В Україні існує потреба в запровадженні нових методів і підходів у вирішенні проблем соціально незахищених громадян. Проблема ця виникла вона вже давно, але нинішні реалії підштовхують до негайних змін. Зокрема мова йде про родини внутрішньо переміщених осіб та дітей з цих родин.
Про це говорили Сумах під час науково-практичної конференцї «Впровадження правозахисного підходу в забезпеченні прав дітей внутрішньо переміщених осіб». Її організаторами виступили Міністерство науки і освіти України, Сумський державний університет, Сумський державний педуніверситет імені А. С.Макаренка, Університет менеджменту освіти НАПН України, Сумська ОДА, а також обласна громадська організація «Центр підтримки та розвитку родини «Калинове гроно».
«Зараз на Сумщині перебуває більше 16 тисяч переселенців, з них понад 3 тисячі дітей,. – За підтримки ОБСЕ ми реалізували проект, під час якого провели моніторинг щоб виявити основні проблеми цієї категорії дітей та, відповідно, ефективніше захищати їх права. Основна проблема – недостатнє фінансування і неналежна якість надання соціальних послуг. На жаль, громадські організації часто бачать небажання, з боку владних структур, допускати їх у цю сферу. І тоді у нас просто немає важелів впливу, аби допомагати людям. Сподіваюсь, що конференція якраз сприятиме вирішенню проблеми передачі повноважень», – говорить голова ГО «Калинове гроно» Ніна Чернявська.
Професор Університету менеджменту освіти, доктор психологічних наук Галина Бевз вважає, що в Україні варто докорінно змінювати систему підходу до соціальних послуг. «Ми країна, у якій підтримується бідність. Бути самодостатнім у нашій країні не вигідно. Простіше бути малозабезпеченим, ніж гарно заробляти, бути мамою-одиначкою, ніж жити родиною, бо держава підтримує саме такі категорії населення. При такому підході ми дійдемо до того, що у нас нікому буде платити податки. Ми всі чекатимемо допомоги від держави і все. Треба змінювати підходи, підтримувати повноцінні родини, у якій її члени працюють, займаються бізнесом. Адже успішна людина і себе утримує і утримуватиме ще й інших людей, надаючи їм роботу», – говорить Галина Бевз.
Це ж стосується і родин переселенців – мова йде швидше про партнерство, ніж про опіку. Люди й самі наголошують на тому, що вони не чекають допомоги від держави. Підтримка потрібна тільки на певний час, а далі люди готові влаштовуватися працювати, перенавчатися, відкривати власний бізнес.
І в цьому їм готові допомагати громадські організації області, які об’єднавшись, пропонують нові підходи у роботі з родинами вимушених переселенців із Донецької та Луганської областей.
Присутній на конференції начальник служби у справах дітей Сумської облдержадміністрації Юрій Каліновський зазначив, що без підтримки громадських організацій, працюючи з переселенцями, не обійтися. Особливо, у контексті реформи місцевого самоврядування.
«Якщо до об’єднання громад функції піклування про вразливі категорії дітей покладалися на сільську чи селищну раду, то після формування громад у цій сфері може просто утворитися вакуум. Ми ж розуміємо, що староста – він все таки більше господарник. А от якраз громадські організації можуть дійти буквально дійти до кожної оселі, кожної родини. Нам не обійтися один без одного», — сказав Юрій Каліновський.
Як працювати з дітьми-переселенцями та їх родинами, аби допомогти їм адаптуватися на новому місці, позбутися постравматичного синдрому, навчити їх бути успішними – про це говорили директор обласного центру позашкільної освіти і робот из обдарованою молоддю Лариса ТИХЕНКО, профессор Університету менеджменту освіти Галина БЕВЗ, представниця «Жіночого консорціуму України» Ганна МАМАЛИГА, психологи, соціальні педагоги та інші учасники заходу.
Цікавою та дискусійною виявилася тема захисту прав та інтересів дітей – на цьому аспекті докладніше зупинилася директор Сумського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Валентина ТРОШЕЧКО.