Сумщина – регіон, що живе на межі. Прифронтова область, де тривоги тривають по 14-18 годин на добу, а підприємці – не просто економічні агенти, а герої буденного спротиву. Малий бізнес тут – це не лише про прибуток. Це про стійкість, про громаду, про віру в майбутнє.
Держава чує: перші кроки назустріч
На початку серпня Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із головами територіальних громад Сумщини. Обговорювали болючі питання прифронтових регіонів: від податкових механізмів до безпеки.
Одне з ключових – можливість надати релокованим підприємствам право самостійно обирати, у якій громаді сплачувати податки. Це дозволить підтримати ті громади, звідки бізнес був змушений виїхати. Президент зауважив, що потрібно знайти баланс, а віцепрем’єр Олексій Кулеба презентував концепцію десятирічної програми підтримки прифронтових регіонів, яка включатиме цей механізм.
Також обговорили збільшення відсотка заброньованих працівників підприємств і запуск диференційованого оповіщення про повітряну тривогу в Сумській області. Ця опція вже запрацювала.
Це – перші кроки, що можуть змінити правила гри для бізнесу на межі.
Нерівні умови: логістика, безпека, законодавство
– Наш бізнес зараз законодавчо знаходиться у нерівних умовах порівняно з іншими областями, – каже Богдан Мосунов, голова ради підприємців при Сумській обласній військовій адміністрації, голова бізнес-асоціації «4BUSINESS». – Через зміну логістичних маршрутів, здорожчання перевезень, втрату ринків збуту багато підприємств опинилися на межі виживання. До 30% вартості продукції – це логістика. А як працювати, коли день починається з тривоги і закінчується під звуки вибухів? Нині ми виходимо з ініціативою до влади зробити спеціальні економічні умови для ведення бізнесу у прифронтових громадах. Щоб такі підприємства мали додаткові преференції щодо податків, відсотків по кредитах. З приводу бронювання працівників нас уже почули.
Попри проблеми бізнес Сумщини не здається. Фермери переходять від продажу зерна до виробництва продукції з доданою вартістю – борошна, круп. Підприємці релокуються з прикордонних громад до Сум, починаючи все з нуля.
– Деякі вже вдруге відновлюють бізнес. Втрати мільйонні, але вони не здаються, – говорить Богдан Мосунов.
Підтримка: гранти, програми, ініціативи
Попри складнощі, все ж є підтримка. Державні та міжнародні гранти для прифронтових територій зросли до 500 тис грн для малого бізнесу, до 16 млн грн – для переробних підприємств.
Гранти від донорів можуть бути від двох тисяч до 20 тисяч євро.
Область ініціює й власні програми:
– компенсація кредитів за генератори та сонячні батареї – до 100 тис. грн;
– підтримка релокованого бізнесу – до 200 тис. грн;
– програма стартапів – 200 тис. грн на розвиток справи. І нещодавно троє підприємців скористались такою нагодою.
Минулого року бізнес-асоціація «4BUSINESS» стала субгрантодавцем і надала фінансування від 5 до 20 тис доларів на закупівлю обладнання. Із 82 заявок підтримку отримали 42 підприємці з Тростянця, Охтирки, Краснопілля, Лебедина та Недригайлова. Загальний бюджет проєкту – 13 млн грн, тоді як, для порівняння, Сумська міськрада на схожі заходи виділила 600 тис грн.
Крафт, жінки, ветерани: нові обличчя підприємництва
У Сумах – понад 100 крафтових виробників. Вони створюють унікальні товари, вкладаючи душу в кожен продукт. БА «4BUSINESS» спільно з Агенцією регіонального розвитку підготували журнал «50 крафтових виробників Сумщини», покликаний познайомити споживачів із можливостями цього бізнесу. За їх участю організовуються ярмарки, воркшопи, виставки.
Жінки та родини ветеранів активно долучаються до бізнесу. Їм допомагають навчанням, грантами, консультаціями.
– Головне – розуміти, навіщо ти береш грант і що хочеш створити, – наголошує Богдан Мосунов. – Крім того, варто пам’ятати, що донорів не так багато. Зазвичай вони надають кошти на закупівлю обладнання. Тобто дають ту саму вудку. І тут бізнес «купи-продай» не спрацює.
Системні проблеми: податки, законодавство, представництво
– Одна з найбільших проблем – оподаткування грантів. 23% податку з гранту — це багато для ФОПа. Людина купила обладнання на мільйон, а має віддати 230 тисяч — а їх у неї ще немає, бо бізнес ще не запрацював, та й прибутки, треба розуміти, не відразу приходять, – пояснює він.
Бізнес-спільнота Сумщини лобіює зміни на національному рівні. Але часто стикається з байдужістю.
– Нинішня владна команда не дуже спішить дослухатися до бізнесу. Здається, їхня задача – щоб мікробізнес зник, – каже Богдан Мосунов. Він закликає до об’єднання: «Коли нас більше, – нас чують. Ми прагнемо, щоб закони для бізнесу ще на стадії їх ухвалення не проходили повз нас».
Нині 70% доходів місцевих бюджетів формує бізнес. Якби хоча б 1% цих надходжень спрямовувався на розвиток підприємництва, можна було б досягти суттєвих результатів.
– Але нам говорять, що зараз війна і всі кошти потрібно відправляти на інші потреби. Але ж для того, щоб ці кошти відправити, їх потрібно заробити. Доводилось чути і таку думку, що бюджетники наповнюють бюджет податками більше, ніж підприємці. Та це ж смішно – податки з податків! Виходить так, що держслужбовці отримують зарплату з наших податків і частину її повертають знову до бюджету. А де тут додана вартість? – запитує Богдан Мосунов.
Сьогодні варто розуміти, що на Сумщину великі інвестиції не прийдуть, доки не завершиться війна. Але саме малий бізнес – той, що вже працює, адаптується, створює робочі місця – має стати точкою опори для відновлення регіону.
– Малий бізнес Сумщини — це сьогодні наш тил. Ми вже тримаємо громади на плаву, створюємо робочі місця і будуємо фундамент майбутнього. Після перемоги цей тил має стати локомотивом відновлення. І держава повинна дати йому для цього силу не лише словами, а й діями, – підсумував Богдан Мосунов.
Дмитро СОЛОДОВНИК