Можливість взяти участь у конкурсі субпроєктів роздержавленим ЗМІ області надав сумським журналістам – разом із чернігівськими та житомирськими – «материнський» проєкт  «Менторинговий курс інституційного розвитку локальних медіа Житомирської, Сумської та Чернігівської областей «ЗМІ нових громад», що здійснюється Асоціацією у партнерстві з Сумським прес-клубом,  чернігівським Медіа-центром «Моє місто» та Житомирським Інститутом Креативних Інновацій за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

21 січня Асоціація професійних журналістів та рекламістів Житомирщини запрошує редакторів/ок та журналістів/ок реформованих ЗМІ Сумської області на тренінг із налагодження співпраці місцевих медіа та громадських організацій з метою проведення адвокаційних кампаній.

Соціологія показує, що лише 30% українців довіряють вітчизняним ЗМІ. Кому вірять мешканці окупованих територій Донбасу та Криму? Достеменно невідомо. Адже з безпекових причин провести якісне опитування там неможливо.

Країни з невирішеними воєнними конфліктами мають різні його причини та перебіг. Проте ЗМІ та їхня аудиторія всюди взаємозалежні.

Як виглядає інформаційна картина на окупованих територіях, кому довіряють «по той бік» і чи можуть сучасні ЗМІ протистояти дезінформації в умовах конфлікту, досліджували на прикладі України та Азербайджану.

Саме у січні, коли захоплюючий вир свят поступово перетікає у буденність, з’являється час і сенс поміркувати та спробувати поглянути у майбутнє. Тож що чекає на медіа-галузь у новому році?

«…У моїх робочих кабінетах ніколи не було портретів якихось керманичів. Але кілька років висіло велике чорно-біле фото мавпи. Мавпи з осмисленим поглядом, – задума в очах, підборіддя, підперте лапами…Таку думку, такий осмислений погляд не завжди побачиш, на жаль, і у людей. А історія цього фото така. Коли наприкінці 80-х років я працював редактором обласної молодіжної газети «Червоний промінь», ми виходили у форматі тижневика. Щоб привернути увагу читачів до газети, намагалися щоразу на першій сторінці розмістити цікаве фото. Якось натрапили на цю мавпу і вирішили надрукувати знімок. Крупно, на всю першу сторінку.

Фото завжди друкувалося не просто так, а до якогось матеріалу, домінантної теми номера. Того разу йшов матеріал про комсомольську політосвіту. Саме відбувалася перебудова, чи що то було насправді, – ще історики не розібралися. Але ми дали фото і врізку до нього, де йшлося, що перебудова починається з перебудови мислення, що без цього зміни неможливі… Був скандал. Тоді ще компартія керувала пресою. Тупотіли на мене в деяких кабінетах, кричали: «Кто позволил комсомольской газете печатать такое?!.» Ну, ми те переморгали…

Але чому згадав про це й до чого, власне, веду... Все у нашому житті, в будь-якій професії, і в нашій також, визначається тим, чи супроводжується думкою справа, яку ми почали. Бо твердо знаю: лише тоді, коли є думка і осмислення, буде результат».

Про журналістику та причетність до неї ми говоримо з людиною, яка 34 роки віддала цій професії, – Юрієм Фадєєвим.

Юрій Вікторович працював у шести виданнях, певний час очолював комітет у справах преси та інформації Сумської обласної адміністрації. При цьому писав вірші – переважно в шухляду. І вповні відчув, що таке – жити в епоху перемін, від яких людина іншого фаху, може, й здатна відгородитися, але журналіст – ніколи.

На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. 

Давно мала намір написати про Миколу Степановича Мотренка – журналіста за фахом, по-батьківськи турботливого й мудрого, доброго наставника. Про це неодноразово просили колеги з творчого цеху. Однак бракувало якогось внутрішнього поштовху, настрою «вихлюпнути» спогади про свого хрещеного батька в журналістиці. А тут відчула, що готова повідати про надзвичайно талановиту, унікальну людину, яка майже півстоліття тому дала мені путівку у свою професію, що стала й моєю улюбленою справою життя. Можливо, у цих одкровеннях дещо й забагато особистісного, але вирішила все одно їх оприлюднити, адже спогади про Миколу Степановича сколихнули цілий шквал інших емоційних вспоминів про колег, перші кроки в журналістиці, вражень, які так чи інакше пов’язані з Учителем чи його творчістю та нашою спільною роботою.

На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО. 

На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО.

На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу   Ігор ФЕДОРЕНКО.