Понеділок, 29 квітня 2019 10:15

Всім вийти з тіні, а ти, жінко, залишайся там, – сумна практика сумських ЗМІ

Аналіз сумських друкованих та інтернет-видань за 11 – 17 квітня 2019 року вчергове підтвердив, що цитування чи згадування жінок у журналістських матеріалах, зустрічається удвічі, а то й утричі рідше, ніж чоловіків. Загалом за тиждень було проаналізовано 171 матеріал у друкованих виданнях і 651 матеріалв онлайн-медіа.

Гендерний моніторинг проводився з метою виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах газет та в новинах онлайн ЗМІ, наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, а також використання фемінітивів та маскулінітивів на позначення посади / виду діяльності жінок.
За вказаний період зафіксовано, як і в попередню хвилю моніторингу, найменше матеріалів як у друкованих, так і інтернет ЗМІ на тему війни та волонтерства, натомість багато новин було у розділі «Політика», адже і цей моніторинг збігся з активною фазою виборчої кампанії тепер вже другого її туру.
У інтернет-виданнях у матеріалах на політичну тематику жінки є експертками в 25% випадків (26% - у лютому), а героїнями – у 45% і це доволі високий результат, адже у лютневому моніторингу він складав 15%. Пояснити такий ріст можна рядом матеріалів, що стосувалися змін у складах ОВК, де більшість склали жінки.
 
гендер експертки та героїні інтернет 1
У друкованих ЗМІ теж побільшало експерток – з 22% у лютому до 39% у квітні і 12% героїнь – до 21%. Це можна пояснити рядом матеріалів, що стосувалися аналізу виборчого процесу, а експертками виступали відомі на Сумщині політологині.
 
гендер експертки та гароїні друк

Оскільки на більшості ключових посад в місті та області, знаходяться саме чоловіки, то, відповідно, матеріали з брифінгів, прес-конференцій, круглих столів за їх участю переважають.
Як і в попередні хвилі моніторингів експерток і героїнь порівняно більше бачимо у темах, що пов’язані зі сферами медицини та освіти. Як обласне управління освіти та науки, так і міське очолюють жінки,така ж ситуація і в районах,більшість директорів шкіл також жінки, отож вони й виступають у ролі експерток чи героїнь у журналістських матеріалах. Те ж стосується департаментів фінансів, які і на рівні області, і на рівні міста очолюють жінки.Паритет у згадуванні й цитуванні жінок і чоловіків як експерток/експертів і помітний саме у цих матеріалах. І на рівнігероїнь/героїв - жінки переважають в цих же темах.
Традиційно графі «Інше» левова частка матеріалів стосуються кримінальної тематики. Інформацію видання беруть на офіційних сайтах ГУ Нацполіції та прокуратури в Сумській області чи з розсилки прес-служб цих відомств. Інколи видання посилаються на керівниць прес-служб, які, відповідно, і є експертками.
 
Детальніше про інтернет-видання
За вказаний моніторинговий період експерти не помітили суттєвих позитивних змін у якості контенту. Інтернет-видання як і раніше тяжіють до матеріалів, які розсилаються прес-службами управлінь, організацій, відомств. Не гребуютьпередруками з інших видань.
В інтернет-виданні «Sumy.today» кількість експертів цілковито переважає надкількістю експерток 74% і 26% відповідно (у лютому 78% і 22%). Те ж стосується і героїв-героїнь – 61% проти 39%. (75% проти 25% - у лютому). Порівняно з попередніми хвилями моніторингу, бачимо, що ситуація у співвідношеннях помалу змінюється в сторону збільшення цитування і згадування жінок.
Щодо фемінітивів, то назви посад, які займають жінки, та їхньої професійної приналежності, на сторінках сайту у більшості випадків вживаються у чоловічому роді, особливо це стосується офіційних назв чиновницьких посад:директор Департаменту освіти і науки Сумської ОДА, заступник міського голови, директор департаменту фінансів, економіки та інвестицій.
Назви посад у жіночому роді поодинокі, та все ж, порівняно із попередніми моніторингами, їх кількість зростає і використовуються вони і в авторських матеріалах, не тільки в прес-релізах. На сайті використовують такі фемінітиви як: переможниця, координаторка, депутатка.
В матеріалах видання «Xpress» зафіксовано 85% експертів (найбільше у рубриці «Економіка/бізнес») і 15% експерток, героями чоловіки виступають у 87% (75% було у лютому) (найбільше рубриках «Політика) та «Інше»), тоді як героїнь 13%. Фемінітиви виданням не вживались.
Більшість матеріалів на сайті «Сумські дебати» – офіційні прес-релізи від представників силових структур чи передруки з інших видань.
У контенті сайту спостерігається значна перевага експертів – 71% проти 29% експерток ( у лютому – 67% проти 33%). І ця тенденція не змінюється з часу попередніх хвиль моніторингу.Співвідношення героїв та героїнь матеріалів складає 61% до 39%.
Щодо фемінітивів, то в цьому виданні назви посад, які обіймають жінки, вживаються переважно у чоловічому роді: автор петиції, інспектор моніторингу,  начальник управління, начальник відділу.
Втім, трапляються й випадки назв жіночого роду, як-от: авторка електронної петиції; депутатка; координаторка; головна фінансистка; директорка.
На сайті «0542.ua» кількість експертів більш ніж в шість разів перевищує кількість експерток – (87% і 13% відповідно). Експерток залучали тільки до коментування у рубриці «Медицина». Розрив між героями та героїнями матеріалівдещо менший – 73% і 27% відповідно (57% і 43% - у лютому). Найчастіше жінки згадувалися у рубриці «Освіта та наука». Як і в лютому, видання не використало жодного фемінітиву, а писало про жінок у чоловічому роді: дизайнер, тренер-джокер; пресс-секретарь прокурора.
Сайт «Трибуна Суми» частіше подає короткі інформації, що не містять коментарів. Саме цим і пояснюється загалом невелика кількість жінок і чоловіків як експерток і експертів. Втім це єдиний сайт, де переважало і цитування експерток – 80% проти 20% експертів, і героїнь – 60% проти 40% героїв.
На відміну від лютого, коли не було зафіксовано вживання жодного маскулінітиву, у березні видання використовувало назви посад, які обіймають жінки, у чоловічому роді:програмний директор громадської організації, головний спеціаліст відділу національно-патріотичного виховання, інспектор зі зв’язків з громадськістю.
Фемінітив регіональна представниця було вжито два рази.
 
Про друковані ЗМІ
Особливістю нинішнього моніторингового тижня можна назвати цілковиту відсутність фемінітивів у друкованих ЗМІ. Районні газети їх цураються, бо читач може не зрозуміти слова, скажімо, «депутка», а російськомовні видання фемінітивів не вживають бо вони набагато меншою мірою властиві російській мові.
Тенденція переважання цитувань експертів-чоловіків порівняно з експертками-жінками зберігається і у друкованих ЗМІ. Загальне співвідношення експерток і експертів – 42% до 58%, для порівняння у лютому - 29% до 71%.
Районна газета «Білопільщина» порівняно з лютим зменшила цитованість експерток з 42% до 29%. Відповідно, доля експертів склала 71%. Натомість героїні згадувалися частіше за героїв у співвідношенні 58% до 42%. Героїні згадувалися найбільше у рубриках «Освіта / наука» та «Культура».
Назви посад жінок видання вживає виключно у чоловічому роді: представник районного самоврядування школи, заступник голови РДА; науковий керівник,начальник відділу.
Замість обласної газети «Сумщина», яка припинила своє існування експерти взяли до моніторингу Краснопільську районну газету «Перемога». За моніторинговий період зафіксоване майже ідеальне співвідношення експертів/експерток – 52% до 48%. Експертки коментували теми, означені в рубриках «Інше» та «Культура». Згадування героїнь складає 29% - найчастіше у рубриках «Освіта/наука» та «Культура».
Видання надає перевагу маскулінітивам: педагог, керівник, вихователь.
Газета «Ваш шанс»залучила жінок якексперток у38% випадків (27% у лютому), найбільше у рубриках «Політика» «Медицина» та «Інше». Експертами чоловіки були найчастіше в матеріалах на політичну тему, та темах з рубрики «Інше».
Газета спеціалізується на висвітленні проблем життєдіяльності обласного центру, зокрема ЖКГ, де найчастіше експертами виступають чоловіки. Звідси й низький відсоток героїнь – 28%. Багато матеріалів на спортивну тематику, де теж співвідношення не на користь жінок.
Видання не використовує фемінітивів.
У «Панорамі» у 52% випадків жінки були експертами (25% - у лютому) й у 29% – героїнями публікацій (18%- у лютому). Найчастіше вони коментували події, пов’язані з політикою та освітою, культурою,економікою. Героїнями та героями жінки й чоловіки були в матеріалах на політичну та культурну тематику.
У назвах посад і зайнятості жінок превалює чоловічий рід: молодший інспектор-кінолог, капрал поліції, засновник та художній керівник, сумський політолог, заместитель генерального директора, тренер.
У газеті «Ярмарок» лише 25% експерток і 28%героїнь (більшість у рубриці «Політика», «Культура»), до рачі, саме в цих рубриках відзначилися й чоловіки.
Фемінітиви видання не використовувало.
 
Підсумкове
Як показав аналіз, сумські медіа ще не звикли вживати фемінітиви: у друкованих ЗМІ їх загалом не зафіксовано, а в інтернет-виданнях – 29% Помічено, що фемінітиви, які трапляються у прес-релізах, видання використовують і не виправляють їх на маскулінітиви. Втім, прес-служб, що активно послуговуються фемінітивами в області майже немає. Хіба що ОПОРА.
 
гендер фемінітиви 1
Жінки, як і в попередні хвилі моніторингу, коментують питання, пов’язані з економікою, медициною, освітою. У друкованих ЗМІ експертками часто виступають звичайні громадянки з їх проблемами, при цьому часто вказується тільки ім’я людини чи її статус (Олена, мешканка будинку, Катерина, потерпіла).
Що стосується героїв та героїнь матеріалів, подібну тенденцію означити складно, оскільки їх кількість варіюється в залежності від подій, отож, їх співвідношення може бути різним. Так, за вказаний тиждень найбільш активно поповнювалася героями/героїнями рубрика «Політика», оскільки моніторинг проводився під час виборчої кампанії. У «районках» ідентифікувати героїв/героїнь буває складно, адже ці видання замість імен використовують ініціали.
За моніторинговий період жодних стереотипних чи сексистських матеріалів чи зображень не було зафіксовано.
Загальний Індекс гендерної чутливості сумських медіа у квітні 2019 року – 28%, що є одним із найнижчих в Україні. Суттєво вплинув на нього, власне, показник вживання фемінітивів, оскільки показник по кількості експерток і героїнь матеріалів зріс на 6 – 9% відповідно. Ознайомитися з підсумковими результатами квітневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews