Понеділок, 27 грудня 2021 20:35

Чим порадував та засмутив журналістів Сумщини 2021-й рік

Автор
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Активізація робочих груп із захисту прав журналістів, ротації серед керівництва телеканалів, спроба виселення радіо, підпал інформаційної агенції та конфлікт місцевих активістів із журналістами-пропагандистами – таким запам’ятається 2021 рік для представників медіа-сфери Сумської області.

Доступ до установ

2021 рік став уже другим «коронавірусним» роком, і більшість навчилася жити і працювати в умовах карантинних обмежень. Зокрема це стосується і офіційних установ, які зрозуміли, що попри нові умови, обмежувати журналістів у їх законному праві на доступ до інформації не треба.

Тому випадки недопуску працівників медіа до установ, досить розповсюджені 2020 році, практично зійшли нанівець. Так, на Сумщині за рік був зафіксований єдиний такий випадок.

У січні у Тростянецькому районному суді Сумської області мав відбуватися розгляд справи, відповідачем у якій був міський голова Юрій Бова. Паралельно поблизу суду активісти проводили пікетування засідання. Співробітники місцевої газети «Тиждень» проводили онлайн-трансляцію пікету, а коли після цього спробували потрапити до приміщення суду – отримали відмову. Представники суду послалися на карантинні обмеження і запропонували користуватися онлайн-трансляцією засідання.

Прес-секретарка Тростянецького районного суду Інна Самодай повідомила регіональному представнику ІМІ в Сумській області, що у зв’язку з карантинним режимом, встановленим в Україні, головою суду винесений наказ стосовно особливого режиму пропуску осіб на судові засідання. Утім на зауваження, що такі дії є незаконними і перешкоджають законній професійній діяльності журналістів, пообіцяла розібратися у питанні. Після цього у представників медіа не виникало проблем із доступом до засідань у цьому суді, як і в будь-яких інших на території області

Усі – на захист прав журналістів!

У поточному році активізували свою діяльність структури та робочі групи, задекларованою метою яких є захист професійних прав журналістів.

Розпорядженням голови Сумської облдержадміністрації було оновлено склад робочої групи з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова при ОДА. Завданнями цієї групи є «моніторинг та аналіз ситуації щодо захисту професійної діяльності журналістів, підготовка узгоджених пропозицій щодо захисту прав журналістів та налагодження ефективного механізму взаємодії місцевої влади та медіа».

Здавалося б, прекрасні завдання. Сумніви викликає лише одне – персональний склад робочої групи. Із десяти її учасників п’ять – чиновники, ще троє – представники правоохоронних органів. До групи не включили жодного журналіста чи редактора діючих медіа. Від існуючих у області об’єднань журналістів включено лише одного представника – голову прес-клуба.

Пожвавили діяльність у цьому напрямку і правоохоронні органи. 2020 року в Національній поліції було створено Департамент захисту інтересів суспільства і держави. Відповідні сектори було створено і в обласних управліннях поліції. Одним з напрямків їхньої роботи є захист прав журналістів і протидія злочинам, пов’язаним із перешкоджанням їх законній професійній діяльності.

Керівник сектору захисту інтересів суспільства і держави ГУНП в Сумській області Олександр Шамоня провів зустріч із представником ІМІ в області і наголосив, що завжди готовий до взаємодії з журналістами.

Активізувалася і міжвідомча робоча група, створена при Сумській обласні прокуратурі з метою узгодження роботи правоохоронних органів для протидії злочинів проти журналістів. Група, до складу якої входять представники прокуратури, Національної поліції, Державного бюро розслідувань та Служби безпеки України, встигла протягом року провести дві зустрічі за участі журналістів.

Журналісти чи ні?

Важливою темою на зустрічах сумських журналістів із правоохоронцями стало визначення статусу журналістів та їх професійної діяльності. Адже існує багато представників інформаційних сайтів, які за українським законодавством не мають офіційного статусу журналіста, натомість за фактом вони ведуть саме журналістську діяльність. І перешкоджання їм у цій діяльності або тиск на них треба сприймати як порушення прав журналістів.

З іншого боку, є випадки, коли статус журналіста є цілком офіційний, але важко довести, що мотивом злочину було саме перешкоджання професійній журналістській діяльності. Одним із прикладів цього став підпал у Шостці офісу інформаційної агенції «Північ-медіа». Хоча місцеві представники ЗМІ, зокрема шосткинський журналіст-розслідувач В’ячеслав Павленко, впевнені, що причиною підпалу стала саме професійна діяльність агенції, поліція кваліфікувала справу за ч.2 ст. 194 кримінального кодексу («Умисне знищення або пошкодження майна»). Адже підпал стався вночі, і хто саме та з якої причини це зробив – невідомо. Наразі підозрюваних у підпалі так і не встановлено.

Радіо – з речами на вихід!

Не такі глобальні, як у Шостці, але все ж серйозні проблеми із приміщенням виникли у комунальної телерадіокомпанії «Охтирка». ТРК, яка розташована в Охтирській школі №1, змушують звільнити займані приміщення.

Про це заявив на своїй фейсбук-сторінці депутат Охтирської міської ради, колишній міський голова Охтирки Ігор Алєксєєв.

Посилаючись на слова випускового редактора радіопрограм Віктора Бреня, Алєксєєв написав, що до ТРК завітав міський голова Охтирки Павло Кузьменко і «в неприйнятній формі» вимагав звільнення приміщень, де розташована студія. На думку Віктора Бреня, це означатиме припинення роботи радіо.

У той же час на сторінці Охтирської міської ради з’явився відеоролик, в якому міський голова Кузьменко пояснює ситуацію. За його словами, ТРК займає чотири кімнати навчального закладу, і договір оренди закінчується 31 грудня 2021 року. Тому він запропонував тимчасово залишити для радіо дві кімнати, а за рік-два знайти їм нове приміщення.

При цьому міський голова не заперечує наявність конфлікту з працівником радіо, який виник під час його візиту до радіокомпанії, проте наполягає на пріоритетності інтересів закладу освіти.

Ротації на ТБ

2021 став роком змін у керівництві кількох сумських ТРК. Так, влітку було звільнено директора телеканалу ATV Сергія Клочка. Як написав на своїй сторінці у Фейсбук сам екс-директор, «Після прильоту з відпустки мені повідомили, що я звільнений з посади директора рішенням засновника ТОВ «Телерадіокомпанія АкадемTV».

Ще одним сумським телеканалом, що змінив керівника, став СТС (Соціальне телебачення Сумщини). Альона Бояринова, яка була директором цього ТРК, стала радницею з питань ЗМІ голови обласної адміністрації Дмитра Живицького.

Натомість СТС очолила Любов Карпенко, яка у 2020 році була… радницею з питань ЗМІ голови Сумської ОДА.

«Активісти» проти «журналістів»

Наприкінці жовтня у Сумах сталася нетипова для регіону подія: відбулася сутичка між активістами «Правого сектору» та журналістами телеканалу «Наш». Нетипова з тієї причини, що представники медіа в області вже давно не потрапляли в подібні ситуації, і Сумщина є однією з найспокійніших областей щодо перешкоджання професійній діяльності журналістів.

Представники «Правого сектора» в цей день були на похованні свого побратима Олександра Іваніни, якого застрелили в Сумах 27 жовтня. Після цього організували акцію протесту під стінами обласного управління поліції. А коли поверталися з акції, отримали повідомлення, що в центрі міста влаштовує масовий захід телеканал «Наш».

Побачивши на Театральній площі Сум банери із зображенням Євгена Мураєва та логотипами каналу «Наш», активісти попросили представників телеканалу покинути територію, оскільки, за словами керівника «Правого сектора» в Сумській області Сергія Супруна, вони «не поділяють позицію власника каналу – відвертого українофоба Євгена Мураєва».

Натомість представники телеканалу стверджують, що на них було скоєно напад. «Отримав прямий удар в своє журналістське обличчя, бо я захищав оператора», – повідомив журналіст каналу Максим Герасименко.

Слід зазначити, що канал «Наш» організовував у центрі міста ефір в рамках спецпроєкту «Тут наша земля!», який є скоріше агітаційним, ніж журналістським. До того ж, телеканал «Наш» давно відомий своїми провокативними діями і антиукраїнською позицією, через що неодноразово опинявся у полі зору Нацради з питань телебачення і радіомовлення.

Зокрема, телеканал отримав велику кількість попереджень та штрафів за свої порушення стандартів журналістики, і Нацрада навіть зверталася до суду з вимогою забрати у каналу ліцензію. А у вересні 2021 року Нацрада з питань ТБ та радіо звинуватила канал у порушенні закону «Про телебачення й радіомовлення», а саме у розпалюванні національної, расової чи релігійної ворожнечі, ненависті у висловлюваннях, які були поширені в ефірі.

Підводячи підсумки попереднього, 2020 року, я писав: «Що принесе для сумських медіа 2021 рік? Однозначно нікуди не зникне епідемія і карантинні заходи, тож доведеться працювати у відповідних умовах. До яких, власне, медійники вже пристосувалися. Інший момент, звідки можна очікувати небезпеки, – зміна місцевого керівництва, адже в області протягом року призначено вже другого голову облдержадміністрації, змінився голова обласної ради і суттєво оновилися місцеві ради. Тож доведеться вибудовувати нові стосунки з новими посадовцями. Головне – щоб Сумщина і надалі залишалася в аутсайдерах щодо порушень професійних прав журналістів».

Що ж, до карантинних заходів сумські журналісти пристосувалися. У 2021 було призначено нового, вже третього голову облдержадміністрації за два останні роки. Але нові стосунки з новими посадовцями медійники також вибудували. Найголовніше – Сумщина таки залишається одним з аутсайдерів щодо порушень прав журналістів. Нехай так буде і надалі.

Олексій Захарченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Сумській області

Блог підготовлено в межах проєкту «Мережа медіаспостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House. Зміст блогу є відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та його автора й необов'язково відбиває позицію Freedom House.

Прочитано 2143 разів Останнє редагування Понеділок, 27 грудня 2021 20:46