Середа, 30 вересня 2020 19:47

Сумщина: у сфері медіа поки що все спокійно, але певні «дзвіночки» вже лунають

Автор
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Медійники Сумщини загалом звикли до комфортних умов роботи. Останні системні проблеми з обмеженням доступу журналістів на офіційні заходи датуються ще часами президентства Кучми. З того часу, звісно, було кілька резонансних випадків, і навіть дуже гучних – побиття журналіста, погрози тощо, але саме системного характеру вони не мали.

Утім, і розслідування резонансних справ свого завершення не те що не набули, а навіть і не наблизилися до того.

Розслідування: ні кроку вперед!

Зокрема, можна згадати «вічну» справу з побиттям головного редактора газети «Панорама» Євгена Положия, яке сталося ще у квітні 2014 року. Тоді пізно ввечері в Сумах двоє невідомих у балаклавах жорстоко побили його у власному гаражі, журналіст дістав сильний струс мозку, численні забиття і відкритий вивих руки. Євген Положій однозначно пов’язав напад зі своєю журналістською діяльністю. Через чотири роки, у травні 2018 Ковпаківський районний суд м. Суми виправдав підозрюваного у побитті громадянина М. Але 19 квітня 2019 року Сумський апеляційний суд скасував рішення Ковпаківського районного суду. Справу було скеровано на новий судовий розгляд.

Через шість з половиною років після інциденту ситуація наступна: судові засідання постійно переносяться через неявку свідків або прокурорів, представники прокуратури регулярно змінюються і просять час на ознайомлення зі справою. Постраждалий Євген Положий у коментарі представнику ІМІ охарактеризував стан справ так: «Це все може тягнутися ще років п’ять».

Не є кращою і ситуація з розслідуванням погрому в редакції районної газети «Медіа Плюс». У ніч на 9 березня 2019 року у місті Білопілля невідомі розбили вікно в приміщенні редакції, викрали три ноутбуки та професійну фотокамеру, створили в редакції хаос і залишили на столі головного редактора свічку і записку зі словами «Убирайтесь, твари!».

Пройшло півтора року, результату розслідування немає. За словами головного редактора газети Тетяни Кукси, за цей час її взагалі жодного разу не повідомили ні про перебіг слідства, ні про закриття справи.

Недопуск журналістів повертається?

Сумські журналісти вже настільки звикли до відкритості органів влади, що деякі молодші представники професії і не знали, що таке явище взагалі існує. Навіть карантинні заходи, пов’язані з епідемією коронавірусу, не стали великою перешкодою для медіа у доступі до інформації. Тут слід відзначити місцеві органи влади, які швидко зорієнтувалися щодо нових форм роботи з медіа.

Так, Сумська обласна державна адміністрація запровадила щоденні онлайн-брифінги, на яких її представники надавали оперативну інформацію щодо кількості та географії інфікованих, заходів карантину тощо. Сумський міський голова Олександр Лисенко також щоденно на своїй сторінці у Фейсбук виходив в ефір з відеозверненнями, в яких інформував про роботу блокпостів на в’їздах у місто, дезінфекцію під’їздів та вулиць та інші заходи карантину.
Тому на відсутність інформації сумські медіа не скаржилися. Але біда прийшла звідки не чекали.

8 вересня до Сумської області з робочим візитом приїхав президент Володимир Зеленський. І сумський онлайн-журнал «ЦУКР» не акредитували висвітлювати візит. Причиною відмови в акредитації Сумська обласна державна адміністрація вказала «відсутність свідоцтва про державну реєстрацію ЗМІ», якого у онлайн-медіа не може бути апріорі. Причому спочатку акредитацію підтвердили, але за деякий час працівник ОДА попросив засновника видання Дмитра Тіщенка надіслати копію редакційного посвідчення та копію свідоцтва про реєстрацію ЗМІ.

«Я відповів, що маю лише посвідчення, і те зроблене за підписом голови громадської організації, яка фактично адмініструє наше видання. Сказали – ок, давайте посвідчення. Надіслав копію. І вже потім, о 18:57, на вайбер мені надійшов лист, де до 19:00 терміново просять надати свідоцтво про державну реєстрацію ЗМІ, інакше – відмова», – розповів Дмитро Тіщенко.

Окрім того, проблеми виникли й в редакторки онлайн-видання Sumy.Today Олени Адаменко. В акредитації їй не відмовили, але сказали, що посвідчення Національної спілки журналістів України не є достатнім документом для підтвердження акредитації, тому необхідно мати редакційне посвідчення.

Інший випадок непорозуміння між організаторами та журналістами пов’язаний з візитом до Сум попереднього президента - Петра Порошенка. Представники сумської філії Суспільного (UA:Суми) заявили, що їм відмовили у доступі на прес-конференцію п’ятого президента України. Проте представниця виборчого штабу «Європейської солідарності» повідомила, що прес-конференція і не планувалася, натомість було заплановане лише інтерв’ю Петра Порошенка двом іншим сумським телеканалам.

Мімікрія: сумська традиція?

Свого часу, на виборах 2014 року, у Сумах підприємливі діячі зареєстрували громадську організацію, яка скопіювала назву всеукраїнського Руху «ЧЕСНО», використали його логотип і почали стверджувати, що справжній рух ЧЕСНО – це вони.

Цього року мімікрія (наслідування, імітація) під бренд відомої організації знайшла своє продовження. У вересні на адресу однієї з журналістських установ національного рівня надійшов лист від імені Сумського прес-клубу. Метою листа була нібито вирішення важливої суспільної проблеми, але водночас – дискредитація представника цієї установи на місцевому рівні.

Як виявилося, громадська організація «Сумський прес-клуб» жодних таких листів не направляла, і навіть змушена була зробити відповідну заяву з цього приводу. Наразі невідомо, хто намагався використати ім’я журналістської організації в своїх особистих цілях, але тенденція цілком може мати продовження.

Загалом останні роки ситуація в медіа-сфері Сумської області не виглядає загрозливо. Переважно журналісти працюють у комфортних умовах і не відчувають перешкод у своїй діяльності. Але певні «дзвіночки», які вказують на те, що ситуація може погіршитися, вже лунають.

Олексій Захарченко, представник ІМІ в Сумській області

Матеріал підготовлено в межах проекту «Мережа медіаспостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House

Прочитано 1018 разів