Журналісти забезепечують суспільство інформацією — це знають всі. Доволі часто медіа розглядають як різновид неофіційної влади, яка здійснює вплив на громадян та визначає напрямок їх соціальної активності, стимулює до певних дій. У демократичних суспільствах журналіст повинен лише інформувати, а не нав’язувати своє бачення реальності. Однак на практиці уникнути такого впливу вкрай важко або взагалі неможливо.
Інформаційний вплив – це поширення певних ідей, поглядів, за допомогою засобів масової інформації. Психологічний – той, що модифікує емоційний стан реципієнта (емоції, почуття), і, як наслідок, призводить до змін у поведінці, впливає на прийняття рішень, формує світогляд. Гортаючи сторінки сучасних видань, можемо помітити матеріали, що свідомо чи несвідомо викликають позитивні або негативні відчуття. Пропонуємо розглянути приклади.
В «Українській правді» знаходимо публікації, присвячені актуальній та емоційній темі війни в Україні: «Данілов: Росія може стати колонією країни-сусіда, це дуже небезпечно» 1 січня 2023 р. https://www.pravda.com.ua/news/2023/01/1/7383234/, «Україну атакують “Шахеди”, в багатьох областях повітряна тривога» 1 січня 2023 р. https://www.pravda.com.ua/news/2023/01/1/7383233/, «Генсек НАТО заявив про підготовку нового наступу РФ» 1 січня 2023 р. https://www.pravda.com.ua/news/2023/01/1/7383227/. І попри те, що ці матеріали належать до інформаційного жанру і лише оперативно повідомляють про свіжу інформацію та оцінки політичних і військових експертів, однак створюють інформаційну кулю, що може викликати в реципієнта почуття небезпеки та занепокоєння.
Якщо ж заглибитися та переглянути матеріали детальніше, ніж на рівні заголовків, то в заяві генсека НАТО про підготовку нового наступу рф можна побачити втішні слова, що попри все західний світ продовжить надавати підтримку Україні та буде з українським народом до завершення збройної агресії та припинення війни. Отже, на рівні побудови саме цих матеріалів можна помітити, що заголовки новин чинять негативний вплив, вводячи читачів у певний стан тривоги. Однак потім вже на рівні підзаголовків та основного тексту можна стверджувати, що автори надають більш повні факти та твердження, роз’яснюючи ситуацію та заспокоюючи читача.
Розглянемо публікації видання «Дзеркало тижня»: «Німеччина надасть Україні БТРи та батарею Patriot — Уряд» 5 січня 2023 р. https://zn.ua/ukr/WORLD/nimechchina-nadast-ukrajini-btri-ta-batareju-patriot.html, «США готують пакет військової допомоги на $3 млрд – Associated Press» 5 січня 2023 р. https://zn.ua/ukr/WORLD/ssha-hotujut-paket-vijskovoji-dopomohi-na-3-mlrd-ap.html, «Вчені зі Стенфорда попередили про швидкий кінець людської цивілізації у відомому нам вигляді» 4 січня 2023 р. https://zn.ua/ukr/TECHNOLOGIES/vcheni-zi-stenforda-poperedili-pro-shvidku-zahibel-ljudskoji-tsivilizatsiji-u-vidomomu-nam-vihljadi.html.
У двох матеріалах із трьох можна помітити спільну методику побудови заголовків, що передбачає формування заголовків з двох частин. Початок має починатися з власної назви (у нашому випадку це Німеччина та США), а друга частина має розмежовуватися тире і часто містити у собі посилання на джерело (Уряд та АР). Основна функція, яку виконують заголовки в газеті «Дзеркало тижня», – інформативна. Вона дозволяє читачеві зрозуміти зміст публікації, навіть не вчитуючись у неї.
Матеріали про допомогу Німеччини та США Україні мають позитивний ефект на реципієнта, адже повідомляють про підтримку цивілізованого світу у боротьбі проти рф та надходження нової партії техніки, яка надзвичайно ефективно чинить спротив спробам ворога просунутися далі на фронті. Матеріал містить посилання на першоджерела: відповідні повідомлення німецького уряду та Білого дому за результатами розмови канцлера Олафа Шольца з президентом США Джо Байденом. Водночас, в Уряді не уточнили кількість одиниць техніки, що буде передана, та не назвали жодних термінів. І на цьому моменті ДТ додає дані ЗМІ, у яких йде мова про 20-40 одиниць. Посилання на ці дані вони не залишили і які саме ЗМІ про це писали у своїх матеріалах не конкретизували. Когось подібні цифри без наведених джерел можуть порадувати, а когось, хто більш критично відноситься до інформації, можуть насторожити, адже інтернет-видання пише про дані, які не може підтвердити 100% і вказати звідки була взята інформаційна база для цього твердження.
У іншому матеріалі про фінансову підтримку США журналісти розмістили посилання на американське видання The Associated Press. Як пише «Дзеркало тижня»: «Допомога на загальну суму близько 2,85 мільярда доларів є найбільшою із серії пакетів військової техніки, які Пентагон вилучив зі своїх запасів для відправки в Україну. Допомога спрямована на те, щоб доставити українським силам якнайбільше в зимові місяці, до того, як настане весна і розпочнеться очікуване посилення бойових дій». Одразу спрацьовує подвійний ефект: у цьому абзаці містяться і твердження про найбільшу військову допомогу з боку Пентагону, що має позитивне емоційне навантаження. Водночас повідомлення про очікуване посилення бойових дій, має негативне емоційне навантаження. Однак варто зазначити, що на «Дзеркало тижня» переважає частка новин, що чинить позитивний ефект.
Третій матеріал про стенфордських учених та їхні невтішні прогнози стосовно майбутнього людської цивілізації відповідно містить тривожні настрої. Вони повідомляють, що наступні кілька десятиліть будуть кінцем нашої цивілізації у звичному для нас вигляді. Цей прогноз означає, що навіть якщо людство як вид зможе пережити масове вимирання, воно зіткнеться з руйнуванням довкілля, порушенням природного харчового ланцюга, безпліддям грунту та багатьма іншими негативними наслідками. Такі песимістичні прогнози змушують задуматися над тим, у якому напрямку прямує наше суспільство. І, можливо, докласти певних зусиль задля збереження навколишнього середовища. Тому, не зважаючи на похмурі прогнози, матеріал містить певний оптимізм, адже активізує екологічну свідомість.
Отже, сучасний медіатекст має значний уплив на емоції читача, що здійснюється завдяки актуальній тематиці та вдало обраним мовним засобам.
Олена ІЩЕНКО, доктор філософії, асистент кафедри журналістики та філології СумДУ
Захар ЮВКО, студент
