Нові переспективи студентської практики завідувач кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ Володимир Садівничий запропонував обговорити редакторам газет Сумщини, що входять до категорії роздержавлених, а по суті, є передовою лінією інформування жителів області про місцеві проблеми.
Приводом для спілкування став тренінг «Через написання проєктних заявок до втілення мрій», який провела у Сумах Асоціація професійних журналістів і рекламістів Житомирщини. Вона, спільно з ГО «Сумський прес-клуб» (Суми), ГО «Медіа-центр «Моє місто» (Чернігів) і ГО «Інститут Креативних Інновацій» (Житомир), за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні, здійснює проєкт «ЗМІ нових громад». На тренінгу йшлося про те, як створювати та реалізувати проєкти. Володимир Садівничий, по суті, вніс свою пропозицію щодо проєктної діяльності. Бо ж хіба не проєктною є ідея кожного студента кафедри провести через будні роботи маленьких ЗМІ, аби зрозуміли суть роботи «у полі»? До речі, зауважимо: був час, коли деякі центральні видання просто не брали на роботу людей, які не мали досвіду праці в районках – не «орали».
Варто замислитися для початку, хто зацікавлений у реальній практиці майбутніх журналістів? Звичайно, кафедра журналістики та філології, адже одним зі знакових її завдань є забезпечення практичних навичок студентів. Зацікавленість редакторів також очевидна: іноді локальним редакціям просто бракує рук, аби створити достатній контент для газети, а ще ж є сайт або й сторінки в соцмережах. Найбільше мали б бути зацікавлені студенти, – їм влаштовуватися на роботу, а отже, потрібно ВМІТИ. І ось тут постає чи не найгостріше питання: студенти не хочуть/бояться/не здатні працювати в реальних умовах, у відриві від мами/тата/завідувача кафедрою/домашнього компютера чи все ж таки не бояться і можуть?
«Враження, що студенти просто бояться людей, не вміють говорити з ними»; «Найскладніше, виявляється, коли пропонуєш тему, а студент не знає, де знайти джерела для неї та піти поспілкуватися з ними»; «Було, що студентка, яка мала би проходити практику, взагалі не з’явилася, зате прийшла мама й попросила характеристику з печаткою», – ось лише деякі відгуки редакторів, які довелося почути щодо цього.
Володимир Садівничий запропонував свої варіації практичної взаємодії. Скажімо, практика може тривати протягом року: студенти в Сумах на замовлення редакції можуть брати потрібні коментарі чи інтерв’ю, писати матеріали із заходів тощо. Як приклад: студентка щойно завершила практику на естонському сайті, при цьому не виїжджаючи з Сум. «А ваші видання значно ближчі», – сказав Володимир колегам-практикам.
Ще один зі способів налагодження взаємодії кафедри-локальних видань: участь редакторів у заняттях-тренінгах в університеті: вони мають досвід, яким можна поділитися.
Нині обновилася рада роботодавців кафедри – структури, що «замовляє», якого фахівця має підготувати університет. До її складу, зокрема, увійшов представник місцевий медій – редактор недригайлівської газети Ігор Скрипченко.
Тож кафедра має намір максимально наблизити сьогоднішнього студента до роботи сьогоднішніх медій. І тут не обійтися без тісної співпраці. Її Володимир Садівничий запропонував детальніше обговорити на наступній зустрічі – безпосередньо на кафедрі.
