29 серпня на офлайн-онлайн презентації Сумський прес-клуб познайомив із міні-проєктами, що їх реалізували для своїх громад три редакції Сумщини завдяки основному проєкту – «Менторинговий курс інституційного розвитку локальних медіа Житомирської, Сумської та Чернігівської областей «ЗМІ нових громад».
– Ми створили цей проєкт для редакцій реформованих газет Житомирської, Сумської та Чернігівської областей, – розповіла у підсумку презентації голова Асоціації, керівниця проєкту Ірина Новожилова. – Це області, прикордонні з росією. Наша Житомирщина межує з «братньою» росії Білорусією. Тобто це ті регіони, де інформаційне забезпечення має бути на хорошому рівні. Вдячна сумʹянам, які активно долучилися до проєкту. Його метою було спочатку дати потрібні навички для грантової роботи, а потім створити можливість для практичного втілення отриманих знань. Для цього серед редакцій-учасниць проекту було проведено конкурс на отримання міні-грантів. Зазначу, що сумські редакції подали цікаві проєкти, шкода, що не всі вони пройшли. Втім, сумʹяни отримали найбільше грантів – три, і їх реалізували.
Проєкт був розрахований на 11 місяців, але через війну тривав більше року. Це було непросто для житомирян – перебудовуватися «на ходу» та припасовувати роботу під реалії, – зауважує координаторка проєкту в Сумській області, доцентка Сумського державного університету та координаторка Сумського прес-клубу Алла Федорина. Та задум змогли здійснити. Було проведено серію тренінгів із інституційного розвитку в офлайн і онлайн форматах для редакторів і журналістів – представників реформованих видань: навчання з проєктного менеджменту, краундфандингу, здійснення адвокаційних кампаній у громадах, навчання інструментам нових медіа… Нещодавній хакатон у Житомирі дав можливість підсумувати здобутки на цьому шляху.
А якими ж були міні-проєкти? Їх презентували виконавці. Відразу зазначимо: проєкт «Ямпільське інтернет-телебачення» отримав найбільше голосів від конкурсної комісії. Він дав можливість протягом шести місяців якісно і оперативно інформувати мешканців Ямпільської, Свеської та Дружбівської громад про найважливіші місцеві події у новому форматі відео-новин.
– Ми планували до війни виготовити за проєктом 20 новинних сюжетів, але зараз маємо вже понад 70, – розповів керівник проєкту, редактор Ямпільського інформаційного агентства Олександр Соломко. – Ці місцеві новини набрали від 5 до 40 тисяч переглядів на сайтах yampil.info, svesa.online, druzhba.best та в соціальній мережі Фейсбук. Шість журналістів Ямпільського інформаційного агентства, сайтів новин «Свеса.ONLINE» та «Дружба.BEST» здобули навички знімати та монтувати відео, якими вони раніше не володіли. Наша редакція отримала потужний системний блок, фотокамеру з можливістю запису відео, квадрокоптер, фірмовий банер… Це дозволить продовжити проект без фінансування донора і періодично знімати відеоновини для місцевої аудиторії. Тому ми дуже вдячні проєкту.
Наталія Калініченко, Юлія Міщенко, Наталія Шутько та Олександр Соломко на презентації.
Задум «Історія оживає у фото!» редакції газети «Білопільщина» допоміг створити Білопільський віртуальний історичний музей до 350-річного ювілею міста.
– До цієї ідеї нас спонукало те, що місто сьогодні не має краєзнавчого музею, – сказала керівниця проєкту, редакторка «Білопільщини» Наталія Калініченко. – Тож і вийшло, що найбільше історичних свідчень про минуле краю зберігається у приватних осіб у вигляді фотографій та інших паперових архівних документів. Ми спробували зібрати їх на одному онлайн ресурсі, аби виявити нові факти з історії родин, відкрити невідомі події й таким чином зберегти пам’ять про минуле. Це був справді пошук. Ми спілкувалися з людьми, лазили на старі горища і «копали» архівні випуски нашої газети. Бо ж бували ситуації на зразок такої: дзвінок; людина каже, що десь там у 85-у році в газеті було фото її батька, а більше фотографій не лишилося, – знайдіть! І ми шукали, знаходили, цифрували, щоб на майбутнє зберегти хоч якусь якість… Житомирські колеги нам підказали, який розвиток може отримати ця наша робота, і ми маємо намір її продовжувати.
Липоводолинська книга про захисників Вітчизни «Війна й долі» вже склала власну долю.
– У нашому невеликому населеному пункті книговидавництву взагалі не приділяли уваги, – розповідає редакторка газети «Наш край» Наталія Шутько. – І коли зʹявилася можливість створити проєкт, ми вирішили, що видання книги нашому маленькому колективу буде під силу. Як ми лише писали проєкт, мали на меті підготувати цикл матеріалів про жителів Липоводолинської та Синівської громад – учасників АТО/ООС на сході України. А за підсумками – видати книгу «Учасники неоголошеної війни: життя до і після. Книга спогадів». Проте, коли матеріали були майже зібрані, почалося повномасштабне вторгнення росії на територію України. Тож ми вирішили розширити свій задум і додати до книги розповіді й про героїв нинішньої війни.
– Коли писали матеріали про АТО, це сприймалося певною мірою як історія, – говорить журналістка «Нашого краю» Юлія Міщенко. – А коли почали говорити про сучасний період війни, робота виявилася справді емоційною.
Свої книжки, кажуть авторки, вони передадуть до бібліотек, обовʹязково подарують своїм героям. І, ймовірно, продовжать справу.
– Проєкт дав нам досвід, як потрібно працювати: писати пропозицію, складати план, звітувати, – каже Наталія Шутько. – Наступні кроки вже мають бути легшими.
Свої думки про презентовані проєкти висловили й учасники заходу. Лариса Якубенко, представниця Національної ради з питань телебачення та радіомовлення у Сумській області зокрема відзначила значущість ямпільського проєкту. Адже нести обʹєктивне слово у прикордонні, де люди досі споживають російський інформаційний продукт, дуже важливо.
