П'ятниця, 28 серпня 2020 07:12

Час старе міняти на нове: про використання фемінітивів у сумських ЗМІ

Моніторинг публікацій гіперлокальних друкованих та інтернет-видань Сумської області у період з 11 – 17 серпня 2020 року показав, що домінування чоловіків і як експертів, і героїв публікацій є стабільним, але має тенденцію до зниження. Якщо в перших хвилях моніторингу співвідношення було 1 до 4, то нині у частині видань вже фіксуємо співвідношення 50 на 50. Жінки поступово виходять з тіні і самі стають активнішими, тож редакції менше цураються звертатися до жінок у якості експерток чи героїнь.

У серпні було проаналізовано 104 матеріали у 5 друкованих виданнях («Білопільщина», «Глухівщина», «Полісся», «Наш край», «Сільські горизонти») і 207 новин у 5 онлайн-медіа («Білопілля.City», «Глухів.INFO», «Голос Конотопа», «Шостка.INFO» та «05453.com.ua - Cайт Кролевця») Сумщини гіперлокального рівня.
Як і під час квітневого моніторингу, зафіксовано «просідання» таких тем як «волонтерство/благодійність», «економіка/бізнес», «соцполітика/соцзахист». Натомість стало більше новин за тематикою «освіта/наука», бо саме зараз відбувається підготовка до нового навчального року в умовах карантину. Напередодні виборів побільшало матеріалів і на тему «політика/місцева влада».

COVID-19
Тема карантину та коронавірусу продовжує зникати зі шпальт видань, не дивлячись на невтішну статистику. У цій моніторинговій хвилі було зафіксовано 10% таких матеріалів (у березні -17%): у друкованих ЗМІ - 12% і 7% - в інтернет-ресурсах. Інтернет-видання щодня подають інформацією зі статистикою захворюваності як від МОЗ, так і від місцевих лабораторних центрів, друковані ж звертаються до теми коронавірусу тільки тоді, коли це безпосередньо стосується ситуації в районі.
Висвітлюючи тему COVID-19, друковані видання надавали слово частіше чоловікам (40% експерток – 60% експертів). В онлайн-медіа експерток не було взагалі, а співвідношення героїв/героїнь – 43% на 57%. Ситуація щодо експертів/експерток пояснюється тим, що і на загальнодержавному і на обласному рівнях основні спікери, що надають статистичні дані і їх коментують - чоловіки: очільник МОЗ, головний санітарний лікар, очільник обласного лабораторного центру.

28.08 табл1

Інтернет-видання
Сумські онлайн-медіа продовжують частіше залучати до експертних коментарів чоловіків. Через «просідання» традиційно «жіночих» для Сумщини тем «економіка/бізнес» та «соцполітика/соцзахист», бо відповідні управління очолюють жінки в області, районах, яких видання й залучало як експерток, маємо зменшення кількості жінок, які коментують ті чи інші теми.
В інтернет-виданні «Білопілля.City» кількість експерток склала 43%, а героїнь – 30%. І ці показники дозволили виданню стати у серпні найбільш гендерночутливим. Цього разу жінки згадуються частіше у матеріалах про політику. За тематикою «війна/армія» (матеріал про загиблого в АТО земляка) співвідношення експертів/експерток склало 50 на 50.
Щодо фемінітивів, то назви посад, які займають жінки, їх професій на сайті вживали у чоловічому роді: інспектор з ювенальної превенції Білопільського відділення поліції Ірина Сайко, головний редактор районної газети «Білопільщина» Наталія Калініченко та начальник відділу культури Білопільської міськради Лариса Зарко.
Видання «Глухів.INFO» залучало жінок до коментування політичних тем. Загальна ж їх присутність склала 19% (у червні було 56%), героїнь – 23%. Фемінітивів у матеріалах видання зафіксовано не було. Офіційні ж назви посад, що їх займають жінки, вжиті у чоловічому роді: депутат Сумської обласної ради, директор ТОВ «Велетень» Надія Вайло; заслужений працівник культури України, начальник управління культури Сумської ОДА Олена Мельник.
У контенті сайту «Голос Конотопа» спостерігається перевага експертів над експертками – 75% проти 25% ( у червні 54% проти 46%). Співвідношення героїв до героїнь теж на користь чоловіків (68% і 32% відповідно). Жінки частіше були героїнями публікацій на кримінальну тематику.
Видання не використовувало фемінітив – заступник директора департаменту фінансів Сумської ОДА Алла Литвяк; директор Валентина Домінас, художній керівник Аліна Барабаш
Сайт «Шостка.INFO» частіше залучає до коментування чоловіків-експертів. Жінки ж коментували теми тільки у 24% випадків, найчастіше пов’язані з освітою та спортом. Присутність героїнь складає 32% і ця цифра для видання є стабільною. Найбільше жінок як героїнь – у публікаціях про освіту/науку і спорт.
Видання продовжує не використовувати фемінітиви, натомість широко послуговується маскулінітивами: директор Департамента образования и науки Сумской облгосадминистрации Виктория Гробова; начальник управления образования Наталия Сергейко; Директор Украинского государственного института культурного наследия Ирина Прокопенко; руководитель местного офиса партии «Слуга народа» Оксана Шаповал; директор Шосткинского института Сумского госуниверситета Наталия Тугай. Частину цих назв можна подати в жіночому роді навіть російською мовою.
На «05453.com.ua - Cайт Кролевця» кількість експерток склала 28%, що на 10% більше, ніж у червні, а героїнь – 33%. Жінки частіше коментували теми, пов’язані з місцевою політикою та медициною.
Загалом видання не дуже тяжіє до матеріалів, у яких герої чи героїні щось коментують. Видання послуговується прес-релізами відомств, організацій, а інформацію подає коротко, без коментарів.
У серпні саме це інтернет-видання було єдиним, яке використало фемінітиви: секретарка обласної виборчої комісії, кандидатка політологічних наук. У випадку з останнім фемінивом, експертка завжди сама вказує назву своєї посади у жіночому роді. Та все ж для нього більш притаманні маскулінітиви: директор Шосткинской гимназии Юлия Мороз; начальник управления образования Наталия Сергейко; директор института Наталия Тугай; профессор кафедры экономики и предпринимательства СНАУ, доктор экономических наук Виктория Медведь, депутат міськради Ольга Петрова; заступник директора департаменту фінансів Сумської ОДА Алла Литвяк; директор Валентина Домінас; руководитель общественной организации «Четыре лапы» Наталия Рычкова. Видання двомовне, тож проблем з утворенням фемінітивів не мало б бути, адже українська мова їх не тільки дозволяє утворювати, а й навіть новою редакцією правопису вони передбачені.
Загалом у серпні найбільш гендерночутливим гіперлокальним інтернет-виданням став сайт «05453.com.ua - Cайт Кролевця» (26%), на другій позиції відривом усього в 2% – «Білопілля.City» (24%).

28.08 табл2

Про друковані ЗМІ
Тенденція переважання експертів-чоловіків порівняно з експертками-жінками зберігається й у друкованих ЗМІ. У серпні це співвідношення склало 61% до 39%. Співвідношення героїв/героїнь теж на боці чоловіків, а жінок тут 24%.
У районній газеті «Білопільщина» кількість жінок-експерток склала 36% (у червні - 29%), а от героїнями жінки є у 47% випадків. Найбільший відсоток експерток – у матеріалах на освітню та медичну тематику, героїнь – в умовній категорії «Інше», куди ввійшли «lifestory».
Видання вживало винятково фемінітиви: начальниця відділу освіти Річківської об’єднаної територіальної громади Наталія Варавка, начальниця відділу освіти, культури, молоді та спорту райдержадміністрації Маргарита Андрухова, що вивело його в безумовні лідери за рівнем гендерної чутливості з показником 61%.
У газеті «Глухівщина» за моніторинговий період зафіксоване співвідношення експертів/експерток – 83% до 17%, героїв/героїнь – 90% до 10%. Для видання такі дані є стабільними. Особливістю номеру газети, що потрапив до моніторингу, є значна кількість героїв у матеріалах за тематикою «війна/ армія». Так сталося за рахунок одного матеріалу – про призовників. Подібна ситуація з героями/героїнями, яких перелічили у матеріалі про благоустрій і освячення купелі.
Зафіксовано вживання одного маскулінітиву тимчасово виконуючий обов’язки начальника відділуосвіти Глухівської РДА Галина Фільченко і одного фемінітиву - майстриня.
У газеті «Наш край» жінок-експерток зафіксовано 15%, а героїнь – 33%. Найчастіше вони коментували чи згадувались у матеріалах, що стосувались політики чи місцевої влади.
Фемінітивів не було зафіксовано, натомість вжито маскулінітив: головний лікар Липоводолинського центру ПМСД Віталіна Олійник.
Газета «Полісся» залучила жінок як експерток у 57% випадків і це знову найкращий результат серед друкованих ЗМІ, що підлягають моніторингу. Жінки коментували теми, пов’язані з культурою і релігією, оскільки в номері великий матеріал стосувався історії художника, який розмальовує церкви. Як героїні матеріалів жінки присутні у 38% випадків, а найчастіше, знову ж, у публікаціях, де йшлося про культуру і релігію.
Видання використало однакову кількість фемінітив (заступниця, очільниця, директорка) і маскулінітивів: Дар'я Гребенюк, начальник управління економіки ШМР; Вікторія Гробова, директор Департаменту освіти і науки Сумської ОДА; Анжела Гутянко, заступник директора ЦЕВу «Юність». Тобто, як бачимо, в одному випадку можна вжити фемінітиви, в іншому такі ж посади пишуться в чоловічому роді. Трішки не логічно.

У газеті «Сільські горизонти» зафіксовано 33% експерток і 18% героїнь. Це дещо менше, ніж у червні. Загалом у виданні зафіксовано порівняно мало і експертів, і експерток, що пов’язано зі значною кількістю інформаційних повідомлень від офіційних установ, зокрема, управління соцзахисту за підписом спеціалістів відділу. До речі, визначити, хто той спеціаліст – чоловік чи жінка – не можливо, адже посади вказуються в чоловічому роді, а прізвища - з ініціалами.
Загалом у матеріалах видань «Білопільщина» і «Полісся» зафіксовано відносний баланс жінок і чоловіків, крім того ці ж редакції разом з «Глухівщиною» використали найбільше фемінітивів. Тож, згідно отриманих даних гендернонайчутливішим друкованим виданням серпня є газета «Білопільщина» (61%). А якби виданню ще й фемінітивів додати – взагалі б було досягнуто ідеального показника.

28.08 табл3

Підсумкове
Аналіз контенту гіперлокальних медіа Сумщини засвідчив, що вживання фемінітивів для місцевих ЗМІ є тим новим, про яке інколи забувають, але при нагоді саме те, нове, використовують замість старого. Вже традиційно можна сказати, що на вживання фемінітивів впливає те, чи сама експертка, називаючи себе, використовує фемінітиви.
Традиційно інтернет-видання суттєво відстають від друкованих у контексті використання фемінітивів - 7% проти 56% відповідно.


28.08 табл4

Зберігається тенденція у ЗМІ до загального зменшення матеріалів де є експери/експертки. Це можна пояснити як карантинними заходами, під час яких стало менше проводитися медіа-заходів для ЗМІ, а по телефону місцеві чиновники не завжди готові спілкуватися з пресою, тож виданням доводиться шукати інші джерела інформації, так і тим, що представники управлінь, служб самі надсилають матеріали за підписами своїх же спеціалістів. Тобто, таким чином експерт перетворився на автора.
У моніторинговий період було зафіксовано стереотипний контент на сайті «Глухів.INFO». Видання проілюструвало матеріал про пом’якшення карантинних вимог у сфері обслуговування, яку стереотипно вважають «жіночою», фотографією жінки.

28.08 мал 5

Індекс гендерної чутливості сумських гіперлокальних медіа у серпні склав 30% (у червні - 28%, у квітні – 31%, у лютому – 32%). Ознайомитися із загальними даними моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з моніторингу – Світлана ШОВКОПЛЯС
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.