Війна – це не лише руйнування міст і людських життів. Це ще й тиха, але глибока катастрофа для природи. Сумська область, яка щодня зазнає ударів із боку російської армії, платить невимірну ціну: забруднене повітря, отруєні води, знищені ґрунти. За даними Державної екологічної інспекції станом на початок серпня 2025 року зафіксовано 857 випадків шкоди довкіллю, а загальна сума збитків перевищує 73 мільярди гривень. Зазначимо, що сума збитків не є вичерпною і остаточною, оскільки агресія триває, а також, ураховуючи безпекову ситуацію у прикордонній зоні області, не всі місця, обстрілювані ворогом, Інспекція наразі має можливість обстежити.
Повітря
Спеціалісти Державної екологічної інспекції у Сумській області постійно відстежують забруднення атмосферного повітря внаслідок неорганізованих викидів шкідливих речовин після ворожих обстрілів, – розповідає начальник Інспекції Григорій Зуб.
Так, проведено 719 розрахунків збитків на суму понад 1 млрд 244 млн грн. У їх числі – 200 розрахунків на загальну суму понад 1 млрд 017 млн грн, що є збитками внаслідок горіння лісу, сухої та іншої рослинності на території загальною площею 457 гектарів; 14 розрахунків на суму 163 млн 253 тис 988 грн – збитки внаслідок горіння нафти та нафтопродуктів.
Інспекція задокументувала, що загальна маса неорганізованого викиду забруднюючих речовин або сумішей таких речовин в атмосферне повітря від джерела викиду становить майже 357 тис тонн, у тому числі 351 тис тонн – викиди вуглекислого газу.
Внаслідок пожеж, що виникають через ворожі обстріли, до атмосферного повітря потрапляє низка забруднюючих речовин, серед яких: азоту діоксид, ангідрид, оксид і діоксид вуглецю, бензопірен, пил і сажа, важкі метали.
Пожежі, викликані ударами російських бомб та БПЛА, значно шкодять навколишньому середовищу. Фото ДСНС в Сумській області.
Що стоїть за цими сухими, але значними цифрами, ми попросили прокоментувати Ларису Гурець, професорку кафедри екології та природоохоронних технологій СумДУ.
– Забруднення повітря – це не локальна проблема. Токсичні речовини, що потрапляють у атмосферу внаслідок вибухів, пожеж, роботи військової техніки, мігрують на великі відстані. Це створює транскордонне забруднення, що впливає на сусідні регіони та країни, – каже науковиця. – З повітря шкідливі речовини осідають на ґрунт і поверхню водних об’єктів, потрапляють у харчовий ланцюг, забруднюють усе, що ми вирощуємо і споживаємо. Це – системна загроза, що потребує реагування. Але, як ми бачимо, ворог не планує зупинятись, а його шахедні та бомбові атаки тільки посилюються.
Територія Гетьманського національного природного парку, жовтень 2023 року. Фото: Суспільне Суми.
Найбільші збитки із забруднення атмосферного повітря внаслідок неорганізованих викидів забруднюючих речовин відбулися внаслідок ворожих обстрілів Качанівського газопереробного заводу ПАТ «УКРНАФТА» – понад 140 млн грн; горіння насаджень лісу на території філії «Свеське лісове господарство «ДП «Ліси України» – понад 122 млн грн; горіння водно-болотної рослинності у Гетьманському національному природному парку – понад 77 млн грн.
Лісовий масив Очкинського лісництва ДП «Свеське лісове господарство» постраждав від дій військових РФ. Джерело: Державна екологічна інспекція у Сумській області.
Вода
– Державна екологічна інспекція області провела 18 розрахунків за забруднення поверхневих вод водних об’єктів, спусків води зі ставків унаслідок руйнування гідроспоруд, засмічення водних об’єктів уламками будівельних конструкцій внаслідок руйнування мостів. Це склало суму понад 10 мільярдів гривень. У цьому числі збитки на суму понад 8,4 мільярда – за забруднення водних ресурсів внаслідок несанкціонованого скиду забруднюючих речовин в річку Сейм. Маса забруднюючих речовин, що потрапили у водні об’єкти, становить понад 21 тисяч тонн; маса сторонніх предметів, матеріалів, відходів, що потрапили у водні об’єкти, – майже 8,4 тисячі тонн, – констатує Григорій Зуб.
Фахівці екологічної інспекції обстежують постраждалі внаслідок атаки безпілотників 11 липня цього року території у м. Суми для оцінки шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. Джерело: Державна екологічна інспекція у Сумській області.
– Потрапляння продуктів вибухів у водні об’єкти це не просто тимчасове явище, це – серйозне хімічне забруднення, що має довготривалі наслідки для екосистем. Хімічні речовини, що потрапляють у воду, в процесі окислення активно споживають кисень із води, менше залишаючи його для риб, водоростей та інших живих організмів. Ці речовини накопичуються у донних відкладах, змінюють хімічний склад води, роблячи її токсичною, – наголошує Лариса Гурець.
Минулого року подібна ситуація сталася на річці Сейм: після потрапляння у воду забруднюючих речовин відбувся масовий мор риби. Причина – дефіцит кисню, викликаний хімічними процесами. Загальні збитки склали понад 19,8 млрд грн, із них: 12,7 млрд грн – втрати іхтіофауни, включно з масовою загибеллю риби та знищенням кормової бази, та 7,2 млрд грн – збитки від знищення рідкісних видів, занесених до Червоної книги України, зокрема стерляді прісноводної.
Мор риби внаслідок забруднення росіянами річки Сейм. Фото: Держрибагентство.
– Небезпека полягає не лише у вибухах. З дощовими водами забруднюючі речовини потрапляють як у річки, озера, ставки, спричиняючи постійне хімічне навантаження, так і в ґрунтові води. Таке забруднення змінює біоценоз водних об’єктів: зникають чутливі до забруднення види, натомість з’являються водні організми та рослини, які краще пристосовані до токсинів та низького вмісту кисню. Відбувається фактична трансформація екосистеми, зменшується біорізноманіття, – пояснила науковиця.
Зруйнований міст у селі Климентове, Сумська область. Фото: Сумська військова адміністрація.
Негативний вплив чинить також засмічення річок внаслідок підриву мостів. Як зазначив начальник Держекоінспекції Сумської області, внаслідок підриву мосту на автодорозі Н-12 сума шкоди від засмічення води у річці Ворскла склала понад 656 млн грн, а підрив мосту на автодорозі Р-44 засмітив воду у Сеймі на суму понад 371 млн грн. До речі, внаслідок руйнування мостів відбувається не тільки засмічення поверхневих вод, а й руйнується вся екосистема, що роками утворилася під мостом.
– У водних об’єктів доволі висока здатність до самовідновлення, але потрібно розуміти, що важкі метали будуть накопичуватися у донних відкладах і повільно отруювати воду десятиліттями. Молюски, личинки та інші донні організми, що слугують кормом для риби, поглинають метали з мулу. Відповідно, через харчовий ланцюг, при споживанні риби з такої водойми токсини потрапляють до організму людини, – зазначила Лариса Гурець.
Якщо говорити про воду, яку ми споживаємо у Сумській області, то з цим ситуація трохи краща: тут переважають підземні джерела водопостачання. Однак у випадках використання поверхневих вод необхідно забезпечувати додаткове очищення.
З погляду екології, війна – це не лише руйнування інфраструктури, а й масштабне хімічне забруднення, що змінює природне середовище і ставить під загрозу водні ресурси.
Ґрунти
Загальна площа земель, засмічених відходами руйнації на Сумщині, становить майже 500 тисяч квадратних метрів. Це еквівалент понад 70 футбольних полів, вкритих уламками бетону, металу, скла та іншими небезпечними матеріалами.
Внаслідок ворожої атаки 4 червня по заводу із виробництва біоетанолу в одному із сіл Лебединської громади було пошкоджено ємності, в яких зберігалося близько 3,5 тис кубометрів патоки, що розлилася на відкритий ґрунт, а також потрапила до розташованої поряд водойми. Джерело: Державна екологічна інспекція у Сумській області.
За засмічення земельних ділянок спеціалісти Держекоінспекції Сумської області провели 71 розрахунок збитків на суму понад 3 млрд 885 млн грн.
Найбільші суми розрахованих збитків внаслідок засмічення земель за такими об’єктами – у місті Суми: вул. Героїв Крут, 68А – загальний розмір шкоди понад 430 млн грн; державний позашкільний оздоровчий заклад санаторного типу «Ровесник» – майже 263 млн. грн; Сумське міжрегіональне вище професійне училище – понад 160 млн грн.; у селищі Краснопілля: ліцей №1 – майже 112 млн грн.
Майже 112 мільйонів гривень екологічних збитків завдано руйнуванням школи у Краснопіллі. Джерело: Державна екологічна інспекція у Сумській області.
– Внаслідок російських обстрілів найчастіше ґрунти забруднюються нафтопродуктами. Найбільше таких фактів було на початку повномасштабного вторгнення, коли росіяни щодня били по підприємствах ПАТ «Укрнафта», особливо в Охтирському районі. Також нафтопродукти часто потрапляють на ґрунт під час ударів по енергетичній інфраструктурі та по військовій техніці. Склад забруднюючих речовин залежить від об’єкта, що піддався атаці. Так, нещодавно Інспекція зафіксувала значне забруднення земельних і водних ресурсів побічними продуктами бурякоцукрового виробництва, що відбулося внаслідок масованої ворожої атаки по одному з підприємств Сумського району. Також варто зазначити, що земельні ділянки, у яких утворюються вирви після влучання ракет, бомб чи артснарядів, можуть бути забруднені токсичними речовинами, зокрема, важкими металами, які здатні накопичуватися в навколишньому середовищі, – повідомив Григорій Зуб.
Професорка Лариса Гурець пояснює: ґрунти зазнають трьох типів впливу – хімічного, механічного та фізичного.
При хімічному забрудненні у ґрунт потрапляють важкі метали: мідь, свинець, кадмій, цинк, залишки порохових речовин, нафтопродуктів, мастильних матеріалів та ін. Ці токсини потрапляють у рослини, а далі – у продукти рослинництва і тваринництва.
Ґрунт забруднюється, і це вже не просто екологія – це питання продовольчої безпеки.
Механічний вплив призводить до ущільнення ґрунту під час руху військової техніки, порушення рельєфу при будівництві захисних споруд, що негативно впливає на екосистему, знижує родючість ґрунтів.
Фізичний влив полягає у вібраційному впливі при вибухах, що змінює структуру ґрунту, може викликати зсуви, просідання поверхні, сейсмічні явища.
– Таке комплексне забруднення земель буде вимагати активної повоєнної роботи, проведення цілої низки заходів із відновлення родючості ґрунтів та їх очищення. Науковці кафедри екології та природозахисних технологій СумДУ працюють над одним із таких напрямків – біоремедіацією ґрунтів, тобто використанням мікроорганізмів і рослин для очищення ґрунтів від токсичних речовин. Ці розробки викликають зацікавленість як в Україні, так і за кордоном. Деякі види робіт можуть стати основою для міжнародних екологічних проєктів. Але, перш за все, ми маємо врятувати себе», – підсумовує Лариса Гурець.
Екологічні наслідки війни є системними та довготривалими. Вони охоплюють усі компоненти довкілля – повітря, ґрунти, воду – і створюють ризики для здоров’я людей, продовольчої безпеки та сталого розвитку. Необхідне комплексне дослідження, моніторинг і розробка програм екологічного відновлення.
Повітря, вода і ґрунти – це не просто ресурси, а основа життя. Війна завдає їм невидимої, але глибокої шкоди. Відновлення потребує передусім значних коштів, залучення науки, технологій, а ще – часу. А найголовніше – миру, без якого екологія не має шансів на одужання.
Дмитро СОЛОДОВНИК
На заголовкому фото: Зруйнований міст через річку Псел поблизу села Бишкінь. Джерело: Державна екологічна інспекція у Сумській області.
