Наймолодше на Сумщині видання «Кордон.Медіа» було створено лише півтора року тому. Заснували його четверо, але сьогодні працює вже 24 людини. За короткий час це видання заслужило довіру та увагу земляків, жителів інших регіонів України та зарубіжжя. Його матеріали збирають мільйони переглядів, а двоє журналістів, які працюють сьогодні в «Кордон.Медіа», під час великої війни були нагороджені державними орденами «За заслуги» ІІІ ступеня.
Про досвід роботи популярного нині видання в умовах війни нам розповіла співзасновниця та СЕО «Кордон.Медіа» Альона Яцина.
– Як виникла ідея створення вашого медіа і як ви сьогодні його позиціонуєте?
– Ми створилися наприкінці березня 2023-го року. «Кордон.Медіа» спочатку придумали створити, щоб висвітлювати ситуацію на прикордонні Сумщини, а зараз це загалом медіа про Сумщину. Надалі плануємо говорити про Сумщину на весь світ.
Щодо позиціонування, то ми говоримо, що «Кордон.Медіа» – це медіа про межу цивілізації, про те, як люди на межі цивілізації живуть, будують свій бізнес, виховують своїх дітей. І загалом, яке воно – життя на межі цивілізації. Ми вважаємо, що ця межа проходить по державному кордону України, за яким починається вже російська федерація, яку навряд чи можна назвати частиною цивілізованого світу. Також наш слоган – «Сьогодні ми показуємо те, що завтра стане історією». Тобто, одна з наших задач, як медіа, – фіксувати те, що відбувається, і те, що, без сумнівів, є історичними подіями, які відбуваються зараз на наших очах, на території Сумської області.
Альона Яцина, співзасновниця та СЕО «Кордон.Медіа».
– Які жанри і теми вашого контенту, в яких форматах працюєте? Чому наголос було здійснено на мультимедійність?
– Ми позиціонуємо себе як медіа соцмереж, тобто створюємо контент, одразу розуміючи, під які платформи і де він може бути розміщений, в яких форматах, щоб одразу наш контент був у нашої аудиторії. Тобто, ми не після всього, вже як зробили, думаємо, як би доставити цей контент, ці матеріали до людей, а превентивно. Дистрибуція – вона дуже важлива, тому що можна робити круті матеріали, але їх ніхто не побачить. Ми націлені на інше. Ми про те, що матеріали медіа, масового медіа, має бачити якомога більша і якомога ширша аудиторія. Вона у нас дуже сегментована по різних соцмережах і, в принципі, нам це вдається. Чому так? Тому що це ефективно в сьогоднішніх реаліях. Ми робимо пріоритет із тих форматів, які заходять і команді, і аудиторії. Тобто ми обираємо те, що і нам подобається робити, і що люди дивляться. Ми не хочемо наступати собі на горло і робити якісь речі лише тому, що їх рекомендують донори та ментори.
Ми інформуємо та показуємо наслідки ворожих ударів, постраждалих людей, говоримо про бізнес, труднощі бізнесу на деокупованих територіях і на тих територіях, які зараз є зонами бойових дій, адже всі, хто займається в таких умовах бізнесом і роблять щось для держави, для людей, – до цього теж має бути привернута увага.
До речі, наша команда створює не лише медійний контент, а й застосовує інші формати подачі інформації. Зокрема, «Кордон.Медіа» у червні цього року в межах спецпроєкту «Стіни, що все чули» організувала та провела в Києві офлайн форум «Стіни Сумщини: перспективи відновлення та розвитку регіону». Під час заходу представники влади, донорських організацій і медійники обговорили важливі для Сумської області питання на трьох панельних дискусіях про відновлення прикордоння та прифронтових територій, про збереження та відновлення культурних пам’яток, а також про доцільність висвітлення військової тематики та проблеми, які виникають під час роботи на прифронтових територіях.
Авторську фотовиставку воєнкорів «Кордон.Медіа» експонували в Києві, Сумах та Львові.
Також під час форуму ми презентували авторську фотовиставку зі ста світлин наших воєнкорів, які працювали над спецпроєктом п’ять місяців, проїхали сотні кілометрів, відвідали на прикордонні Сумської області 14 прифронтових громад, зробили кілька сотень світлин і відзняли відеоекскурсії у форматі 360 градусів. На фото та відео – 26 зруйнованих шкіл, дитсадків, бібліотек та пам’яток архітектури, що стали мішенями для ворожої армії. На виставці детальнішу інформацію про руйнування кожного об’єкта можна було знайти за QR-кодами біля світлин. По тому нашу фотовиставку змогли експонувати на кількох майданчиках у Сумах та у Пороховій вежі у Львові.
Крім того, в Сумах ми здійснили соціальний проєкт, розмістивши на бігбордах наші світлини зруйнованих внаслідок російських обстрілів освітніх і культурних закладів регіону.
«Кордон.Медіа» здійснив у Сумах соціальний проєкт.
– Скільки співробітників налічує ваша редакція і як розподілені між ними обов’язки? В чому нюанси вашої кадрової політики?
– Наразі в команді працює 24 людини, ролі розподілені відповідно до штатного розпису. Є операційна частина команди, є частина команди, яка працює в редакційних відділах, частина співробітників залучена на неповний робочий день, тобто частина є на фрилансі, а для більшості з цих людей «Кордон.Медіа» є основним місцем роботи. Кадрова політика – ми беремо людей, які відповідають нашому запиту, і це люди з різних сфер, не лише з медійної. Особливо – управлінський склад, він повністю складається з людей не медійної сфери. Це люди з IT-сфери, з бізнесу. Тобто, так, в нас немає обмежень по віку чи статі. Наразі наймолодшій людині у нас 19 років, найстаршій – 54. За освітою це теж дуже різна вибірка. Важливо те, що 50% уваги ми приділяємо професійним якостям, а 50% – людським і це все має дуже велике значення.
– Хто є стейкхолдерами вашого медіа?
– Стейкхолдерами в нас є засновники «Кордон.Медіа». Нас четверо. Це я, Олеся Боровик, Єгор Криворучко та Олександр Олексієнко. Ми, власне, є і співзасновниками, і наглядовою радою «Кордон.Медіа», і вирішуємо стратегічні питання, інші питання, пов’язані з життям редакції. Скажімо так, більше стратегічні та якісь кризові, якщо вони виникають. Але загалом всі ці люди працюють в системі редакції і мають якісь безпосередні посади всередині штатного розпису. Та особисто я не вхожу до складу редакції, не займаюсь контентом. Моя роль у команді – це СЕО, я відповідаю за зовнішні процеси, стратегічну діяльність та оптимізацію роботи.
Співзасновники «Кордон.Медіа» Олеся Боровик, Олександр Олексієнко, Єгор Криворучко та Альона Яцина.
– Які платформи використовує «Кордон.Медіа» задля просування свого контенту та як майданчики для комунікації з аудиторією? Наскільки успішним є для вас використання соцмереж?
– Ми є у Telegram, Instagram, Facebook, YouTube, в Tik-Tok, а також плануємо вести активну діяльність на платформі Х (той, що був колись Twitter). І в нас є зараз канал у Viber, який ми тестуємо на випадок, якщо Telegram буде недоступний для аудиторії всередині України. Поки розглядаємо, ведемо певні консультації щодо створення також каналу у WhatsApp, але це рішення буде прийнято за потреби.
Наскільки це є успішним? Ми вважаємо, що успішним. Для нас це була єдина можлива стратегія на початку розпочинати діяльність медіа. Зараз ми бачимо, що вона себе виправдала. Чи будемо ми повертатися до якихось класичних варіантів, наприклад, публікації новин на сайті? Точно ні. Тобто, в нас є сайт, вже можна на нього заходити, дивитися, власне, однойменний з назвою, «Кордон.Медіа», легко знайти. Також це для великих текстів на майбутнє.
– Можна назвати статистичні дані підписників ваших майданчиків, відвідуваності та переглядів вашого контенту користувачами платформ і соцмереж?
– Статистичних даних досить багато. Всі навести складнувато. Але, наприклад, по підписниках: у Tik-Tok – понад 30 тисяч, Instagram – 19,5 тисячі, Telegram – майже 17 тисяч, Facebook – 12 тисяч, YouTube – 9 тисяч.
По переглядах – дуже різна кількість. Є окремі відео на 360 градусів, зняті на камеру GoPro. Але кожен матеріал збирає десятки тисяч переглядів, а деякі мають і сотні тисяч. Також у нас є пару десятків матеріалів, які збирали понад мільйон переглядів.
– Чи використовуєте в роботі ШІ-інструменти?
– Так ми використовуємо штучний інтелект, але не в творчому процесі. Це як помічний інструмент для розшифровки або онлайн-помічники у менеджерського складу тощо. Тобто в творчості він не задіяний.
– Які навчальні програми чи тренінги проходили ваші медійники? Як під час їх роботи вирішуються безпекові питання?
– У нас однією з умов роботи в «Кордон.Медіа» є проходження мінімум двох навчань в рік. Кожне з навчань вибирає собі кожна людина самостійно і окремо. Якщо ми говоримо про безпекові тренінги, то навички надання першої домедичної допомоги є у всіх членів команди. А у воєнкорів є окремі навчання, які вони проходять з постійною періодичністю, мінімум раз на три місяці, а то й частіше. Тому що це навички, які рятують життя. Окрім першої домедичної допомоги, це ще навчання з тактичної медицини і купа-купа різних тренінгів, збираючись переважно або з фахівцями з безпеки, або безпосередньо з військовими. І, власне, так, дуже багато програм під кожного учасника команди. Підібрані свої програми, які потрібні і необхідні йому в роботі, не завжди це медійні освітні програми.
– Ваші медійники дотримуються етичних норм та журналістських стандартів? Чи робиться щось для захисту авторських прав «Кордон.Медіа»?
– Звичайно, ми дотримуємося всіх норм кодексу журналістської етики, ми дотримуємося своїх редакційних стандартів, які редакційна рада у вигляді співзасновників «Кордон.Медіа» розробила. Також час від часу ми вносимо туди додаткові пункти, коли бачимо, що стикаємось із якимись новими ситуаціями в нашій роботі, а також відповідно часу.
Для захисту авторських прав у нас передбачені правила цитування, які розміщені у нас на сайті. Якщо ми бачимо, що хтось у соцмережах, здебільшого це Telegram-канали або дуже рідко – якісь медіа, не дотримуються їх, ми звертаємось з проханням вказати першоджерело і дотримуватись правил цитування. І в 99-ти відсотках це правило вирішується. Тобто вказують і зазвичай більше таких помилок не допускають. Є там один Telegram-канал, який не робить це і на будь-які наші прохання і запити робити посилання на відео навмисне краде наш контент. У нас вже готовий позов до суду. Мені здається, що він вже навіть в судовому процесі. Знайти власника і довести, що це саме він у випадку цього Telegram-каналу було нескладно. Закон про авторське право в Україні працює і він став набагато жорсткіше.
– Чи має ваше медіа ресурсну підтримку міжнародних чи вітчизняних донорських організацій, окремих партнерів? Яку саме?
– Так, у нас 90% нашого фінансування – це кошти міжнародних донорських організацій. Донорська підтримка, що з’явилась за півроку після старту роботи, дозволила виданню стати на ноги, придбати певну кількість техніки й інших потрібних для роботи активів. Минулого року ще нас підтримувала українська IT-компанія, її благодійний фонд. І так само нас підтримували і підтримують читачі, наша аудиторія. Минулого року вони просто нам допомагали донатами, які ми витрачали на паливо, на наші відрядження, а цього року допомагають нам зібрати на редакційний автомобіль. Також невелику частку грошей ми отримуємо від продажу контенту і від співпраці з іншими міжнародними та національними медіа.
Воєнкори «Кордон.Медіа» часто їздять у відрядження, в тому числі – на схід України.
На жаль, є в редакції ті витрати, що іноземні донори не фінансують, а ми без цього ніяк не можемо працювати. Наприклад, для редакції дуже необхідний автомобіль. За перший рік роботи ми пересувалися на волонтерських, військових, власних автомобілях. За рік їх у нас було сім, два з яких ми брали ненадовго у волонтерів, а інші, як-то кажуть, стали розхідним матеріалом і «полягли смертю хоробрих», бо прикордоння – не дуже безпечна територія.
Наразі збираємо кошти на редакційний автомобіль. У нас є банка, нам дуже допомагають читачі та глядачі наших платформ. Крім того, ми, як співзасновники, вчотирьох відкладаємо гроші зі своїх зарплат, які додамо на придбання автомобіля. Будемо вдячні за допомогу на редакційне авто «Кордон.Медіа», ціль – 400 тис. грн. Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/4ooVsCzBva
Номер картки банки – 5375 4112 1617 8827.
Також постійно є потреба в аптечках, їх складових, у турнікетах, тому що часто буває, що ми, перебуваючи на місці подій, надаємо допомогу пораненим.
Перебуваючи на місці подій, журналісти «Кордон.Медіа» надають допомогу пораненим.
– У вас є розроблена стратегія розвитку?
– У нас є стратегія розвитку «Кордон.Медіа» на 10 років наразі, є деталізована стратегія на рік, якої ми дотримуємось, і, звичайно, є і стратегія комунікації, і фінансова стратегія, частиною якої є і фандрайзинг. В нас є фінансовий відділ, який цим повністю і займається, і це відповідальність людей та директорки цього відділу.
– Розкажіть про доходи та витрати редакції для забезпечення її базових потреб. Як можете оцінити загальний фінансовий стан та які є виклики у забезпеченні роботи медіа?
– Після створення «Кордон.Медіа» пів року існував фактично на гроші чотирьох співзасновників, невеликі міні-гранти і донати від аудиторії. Але з вересня 2023-го в нас уже був бюджет близько 300 тис. грн на місяць, який дозволяв платити зарплатню та покривати частину витрат на відрядження по області.
Щодо доходів та витрат редакції, то наразі ми працюємо як медійний стартап. У нас немає інституційної підтримки дуже надовго. Наразі медіа забезпечено фінансами повністю до кінця цього року і до середини наступного – забезпечено частково. Ми працюємо над тим, щоб цей обсяг фінансування збільшувався і покривав повністю всі наші потреби. Частина потреб лишається непокритою, і ми багато які речі робимо без фінансування, але ми розуміємо суспільну важливість того, що треба робити. Та поступово ця частка зменшується, тому що робота в медіа – це велика, важка, складна робота і вона має гідно оплачуватися. Власне, є люди, які працюють саме над тим, щоб редакція була забезпечена фінансово.
Викликів фінансових дуже багато перед нами стоїть. Є певні ризики, є певні питання, які треба вирішити. Ми над цим працюємо.
– Чи є у вас взаємодія з іншими медіа та медійними організаціями?
– Так, ми співпрацюємо з дуже багатьма медійними організаціями. Їх дуже багато реально – і національного рівня, і міжнародного рівня. І співпраця з кожним з них виокремлена і закріплена договірними зобов’язаннями. Договори підписані з багатьма, і там дуже різні у нас є умови співпраці та зобов’язання, спільні зобов’язання, тобто їх і наші. З якимись працюємо разово, з якимись на постійній основі. Одна з аудиторій «Кордон.Медіа» – це, в тому числі, і журналісти та медійники. Тобто ми доносимо до медійної спільноти те, що відбувається у нас в області. І коли ми розуміємо, що є події, які варті уваги національних медіа або міжнародних, то кличемо їх у нас на Сумщині працювати. Багато допомагаємо і як місцеві фіксери.
Крім того, ми брали участь у багатьох вітчизняних і міжнародних медіазаходах, на яких учасники ділилися історіями виживання медіа, обговорювали шляхи відновлення та підтримки незалежної журналістики, адже за час повномасштабного вторгнення понад 230 незалежних українських медіа припинили своє існування. Зокрема, ми ділилися своїм досвідом під час публічної онлайн-дискусії «Відновлення медіа: як свободі слова вижити на руїнах війни», конференцій від Media Development Foundation «Медіабіль» та Bucha Journalism Conference 2024, на Lviv Media Forum, Міжнародній конференції з медіаграмотності та саморегулювання медіа та інших.
Представники «Кордон.Медіа» брали участь у багатьох вітчизняних і міжнародних медіазаходах.
– Назвіть ключову проблему в діяльності вашого медіа в нинішніх умовах та як вдається її вирішувати?
– Основна проблема наразі, мабуть, це безпековий компонент. Він і є основною проблемою та ділиться, мабуть, на три основні частини.
По-перше, це фізична безпека зокрема і найбільше – це фізична безпека воєнкорів. Їх у нас сьогодні шестеро, я сьома. (Але я рідко працюю «в полі», тому вважаємо, що шестеро. У мене зараз воєнкорство – більше як хобі). Фізична безпека в усіх аспектах, тобто вони працюють і в зонах бойових дій, і на місцях прильотів, і безпосередньо на полі бою з військовими, коли знімають проєкти.
Друге – це психологічна безпека. Ми дуже багато вкладаємо і дуже турбуємось саме про цей аспект для абсолютно всіх працівників. У нас є ціла низка заходів, яку ми робимо для того, щоб зберегти в порядку кожного з наших людей. Адже найцінніший ресурс, який може бути у будь-якого медіа, – це люди. Ми дуже людиноцентричне медіа, для нас людина – найважливіша. Це як і про героїв наших матеріалів, так і про нас самих всередині колективу.
І третій аспект – це цифрова безпека. Тут є дуже багато викликів. У нас є політики цифрової безпеки, яких ми дотримуємось і час від часу оновлюємо, адже, як-то кажуть, світ не спить в цьому аспекті. Мабуть, це такі три основні.
– Чи виникали у ваших співробітників під час роботи проблеми психологічного характеру? Яким чином ви їх долаєте?
– Всі психологічні проблеми і виклики ми намагаємось долати превентивно, плюс є певні правила поведінки, випрацювані для воєнкорів і для операційної команди – як діяти в різних ситуаціях. Ми проводимо ретрити (період особистого чи групового усамітнення для духовної чи психологічної роботи над собою – В.К.). В нас обов’язкові у всіх відпустки, вихідні, в які ми не спілкуємося між собою по роботі і взагалі не турбуємо один одного. У кожного співробітника їх два на тиждень. Є можливість завжди взяти вихідні додаткові, якщо є в цьому потреба. У воєнкорів – обов’язкові вихідні після повернення із зони бойових дій, або якщо вони, наприклад, потрапили під якийсь сильний обстріл або ще якусь критичну ситуацію. Тобто трохи більше часу на адаптацію. Є медичне страхування під час роботи в зоні бойових дій. Є можливість працювати індивідуально з психологом, якого людина може обрати собі (за це платить редакція). Це зафіксовано також у нас в політиці HR (HR політика являє собою систему принципів, заснованих на стратегії та корпоративних цінностях, якими повинні керуватися менеджери на всіх рівнях під час прийняття рішень у відносинах з підлеглими співробітниками та у взаємодії з іншими менеджерами – В.К.).
– Як «Кордон.Медіа» долає проблему відімкнення електрики та готується до осінньо-зимового періоду?
– Ми почали готуватися до блекаутів ще минулої осені, минулої зими, навесні цього року, поступово у донорів запитуючи такі елементи, як powerbank, зарядні станції EcoFlow. Маємо також генератор. Зараз працюємо над тим, щоб забезпечити безперебійним живленням тих працівників, які у нас працюють віддалено. Тому що енергонезалежний офіс у нас є, але є люди, які працюють не з офісу, тобто нам варто ще подбати про них. І зараз ми в процесі пошуку таких джерел енергії для них. Підшукуємо ще додатковий StarKit, це як StarLink, тільки на автівку – для того, щоб переміщатися і мати з собою джерело постійного інтернету, тому що, думаю, що будуть проблеми і зі зв’язком також.
– Завдяки чому ваші журналісти чи не першими дізнаються про місця прильотів і одними з перших приїздять туди для роботи?
– Завдяки власним джерелам редакції «Кордон.Медіа». Всю інформацію верифікуємо і підписуємо джерело завжди. Використовуємо формулювання «з власних джерел» лише тоді, коли розкриття джерела інформації становить загрозу для безпеки самого джерела.
Журналісти «Кордон.Медіа» одними з перших приїздять до місць прильотів завдяки інформації від власних джерел редакції.
– Чи має ваша редакція плани? В чому вони полягають?
– Звичайно, редакція має плани, дуже конкретні, покрокові. На цей рік, так само – на наступний рік, скоро будемо їх деталізувати. Є більш зрозумілий план на три роки і є загалом стратегічне бачення розвитку організації на 10 років. Загалом планування роботи в нас іде поквартально.
В чому вони полягають? Вони полягають в інституційному розвитку медіа компанії, у сталому розвитку для автономного забезпечення фінансових потреб, аби медіа лишалась незалежним навіть за умови відсутності донорських коштів. Також це розвиток напрямків контенту. Плануємо, що цього буде набагато більше, ніж зараз є. І створення додаткових платформ, додаткових каналів дистрибуції і загалом укріплення тієї мережі, яка уже є в організації.
«Кордон.Медіа» має стратегічне бачення розвитку організації на 10 років.
– Яка наразі кінцева мета стратегічного розвитку «Кордон.Медіа» і чи сприймаєте його як перспективний бізнес-проєкт?
– Знаєш, як кажуть, у самураїв немає мети, є тільки шлях. У стратегії розвитку загалом якоїсь кінцевої мети немає. Тобто розвиток – це те, що триває постійно. Коли закінчується розвиток, то закінчується життя. Розумієш, так і для «Кордон.Медіа». В нас є певні конкретні цілі, певні часові проміжки, які ми виконуємо. Але такого, щоб кінцевої мети, щоб ми до чогось дійшли і сказали – «все, ми закінчили», – в нас такого немає і я дуже сподіваюся, що не буде. Тобто розвиток – це постійний шлях, адаптація під умови ринку, адаптація під загалом те, що відбувається в Україні та світі, це і є життя.
І щодо бізнесу, то кожне медіа – це і є бізнес і дивно розглядати це як щось інше. Якщо якесь медіа не є бізнесом, то воно або обслуговує чиїсь конкретні інтереси, зазвичай, якогось політика, або воно дуже скоро помре. Питання в тому, чи це прибутковий бізнес. В нас мета стоїть в тому, щоб «Кордон.Медіа» себе самостійно міг окупити. Наразі це дуже великі гроші. Поки без донорської допомоги, без грантових коштів нам точно не впоратися. Але сподіваюся, що колись у майбутньому це буде при дотриманні всіх фінансових політик. Тобто ми не беремо гроші від грального бізнесу, тютюнових та алкогольних компаній, а також від політичних партій. Тож побачимо, що з цього вийде.
Інтерв’ю взяв Віталій КОХАН
Фото з архіву «Кордон.Медіа»
Матеріал підготовлено в межах субпроєкту «Сприяння обміну досвідом між редакційними колективами та журналістами прикордонної Сумщини в умовах війни», що реалізується ГО «Сумський прес-клуб» за підтримки кафедри журналістики та філології Сумського державного університету в рамках проекту «Посилення стійкості медіа в Україні», що впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».
