Явище інформаційної війни вже стало звичним для українців. За останні два-три роки кожен дізнався, що Росія веде з Україною інформаційну війну, як і кожен відчув, що ми цю війну поки що програємо.
Так, Україна суттєво відстає від Росії у протидії інформаційному тиску. У наших агресивних сусідів діє кілька науково-дослідних центрів, завданнями яких є інформаційна діяльність у країнах колишнього СРСР. У Росії працюють численні «фабрики тролів», які забезпечують підривну діяльність у соцмережах. Росія посідає одне з перших місць у світі за державними витратами на пропаганду.
Результатом цього є, зокрема, втрата Україною Криму і Донбасу. Втрата, перш за все, інформаційна, і уже як наслідок – фактична. Одним з основних інструментів пропаганди на сьогодні є телебачення, і в Росії завжди це чудово розуміли.
Вичерпно описав ситуацію, що склалася, журналіст 1+1 Станіслав Ясинський. «Росія готувалася до війни з Україною заздалегідь. Вони створили з усіх своїх державних медіа потужний концерн – «Росія сєгодня», де є не тільки журналісти, але й аналітики, спеціалісти з інформаційно-психологічних операцій та НЛП. Це дуже потужна мережа, яка за величезні гроші може доставити усю потрібну інформацію за секунди по всьому світу. Що ми можемо цьому протиставити? На жаль, майже нічого», – розповів журналіст на експертній дискусії «Інформаційна війна, Україна та Європа».
Одним з важливих напрямків інформаційної війни є пропаганда на прифронтовій (прикордонній) території. Її мета – налаштувати мешканців країни проти своїх захисників, виховати ставлення до них, як до чужинців. Які меседжі чує населення цих територій через російські пропагандистські ЗМІ: «Ваш уряд куплений і корумпований, країна приречена на голодну смерть, там коїться хаос і безлад. Війна потрібна іншим країнам, а ваш уряд – лише маріонетка. В уряді сидять люди, які заробляють на цій війні. Вони розв’язали цю війну й не хочуть її припинити. Ви ніколи не належали тій країні, це історична несправедливість». Як наслідок – жителі цих територій чекають приходу військ агресора як визволителів і зустрічають їх з радістю. Це ми вже бачили у Криму і на Донбасі, це є всі шанси побачити і в інших регіонах України.
Зараз найбільшу в Україні протяжність кордону з Російською Федерацією має Сумська область – 298 кілометрів. І таке сусідство, у тому числі інформаційне, не залишається без наслідків.
Як відзначається у звіті представника Нацради України з питань телебачення і радіомовлення у Сумській області за 2015 рік, однією з особливостей ринку телевізійних послуг Сумщини є наявність зон низької інформаційної насиченості українськими мовниками, особливо на півночі області та на сході. Область не має достатньої кількості ретрансляторів для доставки сигналу до всіх населених пунктів регіону. Наприклад, для доставки телевізійного сигналу до Середино-Будського району (а також частково Глухівського, Кролевецького та Ямпільського районів) потужність телевізійних передавачів у м. Шостка є недостатньою.
Одна з найгірших ситуацій – у Глухівському районі. Частка покриття сигналом загальнонаціональних мовників територій окремих сільських рад складає 25-70%.
Відповідно, на частині територій районів, що межують з Російською Федерацією, спостерігається домінування пропагандистських російських каналів. Російські канали присутні на території майже всіх прикордонних сільських та селищних рад Глухівського району. Територія покриття сільських та селищних рад Великописарівського району російськими каналами коливається від 30% («ТНТ», «Петербург 5», «Звезда», «Рен ТВ», «РБК-ТВ») до 90-100% («Первый канал. Всемирнаясеть», «РТР-Планета», «НТВ Мир»). Територія розповсюдження сигналу російських мовників у Середино-Будському районі коливається від 30-40% («НТВ Мир», «РТР-Планета» «TVCI») до 90-100% («Первый канал. Всемирная сеть», «Россия 1»).
Зрозуміло, що така картина не склалася випадково. Достатньо поглянути на карту розташування телевізійних ретрансляторів, яку надає Телерадиосеть России. Особливо на ретранслятори вздовж кордону – поблизу населених пунктів Белая Березка, Хомутовка, Глушково, Суджа, Грайворон. Вони розташовані практично на кордоні з Україною, а відповідно майже половина їхньої зони покриття потрапляє на українську територію.
Інформаційна пропаганда не може залишатися без наслідків, змінюючи настрої місцевого населення. Це чудово показують результати голосування на виборах. Наприклад, карти результатів голосування на останніх парламентських виборах за проросійські орієнтовані партії – Комуністичну та Опозиційний блок – майже точно співпадають з картою покриття російськими каналами. Найбільше голосів за ці партії віддали саме Середино-Будський, Ямпільський, Глухівський, Путивльський і Великописарівський райони.
І це, між іншим, у час, коли в Україні вже півроку як йшла війна. Головне – ситуація анітрохи не змінилася, Росія так само продовжує транслювати свій продукт на територію українського прикордоння. І якщо північно-східний сусід вирішить розпочати повномасштабне вторгнення, вгадайте, кого підтримають мешканці прикордонних районів Сумщини? Там, де інформаційну війну програно, виграти реальну стає майже формальністю.
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Посольства США.
Олексій Захарченко, представник ІМІ в Сумській області, для Данкор онлайн
