Презентація результатів дослідження «Індекс демократичного розвитку областей України – 2016»: Сумщина в загальноукраїнському рейтингу демократії» відбулася у Сумському прес-клубі
Комплексне дослідження та в результаті створення загальнонаціонального рейтингу демократичного розвитку областей України було здійснене у рамках проекту «Сприяння реформам та розвиток підзвітності в регіонах України», реалізованого ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» (м. Чернігів) у співпраці з Асоціацією регіональних аналітичних центрів за підтримки National Endowment for Democracy (NED). Його результати, передусім – щодо Сумщини презентував представник громадської організації «Бюро правничих комунікацій» Володимир Харченко.
Метою проекту, розповів він, є оцінка рівня демократичного розвитку і демократичних перетворень в областях України в процесі реалізації реформ та сприяння покращенню регіональної політики шляхом пропозиції альтернативних до офіційної точки зору пріоритетів розвитку регіонів. Методологія дослідження підготовлена Центром політико-правових реформ на основі оригінальної методології Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам (International IDEA) та включає аналіз широкого переліку чинників, що відображають різні аспекти демократичного розвитку на регіональному рівні (згруповані у 10 блоків).У рамках дослідження проводилось експертне опитування, що доповнювалося та доопрацьовувалося на основі числових даних та аналізу національних і регіональних джерел вторинних даних (аналітичні доповіді, результати соціологічних досліджень, статистичні дані тощо). Дослідження виконувалося протягом листопада 2016 року – січня 2017 року в 24 областях України за виключенням тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей. Кількість респондентів в Сумській області – 60. По кожному з блоків (розділів) дослідження опитано не менше 10 експертів.
Результати
Сумська область у загальному рейтингу Індексу демократичного розвитку областей України займає 4 місце. Інтегральний показник індексу області – 3,27 (індекси всіх областей знаходяться в інтервалі: 2,75-3,48). Як і всі інші регіони Сумщина має змішаний (перехідний) рівень розвитку демократії.
На достатньо високий загальний результат індексу негативно вплинули значення 3 складових показників, пов’язаних з оцінкою стану ЗМІ, корупції та безпеки (злочинність, діяльність органів правопорядку), посилили значення індексу оцінки експертів щодо міжетнічних відносин та релігійної ситуації в регіоні, якості державних адміністрацій, громадської та політичної активності. Результати по блоках (розділах) складових Індексу (показники, коротка характеристика):
Стан реалізації захисту прав людини, зокрема стан правосуддя – 3,22 (9 місце в рейтингу регіонів). Отримані низькі оцінки стану судочинства в регіоні: експерти відмітили значний (2,4 – 2,7) рівень впливу на суддів їх керівництва, органів влади та окремих приватних осіб, діяльність судів як досить непрозорою, задоволення виконанням судових рішень з боку громадян – на середньому рівні. Достатньо високо оцінено дотримання на практиці прав на свободу висловлювань, об’єднань та мирних зібрань, гендерної рівності. Показовою є середня оцінка реалізації права на повагу гідності людини (2,8). Експерти відзначали низький рівень правової освіти та свідомості громадян, високий рівень корупційних зв’язків у правоохоронних органах та судовій системі, корумпованість суддів.Соціально-економічний стан – 3,27 (12 місце). Високо оцінено реалізацію права громадян на освіту, ступінь легкості реєстрації бізнесу, низько – рівень захисту здоров’я населення (2,7). Ступінь свободи підприємницької діяльності (у т.ч. дотримання принципу конкуренції, тиск з боку влади та крупного бізнесу, ризик рейдерства) відмічено як середню (3).
Громадська активність і самоорганізація громадян – 3,33 (8 місце). Не зважаючи на позитивну динаміку розвитку громадського сектору в регіоні, їх участі в суспільному житті в останні роки, оцінка експертами масовості участі громадян в акціях є досить низькою (2,6). Використання електронних петицій як інструменту, наразі є неефективним (2,4). Сам факт проведення громадських слухань та функціонування громадських рад підвищив оцінку даного блоку, але рівень впливу громадських об’єднань на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування є незначним (3).
Стан ЗМІ – 2,9 (17-18 місце). На низький рівень показника вплинула низька оцінка експертами рівня незаангажованості місцевих журналістів, зокрема: наявність замовних матеріалів (2,4), обслуговування політиків (2,4), відмічається залежність ЗМІ від медіагруп окремих власників бізнесу. Втручання в роботу ЗМІ з боку держави та місцевих органів влади є незначним (3,7; 3,4). Діяльність журналістів-розслідувачів вважається досить небезпечною (2,7). Серед запропонованих експертами заходів – навчання населення медіаграмотності.
Міжетнічні та конфесійні відносини – 4,29 (1-3 місце). Відмічено достатньо високий рівень забезпечення в регіоні права на свободу совісті, культурно-освітню діяльність національних меншин та заходи органів влади щодо гармонізації відносин. Основною особливістю таких відносин в регіоні експерти називали толерантність. Водночас окремими експертами відмічалось певне протистояння між УПЦ та УПЦ КП, хоча значних помітних конфліктів між прихожанами в тому році не фіксувалось.
Політична активність, партії, вибори – 3,36 (5 місце). На достатньо високий рівень показника вплинули високі оцінки рівня свободи діяльності партій (4,4), їх ролі у місцевому самоврядуванні, можливість вільного волевиявлення, діяльності спостерігачів. Водночас, констатується закритість партій від впливу громадськості (2,6), їх залежність від приватних осіб або бізнесу (2,2). Відмічено непрозорість фінансування партій та відсутність контролю з боку держави та громадськості за цими процесами (1,8). Експерти не вбачають вибори повністю вільними від використання адміністративного ресурсу (3).
Децентралізація та діяльність органів місцевого самоврядування – 3,22 (10 місце). Оцінка довіри громадян до місцевих рад в області є низькою (2,8), відмічено певне перевищення органами самоврядування своїх повноважень для виконання своїх обов’язків (2,7). Відзначається підтримка громадських ініціатив ОМС (3), доступність посадових осіб для громадськості (3,4). У цілому реалізація можливостей місцевого самоврядування оцінена на середньому рівні (3,2). Експерти відзначали несинхронізацію реформи децентралізації влади з реформами в сфері освіти та медицини.
Діяльність державних адміністрацій – 3,67 (3 місце). Достатньо високий показник зумовлений оцінкою факту наявності звітів про виконання місцевих бюджетів, рівня співпраці МДА з громадськими організаціями, доступу громадськості до публічної інформації в ОДА. Водночас відмічається низька ефективність роботи громадських рад при МДА (2,6), певна відсутність прозорості при проведенні конкурсів на посади (2,9). У цілому прозорість та відкритість діяльності чиновників держадміністрацій оцінена як середня (3). Експерти зазначали відсутність суттєвого впливу з боку ОДА на вирішення системних проблем, пропозиції – більше делегування власних повноважень місцевим громадам, громадським об’єднанням.Безпека (злочинність, діяльність органів правопорядку).
Органи правопорядку: поліція та прокуратура – 2,54 (15 місце). Відзначено низький рівень (2,2) діяльності органів правопорядку, зокрема щодо: реагування на злочини та правопорушення виявлені громадськістю та ЗМІ, ефективності боротьби зі злочинністю, інформативності звітів керівництва про результати діяльності. Прозорість діяльності поліції та прокуратури та рівень кваліфікації посадовців є недостатніми (2,3). Експерти відзначали збереження старих підходів в роботі правоохоронних органів (не вирішення проблем, а виконання показників).
Корупція – 2,92 (3-4 місце). Не зважаючи на високий рейтинг регіону, на який позитивно вплинула оцінка громадської діяльності з запобігання корупції (4,6, така ж діяльність влади була непомітною – 2,2), експертні оцінки переважно є низькими. Відмічається достатньо високий рівень наявності випадків невідповідності декларацій майновому стану (2,4), неефективності моніторингу корупційних проявів та аналізу стану корупції (2,3). У цілому рівень корупції в різних сферах життєдіяльності (медицина, освіта,правосуддя, адміністративні послуги, фінансова сфера) оцінено нижче середнього (2,6 – 2,8). Експерти наголошували на необхідності проведення ефективних корупційних розслідувань, висвітлення в ЗМІ результатів, реагування на факти, виявлені громадськістю, забезпечення принципу невідворотності покарання для працівників правоохоронних органів.
Загальні висновки. До позитивних факторів дотримання демократичних стандартів в Сумській області необхідно віднести наступні: позитивна динаміка розвитку інститутів громадянського суспільства та їх суспільної діяльності; забезпечення права на свободу совісті; відсутність значних міжетнічних та міжконфесійних конфліктів; забезпечення свободи політичної діяльності та прозорості виборчого процесу, висловлювань мирних зібрань, гендерної рівності.Водночас, наявні проблеми та тенденції розвитку демократії в регіоні, насамперед пов’язані з судочинством, забезпеченням законності та безпеки громадян: суди залишаються недостатньо незалежними, недостатньо прозорою та фаховою є діяльність судів та органів правопорядку (поліція, прокуратура), що зумовлює низьку оцінку громадськістю та експертами ефективності боротьби зі злочинністю в регіоні. Політичні партії в регіоні є досить відірваними від громадськості, залежними в своїй діяльності від політичних лідерів та певних осіб, їх фінансова діяльність є непрозорою. Констатується порушення стандартів діяльності ЗМІ, зафіксовані окремі випадки порушення прав журналістів. Незважаючи на певні позитивні тенденції децентралізаційних процесів, система місцевого самоврядування є досить слабкою, зокрема щодо реалізації власних можливостей в напрямку забезпечення потреб громадян (насамперед охорона здоров’я), надання інших послуг.Свої думки щодо зазначених результатів, рівня та проблем розвитку регіональної демократії висловили доцент Сумського державного університету, кандидат політичних наук Андріана Костенко, директор програм ГО «Громадське бюро «Правозахист» Ігор Рекун, регіональний експерт Інститут демократії імені Пилипа Орлика Алла Федорина та інші експерти, які взяли участь в опитуванні.
Інтерактивна презентація результатів дослідження: https://public.tableau.com/profile/texty#!/vizhome/2016_PF/Story1
Електронна версія збірки (результати по областям, аналіз, висновки, рекомендації, статистика)- http://pfirs.org/produkti/book/70-indeks-demokratichnogo-rozvitku-oblastej-ukrajini-2016/3-produkti.html
Захід проведено в рамках проекту «Сприяння реформам та розвиток підзвітності в регіонах України», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) спільно з Асоціацією регіональних аналітичних центрів за підтримки National Endowment for Democracy (NED). По Сумській області дослідження проводилось у партнерстві з ГО «Бюро правничих комунікацій».






