П'ятниця, 08 березня 2019 19:47

Жінка як марево: реалії сумських ЗМІ

Аналіз сумських друкованих та інтернет-видань за 11 – 17 лютого 2019 року засвідчив, що цитування чи згадування жінок у журналістських матеріалах, як і в попередні хвилі моніторингу, зустрічається удвічі, а то й утричі рідше, ніж чоловіків.

Загалом за тиждень було проаналізовано 187 матеріалів у друкованих виданнях і 677 матеріалів в онлайн-медіа.
Гендерний моніторинг проводився з метою виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах газет та в новинах онлайн ЗМІ, наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, а також використання фемінітивів та маскулінітивів на позначення посади / виду діяльності жінок.
За вказаний період зафіксовано найменше матеріалів як у друкованих, так і інтернет ЗМІ на тему війни та волонтерства, натомість насиченим був розділ «Політика», адже моніторинг збігся з активною фазою виборчої кампанії.
У інтернет-виданнях у матеріалах на політичну тематику жінки є експертками в 26% випадків, а героїнями – у 15%. У друкованих ЗМІ подібна кількість – 22% експерток і 12% героїнь.
гендерний баланс друковані змі 1
Не дивно, що цитування чи згадування чоловіків переважають, адже серед зареєстрованих кандидатів у Президенти  – 40 чоловіків і 4 жінки, що й знайшло своє відображення у розділі «Політика». Та й на більшості ключових посад в місті та області, знаходяться саме чоловіки. А отже, матеріали з брифінгів, прес-конференцій, круглих столів за їх участю переважають.
Експерток і героїнь порівняно більше бачимо у темах, що пов’язані зі сферами медицини та освіти, бо саме тут працює більшість жінок. Зокрема, як обласне управління освіти та науки, так і міське очолюють жінки, більшість директорів шкіл також жінки. Те ж стосується департаментів фінансів, які і на рівні області, і на рівні міста очолюють жінки.
Паритет у згадуванні й цитуванні жінок і чоловіків як експертом/експертів і героїнь/героїв помітний у матріалах на тему розваг та на рівні експертності – у спорті.
У графі «Інше» левова частка матеріалів стосуються кримінальної тематики. Інформацію видання беруть на офіційних сайтах ГУ Нацполіції та прокуратури в Сумській області чи з розсилки прес-служб цих відомств. Інколи видання посилаються на керівниць прес-служб, які, відповідно, і є експертками.
В інтернет-виданнях малий відсоток чоловіків як героїв у матеріалах на тему освіти й розваг, тоді як жінок меншість в інших тематиках.
гендерний баланс інтернет видання 1
Детальніше про інтернет-видання
Загалом сумські інтернет-видання мають доволі низьку якість контенту і наповнюються матеріалами, які розсилаються прес-службами управлінь, організацій, відомств. Трапляються передруки з інших видань. А перед виборами помічено ряд однакових матеріалів, які розміщуються чи не у всіх ЗМІ і мають ознаки замовних.
В інтернет-виданні «Sumy.today» кількість експертів цілковито переважає над кількістю експерток (78% і 22% відповідно). Те ж стосується і героїв-героїнь – 75% проти 25%. Порівняно з попередніми хвилями моніторингу, проведеного в 2017 році, ситуація у співвідношеннях не змінилась.
Щодо фемінітивів, то назви посад, які займають жінки, та їхньої професійної приналежності, на сторінках сайту у більшості випадків вживаються у чоловічому роді, особливо це стосується інформації про спорт, яка у цьому виданні превалює, наприклад: гравець, бомбардир, нападник.
Назви посад у жіночому роді поодинокі, та все ж, порівняно із попередніми моніторингами, їх кількість зростає. На сайті використовують такі фемінітиви як: переможниця, координаторка, бар'єристка, депутатка, громадська омбудсменка. Частина матеріалів була взята з прес-релізів, зокрема громадянської мережі ОПОРА, де активно використовуються фемінітиви.
В матеріалах видання «Xpress» зафіксовано 74% експертів (найбільше у рубриках «Політика» та «Інше») і 26% експерток, героями чоловіки виступають у 75% (найбільше теж у політичній тематиці), тоді як героїнь 25% . У 44% на позначення посад, професій, зайнятості жінок було вжито фемінітиви.
Більшість матеріалів на сайті «Сумські дебати» – офіційні прес-релізи від представників силових структур.
У контенті сайту спостерігається значна перевага експертів (67% проти 33% експерток). І ця тенденція не змінилася з часу попередніх хвиль моніторингу. Аналогічна кількість і героїв та героїнь матеріалів.
Щодо фемінітивів, то в цьому виданні назви посад, які обіймають жінки, вживаються переважно у чоловічому роді: заступник директора, керівник фракції, речник ГУ Нацполіції Сумщини, Міністр освіти і науки України,  викладач. Втім, трапляються й випадки назв жіночого роду, як-от: координаторка, заступниця директора, виконувачка обов’язків міністра, очільниця департаменту.
На сайті «0542.ua» кількість експертів більш ніж в чотири рази перевищує кількість експерток – (78% і 22% відповідно). Розрив між героями та героїнями матеріалів значно менший – тут простежується майже паритет (57% і 43% відповідно). Водночас видання не використало жодного фемінітиву, а писало про жінок у чоловічому роді: заместитель директора гимназии, заместитель начальника управления архитектуры и градостроительства, главный специалист отдела, эксперт.
Сайт «Трибуна Суми» частіше подає короткі інформації, що не містять коментарів. Саме цим і пояснюється загалом невелика кількість жінок і чоловіків як експерток і експертів.
Водночас це єдиний сайт, на якому за моніторинговий період не було зафіксовано вживання жодного маскулінітиву. Натомість маємо три фемінітиви – авторка, мисткині, поетеса.
Проте тут ми помітили стереотипне подання образу жінки як такої, що завжди чекає. Наскільки доречно було ним ілюструвати це повідомлення?
utyl
Про друковані ЗМІ
У всіх виданнях, як і раніше помітне переважання термінів чоловічого роду на означення посад чи професійної приналежності жінок – 90%. Використовувати фемінітиви, складається таке враження, друковані ЗМІ цураються. За тиждень у п’яти виданнях двічі вжито слово «депутатка» і один раз – «вчителька».
Тенденція переважання цитувань експертів-чоловіків порівняно з експертками-жінками зберігається і у друкованих ЗМІ. Загальне співвідношення експерток і експертів – 29% до 71%.
Районна газета «Білопільщина» майже однаково надає слово як чоловікам, так і жінкам: тут зафіксовано 42% експерток і 58% експертів. Менше у виданні героїнь журналістських матеріалів (35% проти 65% героїв, найбільше яких – у спортивній тематиці).
Назви посад жінок видання вживає у чоловічому роді: директор, начальник відділу, заступник голови РДА.
У проаналізованих матеріалах обласної газети «Сумщина» жінки як експертки виступають у 31% випадків, як героїні – в 16% випадків, із яких більшість – у спортивній тематиці (ц ній зафіксовано і більшість чоловіків як героїв публікацій). У виданні двічі вжито фемінітив «депутатка» і маскулінітив «Міністр освіти», щодо Лілії Гриневич.
Газета «Ваш шанс» залучила жінок як експерток в 27% випадків, найбільше яких у рубриках «Медицина» та «Інше». Експертами чоловіки були найчастіше в матеріалах на політичну та економічну тему. Лише в 1/3 випадків жінки були героїнями матеріалів.
Газета, як і в попередні хвилі моніторингу, робить акцент на висвітленні проблем життєдіяльності обласного центру, зокрема ЖКГ, де найчастіше експертами виступають чоловіки. Багато матеріалів на спортивну тематику.
Видання не використовує фемінітивів.
У «Панорамі» у 25% випадків жінки були експертками й у 18% – героїнями публікацій. Найчастіше вони коментували події, пов’язані з політикою та освітою, а чоловіки – ще й економічні питання. Героїнями та героями жінки й чоловіки були в матеріалах на політичну та спортивну тематику.
У назвах посад і зайнятості жінок переважає чоловічий рід.
У газеті «Ярмарок» лише 26% експерток і героїнь (більшість у рубриці «Інше», тоді як чоловіків найбільше у матеріалах про політику.
 
Підсумкове
Як показав аналіз, сумські медіа почали активніше вживати фемінітиви. Зокрема, це стосується інтернет-видань (у друкованих ще досі фіксуємо лише поодиноке використання). Частково в цьому є заслуга організацій, зокрема таких як ОПОРА, які в своїх прес-релізах використовують фемінітиви.
фемінітиви 1
Жінки, як і в попередні хвилі моніторингу, коментують питання, пов’язані з економікою, медициною, освітою. У друкованих ЗМІ експертками часто виступають звичайні громадянки з їх проблемами, при цьому часто вказується тільки ім’я людини чи її статус (Олена, мешканка будинку, Катерина, потерпіла).
Що стосується героїв та героїнь матеріалів, подібну тенденцію означити складно, оскільки їх кількість варіюється в залежності від подій, отож, їх співвідношення може бути різним. Так, за вказаний тиждень рубрику «Політика» наповнювала перевадно інформація про склад кандидатів на посаду Президента України, зареєстрованих ЦВК.
За вказаний період зафіксовано лише один стереотип – образ жінки, яка чекає, до анонсу про відкритий кіноперегляд у хабі, супроводжений зменшувальним варіантом слова «жіночка», що вважається неетичним.
Тематичних публікацій на гендерну тематику не було у жодному з видань.
Загальний Індекс гендерної чутливості сумських медіа у лютому 2019 року – 25%. Ознайомитися з підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна сайті Волинського прес-клубу.
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews