П'ятниця, 05 липня 2019 06:52

Фемінітиви? Ні, нас не зрозуміють, – реалії сумських ЗМІ

Аналіз сумських друкованих та інтернет-видань за 11 – 17 червня 2019 року вчергове засвідчив стабільність ситуації у місцевих медіа, щодо цитування чи згадування жінок у журналістських матеріалах – воно зустрічається удвічі, а то й утричі рідше, ніж чоловіків. Загалом за тиждень було проаналізовано 166 матеріал у друкованих виданнях і 728матеріалів онлайн-медіа.

Гендерний моніторинг проводився з метою виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах газет та в новинах онлайн ЗМІ, наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, а також використання фемінітивів та маскулінітивів на позначення посади/виду діяльності/зайнятості жінок.
Особливістю червневого моніторингу можна назвати значну кількість експерток у рубриках «Освіта», «Культура» та «Медицина». Це стосується як інтернет-ЗМІ, так і друкованих.
Так, у інтернет-виданнях у питаннях освіти й медицини жінки були експертками у 47% випадків, а в питаннях культури – в 36%.
 гедер екс інтернет
У друкованих ЗМІ найбільший відсоток експерток у матеріалах про медичні питання (63%) та культуру (62%). Це можна пояснити тим, що як обласне управління освіти та науки, так і міське очолюють жінки. Така ж ситуація і в районах, більшість директорів шкіл також жінки, отож вони й виступають у ролі експерток чи героїнь у журналістських матеріалах. Те ж стосується і сфери культури.
За вказаний період зафіксовано, як і в попередню хвилю моніторингу (http://mediakolo.sumy.ua/the-media/monitoring/677-vsim-vyity-z-tini-a-ty-zhinko-zalyshaisia-tam-sumna-praktyka-sumskykh-zmi.html), найменше матеріалів – на тему війни та волонтерства, натомість порівняно багато новин у розділі «Політика», адже моніторинг збігся з початком виборчої кампанії до Верховної Ради України. У інтернет-виданнях у матеріалах на політичну тематику жінки є експертками у 32% випадків, у друкованих – у 30%. Такі цифри можна пояснити ще й тим, що на більшості ключових посад в місті та області, знаходяться саме чоловіки, то, відповідно, матеріали з брифінгів, прес-конференцій, круглих столів за їх участю переважають.
 гендер екс друковані
Традиційно графі «Інше» левова частка матеріалів стосуються кримінальної тематики. Інформацію видання беруть на офіційних сайтах ГУ Нацполіції та прокуратури в Сумській області чи з розсилки прес-служб цих відомств. Інколи видання посилаються на керівниць прес-служб, які, відповідно, і є експертками.

Детальніше про інтернет-видання
За вказаний моніторинговий період експерти не помітили суттєвих позитивних змін у якості контенту. Інтернет-видання, як і раніше, тяжіють до матеріалів прес-служб управлінь, організацій, відомств. Трапляються передруки з інших видань.
В інтернет-виданні «Sumy.today» кількість експертів цілковито переважає над кількістю експерток - 64% і 36% відповідно. Те ж стосується і героїв-героїнь –  74% і 26%. Порівняно з попередніми хвилями моніторингу, бачимо, що ситуація у співвідношеннях майже не змінюється в сторону збільшення цитування і згадування жінок.
Щодо фемінітивів, то назви посад, які займають жінки, та їхньої професійної приналежності, на сторінках сайту у більшості випадків вживаються у чоловічому роді, особливо це стосується офіційних назв чиновницьких посад: Лілія Гриневич, міністр освіти; заступник керівника Шосткинської місцевої прокуратури Ольга Ковальова; представник Конотопської міськради Юлія Молібог; керуючий справами виконкому роменської міської ради Лариса Сосненко; керівник Сумської місцевої прокуратури Юлія Слабунова  керівник обласної юстиції Ірина Свистун тощо.
Назви посад у жіночому роді поодинокі, та все ж, порівняно із попередніми моніторингами, їх кількість зростає і використовуються вони і в авторських матеріалах, не тільки в прес-релізах. На сайті використовують такі фемінітиви як: авторка, директорка, депутатка.
Замість видання «Xpress», яке перестало оновлювати стрічку новин, експерти взяли видання «SumyPost». В цьому виданні цитованість експерток складає 29% – найбільше у рубриках «Політика» та «Інше», героїні згадуються у 36% випадків (найбільше у рубриках «Політика», «Спорт» та «Інше»). Серед фемінітивів, що їх використало видання, дещо незвичне для сумських ЗМІ – прес-секретарка прокурора Сумської області, втім двічі цю ж посаду було означено маскулінітивом – прес-секретар прокурора Сумської області.
На сайті «Сумські дебати», більшість матеріалів – офіційні прес-релізи від представників силових структур чи передруки з інших видань, або ж – політична «джинса». У контенті сайту спостерігається стабільна перевага експертів над експертками – 64% проти 36%. Найбільше жінки коментували події, означені в рубриках «Інше», «Політика», «Медицина». І ця тенденція не змінюється з часу попередніх хвиль моніторингу. Героїв удвічі більше, ніж героїнь.
Щодо фемінітивів, то в цьому виданні назви посад, які обіймають жінки, вживаються переважно у чоловічому роді: автор петиції, керуючий справами виконкому; заступник міського голови; головний лікар. Втім, трапляються й випадки назв у жіночому роді, як-от: авторка петиції, обласна інфекціоністка, директорка, кураторка.
На сайті «0542.ua» кількість експертів майже в чотири рази перевищує кількість експерток – 21% і 79% відповідно. Розрив між героями та героїнями матеріалів дещо менший –  64% і 36% відповідно. Як експерти і героїні жінки найчастіше фігурували в темах, пов’язаних і правопорушеннями (при чому, як героїні вони були переважно постраждалими). Як і в попередні моніторингові періоди, видання не використало жодного фемінітиву і продовжувало писати посади жінок у чоловічому роді: директор фінансового департаменту Світлана Липова; головний лікар дитячої лікарні Тетяна Гончар; заступник міського голови Ольга Волошина; заступник керівника Шосткинської місцевої прокуратури Ольга Ковальова; начальник відділу культури Наталія Цибульська.
Сайт «Трибуна Суми» частіше подає короткі інформації, що не містять коментарів. Саме цим і пояснюється загалом невелика кількість жінок і чоловіків як експерток і експертів. Втім, це єдиний сайт, де, як і в квітні, переважало і цитування експерток – 67% проти 33% експертів, і героїнь – 54% проти 46% героїв.
Вживання фемінітивів не було зафіксоване. Натомість видання використовувало назви посад, які обіймають жінки, у чоловічому роді: держексперт, кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики та філології.
 
Про друковані ЗМІ
Якщо попереднього моніторингового періоду (http://mediakolo.sumy.ua/the-media/monitoring/677-vsim-vyity-z-tini-a-ty-zhinko-zalyshaisia-tam-sumna-praktyka-sumskykh-zmi.html) було зафіксовано цілковиту відсутність фемінітивів у друкованих ЗМІ, то нинішнього їх було аж… два. Районні газети фемінітивів цураються, бо, на думку редакторів, читач може не зрозуміти слова, скажімо, «депутка», яке для простого жителя села, звучить зневажливо, а російськомовні видання фемінітивів не вживають, бо вони набагато меншою мірою властиві російській мові.
Тенденція переважання експертів-чоловіків порівняно з експертками-жінками зберігається й у друкованих ЗМІ. Загальне співвідношення експерток і експертів – 30% і 70%, а героїв/героїнь – 54% і 46%.
Районна газета «Білопільщина» порівняно з квітнем зменшила цитованість експерток від 29% до 25%. Натомість героїні згадувалися частіше за героїв у співвідношенні 62% до 38%. Найбільший відсоток героїнь – у матеріалах на розважальну та культурну тематику.
Видання вжило один фемінітив: завідуачка відділу культури і туризму Білопільської РДА. Всі інші назви посад, зайнятості жінок представлені переважно у чоловічому роді: відповідальний секретар національної спілки письменників України Людмила Ромен; головний редактор газети, депутат облради Наталія Калініченко; медпрацівник Людмила Дяченко тощо.
У Краснопільській районній газеті «Перемога» за моніторинговий період зафіксоване співвідношення експертів/експерток – 40% до 60%. Експертки коментували теми освіти й культури. Згадування героїнь/героїв – 53% до 47%. Найчастіше на жінок посилалися у матеріалах на освітню й культурну тематики.
Назви посад, професій жінок видання вживає лише в чоловічому роді (маскулінітиви): Тетяна Бараник, сімейний лікар; директор Департаменту освіти і науки ОДА Вікторія Гробова; класний керівник Ковтун Олександра; заступник начальника управління культури ОДА Раїса Грицаєнко.
Газета «Ваш шанс» залучила жінок як експерток у 17% випадків, найбільше у питаннях культури та правопорушень. Чоловіки були експертами найчастіше в матеріалах на політичну й медичну тему. У газеті найчастіше висвітлюються проблеми життєдіяльності обласного центру, зокрема ЖКГ, де частіше фігурують чоловіки. Звідси й низький відсоток героїнь – 37%. Багато матеріалів на політичну тематику, де теж співвідношення не на користь жінок – героїні складають 19%, експертки – 13%.
Видання теж не використовує фемінітивів.
У «Панорамі» у 41% випадків жінки були експертками й у 23% – героїнями публікацій. Найчастіше вони коментували події, пов’язані з медичною тематикою.
У назвах посад і зайнятості жінок превалює чоловічий рід: начальник управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування у Сумській області Віра Лаврик; санолог Наталія Зобова; майстер вишивки, заступник директора художньої школи, член спілки народних майстрів України Любов Ярцова і под. Фемінітив був вжитий лише один раз, і це слово – лікарка.
У газеті «Ярмарок» зафіксовано 36% експерток і 21% героїнь, більшість – у матеріалах про політику і культуру.
Фемінітиви видання не використовувало, а вживало посади жінок у чоловічому роді: міністр освіти, перший заступник міністра інформаційної політики, керівник кліматичного відділу.
 
Підсумкове
Як показав аналіз, для сумських медіа вживати фемінітиви швидше виняток, аніж норма. В інтернет-виданнях їх зафіксовано 36%, а в друкованих – найменше в Україні –  3%. Помічено, що фемінітиви, присутні у прес-релізах, видання використовують і не виправляють їх на маскулінітиви. Втім, прес-служб, що активно послуговуються фемінітивами, в області майже немає. Хіба що ОПОРА.
гендер фемінітиви
Жінки, як і в попередні хвилі моніторингу, коментують питання, пов’язані з економікою, медициною, освітою, а також політикою. У друкованих ЗМІ експертками часто виступають звичайні громадянки з їх проблемами, при цьому часто вказується тільки ім’я людини чи її статус (Тетяна, мешканка будинку; Ірина, потерпіла; мати хлопчика).
Що стосується героїв та героїнь матеріалів, подібну тенденцію означити складно, оскільки їх кількість варіюється в залежності від подій, отож, їх співвідношення може бути різним. Так, за вказаний тиждень найбільш активно поповнювалася героями/героїнями політичні матеріали, оскільки моніторинг проводився під час виборчої кампанії. У «районках» ідентифікувати героїв/героїнь буває складно, адже ці видання замість імен використовують ініціали. Водночас за відсотковим показником наявності героїнь журналістських матеріалів сумські медіа посіли 2-ге місце серед інших регіональних ЗМІ.
За моніторинговий період жодних стереотипних чи сексистських матеріалів і зображень не було зафіксовано. Втім, як і публікацій на гендерну тематику.
Згідно моніторингу, Індекс гендерної чутливості сумських медіа у червні 2019 року склав 31%. Порівняно з медіа інших областей, він не найнижчий в Україні (як це було у квітні), однак рівень вживання фемінітивів досі невисокий. Ознайомитися з підсумковими результатами червневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.
 
гендер чутлив
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.