Українці, здається, уже звикли до новин про підвищення тарифів на газ, світло і воду. Проте, змиритися із рахунками за комуналку, все-таки, важко: пересічному жителю доводиться віддавати чи не більше половини зарплати за компослуги. Ужгородський прес-клуб вирішив порівняти ціни на газ у нашій державі та у країнах ЄС. Виявилося, що в Україні ще не «зовсім європейські» тарифи. Правда, і зарплати також.
Як відомо, з 1 квітня ціна на газ в Україна для побутових споживачів встановлена на рівні 6,96 грн. за куб. м. Зміна ціни сталася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року № 187 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» та рішень НКРЕКП.
НАК “Нафтогаз України” здійснює продаж/постачання газу для побутових споживачів (і ТКЕ для потреб населення) за ціною 4942 грн. за 1000 куб. м (включно із 93 грн. (1,917%), що є торговельною націнкою НАК «Нафтогаз України») без врахування ПДВ. При цьому торговельна націнка ПСО-постачальника повинна бути не більшою за 2,5%.
Таким чином, вартість газу як товару, без урахування плати (тарифів) за послуги розподілу та транспортування, становить 5065.55 грн. за 1000 куб. м без ПДВ.
Разом з тарифом на розподіл та транспортування (732,70 грн.) та з врахуванням ПДВ (1159,65 грн.) ціна газу для побутових споживачів становить 6957.90 грн. за 1000 куб. м.
Скільки платять за газ громадяни ЄС?
Перш за все ми подивилися, де газ коштує найдорожче. Україна у цьому сенсі виявилася наприкінці рейтингу: наші 6,96 грн. за кубометр проти середньоєвропейського показника — 6,36 євроцентів за кіловат-годину, або ж 19,928 грн. за кубометр і близько не стояли.
Країна – Грн. за кубометр
Київ (UA) – 6,96
Бухарест – 9,21
Белград – 9,59
Будапешт – 10,53
Рига – 12,35
Загреб – 12,56
Софія – 13,13
Варшава – 13,66
Вільнус – 13,88
Братислава – 14,63
Люксембург – 14,63
Лондон – 16,51
Брюссель – 17,20
Прага – 18,11
Таллін – 18,24
Любляна – 19,36
Середнє – 19,928
Берлін – 20,12
Дублін – 20,99
Париж – 21,34
Афіни – 21,43
Амстердам – 21,78
Мадрид – 21,96
Відень – 23,12
Рим – 24,35
Лісабон – 24,50
Копенгаген – 30,61
Стокгольм – 74,04
(Таблиця складена з урахуванням коефіцієнту 1 кВтг=0,09 кубометра)
Як видно з карти, Україна та ряд східноєвропейських держав є лідерами за найнижчими тарифами на газ. А от найбільше платити доводиться мешканцям Швеції — майже 75 гривень за кубометр.
Утім, не все так однозначно. Вартість газу варто скоригувати з урахуванням доходів населення. Навіть за даними квітневого моніторингу HEPI (Household Energy Price Index for Europe) бачимо, що абсолютна вартість газу, скоригована з урахуванням європейських стандартів купівельної спроможності (PPS), показує зовсім іншу картину. Так, після перерахунку ми бачимо найбільш доступний газ зовсім не у Будапешті, Белграді і Бухаресті, – лідерами за найвигіднішою ціною виявляються Люксембург, Велика Британія та Бельгія.
Зарплата vs Тарифи
Спробуємо, втім, зробити власне порівняння на основі мінімальної заробітної плати. Так, у січні 2017 року українець мінімально заробляв 3200 гривень або майже 114 євро. Мінімальні зарплати європейців за цей же період дивіться тут (Данія, Швеція, Італія та Австрія є виключенням і тут виділити єдину мінімальну зарплату неможливо). Оскільки, найсвіжіших даних немає, припустимо, що до квітня ці числа не змінювалися. Далі поділимо їх на тариф, аби дізнатися, скільки кубометрів газу зможе придбати на мінімальну зарплату мешканець тої чи іншої країни.
Як бачимо з результатів, українець за свою мінімалку зможе оплатити майже 460 кубометрів газу (за квітневим тарифом), тоді як мешканець Люксембургу придав би ледь не 4 тисячі кубометрів! Навіть аутсайдери рейтингу — мешканці Болгарії, купили б 505 кубів газу. Таким чином підтверджується думка, що дешева ціна на газ ще не означає його доступність.
За що платимо?
Проаналізуємо структуру тарифу на газ у нас та закордоном. Як показує моніторинг HEPI (Household Energy Price Index for Europe), у ЄС має місце поділ тарифу на енергоносії для кінцевих користувачів на чотири компоненти: енергію, розподіл, енергетичні податки і ПДВ. Квітневе дослідження показує, що енергія (ринковий компонент) – це 49% вартості для кінцевого користувача природного газу, розподіл – 28%, податки на енергію – 7% і ПДВ — 16%.
У цілому, результати показують, що ринкові сили формують лише приблизно половину вартості тарифу для кінцевого користувача як для виробництва електроенергії і газу, в той час як національні податкові та регуляторні елементи відповідають за другу половину через тарифи на розподіл, податки на енергію і ПДВ.
В Україні ж картина дещо інша. Податків на енергію в нас немає (як і в ряді деяких інших європейських країн), а регуляторна державна складова тарифу не сягає і третини (10% розподіл і транспортування та 17% ПДВ). Утім, всім українським газом керує єдина державна компанія — НАК “Нафтогаз України”. Виходить, що українці майже на 100% залежать від політики держави, яка у свою чергу, обирає тих чи інших постачальників газу, а отже і керує ринковою складовою тарифу.
А у нас… дешевий газ
Якщо ви почуєте з новин, що в українців газ куди дешевший, ніж у сусідніх європейських країнах, знайте: це правда. Однак, вся та дешевизна нівелюються низькими зарплатами наших співвітчизників. Додайте до цього велику залежність від політики НАК “Нафтогаз України”. І зробіть висновки самі.
Текст, інфографіка: Ярина Денисюк, Ужгородський прес-клуб
Матеріал підготовано в рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».
