Проєкт стуДІЇ ПРОФІ кафедра здійснює вже третій рік. Звісно, зустрічі зі стейкхолдерами бути й раніше, проте епізодично. У проєкті вони отримали системний характер. І новий сезон розпочався.
Зустріч із представницею Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Ларисою Якубенко вже звична для кафедри. Вона спілкується зі студентами та викладачами з професійних питань. А ще додамо, що Лариса – голова експертної ради роботодавців Сумського державного університету за спеціальністю «журналістика». Тож контакт постійний. Завідуючий кафедрою Володимир Садівничий, відкриваючи зустріч, запропонував зробити її участь у стуДІЇ ПРОФІ традиційною. Лариса Леонівна не проти такого «абонементу», адже медіаситуація на прикордонні потребує постійної уваги та роз’яснення. Слід орієнтуватися в ній і сучасним, і майбутнім журналістам.
Тема зустрічі «Свобода слова під обстрілами. Місцеві медіа як інструмент виживання демократії» якраз відповідає такій потребі.
«Демократія починається з права людини знати, що відбувається у громаді. Для цього не повинно бути монополії на інформацію. Адже інформація в умовах війни – це питання фізичної безпеки. І різні види медіа створюють систему інформаційної резервності, говорить Лариса Якубенко. – Місцеві журналісти враховують місцевий контекст, місцеву ідентичність. Створюють публічний простір для різних голосів. Їх робота є одним із механізмів суспільного контролю над владою. І, по суті, вони здійснюють документування історії в реальному часі. Робота місцевих медійників є складовою національного спротиву та протидії дезінформації».
Які медіа сьогодні діють на інформаційному полі Сумщини, з якими ризиками та проблемами вони стикаються, як намагаються протидіяти інформаційній окупації з боку росії, – про це та інше детально йшлося на зустрічі.
Особливість роботи медійників у нашій області можна проілюструвати однією цифрою: 85% зареєстрованих медіа області провадять діяльність у громадах, які, відповідно з нормативними документами, відносяться до територій можливих бойових дій та реальних бойових дій. Серед них – і три релоковані редакції. При цьому, зауважує Лариса Якубенко, є медіа, які й за умов війни прогресують. Найбільш активно розвиваються «КордонМедіа», «Цукр», «ЯмпільІнфо».
Які ще важливі тези можна виділити після спілкування з представницею Нацради?
Російська дезінформація набуває чіткої векторності, її спрямовують на конкретні території, конкретні громади.
З’являються програми підтримки місцевих медіа й цей процес повинен тривати.
У програми відновлення громад обов’язково слід закладати медіакомпонент.
Не можна, не час списувати з рахунку друковані медіа.
Слід розуміти, що інформаційна війна проти нас ведеться щомиті – оперативно й активно. І протидіяти цьому.
Ася МАРКЕЛОВА
