсно у пошуку новин ми вмикаємо певний канал, що нам до смаку і чекаємо чергового випуску новин. А там уже не йдеться про смаки. Показують і хороше, і не дуже, і те, що подобається, і те, чим ми залишаємося незадоволені. І часто-густо того незадоволення виявляється надто багато. Скажете: «Об’єктивність новин. Відображення суворої дійсності як вона є». Так, життя в нас не просте. І від новин очікуємо правди. Та чи дійсно треба показувати абсолютно все і в якому саме ракурсі?

Негатив у новинах: що думають люди
Студенти Сумського державного університету провели опитування серед сумчан, щоб дізнатися, наскільки глядачі задоволені випусками новин та яким саме телеканалам надають перевагу. Загалом нами було опитано 105 потенційних споживачів новин різних віку, статі та виду діяльності. Наймолодшому реципієнту на час проведення опитування було 13 років, найстаршому – 75, тож можна зробити висновок, що вдалося охопити усі необхідні вікові групи для встановлення картини настроїв і вражень серед глядачів. Ми просили опитуваних назвати телеканал, на якому вони переважно дивляться новини; сказати, що влаштовує та не влаштовує їх як глядачів та споживачів інформації; висловити своє ставлення до негативу у новинах.
З-поміж усіх названих телеканалів неважко виокремити трійку лідерів, до послуг яких найчастіше звертаються наші глядачі. Беззаперечну першість отримує канал «1+1». Його назвали 72 опитаних. На другому місці маємо «СТБ» – 25 глядачів. Закриває трійку, але все ж залишається серед лідерів, телеканал «Україна» – 17 голосів на його користь. Услід за ними користуються попитом серед сумчан такі телеканали: «ICTV» (14), «Інтер» та «112» (13), «24» (8), «Новий канал» та «5 канал» (по 5), а також «НТН» (3). Серед цікавих і рідкісних телеканалів, звідки наші опитані дізнаються новини, нам ще назвали «NewsONE», телеканал «ZIK», «ВВС Україна». Любителів подивитись новини на регіональних каналах виявилося ще менше: тільки двоє опитаних переглядають новини на телеканалі «СТС» та «UA:Суми», ще один дивиться телеканал «ATV». Зовсім екзотичними варіантами стали «Первый канал» та «Россия 1».
Отож, з-поміж потенційних постачальників новин лідирує телеканал «1+1». Його дивляться люди практично всіх вікових категорій, які ми опитали. За видом діяльності глядачі «ТСН» також різняться. Зазвичай опитувані аргументують свій вибір тим, що це популярний канал, тож йому легше довіритися.
«Насправді мені просто приємно дивитися цей канал. У них дуже гарно підібрані ведучі, дуже професійно ведуть себе і виглядають в кадрі. Не подобається коли зранку покажуть одну новину, і потім прокручують її протягом всього дня, витягують з пальця деталі». (Світлана, 42 роки, продавець).
«Дивлюся новини на популярних телеканалах, таких як «1+1», «ICTV», «Новий канал», так як не дуже довіряю маловідомим ЗМІ». (студентка, 21 рік).
«Новини дізнаюся переважно з інтернет-джерел (УП, УНІАН, «Дзеркало тижня», BBC), телеканали дивлюсь дуже рідко, тільки за потреби по роботі, якщо треба дізнатись як представляють ситуацію ЗМІ. Тоді це ТСН, «5 канал», «112». (Дмитро, 22 роки, аналітик даних).
Варто також відзначити окрему категорію серед опитаних нами людей – це ті, хто не дивиться новини по телевізору або роблять це вкрай рідко (близько 9 %). Сюди відносяться загалом студенти, які основну масу новин черпають з Інтернету, а також люди молодого і середнього віку, котрі теж користуються інтернет-новинами через брак часу або зайнятість.

Переваги й недоліки сучасних новин
Щодо другого запитання і загального задоволення від новин, то тут варто окремо виділити опитаних, яких все влаштовує у новинних передачах. Таких виявилося близько 19 %. Решта ж глядачів все-таки назвали певні недоліки сучасних новин на ТБ.
Одним із основних мінусів сучасних новин більшість опитуваних називали надмір негативу в повідомленнях, навіть не знаючи про третє запитання, яке б і мало висвітлити цей аспект.
«Мене не влаштовує постійний кримінал, вбивства та все інше, що пов’язано з насильством» (Роман, 28 років, приватний підприємець)
Також до недоліків новинних випусків із точки зору деяких глядачів можна віднести часті згадки про зону АТО та багато політики у новинах. Погоджуватися з цим чи ні, – інша справа, але «клієнт вважає»…
Загалом, такі повідомлення можна також віднести до розряду негативних. Причому деякі канали настільки часто «грішать» негативом в новинах, що це вже стає їх відмінною рисою. Хоча це, задавалося б, зовсім не їхня спеціалізація:
«Є канали ЧП – для бажаючих негативу» (Надія Запорожець, директор ГО Благодійний фонд «Слобожанщина»).
На другому місці серед проблем сучасних інформаційних випусків опитані нами люди виділяють відсутність об’єктивності при подачі матеріалу журналістом:
«Не влаштовує, наприклад, передання не фактажу, а його інтерпретації, не люблю, коли думають замість мене». (Дмитро, 22 роки, аналітик даних)
Також частину глядачів не влаштовує явний вплив власника каналу на новини:
«Не влаштовує пропаганда, заполітизованість, упередженість, заангажованість. Власника каналу зображають у позитивном образі, тоді як проти опонентів ведуться дискредитуючі PR-кампанії» (Анна, 30 років, дизайнер прикрас).
«Що не влаштовує? Згадка в кожному сюжеті про Рената Ахметова. Де потрібно і не потрібно, всюди він» (Лілія, 31 рік, продавець).
«Більш-менш об'єктивно подаються новини (якщо таке взагалі можливе), бо на «Україні» там взагалі через 2-3 слова говорять щось про те, який шикарний Ахмєтов (здається, саме він) і який класний у нього фонд і як він всім допомагає» (жінка, 25 років, учителька зарубіжної літератури).
Серед менш значних, проте все ж таки недоліків називають переважно незрозумілість мови ведучих, деякі помилки в ефірі:
«По-перше, не влаштовує неосвіченість журналістів у мовному оформленні сюжетів, дикторів новин, по-друге, часто ЗМІ обробляють факти таким чином, що виникає сумнів із приводу їх достовірності» (жінка, 21 рік, студентка)
А дехто з опитуваних навіть відмітив особливу «пристрасть» деяких каналів до створення власних термінів:
«СТБ» часто створює «неологізми», а так, в принципі, новини досить цікаво і ґрунтовно подані» (чоловік, 48 років, підприємець).

Негатив і відверта «чорнуха»: де межа?
Варто пам’ятати, що новина не перестає бути новиною незалежно від свого «забарвлення». Якщо подія дійсно суспільно важлива і актуальна, то вона мусить бути висвітлена у ЗМІ, навіть якщо це не на жарт когось засмутить. Та є інша сторона медалі: чи то в погоні за високими рейтингами, чи переслідуючи якусь іншу мету, багато телеканалів часто-густо вдаються до демонстрації так званої «чорнухи». На нашу думку, «чорнуха» – це новина, інформаційним приводом для якої стала негативна подія, при цьому висвітлення цієї події або невмотивоване (її значимість і актуальність перебільшена), або ж в сюжеті використовуються кадри, що є неприйнятними для показу (без яких, по суті, можна було б обійтися).
За відповідями на третє запитання всіх опитаних можна умовно поділити на дві групи: ті, хто погоджується з твердженням про популярність негативних новин, і ті, хто полюбляє дивитися винятково хороші новини. Загалом більшість учасників опитування розуміють, що без негативних новин не обійтися, та все ж вони теж скаржаться на надмір негативу чи його надто прискіпливе і детальне «смакування» у телевізійних випусках новин.
«Щодо негативних новин, то деякі можна дивитися, щоб просто бути проінформованим, але інколи журналісти перебільшують з негативом і «чорнухою» у новинах» (Олександр, 43 років, будівельник).
«Я не люблю «зраду» і «всьопропало», а тим більше різноманітний контент щодо жорстоких злочинів. Тож уникаю високої концентрації негативних новин» (Анна, 30 років, дизайнер прикрас).
«Про негатив також треба говорити, але ж не показувати його крупним планом» (Любов, 47 років, лікар).
Отож, на сьогодні жити цілковито без новин не можливо. Але виявляється, що часом жити з такими новинами стає навіть гірше. У чому ж причина? Невже події нашого життя настільки жорстокі, що відобразити їх по-іншому не виходить? Як зберегти межу між об’єктивним висвітленням усіх новин і не перетворити черговий випуск у кримінальну хроніку з елементами жахів?
Іван БОНДАРЕНКО
Також брали участь у опитуванні Анна Черенкова, Антоніна Борзиленко, Марина Пільтяй, Олександра Токар, Євген Каплуновський, Юлія Волкова