П'ятниця, 26 лютого 2021 19:27

Фемінітиви в «подарунок» - ноу-хау сумських ЗМІ

У лютому 2021 року стартувала чергова хвиля гендерного моніторингу регіональних медіа України. Аналіз сумських друкованих та інтернет-видань за 8 – 14 лютого 2021 року показав, що цитування чи згадування жінок у журналістських матеріалах зустрічається удвічі, а то й утричі рідше, ніж чоловіків. Загалом за тиждень було проаналізовано 136 матеріалів у друкованих виданнях і 880 матеріалів онлайн-медіа.

Гендерний моніторинг проводився з метою виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах газет та в новинах інтернет-видань (в якій кількості чоловіки та жінки представлені як герї/героїні публікацій (про кого пишуть, згадують у тексті) та експертів/експерток (кого цитують, у кого беруть коментар), наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, а також використання фемінітивів та маскулінітивів на позначення посади/виду діяльності жінок.

За вказаний період зафіксовано найменше матеріалів як у друкованих, так і інтернет ЗМІ на тему війни та волонтерства, натомість багато новин було за тематикою «політика/місцева влада» та «медицина/охорона здоров'я».

У інтернет-виданнях гендерний дисбаланс спостерігався у матеріалах на тему соціальної політики - 82% експерток і 50% героїнь, 73% експерток та 57% героїнь - у матеріалах на тему «волонтерство/благодійність», 63% експерток і 53% героїнь у матеріалах за тематикою «розваги/дозвілля». Дисбаланс зі значною кількістю експертів та героїв спостерігався у матеріалах на тему політики та місцевої влади, де зафіксовано тільки 14% героїні і 17% експерток, «спорт»  коментували 8% експерток і згадувалися 24% героїнь. Зовсім не зафіксовано експерток у матеріалах на тему війни та армії.

Детальніше про інтернет-видання

За вказаний моніторинговий період було зафіксовано значну кількість матеріалів, які розсилають прес-служби управлінь, організацій, відомств. Не гребують видання й передруками з інших видань. Тема коронавірусу висвітлюється виключно щоденними статистичними даними. Також додалися матеріали про вакцинацію.

На сайті «Сумські дебати» значна кількість матеріалів – офіційні прес-релізи від представників силових структур чи передруки з інших видань.

У контенті сайту спостерігається перевага чоловіків як експертів – 62% проти 38% експерток. Співвідношення героїв та героїнь матеріалів складає 60% до 40%. Жінки найчастіше коментували чи згадувались у матеріалах з тем: «освіта/наука» - 67% експерток, 80% героїнь; «соцполітика/соцзахист» - 88% героїнь, 50% - експерток; «культура/релігія» - 60% експерток, 52% героїнь. Такі цифри пояснюються тим, що відповідні управління чи відділи на рівні обласної та міської адміністрацій очолюють жінки.

Щодо фемінітивів, то в цьому виданні назви посад, які обіймають жінки, вживаються переважно у чоловічому роді: викладач, директор, синоптик, керівник гуртка, регіональний координатор.

Втім, трапляються й випадки назв жіночого роду- їх 34%: начальниця управління охорони здоров'я, директорка, адвокатеса, судова експертка, авторка петиції, зоозахисниця. Варто зазначити, що більшість вжитих фемінітивів - із матеріалів телеканалу «Суспільне. Суми», що їх видання передруковувало.

Сайт «Трибуна» подає переважно короткі інформації, що не містять коментарів. Саме цим і пояснюється загалом невелика кількість жінок і чоловіків як експерток і експертів. Експерток не було зафіксовано зовсім, а розподіл героїв/героїнь склав 50 на 50. Втім це – єдиний сайт, який подає авторські журналістські матеріали і не тяжіє до передруків. Тож має всі шанси досягти ідеального гендерного балансу.

Видання не послуговувалося фемінітивами, віддавши перевагу маскулінітивам: викладач, концертмейстер.

0221гендерна чутливість інтернет видання

Сайт «Everyday.Sumy» залучив за моніторинговий період 15% експерток і 59% героїнь. Балансу 50 на 50 героїв/героїнь виданню вдалося досягти у матеріалах за тематикою «політика/місцева влада».

Видання використало фемінітив «депутатка», втім 83% склали маскулінітиви - начальник управління охорони здоров’я Олена Чумаченко,  народний депутат України Тетяна Рябуха,  директор департаменту фінансів, економіки та інвестицій Світлана Липова тощо.

Видання надає перевагу матеріалам на тему «політика/місцева влада». Можливо, у ній не просто досягти гендерного балансу, але варто спробувати більше уваги звернути на жінок, тим паче, що збільшенню кількості жінок сприяли і місцеві вибори. А  за рахунок більш частого використання фемінітивів видання може підвищити рівень гендерної чутливості.

Сайт «Sumy.life» залучив до коментування матеріалів 32% експерток і згадав 52% героїнь. Ідеального балансу експертів/експерток (50 на 50) виданню вдалося досягти у матеріалах зі спортивної тематики, і 44% експерток зафіксовано у матеріалах на кримінальну тематику.

По 67% героїнь зафіксовано у матеріалах на теми «культура/релігія» та «медицина/охорона здоров'я». Експертки склали 40% і 38% відповідно. Тобто у деяких темах видання близьке до гендерного балансу.

Видання використовує фемінітиви, зокрема, – заступниця начальника, начальниця управління освіти міської ради, авторка проєкту. Їх кількість склала 18%. Та все ж більшість – маскулінітиви: викладач Юлія Литовченко,  координатор донорського руху СОЦСК Олена Геренко, директор Шосткинської музичної школи №2 Наталя Ворніческу, керівник Людмила Балаба та ін. (але ж легко утворити форми жіночого роду – викладачка, координаторка, директорка, керівниця).

У виданні «SumyPost» жінки були експертками у 29% випадків, а героїнями – у 38%. Найчастіше жінки коментували та згадувались у матеріалах з тематики: «культура/релігія» (100% експерток і 70% героїнь); медицина/охорона здоров'я – 63% експерток, але 0% героїнь. Ідеального балансу експертів/експерток виданню вдалося досягти у матеріалах на теми: «волонтерство/благодійність», «екологія/довкілля», «кримінал/ДТП/НС» - 48-50%.

Рівень використання виданням фемінітивів складає 24%. Серед них вжито такі: начальниця управління, очільниця, заступниця начальника, авторка петиції,  косметологиня, речниця. Частина фемінітивів – із матеріалів телеканалу «Суспільне. Суми», що їх видання передрукувало.

Одночасно з ними видання використовує слова в чоловічому роді на позначення тих самих посад, наприклад – начальник міськвідділу охорони здоров’я Олена Чумаченко, керівник Яна ЛУЦЕНКО.

На сайті «0542.ua» кількість експертів більша ніж кількість експерток, яких зафіксовано 38%, героїнь – 41%. Жінок частіше залучали до коментування тем «соцполітика/соцзахист» - 100% і героїнь тут 50%, «волонтерство/благодійність» - експерток - 100%, але 0% героїнь.

Цей сайт – єдиний, якому вдалося досягти балансу щодо використання фемінітивів і маскулінітивів – 50 на 50. Фемінітиви: начальниця управління охорони здоров’я, адвокатеса, судова експертка, водійка тролейбуса, речниця. І цьому виданню частину фемінітивів «подарував» телеканал «Суспільне. Суми», у матеріалах використаних виданням.

Маскулінітиви – такі ж, як в інших виданнях: викладач, начальник управління охорони здоров’я, координатор донорського руху, вахтер; директор.

Про друковані ЗМІ

Тенденція переважання цитувань експертів-чоловіків порівняно з експертками-жінками зберігається і у друкованих ЗМІ. Загальне співвідношення експерток і експертів – 39% до 61%, героїнь - 26%.

У якості експерток жінки переважали у матеріалах на теми: «спорт» - 100%, «соцполітика/соцзахист» - 67%. Балансу експертів/експерток 50 на 50 вдалося досягти у матеріалах, означених темами «війна/армія» та «розваги/дозвілля».

Газета «Ваш шанс» залучила жінок як експерток у 38% випадків, героїнь - 27%. Жінки частіше коментували традиційні «жіночі» теми: «медицина/охорона здоров'я» - 75%, «соцполітика/соцзахист» - 67% і «культура/релігія -50%. Експертами чоловіки були найчастіше в матеріалах на політичні теми. Газета спеціалізується на висвітленні проблем життєдіяльності обласного центру, зокрема ЖКГ, де найчастіше експертами виступають чоловіки, оскільки саме вони очолюють профільні управління та відомства.

Видання не використовує фемінітивів, послуговуючись виключно маскулінітивами: советник львовского мэра Ирина Оршак, начальник горуправления образования Антонина Данильченко, директор департамента образования и науки Сумской ОГА Виктория Гробовая та ін. Видання російськомовне, певно цим можна пояснити відсутність фемінітивів, адже російській вони менш властиві. Хоча і в російській є слова «советница», «начальница». Останнім часом частину текстів видання подає українською, тож, можна сподіватися, що незабаром з’являться й фемінітиви.

Газеті «Неделя» вдалось досягти ідеального балансу експертів/експерток – 50 на 50. Зокрема, такий баланс зафіксовано у матеріалах на теми «політика/місцева влада» та «освіта/наука», за тематикою «медицина/охорона здоров'я» перевага за експертами. Героїнь зафіксовано 38% загалом.

У 80% видання послуговується маскулітивами: практичний психолог, арттерапевт, арткоуч, тренер проєктів для жінок та про жінок, директор і навіть – автор книги. 20% фемінітивів – це волонтерка, директорка школи, вчителька. Виданню варто попрацювати над активнішим використанням фемінітивів.

0221гендерна чутливість друковані змі

У «Панорамі» у 26% випадків жінки були експертками й у 22% – героїнями публікацій. Найчастіше вони коментували події, пов’язані з політикою, охороною здоров’я, розвагами. Героїнями жінки були частіше в матеріалах на культурну та дозвіллєву тематики.

У назвах посад і зайнятості жінок превалює чоловічий рід: керівник національного реєстру рекордів Лана Вєтрова, начальник управління охорони здоров’я Олена Чумаченко, преподаватель Юлия Литовченко, начальник горуправления образования Антонина Данильченко, тренер Елена Федина; начальник управління ЖКГ Марія Сегеда.

Також зафіксовано 11% фемінітивів. Над використанням фемінітивів виданню ще потрібно попрацювати. А оскільки «Панорама» все більше друкує матеріалів українською мовою, то й фемінітиви, сподіваємося, згодом з’являться.

У газеті «Ярмарок» зафіксовано по 29% експерток і героїнь (більшість – у матеріалах на тему «культура/релігія», адже видання здебільшого подає матеріали на ці теми).

Це – єдине видання, де зафіксовано 100% фемінітивів. Причому один фемінітив утворений дещо неправильно – «головна методист центральної бібліотечної системи міста Світлана Мамай» (варто було написати «головна методистка»), тож над утворення фемінітивів ще потрібно попрацювати, втім бажання їх використовувати є похвальним. Крім вже згаданого були також вжиті такі фемінітиви: генпрокурорка, координаторка, заступниця директора.

Підсумкове

Як показав аналіз, сумські медіа ще не звикли широко вживати фемінітиви. Із чотирьох друкованих ЗМІ тільки одне не використало фемінітивів («Ваш шанс»), з інтернет-виданнями та ж історія. Фемінітивів не використовували у «Трибуні». Втім, у частини видань фемінітиви були запозичені з інших видань. Однак – це хороший варіант для того, аби самим почати активніше вживати фемінітиви в авторських матеріалах і вводити їх в інформацію з пресрелізів інших структур.

Дисбаланс експерток/експертів можна пояснити тим, що більшість ключових посад в області займають чоловіки, яких і залучають до коментування тих чи інших тем, кого цитують у ЗМІ. Також, у контент видань вніс свої корективи коронавірус, через що видання стали більше використовувати прес-релізи з уже запропонованими експертами/експертками, частіше все ж експертами. Водночас при написанні матеріалу журналістам і журналісткам варто подумати не лише над тим, аби дотриматися балансу думок і точок зору, а й гендерного – щоб ці думки звучали не лише від чоловіків, а й рівною мірою від жінок (а вони є і в такій, здавалося б, «чоловічій» темі – політиці).

Згідно отриманих даних найбільш гендерночутливим інтернет-виданням Сумщини у лютому стали «Сумські дебати» (Індекс гендерної чутливості – 37%). Видання майже рівною мірою пише про жінок і чоловіків, але рідко використовує фемінітиви. Тож варто послуговуватися ними частіше, бо вони роблять жінок видимими в суспільстві.

На другій позиції - «Sumy.life» і «0542.ua – сайт міста Суми» (по 34%). Виданням так само варто звернути увагу на використання фемінітивів.

0221індекс інтернет видання

Серед друкованих і загалом усіх сумських видань у лютому 2021 року найбільш гендерночутливим стало видання «Ярмарок» (Індекс гендерної чутливості – 53%). Однак звертаємо увагу колег, що хоча у матеріалах вони послуговуються винятково фемінітивами, кількість жінок становить лише третину від кількості чоловіків, тож варто активніше писати про жінок і надавати їм слово. На другій позиції – «Неделя» (36%). У видання майже збалансована кількість жінок і чоловіків (найбільше серед інших друкованих видань), однак фемінітиви використані лише в 20%. Якщо журналіст/к/и стануть їх частіше вживати, видання може стати одним із найбільш гендерночутливих в Україні.

0221індекс друковані змі

За моніторинговий період жодних сексистських матеріалів чи зображень зафіксовано не було. До стереотипних висловлювань експерти віднесли опис героїні інтерв’ю в газеті «Неделя»: «Ніжна блондинка, з приємною посмішкою та ямочками на щоках». Чи описували би так колеги чоловіка?

Загальний Індекс гендерної чутливості сумських медіа у лютому 2021 року – 32%, що є одним із найнижчих в Україні. Суттєво вплинула на нього кількість фемінітивів у публікаціх видань.  Хоча окремі медіа демонструють високий рівень чутливості. Ознайомитися із цими даними (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, або на сторінці у Facebook.

Експертка з моніторингу –

Світлана Шовкопляс,

Сумський пресклуб

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань України відбувається у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.