Середа, 10 червня 2020 04:53

Сумські видання у травні-2020: моніторинговий звіт

Моніторингова хвиля передбачала огляд матеріалів за 11-17 травня. Часові рамки моніторингу розширені щодо цього періоду через брак публікацій в онлайн та друкованих виданнях. У останніх нестача матеріалів була викликана зокрема скороченням газетної площі друкованих видань. Ця ситуація спричинена передусім карантином.
Досліджувалися такі числа друкованих видань Сумщини: «Голос часу», Ямпільський район, – №19 від 9 травня та №20 від 16 травня; «Життя Лебединщини», Лебединський район, – №20 від 14 травня; «Наш край», Липоводолинський район, – № 19 від 8 травня та №20 від 15 травня; «Перемога», Краснопільський район, – №19 від 8 травня та №20 від 15 травня.
Оцінено матеріали онлайн видань: «Ямпіль.Info» (сайт Ямпільської газети) https://yampil.info/ та «Краснопілля Край Слобожанський» (сайт Краснопільської газети) https://krasnews.wordpress.com/ – за визначений період; «ЖЛ news» (сайт Лебединської газети) https://zhl.news – за період з 29 квітня до 15 травня; «Липова Долина. News» (сайт Липоводолинської газети) http://lipdol.news/ – за період 1-15 травня.

Загалом оцінено у друкованих виданнях 142 матеріали, у Інтернет-виданнях 103 публікації. Всього – 245 робіт.

Моніторинг видань травневої хвилі припав на період карантину, тож особливу увагу сумські експерти звернули на публікації цієї тематики. Важливо було побачити, наскільки повно та адекватно вона висвітлюється: чи немає замовчування проблем, чи не вдаються видання до фейкових матеріалів; публікацій, що сіють паніку тощо. До честі досліджуваних місцевих видань Сумщини, нічого подібного у них за цей період виявити не довелося.
Водночас треба сказати, що тема коронавірусу та карантину переважно висвітлювалася пресрелізово – видання часто обмежувалися інформацією, наданою офіційними структурами вищого рівня, не залучаючи до коментування місцевих фахівців. Звичайно, це можна пояснити тим життєво позитивним фактом, що Сумщина – серед найменш уражених вірусом регіонів. Отож, місцевим медикам не було чого особливо коментувати щодо захворювання. Проте кожен район, очевидно, виявив зони ризику та хиби в системі охорони здоров’я. На жаль, про це у виданнях взагалі не йшлося. Навіть матеріали, присвячені міжнародному дню медсестри, вийшли урочисто привітальними, хоча у такий період можна було сподіватися й на аналітику.
Моніторинговий період включив і пам’ятні дні 8 та 9 травня. Переважно матеріали на цю тему склали частку краєзнавчих, історичних публікацій. Імовірно, сумські експерти не звернули б увагу на їх тональність, але, здійснюючи перехресний моніторинг одеських видань, мали можливість порівняти. «Враження від сумських видань: вони подали тему примирення та річниці перемоги переважно нейтрально, емоційно витримано, навіть при публікуванні матеріалів-спогадів, – зауважує експертка Алла Федорина. – А от у матеріалах деяких одеських видань присутня тінь радянського ставлення і до війни, і до перемоги, така собі ностальгійність, у якій відчувається підручник історії радянської доби. При цьому ми не констатуємо присутність антиукраїнських меседжів, пропаганди тощо, але «післясмак» лишається».
У сумських ЗМІ, і це відзначаємо як позитив, не знайдено жодного прикладу пропаганди, проросійських меседжів, фейків. У тому числі – й щодо висвітлення теми Covid-19. Зберігається низький рівень присутності замовних матеріалів. Та водночас бачимо продовження тенденції на високий відсоток офіційно-протокольних публікацій і – у більшості випадків – їх немаркованість.
Як і минулого моніторингу, тематичну перевагу мають публікації про життя місцевої громади; жанрову – інформаційні матеріали.

Друковані видання
Локальні видання Сумщини, досліджені моніторингом, не могли не зазнати впливу карантину, а відтак – ускладнення умов роботи: проблем доступу до робочого місця, переходу на дистанційну форму діяльності, зменшення інформаційних приводів, важкості спілкування з джерелами інформації, розповсюдження видань тощо. Проте два місяці роботи на карантині не погіршили на загал якості їх роботи. Про це та проблеми, які висвітлив моніторинг, – далі.

Моніторинг стандартів журналістики
Стандарти оцінюються за шістьма критеріями. За кожен із них можна отримати 0 балів (критерій не дотриманий), 1 бал (критерій дотриманий не повністю) та 2 бали (критерій дотриманий у повній мірі). Відповідно, максимальна оцінка, яку здатна отримати публікація, – 12 балів. За моніторинговий період загальний бал оглянутих видань склав 7,55.

Найвищі бали за дотримання стандартів у газет «Перемога» та «Наш край»: вони отримали однакову оцінку 7,81. (Минулого моніторингу «Перемога» була другою з оцінкою 8,13 бала; «Наш край» – третім – 6,5 бала) Значно підвищила показник дотримання стандартів газета «Життя Лебединщини»: з найнижчої у січні оцінки 6,38 вона піднялася до 7,75. Газета «Голос часу», що була оцінена у січні найвище, – 9 балів, тепер займає найнижчу сходинку з оцінкою 6,81.

Тож загальна оцінка за стандарти ніби й не змінилася, та відбулося певне вирівнювання: зменшився вищий бал, піднявся нижчий. І якщо порівнювати до шкільної системи оцінювання, то друковані видання мають хай найслабшу, але «четвірку» за п’ятибальною системою оцінювання.

Щодо окремих стандартів, зазначимо, що всі газети найкраще витримали стандарт «відсутність мови ворожнечі» – тут маємо найвищий бал – 1,98, як, до речі, і минулого моніторингу.

Рівень доступності публікацій (їх зрозумілості, грамотності – легкості сприйняття читачем) знизився, порівняно з січневим моніторингом, хоч і не значно: з 1,56 бала до 1,52 із 2 можливих. Проблема тут, найшвидше, у невичитаності матеріалів, мовних і стилістичних помилках, нерозшифрованих абревіатурах, що заважають легко читати текст.
Варто ретельніше ставитися і до добору заголовків. Бо тут зустрічаємо і просто невдачі, коли назва неінформативна і зовсім не викликає інтересу до публікації; необразна, неінтригуюча, – власне, заголовок такий, що його можна поставити до цілого ряду публікацій: «Пагубна звичка», «Відкупитись не вдалось» («Голос часу»). Та трапляються і прикріші помилки, коли, очевидно, при бажанні зробити заголовок привабливим, журналісти пишуть «страшилку» як, наприклад, «Зібрання без голови» («Життя Лебединщини»).
Втім, «Життя Лебединщини» щодо доступності виглядає найкраще – 1,81. Найслабше враження від «Голосу часу» – 1,25 бала за критерій.

Достовірність публікацій (наявність посилань на джерела інформації) оцінена на 1,38 ( у січні – 1,28). Оцінку складно назвати доброю, бо ж, визначаючи походження матеріалів, ми бачимо, що 19% із них (майже п’ята частина) віднесені до неідентифікованих. Тобто таких, де взагалі незрозуміло, звідки взята пропонована інформація. Хоча навіть коли мова йде про кулінарні рецепти чи побутові поради, значно показовішою була б і викликала довіру персоніфікована подача. Заповнення шпальт матеріалами з інтернету чи іншого джерела без жодного посилання занижує «планку» локального видання на території, де «всі знайомі».
Найактивніше посилається на свої джерела інформації «Перемога» – 1,56 бала; найменше – «Життя Лебединщини» – 1,25.

Практично не змінився показник «відокремлення фактів від коментарів», який складає 1,34 бала (у січні – 1,38) Найкраще дотримуються цієї вимоги у «Перемозі» – 1,5 бала. Хоча це менше, ніж було в газеті у січні, – 1,69.

Повнота подачі матеріалів з минулого разу не змінилася: 1,09 бала проти січневих 1,08.

І знову найгірша ситуація з дотриманням стандарту «баланс думок» – 0,23 бала. Це менше, ніж у січні (0,25). Нульову оцінку за баланс отримав «Голос часу»; 0,13 бала має «Перемога»; на 0,38 оцінено баланс публікацій «Нашого краю»; найкраще дотримано баланс у «Житті Лебединщини» – 0,44. Див Графік №1.

Графік №1. (Дані даються в балах; максимальна оцінка за критерій – 2)

мс стандарти

У розмові про якість хочеться згадати й одеські видання. Попри те, що виконавці перехресного моніторингу зосереджуються на аналізі замовних матеріалів, пропаганди, фейків тощо, експерт Володимир Садівничий не зміг не зауважити рівень двох видань: «Неабияку приємність отримав від читання газети «Вісті Біляївки» та однойменного сайту. Далеко не всі обласні ЗМІ працюють на такому рівні подачі інформації: оперативність, опертя на факти, вказання джерел, прив’язка загальноукраїнських подій до свого району та інші професійні речі».

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами
Для виявлення замовності та інших форм медіаманіпуляцій у друкованих виданнях було досліджено 97 публікацій і виявлено 3,2% «джинси» – матеріалів із ознаками замовності без жодного маркування. У січні таких було 2,7%.

Найвищий відсоток замовності у газети «Голос часу» – 11,5% (у січні – 5,7). За кількістю матеріалів це три публікації. У «Перемоги» показник замовності – 2,3% (у січні – 0);
у газети «Наш край» – 1,6% (січень – 1,8%). «Життя Лебединщини» не розмістило матеріалів із ознаками замовності.
Тобто кількість замовних немаркованих публікацій лишається практично на тому ж рівні, що попереднього моніторингу; різницю у 0,5% вважаємо незначною.
Комерційна замовність переважає політичну приблизно в пропорції 4 до 1.

Незначний відсоток і неналежно маркованих матеріалів – у середньому 2,1% (у січні – 1,2%). Найбільше їх знайдено у газеті «Голос часу» – 7,7%; у «Нашому краї» – 3,2%, у «Житті Лебединщини» та «Перемозі» таких матеріалів не виявлено.

Загалом потрібно відзначити, що друковані видання зараз вдаються до більш точних і доречних назв сторінок чи рубрик, що стосуються замовних матеріалів. Раніше це були переважно «Оголошення», і експерти мали відзначати розміщену на таких сторінках рекламу як неналежно марковану. Тепер це «Реклама. Оголошення», а, отже, бачимо цілком законне розміщення рекламних публікацій, які, відповідно, взагалі не беруться до розгляду під час моніторингу. Здавалося б, – одне слово! І ніхто, схоже, нічого не втратив. А скільки ж списів ламалося з приводу такої позначки…

Більшу проблему складає сьогодні невизначеність із розміщенням і позначенням матеріалів протокольно-офіційного характеру. Подекуди видання почали їх маркувати, як, наприклад, газета «Голос часу». На Скріні-1 бачимо вітання, розміщені у №19,

Скрін-1:

за угодою 11
та відразу під ними подане пояснення, що вітання публікуються відповідно до договору.
Проте вже у наступному, 20-му, числі видання бачимо іншу форму позначки – див. Скрін-2. Тут безпосередньо над матеріалом, ніби рубрику, поставлено літеру R, а внизу сторінки є пояснення: така позначка засвідчує, що матеріал, біля якої він стоїть, розміщений на умовах договору – Скрін-3.

Скрін-2:

позначка гч 20 11

Скрін-3:

позначка гч 20 2 11

На думку сумських експертів, тут є певне маніпулювання Статтею 9 Закону про рекламу «Ідентифікація реклами». У пункті 1 зазначено, що «Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу». Тобто, розуміємо, що чітко має бути позначений кожен матеріал, який містить рекламну чи іміджеву складову. І не десь у кінці сторінки, а безпосередньо – сам матеріал. Літера «R» не входить до розряду визначених законом позначок. Тобто цей матеріал фактично є маркованим, але – неналежним чином.
З іншого боку, бачимо, як газета намагається виробити свою політику щодо маркування. І це позитивно, хоча варто очікувати, що політика буде чітко сформована та максимально узгоджена зі статтями закону.
Експертка Алла Ярова зауважує: «Матеріали, надані органами місцевої влади та різними державними структурами залишаються ахілесовою п’ятою всіх видань. По-перше, вони належно не маркуються, по-друге, мова таких публікацій, як правило, адміністративно-канцелярська, а це обтяжує газету, надає їй вигляду офіційного вісника органу влади».

За моніторинговий період зафіксовано 11,3% протокольно-офіційних матеріалів, часто – передрукованих прес-релізів або повідомлень влади без жодного журналістського опрацювання. Цього разу найбільше такі публікації представлені у «Перемозі» – 19,3%. У «Нашому краї» їх 17,7%; у «Житті Лебединщини» – 4,9%; у «Голосі часу» – 0.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
Матеріалів із ознаками пропаганди, проросійських меседжів і фейків у друкованих виданнях Сумщини не виявлено.

А от у одному з одеських видань сумські експерти знайшли фейк щодо Covid-19.
«Головний автор матеріалів коронавірусної та загалом медичної тематики в медіа Одеської області – Центр громадського моніторингу та контролю, – зазначає експерт Володимир Садівничий. – Цей «автор» постачає інформацією не лише «районки» Південної Пальміри, а ще багато, багато таких видань по всій Україні. Ознаки джинсовості тут, як кажуть, на самісінькій поверхні: щодо протидії захворюванню наголошується лише на діяльності Президента, Міністра охорони здоров’я, інших високопосадовців. Опублікований у газеті «Вперед» (№ 21 від 22 травня) матеріал «Соціальний захист лікарів, які борються з Covid -19» від Центру громадського моніторингу дає цифру: число хворих медиків у кількості всіх заражених в Україні складає 20 відсотків. Таку цифру показують лише Фонд Ріната Ахметова та Центр громадського моніторингу та контролю. І, до речі, в ті дні аналогічний матеріал розміщений у дуже багатьох медіа України. Саме ці фактори дозволяють віднести публікацію до джинси та до маніпуляцій щодо Covid-19».

Теми
Переважаюча тема газет, як і попереднього моніторингу, – життя місцевих громад. Вона обіймає 17% від загалу публікацій.
На другому місці за кількістю матеріалів тема Covid-19. Втім, як уже зауважували, сам коронавірус важко назвати головним героєм як газетних шпальт, так і Інтернет-сторінок. Звичайно ж, цифри свідчать про інше: в аналізованих газетах Сумської області його присутність складає 8 %, в онлайн-медіях – 30 %. «Однак, – зауважує експерт Володимир Садівничий, – якщо вчитатись у ці публікації, то складається стійке враження, що мас-медіа виконують лише функцію статистичну: на такий-то день у Сумській області виявлено стільки-то хворих; стільки-то лікується; виписалися; перебувають на обсервації; із них дітей і представників групи ризику; коронавірус у районі – «ми не хворіємо» тощо. При цьому не забезпечується стійке та виразне висвітлення теми через спеціалізованість інформації чи фокусування на вузькій темі, що є найприйнятнішим у світовій медійній практиці. Наприклад: жоден ЗМІ не висвітлив стан інфекційних відділень у лікарнях; не вказав спеціалізацію лікарів, які захворіли; не виявив наявності захисних костюмів для медиків і не розкрив ще багато чого».

7% матеріалів цього разу віддані темі криміналу та діяльності правоохоронних структур. По 4% – темам освіти та соціальних питань, у тім числі охорони здоровʹя.
3% – у теми історії, краєзнавства. Решта тем отримали по 1-2% від загального списку.
Певна зміна тематичної наповненості пояснюється карантином, а відтак – неможливістю проводити масові заходи. Зокрема тема культури, порівняно до січня, зменшилася з 7 до 2%, спорту – з 5% до 0. Так само «на нулі» залишилися теми вимушено переміщених осіб, зовнішньої політики та релігії. А «інше» тим часом збільшилося з 38 до 48% контенту.
Варто сподіватися, що тематична палітра збагатиться з послабленням чи відміною карантину. Адже, як поділився в середині травня редактор газети «Перемога» Олександр Моцний: «Вже і журналістів не так боязко відправляти кудись із завданням, і люди не лякаються кореспондента як стороннього та небезпечного».

Жанри
Найбільше позицій у списку публікацій друкованих видань традиційно займає категорія «Інше». Як і у розділі тематики, бачимо посилення цієї частини контенту: у травні «позажанровоих» матеріалів 43%; у січні було 37%. Причина цього, на нашу думку, та ж, що зазначена у попередньому розділі, – карантин, нестача подій/інформаційних приводів.
За структурою «інше» складається з оголошень та реклами – 13%; «всякої всячини» – 13%; привітань і некрологів – 9%; порад – 6%; розважальних матеріалів – 2%. Останній сегмент чомусь також зменшився, порівняно до січня, на 3%, хоча у час карантину, здавалося, треба чекати його збільшення, оскільки частина населення вимушено сиділа вдома і мала час для читання.
Втім, працівники газети «Життя Лебединщини» функцію розважання виконали досить професійно. «Окрім набридлих за вже кілька десятиліть гороскопів, вони на час пандемії запропонували споживачам інформації віртуальну екскурсію вулицями районного центру, огляд книжкових новинок і фільмів, – говорить експерт Володимир Садівничий. – Позитивно сприймається опитування мешканців району, опубліковане під заголовком «Перше, що зроблю після закінчення карантину».

27% усіх публікацій складають матеріали інформаційних жанрів (січневого моніторингу – 35%). Майже така, як у січні (9%), кількість так званих «пресрелізових» публікацій – їх 8%. Більш схильними до розміщення таких матеріалів виявилися цього разу «Наш край» та «Перемога».
7% списку отримали у травні матеріали художньо-публіцистичних жанрів. Минулого разу їх було 4%. Зростання зумовлене темою дня Перемоги, до висвітлення якої ввійшли і життєві історії ветеранів.
6% – інтерв′ю/бліц-опитування (минулого моніторингу – 5%).
На 2% – із січневих 4-х зросла кількість аналітичних матеріалів (5% – кореспонденцій, 1% – статей, оглядів). На жаль, як і минулого разу, аналітика присутня лише у двох газетах: потужніше – у «Житті Лебединщини», дещо – у «Нашому краї». «Голос часу», який минулого разу був лідером щодо аналітики, зараз зовсім не містить матеріалів цих жанрів.
По 1% списку займають листи читачів і рецензії. Як і раніше, зовсім відсутні журналістські розслідування. Див Графік №2.

Графік №2. Використання жанрів у матеріалах друкованих видань у січні та травні – 2020.

мс жанри друк

Тональність
Як і завжди, тональність публікацій переважно нейтральна – 76% (у січні – 72%). Негативну мають 4% публікацій, і тут бачимо відмінність, адже минулого моніторингового місяця негатив займав 13%. Очевидно, колеги, зважаючи на стан карантину, дотримувалися старої професійної заповіді: «У переповненому театрі не варто кричати «пожежа».
Позитивна тональність – у 20% публікацій (січень – 15%).

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Власних матеріалів – 46%, що на 4% більше, ніж січневого моніторингу.
Запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело – 35% (січень – 32%). Відповідно із січневих 26% до 19% зменшилася кількість неідентифікованих матеріалів. Віднесемо це до позитиву та сподіватимемося, що таке зрушення переросте у тенденцію. (Див. Графік №3)
Неідентифікованих матеріалів найбільше у «Перемозі», найменше – у «Голосі часу».
Найбільше власних матеріалів публікує цього разу «Голос часу» – 61,5%. У «Житті Лебединщини» 56% власного контенту, що значно більше, ніж січневі 33%. Так само збільшив частку власних матеріалів «Наш край»: 39% проти січневих 25%. Здала січневі позиції щодо цього показника «Перемога»: 34% проти січневих найвищих 64,5%, Прикро, зауважує експертка Алла Ярова, бо краснопільську газету зазвичай ставили у приклад.

Графік №3. (Дані – у відсотках).Нижче для порівняння – січневий графік

мс походження друк

мс походж січень

Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа
Хочеться відзначити роботу над якістю контенту газети «Життя Лебединщини».
В цілому бачимо стабільний рівень діяльності видань, попри непростий період у житті суспільства. Немає видатних злетів чи знахідок, але немає і яскравих недоліків. Ті, що є, вже зазначалися у попередніх оглядах: відсутність «повноти» та «балансу»; окремих важливих тем; правильного маркування протокольно-офіційних матеріалів.

Онлайнові видання
Оцінено матеріали онлайн видань: «Ямпіль.Info» (сайт Ямпільської газети) https://yampil.info/ та «Краснопілля Край Слобожанський» (сайт Краснопільської газети) https://krasnews.wordpress.com/ – за визначений період; «ЖЛ news» (сайт Лебединської газети) https://zhl.news – за період з 29 квітня до 15 травня; «Липова Долина. News» (сайт Липоводолинської газети) http://lipdol.news/ – за переіод – 1-15 травня.

Цього моніторингу, на відміну від попереднього, сумській експертній групі не довелося аж надто розширювати часові рамки огляду, бо всі, обрані для дослідження, сайти діяли у робочому режимі. Окрім того, поліпшилася якість пропонованого контенту онлайн видань.
Стабільно запрацював сайт липоводолинської газети. Сподіваємося, у налагодженні цієї роботи є цеглинка і нашого моніторингу.

Моніторинг стандартів журналістики
Середня оцінка за дотримання стандартів на сайтах складає 7,47 бала. Це на 0,9 бала вище, ніж у січні (6,58). І хоча до можливих 12 балів ще треба прагнути, та покращання є.
Найвищий бал у травні здобув сайт «ЖЛ news» – 8, 75 бала, і це на 2 бали вище, ніж у січні. Другу позицію займає сайт «Липова Долина News», який минулого разу розглядали умовно, оскільки матеріалів для моніторингу було замало. Тепер він отримав 7,44 бала.
Третя оцінка – 7,19 – у «Ямпіль.Info» (у січні 6,56 бала).
Видання «Краснопілля Край Слобожанський» (яке у січні було оцінене найвище, – 7,19) набрало 6,5 бала.

Щодо окремих стандартів.
«Відсутність мови ворожнечі» оцінено найвищим балом 2.
Доступність публікацій отримала оцінку 1,64 бала. Як зазначалося у розділі друкованих видань, тут ситуація теж пов’язана з недоліками мови та стилю. Продовжуючи тему заголовків, можемо побачити, що у них присутні прості мовні помилки. До прикладу, на сайті «Ямпіль.Info» читаємо назву повідомлення: «Коронавірус на Сумщині: за добу 7 одужавших і жодного хворого» https://www.yampil.info/archives/39255.html (варто замітини кальку з російської «одужавших» на «тих, хто одужав»). У заголовках «Українцям дозволили ходити по вулиці групами до восьми людей» https://www.yampil.info/archives/39259.html та «Проект будівництва водогону по Шкільній обійдеться бюджету Ямполя в 21 тисячу гривень» https://www.yampil.info/archives/39262.html неправомірно вживається прийменник «по» (у першому випадку слід казати «вулицею», у другому – «на вулиці»).

Відокремлення фактів від коментарів оцінене в 1,39 бала (січень –1,19). І знову найкращий показник тут у «ЖЛ news» – 1,63.
Достовірність публікацій – 1, 33. Це краще, ніж у січні – 1,11 бала. Ймовірно, поліпшення можна зарахувати як заслугу сайту «ЖЛ news»: минулого моніторингу ми покритикували видання за найнижчий рівень достовірності (0,81) і ось у травні їх оцінка 1,56. Тобто сайт помітно «набирає обертів» на шляху до якості.
Характеристика «повнота матеріалу» практично не змінилася: 1,03 (у січні 1).
І, традиційно низький, критерій балансу думок на сайтах має ще гіршу оцінку, ніж напередодні: травневі 0,08 проти січневих 0,13.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами
Загальна частка матеріалів із ознаками замовності складає 1,9 % (у січні – 6,4%). Політична замовність, як і комерційна, містяться у одному матеріалі. Тобто разом – дві «джинсові» публікації, обидві – на сайті «ЖЛ news». На інших сайтах замовних матеріалів не виявлено.
Як і у січні, в онлайн виданнях немає неналежно маркованих публікацій.
Протокольно-офіційних публікацій 3,9%, що значно відрізняється від січневої цифри 24,3% Найактивніший тут у травні сайт «Краснопілля Край Слобожанський» – 7,1% (у січні – 20,8%). По 4% офіціозу розмістили «ЖЛ news» (січень – 30,8%) та «Липова Долина. News». «Ямпіль.Іnfo», що мав у січні 19,6% офіціозу від загального списку публікацій, у травні не дав жодного такого матеріалу.
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
Матеріали з ознаками пропаганди, проросійські меседжі, фейки не виявлені.

Теми
Найактивніше на сайтах висвітлювалася тема життя місцевих громад – 31% контенту, що більше, ніж у січні (23%). Активно тему вели всі сайти, окрім «Липова Долина. News».
Тема Covid-19 висвітлювалася не менш активно і займає 30% списку матеріалів. Хиби подачі теми розкриті вище у розділі аналізу друкованих видань.
Криміналу/діяльності правоохоронних органів віддані 9% матеріалів, що практично на рівні січневого висвітлення теми (8%).
Окрім специфічних публікацій про коронавірусні проблеми, 7% матеріалів присвячено загальним темам соціальної сфери та охорони здоров′я (у січні – 12%). Активні тут Краснопільський і Липоводолинський сайти.
Інші теми займають незначні частини списку публікацій: 4% – економіка (січень – 6%); 3% – освіта і наука (січень – 6%); по 2% – культура, історія/краєзнавство, надзвичайні ситуації.
Зрозуміло, що січневі 13% публікацій на спортивну тему знизилися до 1%.
Зовсім відсутні теми операції об’єднаних сил, вимушено переміщених осіб, корупції та місцевого самоврядування.
Як і у січні, «інше» обіймає 8% контенту, що порівняно небагато.

Тональність
Нейтральна тональність у 83% публікацій (січень – 69%); негативна – 4% (січень – 15%); позитивна – 13%. Тобто, як і у друкованих виданнях, бачимо зменшення матеріалів із негативною тональністю.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту
Власних публікацій серед досліджених – 65%, що дещо менше, ніж у січні – 72%. Тут бачимо проблему сайту «Краснопілля Край Слобожанський», де не зафіксовано власних матеріалів. Можливо, виданню варто приділити увагу авторизації матеріалів – підписам під публікаціями, – на жаль, їх відсутність характерна для багатьох онлайн видань.
13% матеріалів належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело. Їх найактивніше використовує сайт «ЖЛ news».
Не ідентифікованих публікацій стало значно більше – 22% порівняно до 9% січневих, і практично всі вони зосереджені на сайті «Краснопілля Край Слобожанський». Див. Графік №4.

Графік №4 (Дані – у відсотках)

мс походження онлайн

Інформація про експертів
Садівничий Володимир, доктор наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Профілі:
на сайті кафедри – http://journ.sumdu.edu.ua/ua/pro-nas/vykladachi/205-sadivnychyj-volodymyr-olexijovych
Фейсбук – https://www.facebook.com/vol.sad
Твітер – https://twitter.com/vol_sad
Instagram – https://www.instagram.com/vol_sad/
Linkedin – https://www.linkedin.com/in/B9-a925b672/
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-4163-8954
Федорина Алла, заслужений журналіст України, викладач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, координатор ГО «Сумський прес-клуб».
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
У Facebook – https://www.facebook.com/afedoryna
Ярова Алла, заступник директора Навчально-наукового інституту бізнес-технологій «УАБС» СумДУ, кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
У Facebook – https://www.facebook.com/profile.php?id=100020706954020
На сайті Навчально-наукового інституту бізнес-технологій «УАБС» СумДУ
http://uabs.sumdu.edu.ua/ua/component/zoo/item/iarova-alla-hryhorivna-1

--------------------------------------------------------------------
Моніторинг здійснюється за підтримки Українського медійного проекту
Інтерньюз /USAID. Всі думки та висновки, що наведені в
моніторингових звітах, є виключно відповідальністю експертної групи
Інституту демократії ім. Пилипа Орлика і не обов’язково відображають
точку зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз.

9 червня 2020 року