Аналіз друкованих та інтернет-видань Сумської області за 11 – 17 лютого 2020 року засвідчив негативні тенденції у місцевих медіа, щодо цитування чи згадування жінок у журналістських матеріалах. Жінки як експертки (ті, хто коментує події чи явища, чию думку цитують) і героїні з’являються у ЗМІ удвічі, а то й утричі рідше, ніж чоловіки. Загалом за тиждень було проаналізовано 75 матеріалів у друкованих виданнях і 190 матеріалів онлайн-медіа.
Гендерний моніторинг гіперлокальних медіа Сумщини проводився вперше. Його метою було проаналізувати рівень гендерного балансу в журналістських матеріалах, наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, а також використання фемінітивів на позначення посади/виду діяльності/зайнятості жінок.
Особливістю лютневого моніторингу можна назвати загалом не значну кількість експерток в інтернет-виданнях (35%). У друкованих ЗМІ цього разу кількість експерток і експертів зрівнялася. Частіше жінки коментували теми, означені у вже традиційних «жіночих» рубриках «Освіта/наука» та «Медицина/охорона здоров’я», «Соцполітика/соцзахист».
Традиційно ці теми є «жіночою» цариною, адже і профільні управління чи відділу більшості районів очолюють жінки, і більшість працюючих в цих сферах — жінки, отож вони й виступають у ролі експерток чи героїнь у журналістських матеріалах.
Нинішня хвиля моніторингу, характеризується значною кількістю матеріалів про війну в Афганістані та про святкування Дня святого Валентина, адже вона припала на дні, коли відзначають чергову річницю виведення радянських військ з території Афганістану (15 лютого) і коли закохані святкують своє свято (14 лютого).
Детальніше про інтернет-видання
За вказаний моніторинговий період експерти відзначають, що інтернет-видання районного масштабу тяжіють до матеріалів прес-служб управлінь, організацій, відомств і не вживають фемінітивів.
В інтернет-виданні «Білопілля сіті» кількість експертів дещо переважає над кількістю експерток – 55% і 45% відповідно. Що ж стосується і героїв-героїнь, то тут переважають героїні – 56%. В обох випадках жінки цитуються чи згадуються частіше у матеріалах про історії кохання, які були віднесені експертами до рубрики «Інше».
Щодо фемінітивів, то назви посад, які займають жінки, та їх професійну приналежність, на сайті вживають виключно у чоловічому роді: керівник районного методичного кабінету Надія Чухліб; заступник головного лікаря з економічних питань Валентина Пономаренко; директор Білопільської дитячо-юнацької спортивної школи Ніна Лазаренко.
Видання «Глухів-інфо» частіше у якості експерток залучало жінок до коментування тем «Освіта/наука» та «Розваги/дозвілля». Загальна їх присутність складає 50%, героїнь –29% (найбільше у рубриках «Культура/релігія», «Спорт»). Серед фемінітивів, що їх використало видання – слово продавчиня. Офіційні ж назви посад, що їх займають жінки, вжиті у чоловічому роді: директор ліцею-інтернату Ірина Терещенко; заступник директора з методичної роботи Любов Кострова; Ірина Перерва, начальник відділу освіти, молоді та спорту Березівської сільради; заступник голови Глухівської районної державної адміністрації Галина Стороженко.
У контенті сайту «Голос Конотопа» спостерігається цілковита перевага експертів над експертками – 90% проти 10%. Співвідношення героїв до героїнь, теж на користь чоловіків, щоправда, не з таким відривом, як експертів/експерок. Героїнь – 42%. Найбільше – у рубриках «Освіта/наука» та «Розваги/дозвілля».
Видання не використовує фемінітивів. Назви посад, які займають жінки, та їх професійну приналежність, на сайті вказують виключно у чоловічому роді, особливо це стосується офіційних назв чиновницьких посад: Ігнатенко Людмила Іванівна, заступник начальника відділу освіти Конотопської міської ради; Шинкаренко Олена Володимирівна, начальник відділу культури і туризму Конотопської міської ради; викладач Марина Гавро.
Сайт «Шостка-інфо» частіше користується послугами чоловіків-експертів. Жінки ж коментували тільки 28% матеріалів, найчастіше – з рубрик «Медицина/охорона здоров’я» та «Кримінал/ДТП/НС». Присутність героїнь складає 30% і їх більше в тих же рубриках, що й експерток. Тут не можна говорити про закономірність, швидше збіг, що, скажімо, жертвами шахраїв стало більше жінок, ніж чоловіків, що й знайшло свій відбиток в цифрах.
Не використання фемінітивів можливо пов’язане з тим, що видання розміщує матеріали російською мовою, якій менш притаманні фемінітиви. Натомість широко послуговується маскулінітивами: руководитель – Татьяна Стегайло; режиссер – Светлана Разломова; автор книги Тамара Дуда (псевдоним – Тамара Горіха Зерня) – переводчик, украинский волонтер, помощник защитников.
На «05453 сайт Кролевця» кількість експерток склала 33%, героїнь – 42%. Експерток залучали коментувати теми чи згадували частіше в рубриках «Освіта/наука» «Спорт». Загалом видання не дуже тяжіє до матеріалів, у яких герої щось коментують.
Фемінітивів на сайті не вживають, для нього більш притаманні маскулінітиви: директор Кролевецької районної філії центру зайнятості Людмила Шумило; учитель Шабельник Олена Сергіївна; тренер-викладач Олена Дядюх.
Про друковані ЗМІ
Експерти відзначають, що районні друковані ЗМІ Сумської області помалу та все намагаються використовувати фемінітиви. Подекуди, здається, не свідомо, у якості синоніма, інколи пишуть так, як експертка сама себе називає, чи як її представили загалу.
Тенденцію переважання експертів-чоловіків у порівнянні з експертками-жінками у друкованих ЗМІ переламали й тепер їх порівну – 50 на 50. Але це не стосується співвідношення героїв/героїнь. Тут жінок тільки 41%.
У районній газеті «Білопільщина» кількість жінок-експерток склала 36%, а героїнями жінки є ще рідше – у 24% випадків. Найбільший відсоток експерток та героїнь – у матеріалах, що ввійшли в категорію «Інше». У цьому випадку йдеться про історії кохання, що їх видання підготувало до Дня святого Валентина.
Видання не вживало фемінітивів. І зафіксований один маскулінітив — представник акціонера Наталія Кнаппе. У решті випадків вживалися слова: жінка, мати, чи ім’я по батькові героїні.
У газеті «Глухівщина» за моніторинговий період зафіксоване співвідношення експертів/експерток – 43% до 57%. Згадування героїв/героїнь – 67% до 33%. Найчастіше на жінок посилалися у матеріалах, що стосуються тематики «Культура/релігія» та «Спорт».
Назви посад, професій жінок видання вживає переважно в чоловічому роді: міністр освіти та науки Ганна Новосад; директор КЗ “Шалигинська ТПБ” Галина Дятлова; начальник відділу культури Шалигинської ОТГ Зінаїда Горова. Видання використало також фемінітиви – міністерка; очільниця громади.Прикметно, що фемінітив «міністерка» і маскулінітив «міністр» були вжиті водному матеріалі.
Газета «Полісся» залучила жінок як експерток у 53% випадків. Жінки коментували теми «культура/релігія» та «Медицина/охорона здоров’я». Думкою чоловіків журналісти цікавилися при написанні матеріалів на політичну та кримінальну тематику. Жінки у якості героїнь присутні у 42% випадків.
Видання не використовує фемінітивів. Натомість полюбляє маскулінітиви: заступник начальника управління освіти Любов Волошко; начальник Управління праці та соціального захисту населення Антоніна Наймитенко; керівник Шосткинської філії Людмила Кошик; майстер виробничого навчання Шосткинського ВПУ Ніна Блажева; декан мистецького факультету Університету третього віку Наталія Харитонова.
У газеті «Рідний край» по 45% жінок експерток та героїнь. Найчастіше вони коментували події з рубрики«Освіта/наука», адже видання присвятило цій темі шпальту.
У назвах посад і зайнятості жінок превалюють маскулінітиви. При чому навіть «компліментарні» слова такі як «талановитий», «відповідальний», використовувалися щодо жінок у чоловічому роді. Учений-кліматолог, науковий співробітник українського гідрометеоролічного інституту Світлана Краківська; начальник Буринського відділу обслуговування громадян Наталія Ільченко; головний лікар ЦРЛ Зоя Сидорук; директор школи Хабленко Валентина; педагог Романовська Любов; директор школи Сударєва Любов Григорівна – відповідальний керівник, справжній педагог, депутат районної ради; заступник директора з навчально-виховної роботи, талановитий керівник Світлана Базима; кандидат педагогічних наук, доцент кафедри логопедії, член виконкому Української асоціації корекційних педагогів, логопед, дитячий психолог, системно-сімейний арт-терапевт, нейрометрист Наталя Базима. Фемінітивів не використовували.
У газеті «Сільські горизонти» зафіксовано паритетне співвідношення експерток/експертів – 50 на 50. Жінки коментували теми «Освіта/наука», «Інше» чоловіки – «Війна/армія». Щодо героїв/героїнь, то й тут майже паритет – 48% і 52%. Героїнь більшість – у матеріалах про політику і культуру та у категорії «Інше».
Видання використало фемінітиви: заступниця генерального директора; заступниця міністерки освіти, і – маскулінітиви: вихователь Алла Панченко; директор НВК Надія Пальчун; заступник начальника управління – начальник відділу сімейної, гендерної політики, протидії торгівлі людьми та оздоровлення дітей управління соціального захисту РДА Олеся Олефіренко; Лицар Гуманної Педагогіки Валентина Матяшук; учитель математики Надія Горошко.
Підсумкове
Як засвідчив аналіз контенту гіперлокальних медіа Сумщини, вживати фемінітиви для місцевих ЗМІ швидше виняток, аніж норма. В інтернет-виданнях їх зафіксовано 5%, а в друкованих – 10%. Помічено, що фемінітиви, використані у прес-релізах, чи при представленні героїні, видання використовують і не виправляють їх на маскулінітиви. Отож, одним із напрямків роботи щодо впровадження фемінітивів у ЗМІ, може бути робота з прес-службами і самими жінками з-поміж експерток, з тим, щоб вони, як лідерки громадської думки, не гребували фемінітивами.
Жінки, як і в попередні хвилі моніторингу, коментують питання, пов’язані з освітою, медициною, економікою. Так, за вказаний тиждень більш активно з’являлися матеріали, що стосувалися теми грипу та коронавірусу в Китаї, а також освітньої тематики, яка зараз, коли заходить мова про створення опорних шкіл, є особливо актуальною в районах.
Особливістю «районок» є матеріали, у яких використовують замість імен ініціали, що ускладнює ідентифікацію героїв/героїнь.
За моніторинговий період експерти віднесли до стереотипних висловлювання про те, що чоловік «дружину собі обрав» (газета «Глухівщина»), а також професійну характеристику жінок у газеті «Рідний край»: «Заступником директора працювала гарна жінка, талановитий педагог»…У іншому випадку використовувались епітети «добра жінка», «щира жінка». Щодо чоловіків було відсутнє вказування на їх статеву приналежність. Йшлося тільки про професійні якості: відповідальність, принциповість.
Сексистських матеріалів чи зображень не було зафіксовано. Втім, як і публікацій на гендерну тематику.
Загалом Індекс гендерної чутливості сумських гіперлокальних медіа у лютому 2020 року склав 32% (найнижчий у херсонських медіа – 27%, найвищий у харківських – 51%). Ознайомитися із загальними даними моніторингу можна на сайті Волинського прес-клубу.
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
