П'ятниця, 21 жовтня 2016 04:43

Вересневий моніторинг сумських видань засвідчив незначне зниження замовності та зростання якості, але - поки умовне

Сумські експерти зазначають: для оцінки донецьких ЗМІ, що виходять за лінією розмежування, необхідні інші критерії аналізу.

У вересні було здійснено моніторинг чотирьох друкованих і чотирьох Інтернет-видань регіону: обласних газет «ДС-экспресс», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс»; сайтів «Шостка.Info», «0542», «ТОР Конотоп» і «XPress» за визначений період з 5 до 11 числа.

Відбірка матеріалів із загального обсягу публікацій проведена у таких числах видань: «Ваш шанс» – №36 від 7-14 вересня; «ДС-экспресс» – № 34 від 24 серпня, №35 від 31 серпня, №36 від 7 вересня; «Панорама» – № 36 від 31 серпня-7 вересня, №37 від 7-14 вересня; «Сумщина» – №35 від 1 вересня, №36 від 8 вересня. Також оцінювалися матеріали сайтів «0542» за 5-12 вересня, «XPress» за 5-11 вересня, «Шостка.Info» за 31 серпня-11 вересня, «ТОР Конотоп» за 5-13 вересня. Збільшення часових рамок моніторингу пов᾽язане з браком необхідного контенту у виданнях за визначений період. Проте щодо сайтів слід відзначити: вперше за тривалий час насиченість матеріалів у трьох із них достатня, аби набрати потрібну кількість для аналізу практично за визначений період. Раніше, нагадаємо, доводилося робити огляд за два тижні чи й більше. Загалом оцінено у друкованих виданнях 85 публікації, у Інтернет-виданнях 89 матеріалів. Всього – 174 роботи.

Моніторинг мав на меті два завдання. Перше – відстеження наявності матеріалів із ознаками замовності та цензури. Тобто експерти мають зробити висновок щодо ознак політичної, комерційної замовності та щодо неналежного маркування. (До останніх відносяться матеріали з ознаками реклами, марковані іншим чином, ніж словами «реклама» або «на правах реклами»). Друге – визначення відповідності матеріалів стандартам журналістики.

Згідно з висновками експертів щодо наявності матеріалів із ознаками замовності та цензури, їх середня кількість знизилася «аж» на 3,5%.

У друкованих виданнях найбільше матеріалів із ознаками замовності та цензури розмістила газета
«Ваш шанс» – 24%. Вона повернула свою позицію, оскільки в лютому й травні також була на першому місці, маючи відповідно 18% та 16%. Минулого моніторингу з цифрою 12% газета зайняла друге місце за кількістю відповідних матеріалів.

«Сумщина» також повернулася на травневу сходинку (15%), зайнявши друге місце – 20%. Минулого моніторингу вона була на першій позиції з показником 41% від оглянутого контенту.

Знову на третій сходинці газета «Панорама» – 12%, яка у липні мала четверту позицію (4%).

На четвертому місці видання «ДС-экспресс» – 5%. Минулого моніторингу видання мало третю позицію з показником 10%, а за два попередні моніторингові відрізки публікацій із ознаками замовності в газеті виявлено не було.

Щодо сайтів. Найвищий показник матеріалів із ознаками замовності та цензури у сайту «Шостка.Info» – 50%. Минулого моніторингу він займав третю сходинку з показником 22%. (У травні, нагадаємо, сайт мав 41% публікацій із ознаками замовності та цензури).

Друга позиція щодо розміщення матеріалів із ознаками замовності у сайту «XРress» – 21%. Минулого та позаминулого моніторингу сайт був на першій позиції з показниками 52% і 55%. Зниження помітне, окрім того, на сайті з᾽явилося чітке позначення замовних матеріалів – «на правах реклами». Пов᾽язуємо це з тим, що Інтернет-видання знайшло спонсора, який хоче дотримуватися вимог законодавства, – ще одне підтвердження тези про залежність видання від власника.

Сайт «0542», спустившись із другої сходинки на третю, має показник 14% матеріалів із ознаками замовності та цензури проти липневих 25% та травневих 19%.

Відсутні публікації з ознаками замовності у сайту «ТОР Конотоп». Попередні місяці тут також був найменший відсоток таких матеріалів: липень – 14, травень – 5.

Загальний стан розміщення матеріалів із ознаками замовності можна прослідкувати з графіка №1.

Графік №1: моніторинг матеріалів із ознакам замовності та цензури

grafic

До речі, графік дає можливість порівняти стан наявності замовних матеріалів рік тому й тепер. Тенденція не складається, проте, бачимо: порівняно з минулорічним вереснем у цьому вересні знизили кількість замовних матеріалів «ДС», «Сумщина», «ТОПКонотоп» та «XРress». Підвищили – «Панорама», «Ваш шанс» та «0542». Сайт «Шостка. Інфо» стоїть осібно, бо назвати зниженням незначний спад із майже 60% замовності до 50% навряд чи можна.

Щодо політичної та комерційної складової матеріалів із ознаками замовності. В друкованих виданнях переважила «комерція»: 8 проти 5 «політичних» матеріалів. У Інтернет-виданнях «політики» – 11 матеріалів, «комерції» – 8.

Загалом у друкований виданнях середній показник матеріалів із ознаками замовності та цензури склав 15% від оглянутих матеріалів, як і у липні (у травні – 11%, у лютому – 12%). Бо хоча показник «Сумщини» знизився вдвічі, показники «Вашого шансу» та «Панорами» зросли, урівноваживши загальний відсоток.
У Інтернет-виданнях середній показник складає 21% (у липні – 28%, у травні – 30%, у лютому – 26%).

Середній показник кількості публікацій із ознаками замовності та цензури у всіх досліджуваних виданнях регіону таким чином – 18%. Попереднього моніторингового місяця показник становив 21,5% (напередодні – 20,5% та 19%). Тобто є незначне скорочення матеріалів із ознаками замовності та цензури.
Звернемося до вересневих публікацій, що мають неналежне маркування.
Лідером їх розміщення є традиційний «переможець номінації» газета «Панорама» – 28%. Зауважмо, порівняно до попереднього моніторингу показник знизився (у липні було 40%, травні – 36%, лютому – 30%). Другим, також традиційно, є «Ваш шанс» – 24% (липень – 32%, травень – 24%, лютий – 27%). «ДС-экспресс» на третій позиції з показником 15% (липень – 29%, травень – 10%, лютий – 20%). У «Сумщині» не виявлено неналежно маркованих матеріалів (липень – 0, травень – 15%, лютий – 12%).
Відтак, цього місяця середній відсоток неналежно маркованих матеріалів – 19 (минулого моніторингового місяця – 27, раніше – 22 і 23).

На сайтах неналежно марковані матеріали не виявлені.

Тобто маємо зменшення показників і матеріалів із ознаками замовності та цензури й неналежно маркованих публікацій. Втім, експерти схильні пов᾽язувати таке нібито поліпшення передусім не з бажанням видань дотримуватися законодавства, а з загальним падінням рекламного ринку.

Щодо дотримання стандартів, експерти при максимальній оцінці 6 за кожен матеріал (1 бал за кожний із 6 критеріїв) вивели такі середні оцінки (від найвищої – до найнижчої):

«Панорама» – 4,00 (липень – 3,07; травень – 3,00; лютий – 3,69; вересень – 3,33)
«Сумщина» – 3,60 (липень – 2,76; травень – 3,41; лютий – 3,6; вересень – 3,2)
«0542» – 3,29 (липень – 2,79; травень – 2,44; лютий – 3,14; вересень – 3,22)
«ТОР Конотоп» – 3,23 (липень – 3,23; травень – 3,67; лютий – 3,29; вересень – 3,33)
«XРress» – 3,13 (липень – 3,35; травень – 2,95; лютий – 3,57; вересень – 3,39)
«ДС-экспресс» – 3,12 (липень – 3,27; травень – 3,28;лютий – 3,63; вересень – 3,52)
«Шостка.Info» – 3,05 (липень – 2,91; травень – 2,95; лютий – 3,33; вересень – 3,05)
«Ваш шанс» – 2,71 (липень – 2,76; травень – 3,69; лютий – 3,07; вересень – 3,19)

Не можна не відзначити певну парадоксальність оцінювання якості матеріалів. З одного боку, методика оцінювання є комплексною та повною. Проте наявна й певна формалізованість оцінювання. Адже, як бачимо, серед сайтів перше місце у вересні зайняв за оцінкою на стандарти «0542». І формально – ніби так. Проте загальний рівень публікацій цього видання залишає бажати кращого. Тобто при подальшій моніторинговій роботі, певно, слід усе ж додати 1-2 критерії, що давали б можливість оцінити журналістську майстерність при написанні публікацій.

Щодо дотримання окремих стандартів то на першій позиції у друкованих виданнях цього разу, напевне, вперше за весь період моніторингу сумських ЗМІ, критерій відокремлення фактів від коментарів – 0,89. У липні він був другим – 0,82 (у травні –0,81; у лютому – 0,86).
На другому місці – достовірність, яка попередні чотири моніторинга займала першу позицію (у липні – 0,91; у травні – 0,94; у лютому – 0,97).
Третє місце, як і до цього, займає точність – 0,80 (у липні – 0,78; у травні – 0,71; у лютому – 0,70).
На четвертій позиції (як і попередні п᾽ять моніторингових місяців) показник оперативності – 0,70 (липень – 0,44; травень – 0,65; лютий – 0,56).
Баланс думок, що традиційно був на передостанньому місці, цього разу займає останнє з оцінкою 0,11 (липень – 0,07; травень – 0,15 бала; лютий – 0,28). Критерій повноти інформації, відповідно, на передостанньому місці – 0,17 (у липні – 0,07; у травні – 0,08; у лютому – 0,18 бала).

Таким чином, середня оцінка друкованих видань за дотримання критеріїв – 3,49. Це краще, ніж у липні (3,08), і засвідчує нібито зростання якості контенту друкованих видань (у травні показник складав 3,34). Проте своєї ж лютневої оцінки – 3,55 – видання не досягли

На сайтах цього місяця, як і попереднього, перше місце займає показник відокремлення фактів від коментарів – 0,90. Такою була оцінка і у липні (травень – 0,82 бала; лютий – 0,92).
Друге місце знову у показника достовірності – 0,86 (у липні – 0,84; у травні достовірність була першою – 0,84; у лютому другою – 0,88).
Третім, як і у липні, йде показник точності – 0,76 (липень – 0,72; травень – 0,58; лютий – 0,92 бала).
На четвертому місці оперативність із показником 0,58 (липень – 0,49; травень – 0,58 бала; лютий – 0,49). Для Інтернет-видань показник катастрофічно малий. Причиною цього вважаємо так звану дайджестовість місцевого Інтернет-контенту: запозичення матеріалів з інших видань без найменших спроб «освоїти» таку інформацію. Власне, інші ЗМІ можуть служити для колег джерелом інформації, але виключно як наведення на тему, подію за умови подальшого власного опрацювання чи допрацювання матеріалу. Та подібне в аналізованих медіа практично не зустрічається
Баланс думок цього разу передостанній – 0,04 бала (липень – 0,05; травень – 0,07; лютий – 0,03).
Повнота інформації отримала 0,03 бала й зайняла останню сходинку (липень – 0,07; травень – 0,12 бала; лютий – 0,09).

Отже, середній бал за дотримання критеріїв у Інтернет-виданнях складає 3,17. Тобто маємо ледь помітне підвищення (липень – 3,07 бала; травень – 3,00; лютий – 3,33 бала; вересень – 3,25 бала).

Відповідно, середня для всіх медіа оцінка – 3,33 бала (липень – 3,075; травень – 3,17 бала; лютий – 3,44 бала). Нібито вище – але хоча б до «четвірки» не дотягує.

Як зазначає експерт Алла Ярова, сумські видання загалом демонструють тенденції, подібні до минулого моніторингу і щодо якості, і щодо «джинси». «Проте є нюанси. На мій погляд, газета «Сумщина» показала кращі показники, порівняно з минулим моніторингом, щодо якості журналістських матеріалів. Очевидно, це пов'язано зі зміною особи головного редактора і нового складу журналістів видання».

Загалом сумські видання часто хибують поверховістю, таким собі «поверхаххапайством» у підході до тем. Зокрема експерт Володимир Садівничий зауважує: «Найбільше особисто мене вразило повідомлення «Маленький конотопчанин розпродає колекцію кактусів, щоб врятувати сестричку» (сайт «ТОПКонотоп»). Виявляється, всі місяці, що прожила Марійка, лікарі борються за її порятунок. За медичними показниками з перших годин з’яви на цей світ дитинку підключили до апарату штучної вентиляції легень. Стан був важким, але стабільним. Та ось, як повідомляється на сайті, «вночі з 2 на 3 березня в пологовому будинку обласного центру відключили електропостачання, а на ранок матір повідомили, що стан дівчинки суттєво погіршився – стався крововилив у мозок». Розвивається внутрішня гідроцефалія. Тепер батьки, волонтери, небайдужі громадяни змушені збирати гроші на порятунок дитинки. Справа «збирати гроші» прекрасна. А що ж зі світлом, точніше, з його відключенням? І скільки таких Марійок, Петриків, Надійок, Тарасиків по Сумській області? А скільки загалом дітей і дорослих страждають у медзакладах у результаті відключень електроенергії, води, тепла? За всі роки нашого моніторингу на цю та подібні теми жодного слова у місцевих медіа. Натомість на пів газетної шпальти діалоги чиновників. А що, це ж простіше…»
Щодо мови. Сайти, зокрема «ТОПКонотоп», «Шостка.Інфо», демонструють байдужість щодо мовного оформлення матеріалів: помилки технічні і мовні, що називається, на кожному кроці.
Цього разу сумські експерти читали донецькі медіа. Серед них – як видання, що виходять на території України, так і видання, що виходять на території, підконтрольній так званим «деенерівцям». При прочитанні останніх виникає відчуття неприйняття як постійно присутньої мови ворожнечі, так і проросійського «прогинання» вчорашніх громадян України. До речі, й тих, які й до окупації жили навряд чи погано. Так, «Комсомольская правда. (Донецк и Луганск)» у номері від 7 вересня, матеріалі «ВДНХ в Луганске: От шахтного оборудования до бюстов Сталина» з «упоєнім» цитує директора Ясинуватського машзаводу Володимир Трубчаніна: «Хочу обратиться к партнерам в России… Перестаньте относиться к нам, как к украинцам! Мы всегда осознавали себя русскими, а сегодня себя чувствуем ими даже больше, чем сами россияне…»

Експерт Володимр Садівничий слушно зауважує: «Якщо ми оцінюємо видання в Україні, з позицій України, то як можна ставити одиницю за точність у тих матеріалах, де серйозно пишуть про плотницьких, пушиліних і захарченків; де без лапок і з великої літери вказують назви «республік»; де затято переконують що «перемогли бандерівців у війні»; де називають посади якихось псевдоміністрів?.. Точності тут – ні на йоту. І всі ці без винятку матеріали, якщо ми стоїмо на позиціях України, абсолютна «джинса». З цього й потрібно виходити». Власне, сумська експертна група й керувалася такими переконаннями. Хоча тут маємо наголосити, що узагальнююче сленгове слово «джинса» для ТИХ видань має свою особливість.

Пригадаймо: відповідно до методології моніторингу, ми відслідковуємо матеріали з наявністю ознак замовності та ЦЕНЗУРИ. І якщо в українських виданнях ми говорили про ознаки цензури лише тоді, коли свого часу оглядали районні комунальні видання (тепер роздержавлені), то у потусторонніх донецьких ЗМІ вона наявна тепер. На нашу думку, в «Комсомольской правде», як, власне, у російському виданні, виразна саме замовність. У сайтах може переважати й цензура за принципом «с волками жить, по-волчьи выть». Адже зауважимо: у виразно антиукраїнському Інтернет-виданні «Донецкое агентство новостей» (ДАН) послідовно даються одні й ті ж джерела інформації. Так, з 21 матеріалу, запропонованого для аналізу, у семи (третина матеріалів!) – одне й те ж джерело – «заместитель командующего оперативным командованием ДНР Эдуард Басурин». Або ж ідуть посилання на якісь «источники» в певних колах. Звичайно, здалеку важко оцінювати рівень «звичайної» замовності та цензурування, проте, після консультацій із донецькими експертами, підтверджуємо думку про значний сегмент цензури в тамтешніх публікаціях.

На особливостях моніторингу донецьких видань наголошує й експерт Алла Ярова: «Оцінювати донецькі медіа виявилося непростою справою. Складність об᾽єктивної ситуації не могла не відбитися і на ЗМІ. Вплив політики на медійні правила в таких видання, як «Комсомольская правда», «Новости ДНР», «Донецкое агентство новостей» більш, ніж очевидний. Завдання названих видань – легалізувати нові окупаційні утворення в Донецькій області, а також політичну стратегію офіційної Москви і зокрема президента Путіна. Звідси «ДНР» та посади «міністр культури ДНР», «міністр освіти ДНР», «заступник командувача оперативним командуванням ДНР» подаються без лапок; Українські військові в тих новинах захоплюють, атакують, обстрілюють, при цьому згадки про бойовиків «ДНР» та їхні дії – жодної. Характерно, що все це підтверджується джерелами. Правда, часто вони анонімні, або інформація надходить переважно з одного й того ж джерела… Очевидно, що критерії якості ЗМІ, а також визначення замовних матеріалів, які ефективні для українських ЗМІ, тут не зовсім працюють. Бо формальне застосування цих критеріїв для названих видань робить їхні матеріали нормативними, хоча, з погляду об᾽єктивної реальності, вони є пропагандою чистої води, а не журналістикою».

На останній тезі Алли Ярової хочеться наголосити ще раз: у разі продовження моніторингу має бути переглянута методологія оцінювання потойбічних видань. Вона повинна містити критерії, які, з одного боку, даватимуть можливість порівняння їх якості з вітчизняними виданнями; з іншого боку, створюватимуть можливість реально оцінювати стан ТОГО медійного середовища. Відмовлятися ж від моніторингу тамтешніх ЗМІ не можна. По-перше, це потрібно для розуміння ситуації за лінією розмежування; по-друге, надає можливість вивчення нових тенденцій російської пропаганди, спрямованої на Україну; по-третє, нам елементарно слід знати своїх «героїв» – типу директора Трубчаніна, заступника командувача Басуріна, – хоча б для того, аби в інші часи (хочеться сподіватися, що вони настануть) ці люди не обійняли відповідні керівні пости в українських лавах, – подібне, на жаль, за нашої дивної політики, трапляється нерідко.

Моніторинг здійснювала група сумських експертів у складі Алли Ярової, кандидата філологічних наук, заступника директора Науково-навчального інституту бізнес-технологій «УАБС» Сумського державного університету та Володимира Садівничого, доктора наук із соціальних комунікацій, доцента кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал надрукований в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Щодо визначення відповідності стандартам експерти спираються на такі критерії: 1 – баланс думок або ж точок зору (категорія передбачає представлення всіх сторін конфлікту); 2 – оперативність; 3 – достовірність (категорія передбачає наявність посилання на джерела та чітку авторизацію кожної думки); 4 – відокремлення фактів від коментарів (категорія передбачає чітке позначення початку і кінця кожної думки, виключає будь-які журналістські оцінки і міркування); 5 – точність (відповідність кожного поданого факту реальності, точність цитування думок, назв, цифр та інших даних); 6 – повнота представлення фактів чи інформації з проблеми (категорія передбачає вичерпну подачу ключових фактів за темою; обов’язковою є також наявність якісних бекграундів).

Проект «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується міжнародною благодійною організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк».

Просимо взяти до уваги!
Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінювальними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.

Контакти:
координатор проекту
Алла Федорина
050 93 96 017
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.