Фільтрувати матеріали за датою: Понеділок, 10 січня 2022 — Сумський прес-клуб

Саме у січні, коли захоплюючий вир свят поступово перетікає у буденність, з’являється час і сенс поміркувати та спробувати поглянути у майбутнє. Тож що чекає на медіа-галузь у новому році?

Опубліковано в Спільнота

«…У моїх робочих кабінетах ніколи не було портретів якихось керманичів. Але кілька років висіло велике чорно-біле фото мавпи. Мавпи з осмисленим поглядом, – задума в очах, підборіддя, підперте лапами…Таку думку, такий осмислений погляд не завжди побачиш, на жаль, і у людей. А історія цього фото така. Коли наприкінці 80-х років я працював редактором обласної молодіжної газети «Червоний промінь», ми виходили у форматі тижневика. Щоб привернути увагу читачів до газети, намагалися щоразу на першій сторінці розмістити цікаве фото. Якось натрапили на цю мавпу і вирішили надрукувати знімок. Крупно, на всю першу сторінку.

Фото завжди друкувалося не просто так, а до якогось матеріалу, домінантної теми номера. Того разу йшов матеріал про комсомольську політосвіту. Саме відбувалася перебудова, чи що то було насправді, – ще історики не розібралися. Але ми дали фото і врізку до нього, де йшлося, що перебудова починається з перебудови мислення, що без цього зміни неможливі… Був скандал. Тоді ще компартія керувала пресою. Тупотіли на мене в деяких кабінетах, кричали: «Кто позволил комсомольской газете печатать такое?!.» Ну, ми те переморгали…

Але чому згадав про це й до чого, власне, веду... Все у нашому житті, в будь-якій професії, і в нашій також, визначається тим, чи супроводжується думкою справа, яку ми почали. Бо твердо знаю: лише тоді, коли є думка і осмислення, буде результат».

Про журналістику та причетність до неї ми говоримо з людиною, яка 34 роки віддала цій професії, – Юрієм Фадєєвим.

Юрій Вікторович працював у шести виданнях, певний час очолював комітет у справах преси та інформації Сумської обласної адміністрації. При цьому писав вірші – переважно в шухляду. І вповні відчув, що таке – жити в епоху перемін, від яких людина іншого фаху, може, й здатна відгородитися, але журналіст – ніколи.

Опубліковано в Спільнота