Гендерний моніторинг регіональних медіа України на прикладі аналізу сумських друкованих та інтернет-видань за 12-18 червня показав, що відсоток цитування чи згадування у журналістських матеріалах чоловіків переважає. У реаліях війни – це зрозуміла ситуація, адже на перший план виходять матеріали, що стосуються війни, військових, а це все ж чоловіча царина, попри те, що жінки теж і воюють, і відбудовують.
Гендерний моніторинг проводиться з метою виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах газет та в новинах інтернет-видань (в якій кількості чоловіки та жінки представлені як герої/героїні публікацій (про кого пишуть, згадують у тексті) та експертів/експерток (кого цитують, у кого беруть коментар), наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, а також використання фемінітивів та маскулінітивів на позначення посади/виду діяльності жінок.
Загалом за тиждень було проаналізовано 104 матеріали у друкованих виданнях і 630 матеріалів онлайн-медіа.
У червні, як і в лютому та квітні більше третини матеріалів як у друкованих, так і інтернет ЗМІ так чи інакше стосуються теми війни, звично багато новин на кримінальну тематику, спортивних, традиційно серед лідерів за висвітленням теми «політика/місцева влада» та «медицина/охорона здоров’я». А от теми дозвілля, економіки, соціального захисту, освіти відійшли на другий план.
Жінки переважали як експертки у матеріалах на теми, що стосуються соціальної політики, медицини, культури. Що й не дивно, адже відповідні управління чи відділи на рівні обласної та міської адміністрацій очолюють жінки. Чоловіки ж частіше залучалися до коментування тем, що стосуються війни, політики та діяльності місцевої влади, спорту.
У квітні у сумських ЗМІ були як матеріали з брифінгів, пресконференцій, багато матеріалів від пресслужб управлінь, організацій, відомств, передруки з інших ЗМІ, а серед лідерів тут «Суспільне. Суми», сприяють поширенню фемінітивів, якими на каналі активно послуговуються
Тема війни
Третина від усіх матеріалів у виданнях так чи інакше стосуються війни. У інтернет-виданнях 36% (30% – у квітні) таких матеріалів, а у друкованих – 39% (31%- у квітні) у лютому29 і 30% відповідно. Значна частина – це повідомлення про загибель воїнів та їх похорони. Також є повідомлення про обстріли території області, руйнування. Вони надаються Сумською обласною військовою адміністрацією. Також ЗМІ подають зведення Генштабу, ОК «Південь». Інтернет-видання продовжили більше залучили жінок до коментування теми у 41% випадків (37% у квітні, 25 – у лютому) , як героїні вони були згадувались у 15% матеріалів. Це на 6% менше, ніж у квітні. Друковані ЗМІ навпаки – демонструють стабільність зниження (щомісяця на 4%) залучення жінок до коментування тем, що пов’язані з війною. У червні їх було 24%. Кількість героїнь коливається від 5% у лютому, 16% у червні і найбільше – 23% у квітні.
Детальніше про інтернет-видання
В інтернет-виданнях спостерігається певна стабільність щодо залучення жінок -зафіксовано експерток 35% – 37% і 34% у квітні та лютому) і героїнь – 42% у червні 33% – у квітні і 31 – у лютому. Як бачимо з цими показниками у сумських ЗМІ стабільність.
«Сумські дебати» збільшили виробництво власного контенту, але продовжують подавати матеріали в основі яких офіційні пресрелізи від представників силових структур чи передруки з інших видань. Стовідсоткове представництво експерток у виданні зафіксоване у матеріалах, що стосуються медичної тематики, дозвілля та тих, що віднесені до категорії «інше». За тематиками «освіта/наука» та «спорт» зафіксовано по 50% експерток і героїнь 59 і 66% відповідно. А от до коментування тем, що стосуються влади, жінки вкотре не були залучені взагалі. Загалом у виданні спостерігається зростання залучення жінок-експерток у червні їх зафіксовано 46% (у лютому – 41%, у квітні – 39%) героїнь – 42% (у лютому – 39%, у квітні – 37%).
Щодо фемінітивів, то видання ними послуговується на 56% і це стабільний показник. Більшість вжитих фемінітивів – із матеріалів телеканалу «Суспільне. Суми», що їх видання передруковувало. Серед них: ветлікарка, організаторка; волонтерка; водійка; директорка, які вже стали «рідними» у ЗМІ, так і менш вживані: кінологиня; тренерка. Втім, зустрічаються й маскулінітиви причому, в означеннях посад, які у вигляді фемінітивів вже більш звичні і використовуються виданням: тренер Тетяна Саленко; начальник управління охорони здоров’я Олена Чумаченко; заступник очільника Сумської міської ТГ Віра Мотречко; посадовець; викладач Любов Бєлінська; директор Департаменту соціального захисту населення Людмила Мусіяка. Або ж зустрічаються випадки, коли в стосовно однієї людини означення її посад подаються одна фемінітивом, інша – маскулінітивом: співкерівник Світлана Півень, яка є координаторкою програми Першої леді .
Сайт «Сумський інформаційний портал» продовжує подавати короткі інформаційні повідомлення здебільшого без коментарів. У червні у матеріалах видання зафіксовано 25% експерток ( у лютому – 0% і 39% у квітні). Що стосується героїнь, то їх 7% і це значно менше, ніж квітні – 33%, але більше ніж у лютому – 5%
Видання послуговувалось фемінітивом, втім утворило його неправильно. Кермувальницю авто, обізвали «керуючою “Ауді А6”».
«Трибуна» продовжує спеціалізуватись на матеріалах що стосуються медичної проблематики, посилаючись на відповідні джерела, як то МОЗ, ВООЗ та подаючи переважно короткі інформації, що не містять коментарів. Втім є матеріали й із залученням експерток. Найбільше таких за медичною тематикою, де зафіксовано 73% експерток і 100% героїнь. Загальна кількість експерток у червні склала 47% (58% у квітні, показник лютого – 31%) , а героїнь – 100%, для порівняння – у лютому 0%, 67% – у квітні)
Щодо використанні фемінітивів, видання собі не зраджує і послуговується виключно ними: начальниця; завідувачка; членкиня ГО ; педіатриня; лікарка-педіатриня ; психологиня.
Сайт «GOROD.sumy.ua» показав зростання залучення жінок у якості експерток. У червні – 36%, у попередні моніторингові місяці було 30-31%. А от жінок-героїнь стало менше – 19%, у попередні рази ця цифра була вищою на 10%.
У цьому виданні спостерігається зниження використання фемінітивів з 73% у лютому до 35% у червні (у квітні 48%).
Видання послуговується фемінітивами: головна спеціалістка; виконуюча обов’язки міського голови; автоледі; представниця; аспірантка. Серед маскулінітивів – тренер Тетяна Саленко; начальник управління охорони здоров’я Олена Чумаченко; Заступник очільника Сумської міської ТГ Віра Мотречко ;викладач – Валентина Бряник, з яких без проблем утворюються і навіть використовуються виданням, фемінітиви.
У виданні «SumyPost» продовжили працювати над збільшенням залучення жінок у своїх матеріалах. У червні тут було 44% експерток, для порівняння у лютому – 28%, у квітні – 39%, героїнь – 31% (25і 34% у минулі моніторингові місяці).
Жінки переважали у матеріалах з тематики: «культура/релігія», «розваги/дозвілля» та «інше». Гендерного балансу експерток вдалося дотриматися у матеріалах на медичну та кримінальну тематику. Жінок не залучено до коментування тем, пов’язаних з економікою, спортом.
Рівень використання фемінітивів у червні складає 52% (47% – у квітні, у лютому – 65%). Серед них вжито такі: керівниця; волонтерка; ветлікарка; Заступниця міністра; завідувачка. І менш звичні – медикиня; срібна призерка.
Маскулінітиви: тренер Тетяна Саленко; начальник управління охорони здоров’я Олена Чумаченко; заступник Сумського міського голови Віра Мотречко; стипендіат відділення НОК України Анастасія Семерня; директор Департаменту соціального захисту населення Людмила Мусіяка.
На сайті «0542.ua – Сайт міста Суми» працювали над збільшенням залучення жінок у матеріалах. Так у червні експерток зафіксовано 35% , як і у лютому, 30% – у квітні, героїнь у червні – 42% ( у лютому – 26%, квітні -39%). Це єдине видання де зафіксовано 50% експерток у матеріалах, що стосуються діяльності влади, зазвичай це виключно чоловічі теми.
На фоні збільшення залучення жінок, спостерігається зменшення використання фемінітивів. У червні їх було 12%, 30% у квітні, 41% у лютому. А з маскулінітивів: тренер Тетяна САЛЕНКО; викладач Наталія Смолова; практичний психолог, психоаналітик Вікторія Ратєєва, легко утворюються фемінітиви. Втім, видання цього не зробило.
Про друковані ЗМІ
Друковані ЗМІ стабільні у залученні жінок до коментування тем, що їх висвітлюють видання. У червні експерток було 30% ( у лютому – 34%, 31% у квітні). Героїнь у червні – 21%, ( у лютому – 17%, 30% у квітні).
Як експертки жінки переважали у матеріалах на теми: «соцполітика/соцзахист», 50% експерток зафіксовано у матеріалах, що стосуються волонтерства.
У газеті «Ваш шанс» кількість експерток і героїнь дещо знизилася і склала 28 і 25% відповідно.(34% і 38% у квітні, 39 і 24% у лютому). Жінки частіше коментували теми: «соцполітика/соцзахист» – 100% експерток. У матеріалах, що стосуються влади та політики зафіксовано по 50% експерток і героїнь і це єдине друковане видання з таким ідеальним балансом саме за цією тематикою.
Видання, яке до початку повномасштабного вторгнення було виключно російськомовним, нині виходить українською і продовжує освоювати фемінітиви. У червні їх зафіксовано 33% ( у квітні 27%, у лютому – 36%) тобто фемінітиви тут використовують постійно.
Серед фемінивів –начальниця управління освіти і науки, посадовиця селищної ради ;завідувачка. Маскулінітиви – історик, співорганізатор акції Олена Приймач, директор департаменту освіти і науки Вікторія Гробова. В одному із матеріалів так замаскулінили колегу, що вийшло: «взяв участь і спецкореспондент ВШ Оксана Ковальова».
У «Панорамі» цього разу жінки як експертки мали 100% представництво у матеріалах на кримінальну тематику, і 50% – релігійну. Втім, зовсім не присутні у матеріалах, що стосуються політики, місцевої влади. Загальна ж кількість експерток склала 57% ( 33% у квітні, 45% – у лютому), героїнь – 11% (у попередні моніторингові місяці по 19%).
Видання використовувало фемінітиви: директорка бібліотеки, заступниця та завідувачка відділом, радниця з комунікацій.
Послуговувалось і маскулінітивами: краший гравець Катерина Шокаленко, кращий бомбардир – Ольга Гончаренко. Буває й так, коли і фемінітиви і маскулінітиви зустрічаються в описі професійних означень однієї людини:-співорганізатор акції, журналістка, блогер і дослідниця історії Олена Приймач. Хоча маскулінітиви співорганізаторка та блогерка доволі поширені у використанні і не є «екзотичними».
Газета «Тиждень» досягла у червні балансу із залучення жінок у якості експерток – 50% (25% у квітні та лютому). Переважно вони коментували чи згадувались як героїні у матеріалах на теми волонтерства та благодійностіє У якості героїнь жінки у червні та квітні згадувались у 35-36% , для порівняння у лютому – 16%.
Видання використало фемінітиви – 57% (40% у квітні, 38% у лютому) очільниця волонтерської організації; волонтерка. І маскулінітиви: бібліотекар Ніна Шубнікова ; перший проректор університету Марина Володимирівна Хроленко, заступник директора бібліотеки Антоніна Книш, які раніше на шпальтах видання вже подавались як фемінітиви. Тобто, журналісти таки забувають про фемінітиви, втім все рідше.
У газеті «Ярмарок» у червні зафіксовано 23% експерток (26% у квітні, 25 – у лютому) і 12% героїнь, стільки ж як і у лютому. (28% – у квітні).
Жінки частіше залучалися до коментування тем, що пов’язані з місцевою владою, культурою, війною, як героїні згадувались у цих же матеріалах.
Видання послуговувалось фемінітивами – 33% ( у квітні 88% і 100% у лютому) заступниця міністра оборони України; волонтерка, та маскулінітивами: директор Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної військової адміністрації Людмила Мусіяка. секретар комісії Діана Сабодаж.
Підсумкове
У червні у сумських ЗМІ присутність жінок у якості експерток чи героїнь переважно зростала. Розширилась тематика матеріалів, зокрема стало більше контенту на теми культури, релігії, спорту та, навіть, криміналу, що є свідченням того, що область потроху повертається до звичного життя, попри воєнний стан.
За Індексом гендерної чутливості серед інтернет-видань вкотре лідирує «Трибуна» з 51%. Такого показника виданню вдалось досягти за рахунок 100-відсоткового використання фемінітивів. «Сумські дебати» як і в квітні – другі 48%, дещо несподівано завдяки фемінітивам у трійку зайшов «Сумський інформаційний портал» з 44%. «SumyPost» – 42%, «GOROD.sumy.ua» та «0542.ua»- по 30%, яким для кращих результатів не вистачило фемінітивів.
Серед друкованих видань за індексом гендерної чутливості «Ярмарок» поступився двомісячним лідерством і у червні став останнім за цим показником – 28%. От що значить проігнорувати фемінітиви! На відсоток більше – 29% у «Вашого шансу». Цьому виданню варто збільшити присутність жінок на шпальтах. «Панорама» з 43% друга ( дуже мало героїнь). А у лідерах – «Тиждень» – 47%.
Що стосується стереотипів, то сумські видання до них не схильні. Не було й тематичних публікацій на гендерну тематику.
Індекс гендерної чутливості сумських медіа у червні склав 38%. Ознайомитися з даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з моніторингу – Світлана ШОВКОПЛЯС, Сумський прес-клуб
__________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині та мережею прес-клубів України і медійних організацій.
